Рішення

від 21.12.2020 по справі 946/3328/20

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/3328/20

Провадження № 2/946/2275/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2020 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі головуючого - судді Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання - Аубекерової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Бросківської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

09.06.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами, якими просить:

- визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 23.07.1997 року та посвідчений Одеською товарною біржею, реєстраційний №2087;

- визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на: житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального Гнесько В.Г. №500/02-14 від 27.06.2019 року, позивачу було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що відсутній документ, який підтверджує право власності спадкодавця на спадкове майно.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, якою позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить позов задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином, заяв про відкладення справи або слухання справи за їх відсутністю не направляли.

Представник Бросківської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

На підставі письмових заяв усіх сторін по справі суд ухвалює рішення за відсутності сторін про задоволення позову за наявності законних підстав, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223 , 247 ЦПК України .

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

В судовому засіданні встановлено, що житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу укладеного 23.07.1997 року та посвідченого Одеською товарною біржею, реєстраційний №2087.

Укладений між сторонами договір зареєстровано представництвом Одеської товарної біржі в м. Ізмаїлі 23.07.1997 року за №2087. Всі істотні умови договору до його реєстрації на товарній біржі сторонами виконані, грошовий розрахунок по даному договору здійснений позивачем, про що свідчить п.п.5 договору. Протягом всього часу з моменту укладення договору позивачі відкрито володіють та користуються придбаним житлом, однак на підставі укладеного договору позбавлені можливості проводити відчуження придбаного житла та укладати будь-які правочини, оскільки договір нотаріально не посвідчений.

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч.1 ст. 58 Конституції України) ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 1 січня 2004 року.

Згідно до вимог статті 47 ЦК УРСР (1963 року), якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Згідно ст.15 Закону України Про товарну біржу угоди, зареєстровані на товарній біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.4, 1.7, 1.9 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, які знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету України з житлово-комунального господарства від 09.06.98 року № 121, Інструкція визначала порядок здійснення державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна в Україні. Державній реєстрації в бюро технічної інвентаризації підлягають об`єкти нерухомості, розташовані на всій території України. Реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна здійснюється на підставі правовстановлюючих документів за рахунок коштів власників нерухомого майна. Пунктом 2 Інструкції визначений порядок здійснення державної реєстрації, підпунктом 2.1.д) якого зазначено, що на оригіналі правовстановлюючого документу робиться реєстраційний напис.

Додатком 1 до вказаної Інструкції визначений перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких здійснюється державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна. Відповідно до пункту 9 Переліку зазначено: Договори купівлі-продажу, обміну, зареєстровані біржею .

Згідно ст.ст. 328, 334, 655, 657 ЦК України, діючого на час розгляду справи, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності визнається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває у податковій заставі.

Таким чином, оскільки при укладенні договору всі вимоги передбачені ст. 15 ЗУ Про товарні біржі між сторонами виконано належним чином, про що свідчить сам договір, однак договір не відповідає вимогам ст.657 ЦК України чинного законодавства, що позбавляє можливості проводити його відчуження, суд вважає за необхідне визнати укладений між сторонами договір купівлі-продажу дійсним.

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 08.11.2011 року (а.с. 8), ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_4 згідно ст. 1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входитьжитловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1233 ЦК - заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Частиною 1 статті 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до заповіту від 10.11.2004 року, посвідченого виконавчим комітетом Бросківської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за № 592, ОСОБА_4 заповіла все її майно, яке на день смерті буде їй належати, де б воно не було, не знаходилось та з чого б воно не складалось - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в рівних частках кожному.

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 30804939 від 19.06.2012 року, наданої приватним нотаріусом Гнесько В.Г., заповіт ОСОБА_4 від 10.11.2004 року, зареєстрований за № 592, не змінювався та не скасовувався.

В судовому засіданні встановлено, що спадкоємці за заповітом у встановлений законом строк спадщину не прийняли.

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України - у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_4 являється:

- ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 14.04.1965 року.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 постійно проживав за однією адресою зі спадкодавцем, тобто вважається таким, який прийняв спадщину, що підтверджується відповідними записами в будинковій книзі.

Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального Гнесько В.Г. №500/02-14 від 27.06.2019 року, позивачу було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що відсутній документ, який підтверджує право власності спадкодавця на спадкове майно.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Згідно п. 3.1 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 82, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 16, 315, 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1225, 1261, 1268, 1270 ЦК України, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), Бросківської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04378497, місцезнаходження: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Броска, вул. Болградська, 94) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 23.07.1997 року та посвідчений Одеською товарною біржею, реєстраційний №2087.

Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на:

- житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України .

Повний текст рішення складено та підписано 30.12.2020 року.

Суддя: О.Я.Присакар