Ухвала

від 18.12.2020 по справі 496/608/19

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/608/19

Провадження № 2/496/860/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2020 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Буран В.М.,

за участю: секретаря - Мединської К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біляївка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу про визнання незаконним та скасування наказу № 16-к/тм від 05.02.2019 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 02 травня 2019 року провадження по вказаній цивільній справі було відкрито в загальному позовному провадженні та призначено до підготовчого судового засідання.

Ухвалою 12 грудня 2019 року підготовче судове засідання було закрито та призначено розгляд справи на 10 лютого 2020 року.

В судовому засіданні призначеному на 10.02.2020 р. було постановлено про залучення до справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та призначено наступне судове засідання на 22.04.2020 року о 11:30 год.

У судове засідання призначене на 22.04.2020 року позивач не з`явився, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений про, що свідчить розписка ОСОБА_1 , будь-яких заяв о суду не надходило. Судове засідання було відкладено у зв`язку з неявкою сторін.

У наступне судове засідання призначене на 27.08.2020 року о 14:30 год. позивач не з`явився, причини неявки не повідомив, клопотань або заяв сторони позивача до суду не надходило. Про дату та час призначення справи був повідомлений належним чином про, що свідчить долучене до матеріалів справи почтове повідомлення з особистим підписом ОСОБА_1 про отримання ним відправлення, яке було вручено позивачу 22.07.2020 р., що відповідає вимогам ч. 5 ст. 128 ЦПК України, а саме судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судове засідання було відкладено на іншу дату у зв`язку з неявкою сторін.

У наступне судове засідання призначене на 18.12.2020 року о 10:00 год. позивач також не з`явився, причини неявки не повідомив, клопотань, заяв про розгляд справи за його відсутності або перенесення розгляду справи на іншу дату до суду не надходило. Слід зазначити, що підтвердження по отримання судової повістки до суду, станом на судовий розгляд не повернулось, однак надсилалась вона за адресою вказаною в матеріалах справи, як адреса позивача, за якою він отримував повідомлення.

В матеріалах справи відсутня заява від позивача про розгляд справи без його участі, жодним чином не підтверджено поважність неявок до судових засідань, та не надано заяв про перенесення слухання справи, з огляду на вищевикладене та з матеріалів справи вбачається, що суд виконав свій обов`язок щодо вчасного повідомлення особи про слухання справи.

Таким чином, в силу ч. 3 ст. 131 ЦПК України суд визнає, що позивач не з`явилась до суду повторно без поважних причин.

Вказані дії позивача свідчать про втрату ним юридичної заінтересованості в розгляді справи.

Згідно ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як зазначено в ст. 10 цього Кодексу, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, як джерела права.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі Цихановський проти України національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Як зазначив Верховний суд (ВС/КЦС № 310/12817/13 від 22.05.2019) повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду навіть за наявності поважних причин такої неявки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Між тим статтями 223, 257 ЦПК врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.

Так, згідно ч. 5 ст. 223, п. 3 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, чинний Цивільний процесуальний кодекс України імперативно встановлює, що у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду. При цьому, закон жодним чином не пов`язує повторну неявку в судове засідання позивача з будь-якими об`єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов`язує суд перевіряти причини повторної неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.

Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод 1950 року.

Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (не залежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом. (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 13, п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ :

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу про визнання незаконним та скасування наказу № 16-к/тм від 05.02.2019 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі через Біляївський районний суд Одеської області апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Буран В.М.