Ухвала

від 29.12.2020 по справі 947/36550/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/2017/20

Номер справи місцевого суду: 947/36550/20 1-кс/947/19057/20

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.12.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі:

головуючий суддя ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваної ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційними скаргами прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 07.12.2020 року про застосування запобіжного заходу в кримінальному провадженні №1202016000000909 від 06.08.2020 року,-

встановив:

оскаржуваною ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчогоСУ ГУНПв Одеськійобласті ОСОБА_9 ,погодженого прокуроромвідділу Одеськоїобласної прокуратури ОСОБА_6 про застосуваннязапобіжного заходуу видітримання підвартою та застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту строком до 03.02.2021 року, із забороною залишати житло в період часу з 22:00 год. по 06:00 год. наступної доби за адресою: АДРЕСА_1 , щодо:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Макіївка, Донецької області, громадянки України, маючої вищу освіту, одруженої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, 2019 року та 2012 року народження, працюючої на посаді кошторисника на підприємстві ТОВ «Укрспецпроект», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.5 ст.298 КК України.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні СУ ГУНПв Одеськійобласті перебувають матеріали кримінального №1202016000000909 від 06.08.2020 року за підозрою у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.5 ст.298 КК України, за наступних обставин.

У вересні 2018 року більш точний час та дату встановити не надалося можливим, у директора ТОВ «РЕСТАВРАТОР-1946» ОСОБА_8 , виник злочинний намір спрямований на знищення, руйнування або пошкодження об`єкту культурної спадщини чи його частин шляхом виконання будівельних робіт в своїх приміщеннях розташованих у будинку за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21, який є пам`яткою архітектури та містобудування місцевого значення. Для чого ОСОБА_8 вступила в злочинну змову з директором ТОВ «Укрспецпроект» ОСОБА_10 і ТОВ «Чхоллима» ОСОБА_11 .

Будинок, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21 (Будинок Руссова), споруджений у 1897-1898 роках, прийнятий під охорону держави відповідно до рішення виконавчого комітету Одеської обласної ради народних депутатів від 27.12.1991 № 580 як пам`ятка архітектури та містобудування місцевого значення та наказом Міністерства культури і туризму України від 16.06.2007 № 662/0/16-07 вказану пам`ятку архітектури та містобудування місцевого значення внесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, що підтверджується листом Департаменту культури, національностей, релігій та охорони культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації №01-12/2122 від 28.05.2020 року.

Згідно рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 27.10.2009 року № 1090 Управління капітального будівництва Одеської міської ради ЄДРПОУ 04056902 визначено замовником робіт з протиаварійних та реставраційних робіт на об`єкті культурної спадщини по вул. Садова, 21.

Згідно із рішення Одеської міської ради від 26.07.2017 року № 2259-VII «Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 07 грудня 2016 року № 1323-VІІ «Про бюджет міста Одеси на 2017 рік», рішення Одеської міської ради від 04.10.2017 № 2439-VII «Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 07 грудня 2016 року № 1323-VІІ «Про бюджет міста Одеси на 2017 рік» та рішення Одеської міської ради від 14.12.2017 № 2733-VII «Про бюджет міста Одеси на 2018 рік» затверджено видатки по об`єкту «Проектування та капітальний ремонт з виконанням першочергових протиаварійних заходів в рамках консервації та комплексу відновлювальних робіт об`єкта пам`ятки архітектури та містобудування, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21 (будинок Руссова)», за якими головним розпорядником бюджетних коштів визначено Управління капітального будівництва Одеської міської ради.

Листом від 12.01.2018 №01-13/90сп Департаментом культури, національностей, релігій та охорони культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації погоджено науково-проектну документацію «Ремонтно-реставраційні роботи громадську будівлю пам`ятки архітектури та містобудування, розташованою за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21. Протиаварійні роботи та реставрація фасадів», розроблену у 2017 році ТОВ «ЕКОСТРОЙ І К».

Вказаною проектною документацію, передбачено виконання певного переліку будівельних робіт.

Листом від 21.05.2018 №01-13/1243сп Департаментом культури, національностей, релігій та охорони культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації надано дозвіл № 14 на проведення протиаварійних робіт та реставрації фасадів на будівлі по вул. Садова, 21. Згідно зазначеного дозволу було призначено відповідальних за здійснення авторського та технічний нагляд.

У квітні 2018 року Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради проведено відкриті торги на предмет закупівлі: виконання ремонтно-реставраційних робіт з пристосуванням під громадський будинок пам`ятки містобудування та архітектури за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21, за результатами яких, переможцем обрано ТОВ «Укрспецпроект» ЄДРПОУ 32924626.

За результатами відкритих торгів, 18.05.2018 року між Управлінням капітального будівництва в особі начальника управлінням ЄДРПОУ 04056902 ОСОБА_12 (Замовник) і ТОВ «Укрспецпроект» ЄДРПОУ 32924626 в особі директора ОСОБА_10 (Підрядник) укладено договір № 33-18/П предметом якого є: виконання ремонтно-реставраційних робіт з пристосуванням під громадський будинок пам`ятки містобудування та архітектури за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21. Сума договору складає 108 007 626, 10 грн., у тому числі з ПДВ. Строк виконання будівельних робіт до 31.12.2019.

Згідно розділу І «Предмет договору» зазначеного договору встановлено, що:

-«… п. 1.1. підрядник зобов`язується виконати роботи, зазначені у проектно-кошторисній документації, а Замовник - прийняти від Підрядника завершені роботи та оплатити їх, за наявності бюджетних коштів на рахунку Замовника…»;

-«… п. 1.2. Найменування робіт: Ремонтно-реставраційні роботи з пристосуванням під громадський будинок пам`ятки містобудування та архітектури за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21. Протиаварійні роботи та реставрація фасадів…».

В ході здійснення своєї господарської діяльності ВАТ «РЕСТАВРАТОР» з 2005 року є власником житлових та не житлових приміщень, які знаходяться в будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , а саме:

-квартира № 1 площею 351,3 кв. м. починаючи з 29.01.2005 на підставі мирової угоди від 21.12.2004 яка затверджена ухвалою Приморського районного суду від 21.12.2004 по справі №2-14836;

-квартира АДРЕСА_4 площею 147,5 кв. м. починаючи з 28.01.2005 на підставі мирової угоди від 21.12.2004 яка затверджена ухвалою Приморського районного суду від 21.12.2004 по справі №2-14838;

-квартира АДРЕСА_5 площею 220,8 кв. м. починаючи з 28.01.2005 на підставі мирової угоди від 21.12.2004 яка затверджена ухвалою Приморського районного суду від 21.12.2004 по справі №2-14839;

-квартира АДРЕСА_6 площею 368,5 кв. м. починаючи з 29.01.2005 на підставі мирової угоди від 21.12.2004 яка затверджена ухвалою Приморського районного суду від 21.12.2000 по справі №2-14835;

-квартира АДРЕСА_7 площею 370,3 кв. м. починаючи з 29.01.2005 на підставі мирової угоди від 20.12.2004 яка затверджена ухвалою Приморського районного суду від 20.12.2004 по справі №2-14742;

-квартира АДРЕСА_8 площею 353,8 кв.м. починаючи з 29.01.2005 на підставі мирової угоди від 15.12.2004, яка затверджена ухвалою Приморського районного суду від 15.12.2004 по справі №2-14740;

-квартира АДРЕСА_8 площею 26,4 кв.м. починаючи з 29.01.2005 на підставі мирової угоди від 15.12.2004, яка затверджена ухвалою Приморського районного суду від 20.12.2004 по справі №2-14749;

-квартира АДРЕСА_9 площею 339,1 кв.м. починаючи з 21.09.2005 на підставі мирової угоди від 20.05.2005, яка затверджена ухвалою Приморського районного суду від 20.05.2005 по справі №2-8193;

-квартира АДРЕСА_10 площею 47,0 кв.м. починаючи з 29.01.2005 на підставі мирової угоди від 20.12.2004 яка затверджена ухвалою Приморського районного суду від 20.12.2004 по справi №2-14743;

-нежитлового підвального приміщення - магазину площею 48,3 кв. м. починаючи з 21.09.2005 на підставі мирової угоди від 20.05.2005 яка затверджена ухвалою Приморського районного суду від 20.05.2005 по справі №2-8193;

-офісного приміщення площею 394,4 кв.м. починаючи з 26.01.1995. на підставі наказу регіонального відділення №119 про перетворення державного підприємства Одеське міжобласне спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління у відкрите акціонерне товариство «Реставратор» від 26.01.1995.

Крім цього, в ході досудового розслідування встановлено, що 26.01.1995 проведено державну реєстрацію ВАТ «РЕСТАВРАТОР» ЄДРПОУ 02497950 власником якого був ОСОБА_13 .

У подальшому, 06.06.2006 ВАТ «РЕСТАВРАТОР» припиняє свою діяльність, а все майно, яке перебувало у власності входить як статутний внесок до статутного капіталу ТОВ «РЕСТАВРАТОР-1946» ЄДРПОУ 02497950.

15.06.2006 здійснено державну реєстрацію ТОВ «РЕСТАВРАТОР-1946» ЄДРПОУ 02497950, яке зареєстроване за адресою: Україна, 65023, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ САДОВА, будинок 21.

Протоколом №33 загальних зборів учасників ТОВ «Реставратор-1946» від 09.03.2017 ОСОБА_8 призначена на посаду директора ТОВ «РЕСТАВРАТОР-1946». Крім цього згідно вказаного протоколу ОСОБА_8 стала власницею статутного капітулу ТОВ «Реставратор-1946» у розмірі 100%, що складає 395 000 грн.

Згідно п.п. 6.9 розділу «Органи управління товариством» статуту ТОВ «РЕСТАВРАТОР-1946» від 10.03.2017, який зареєстровано в реєстрі за номером № 693 до повноважень директора входить:

-«Директор в силу своєї компетенції згідно з цим статутом: … забезпечую здійсненням товариством своєї діяльності, договірних обов`язків …..»

В подальшому згідно рішення №29/05/20-2 одноособового учасника ТОВ «Реставратор-1946» від 29.05.2020 ОСОБА_8 звільнено з посади директора ТОВ «Реставратор-1946», що затверджено статутом у новій редакції від 29.05.2020, який зареєстровано в реєстрі №543.

Таким чином, ОСОБА_8 , постійно обіймаючи посаду директора ТОВ «Реставратор-1946», здійснюючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, згідно примітки 1 до ст. 364 КК України - є службовою особою.

Також в ході досудового розслідування встановлено, що 31.10.2012 ухвалою Господарського суду Одеської області порушено провадження по справі №19/17-4370-2011 за позовом Управління охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації (Департамент культури, національностей, релігій та охорони культурної спадщини ООДА) до ТОВ «Реставратор-1946» про зобов`язання укласти охоронний договір на приміщення, що належать останнім на підставі права власності у будинку за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21.

У своїй позивній заяві Управління охорони об`єктів культурної спадщини зазначає, що згідно вимог ст.23 Законом України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 в редакції Закону №2518-VI від 09.09.2010 визначено, що усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір. При передачі пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам`ятка, щойно виявлений об`єкт культурної спадщини чи її (його) частина, збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини. Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України №1768 від 28.12.2001.

На підставі викладеного Управління просило позов задовольнити та зобов`язати ТОВ «Реставратор-1946» укласти з ним охоронний договір на приміщення в будівлі-пам`ятці за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21, які перебувають у власності ТОВ «Реставратор-1946», згідно з проектом договору, що додається до позову.

У свою чергу ТОВ «Реставратор-1946» з вимогами Управління не погодилося про що надали відзив на позов у якому зазначив таке: ТОВ «Реставратор-1946» не заперечує щодо укладення охоронного договору на власні приміщення у будинку за адресою м. Одеса, вул. Садова, 21, однак не погоджується з запропонованим його проектом з наступного, а саме: вважає, що повноваження щодо обсягу ремонтних робіт всього будинку повинні виконати на балансоутримувач в особі КП «ЖКС «Порто-Франківський» та виконавчий комітет Одеської міської ради. У зв`язку з чим ТОВ «Реставратор-1946» надало на розгляд суду свій проект охоронного договору.

Рішенням Господарського суду від 09.04.2012 по справі № 26-19/17-4370-2011 позов Управління задоволено частково та зобов`язано ТОВ «Реставратор-1946» укласти охоронний договір в редакції проекту охоронного договору запропонованого ТОВ «Реставратор-1946».

Згідно розділу «Власник зобов`язується» зазначеного проекту договору, затвердженого рішенням Господарського суду від 09.04.2012 по справі № 26-19/17-4370-2011, вказано:

-п. 6. - Використовувати частину пам`ятки - зазначені вище житлові та не житлові приміщення вул. Садовій,21 у м. Одесі виключно для діяльності, що не спричиняє ушкоджень пам`ятці.

Здійснювати передачу у користування чи управління частини пам`ятки тільки після письмової згоди органу охорони.

Утримувати частину пам`ятки в належному санітарному, протипожежному і технічному стані.

Утримувати територію пам`ятки упорядженою, не допускати використання цієї території для нового будівництва та задоволення інших господарських потреб, що можуть зашкодити пам`ятці.

Не робити будь-яких прибудов до пам`ятки, не переробляти її як ззовні, так і всередині, а також не вести будь-яких земляних робіт на території пам`ятки без спеціального письмового дозволу органу охорони;

-п. 10. - Негайно повідомляти орган охорони про будь-яке руйнування, пошкодження, аварію чи іншу обставину, що заподіяла шкоду частині пам`ятки, і своєчасно вживати заходів для приведення частини пам`ятки в належний стан;

-п. 12. - Проводити реставраційні, ремонтні та інші роботи відповідно до науково- проектної документації, затвердженої в установленому порядку, за письмовим дозволом органу охорони. Копії матеріалів про проведення обміру та дослідження пам`ятки, а також науково-проектну документацію безоплатно передавати органу охорони в 10-денний термін після її затвердження;

-п. 14 - У разі самовільного проведення власником робіт, пов`язаних з перебудовою чи переробленням, які призвели до спотворення пам`ятки, її території чи охоронних зон, їх наслідки повинні бути усунуті за рахунок власника в терміни, визначені письмовим розпорядженням органу охорони.

Згідно листа Департаменту культури, національностей, релігій та охорони культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації №01-12/2122 від 28.05.2020 встановлено, що посадовими особами ТОВ «Реставратор-1946» охоронний договір на користування приміщеннями у будинку за адресою: м. Одеса, вул.. Садова, 21, які знаходяться у їх власності не укладено, чим не виконано рішення Господарського суду від 09.04.2012 по справі № 26-19/17-4370-2011 про зобов`язання в укладенні такого договору.

Встановлено, що у вересні 2018 року більш точний час та дату встановити не надалося можливим, у директора ТОВ «РЕСТАВРАТОР-1946» ОСОБА_8 , виник злочинний намір спрямований на знищення, руйнування або пошкодження об`єкту культурної спадщини чи його частин шляхом виконання будівельних робіт в своїх приміщеннях розташованих у будинку за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21, який є пам`яткою архітектури та містобудування місцевого значення. Для чого ОСОБА_8 вступила в злочинну змову з директором ТОВ «Укрспецпроект» ОСОБА_10 і ТОВ «Чхоллима» ОСОБА_11 .

Приступивши до реалізації спільного злочинного плану, 01.09.2018 року директор ТОВ «Укрспецпроект» ОСОБА_10 (Генпідрядник) укладає з ТОВ «Чхоллима» ЄДРПОУ 41949227 в особі ОСОБА_11 (Субпідрядник) договір субпідряду № 01/09-18, предметом якого є: виконання ремонтно-реставраційних робіт з пристосуванням під громадський будинок пам`ятки містобудування та архітектури за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21.

Згідно п.п. 1.1. розділу І «Предмет договору» договору №01/09-18 встановлено, що:

-«…генпідрядник доручає, а підрядник приймає та зобов`язується на свій ризик власними силами виконати передбачені Договором роботи по об`єкту: Ремонтно-реставраційні роботи з пристосуванням під громадський будинок пам`ятки містобудування та архітектури за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21. Протиаварійні роботи та реставрація фасадів…».

Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, ОСОБА_8 будучи власником приміщень, а саме: квартири АДРЕСА_11 площею 351,3 кв.м.; квартира № 3 площею 147,5 кв.м.; квартири № 4 площею 220,8 кв.м.; квартири № 5 площею 368,5 кв.м.; квартири № 6 площею 370,3 кв.м.; квартира № 7 площею 26,4 кв.м.; квартира № 8 площею 339,1 кв.м.; квартира №10 площею 47,0 кв.м.; нежитлове приміщення площею 48,3 кв.м.; двоповерхового противорітного флігелю площею 394,4 кв.м., які знаходяться в будинку розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Садова, буд. № 21, який є пам`яткою культурної спадщини, забезпечила ТОВ «Чхоллима» безперешкодний доступ до вищезазначених приміщень, для виконання будівельних робіт відповідно до вимог договору № 01/09-18 від 01.09.2018 року.

В свою чергу, ТОВ «Чхоллима» в особі директора ОСОБА_11 , достеменно знаючи, що будинок та усі приміщення, які знаходяться в ньому є пам`яткою містобудування та архітектури, в порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини», ДБН А.2.2-14-2016 «Склад та зміст науково-проектної документації на реставрацію пам`яток архітектури та містобудування» виконало будівельні роботи по заповненню віконних прорізів дворового фасаду готовими блоками, у тому числі у новозбудованому мансардному приміщенні. Після чого, між ТО «Укрспецпроект» і ТОВ «Чхоллима» підписано акт приймання виконаних будівельних робіт №23 за серпень 2019 року по договору субпідряду №01/09-18 від 01.09.2018.

Крім цього, продовжуючи і далі реалізацію спільного злочинного плану, 24.09.2019 між ТОВ «Чхоллима» (замовник) в особі директора ОСОБА_11 і ТОВ «Контакт» (підрядник) в особі директора ОСОБА_14 укладено договір №043Л, предметом якого є:

-«…п. 1.1.Підрядник зобов`язується виконати поставку обладнання виробництва фірми «KONE» Фiнляндія за адресою: Україна, Одеса, вул. Садова, 21…»;

-«…п. 1.1.1. Ліфт KONE EcoSpасе: в/п 630 кг. на 5 зупинки, висота підйому 19,56 мв кількості 1 один…»;

-«…п. 1.1.2. Ліфт KONE EcoSpасе: в/п 1000 кг. на 6 зупинок, висота підйому 22,81 мв кількості 1 один. (далі по тексту іменується «ліфтове обладнання»)та виконати комплекс монтажних та пусконалагоджувальних робіт ліфтового обладнання на об`єкті за адресою: Одеса, Садова, 21…».

Також, 22.04.2019 між ТОВ «Чхоллима» (покупець) в особі директора ОСОБА_11 і ТОВ «Будіва ТМ» (постачальник) в особі директора ОСОБА_15 укладено договорі № 16/19, предметом якого є: поставка матеріалів будівельного призначення, що визначаються в рахунках-фактури. На виконання вимог договору, на підставі рахунків-фактур ТОВ «Чхоллима» отримало від ТОВ «Будіва ТМ» дахові вікна.

Продовжуючи подальшу реалізацію свого злочинного наміру, ОСОБА_8 , діючи умисно, в період з вересня 2018 по грудень 2019 роки, більш точний час встановити не надалося можливим, при невстановлених обставинах, в порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини», ДБН А.2.2-14-2016 «Склад та зміст науково-проектної документації на реставрацію пам`яток архітектури та містобудування», в приміщеннях що належать ТОВ «Реставратор-1946» на підставі права власності, які розташовані в будинку за адресою: м. Одеса, вул. Садова,21, виконала шляхом виконання будівельних робіт з пристосування приміщень та влаштування дисонуючих металевих конструкцій перекриття над усім внутрішнім двориком пам`ятки, а саме:

-над усім внутрішньодворовим простором влаштовано великопрольотні балки з металевих конструкцій, які спираються з одного боку на новозбудовану без відповідного погодження та дозволу цегляну стіну, з іншого боку - на дворовий фасад пам`ятки, який є предметом охорони;

-в рівні першого поверху відсутні віконні прорізи на дворовому фасаді пам`ятки, який є предметом охорони, фасадні роботи не виконано;

-встановлено додатковий ліфт, якого не було в пам`ятці;

-у горищному просторі влаштовано мансардні приміщення, у покрівлі будинку влаштовано численні дахові мансардні вікна без відповідного дозволу та погодження;

-у майже всіх приміщеннях ТОВ «Реставратор-1946» виконані будівельні роботи з пристосування приміщень з переплануванням, влаштуванням додаткових антресолей та частковим влаштуванням інженерних систем та обладнання з електрозабезпечення, опалення, вентиляції, водопостачання та каналізації без відповідного дозволу та погодження;

-конструктивну схему, форму, силует та декор наметів, купола, які є предметом охорони - зруйновано, пошкоджено або змінено. У зв`язку з чим, збільшено або зменшено площі приміщень, а саме:

-двоповерховий противорітний флігель площею 355,8 кв.м. збільшився до площу 804,1 кв. м., шляхом включення до складу приміщення внутрішнього двору будівлі будинку Руссова площею 355,8 кв.м. та об`єднано з окремо розташованою адміністративною двоповерховою будівлею колишнього державного підприємства «Одеське міжобласне спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління»;

-нежитлове підвальне приміщення площею 48,3 кв.м.магазин збільшилось до загальної площі 336 кв. м.;

-квартира АДРЕСА_4 площею 147,5 кв.м. збільшилась до загальної площі 1166, 8 кв.м.;

-квартира №1 площею 351,3 кв.м. збільшилась до загальної площі 387, 4 кв. м.;

-квартира №4 площею 220,8 кв.м. зменшилась до загальної площі 184,8 кв.м.;

-квартира №5 площею 368,5 кв.м. збільшилась до загальної площі 444,3 кв.м.;

-квартира № 6 площею 370,3 кв.м. збільшилась до загальної площі 413,9 кв.м.;

-квартира № 7 площею 353,8 кв.м. збільшилась до загальної площі 438,7 кв.м.;

-квартира № 8 площею 339,1 кв.м. збільшилась до загальної площі 438.7 кв.м.

Вищезазначені виконані будівельні роботи призвели до повного або часткового знищення, руйнування або пошкодження об`єкту культурної спадщини чи його частин;на об`єкті культурної спадщини за адресою: АДРЕСА_3 відбулася повна або часткова руйнація, пошкодження або зміна предмету охорони пам`ятки (відповідно до паспорту пам`ятки)- характерної властивості об`єкта культурної спадщини,що становить його історико-культурну цінність, на підставі якої цей об`єкт визнається пам`яткою, а саме:

-композиційна система та елементи впорядження фасадів (у тому числі і дворових); декоративні елементи оздоблення фасадів, що збереглися (у тому числі автентичні ковані oгорожі (поручні) балконів, ліпний декор, декоративні скульптури, колони, пілястри, дерев`яні старовинні заповнення віконних прорізів та вітрин із різьбленням тощо) пошкоджено або змінено близько 30%;

-конструктивна схема, форма, силует та декор наметів, купола - пошкоджено або змінено близько 10%;

-композиція та автентичні декоративні елементи внутрішнього простору приміщень загального користування житлової частини будівлі (ліпний декор, різьблення тощо) - зруйновано 100%;

-вхідні приміщення з декоративним оздобленням стін, стелі, ліпним декором, автентичним декоративним опорядженням підлоги; приміщення парадних сходів з оздобленням стін, ліпним декором, різьбленням, конструкції та композиція парадних сходів з мармуровими сходинками, сходовими майданчиками та металевими кованими поручневими огорожами зруйновано 100%.

Всі перераховані будівельні роботи, що призвели до зруйнування пошкодження або змінення загалом близько 50% від загального обсягу предмету охорони пам`ятки будинку ОСОБА_16 за адресою: АДРЕСА_3 виконанні у приміщеннях ТОВ «Реставратор-1946», що належать їм на підставі права власності.

06.08.2020 року відомості про вчинення кримінального правопорушенняза ч.2ст.28,ч.5ст.298КК України внесені до ЄРДР за №1202016000000909.

03.12.2020 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.5 ст.298 КК України.

03.12.2020 року старший слідчий СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 за погодженням з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком на 60 діб, відносно ОСОБА_8 .

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 07.12.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчогоСУ ГУНПв Одеськійобласті ОСОБА_9 ,погодженого прокуроромвідділу Одеськоїобласної прокуратури ОСОБА_6 про застосуваннязапобіжного заходуу видітримання підвартою та застосовано, відносно підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту із забороною залишати житло з 22:00 год. по 06:00 год. наступної доби, за адресою: АДРЕСА_1 ., строком до 03.02.2021 року.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 подали апеляційні скарги в яких:

- прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого та обрати, відносно підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Прокурор посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді, оскільки слідчим суддею не було враховано фактичних обставин справи та наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які обґрунтовують обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Зокрема, прокурор стверджує, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, чинити тиск на свідків в кримінальному провадженні, знищити речі та документи, які мають значення для справи, а також в інший спосіб заважати досудовому розслідуванню;

- захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого в повному обсязі. Захисник вказує на незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді, відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, заявлених в клопотанні, які обумовлюють необхідність обрання запобіжного заходу, відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінального правопорушення.

Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, який підтримав свою апеляційну та заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника; захисника та підозрюваної, які підтримали апеляційну скаргу захисника та заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора; дослідивши матеріали судового провадження; обговоривши доводи апеляційної скарги та провівши судові дебати; апеляційний суд приходить до висновку про таке.

Частина перша ст. 404 КПК України (далі КПК) передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 370 КПК передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим єрішення,ухвалене судомна підставіоб`єктивно з`ясованихобставин,які підтвердженідоказами,дослідженими підчас судовогорозгляду таоціненими судомвідповідно дост.94цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Питання, які слідчий суддя повинен вирішити при застосуванні відносно особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначені положеннями ст.ст. 177, 178, 183 КПК.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК та практики Європейського суду з прав людини,крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Так, відповідно до ст.ст. 177, 178 КПК та практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

При цьому, слідчому судді слід мати на увазі, що обмеження розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи, є порушенням вимог п.4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Рішення Європейського суду з прав людини «Харченко проти України», «Белевитський проти Росії»).

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваної ОСОБА_8 слідчий суддя правильно врахував, що досліджені в судовому засіданні докази свідчать про наявність, на даний час, фактів, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що остання могла вчинити інкримінований її злочин. Одночасно слідчий суддя не погодився з доводами клопотання про необхідність застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою та прийшов до висновку, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної можливо шляхом застосування до останньої запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час доби.

Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про відсутність достатніх підстав для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під варто, але не погоджується з рішенням слідчого судді про обрання запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту, з огляду на таке.

Доводи прокурора про те, що тяжкість обвинувачення, яке висунуте підозрюваної, а також існування ризиків, які зазначені в клопотанні слідчого, є підставою для обрання відносно підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на переконання апеляційного суду є безпідставними, з огляду на таке.

Апеляційним судом встановлено, що з дня внесення відомостей до ЄРДР в даному кримінальному провадженні, підозрювана ОСОБА_8 , будучи обізнаною щодо факту проведення розслідування, не вживала заходів щодо переховування від органу досудового розслідування та не чинила перешкод слідству. Доводи прокурора про те, що ОСОБА_8 нібито заважала органу досудового розслідування в іншому кримінальному провадженні, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки на підтвердження цих обставин, прокурор не надав суду будь-яких доказів.

Доводи прокурора про існування ризиків можливого тиску на свідків в даному кримінальному провадженні, а також ризику знищення підозрюваною речових доказів, є також непереконливими, оскільки за повідомленням самого прокурора, за час проведення досудового розслідування таких фактів встановлено не було.

Крім того, прокурор повідомив апеляційному суду, що з дня обрання відносно підозрюваної запобіжного заходу у виді домашнього арешту, слідчим та прокурором не встановлено фактів порушення підозрюваною покладених на неї обов`язків, або вчинення нею дій, направлених на перешкоджання досудовому розслідуванню.

Наведені обставини, на думку апеляційного суду, свідчать про відсутність у підозрюваної мети переховуватися від органу досудового розслідування, або вчиняти інші дії, направлені на перешкоджання досудовому розслідуванню.

З урахуванням наведеного апеляційний суд констатує, що під час апеляційного розгляду прокурор не надав суду доказів реального існування ризиків, які вказують на існування підстав для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Разом з цим, з рішенням слідчого судді про обрання відносно підозрюваної запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту, апеляційний суд не погоджується, з огляду на таке.

Питання, які слідчий суддя повинен вирішити при застосуванні відносно особи запобіжного заходу у виді домашнього арешту визначені положеннями ст.ст. 177, 178, 181 КПК.

Відповідно до ст. 181 КПК домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Ризик же, в свою чергу, - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч.1 ст.177 КПК.

Так, відповідно до ст.ст. 177, 178КПК та практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Під час розгляду клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту слідчий суддя районного суду зазначених вимог закону не дотримався.

Оскаржуване рішення про обрання відносно підозрюваної запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту слідчий суддя мотивував наявністю обґрунтованої підозри у скоєнні кримінального правопорушення, тяжкістю покарання, яке загрожує ОСОБА_8 у разі визнання її винною у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, наявністю ризику переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду; знищення або приховання підозрюваною речей та документів, які мають значення для кримінального провадження, оскільки станом на теперішній час, ОСОБА_8 обіймає посаду кошторисника на підприємстві ТОВ «Укрспецпроект», має вільний доступ до документації вказаного підприємства, в свою чергу досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження триває та здійснюються відповідні процесуальні дії, а тому вважав за потрібне застосувати, щодо підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту.

Перевіривши матеріали судової справи, доводи клопотання слідчого та додані до нього матеріали кримінального провадження, вислухавши пояснення захисника, підозрюваної та прокурора, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення слідчого судді про необхідність застосування до підозрюваної запобіжного заходу в зв`язку з обґрунтованістю підозри є законним, але, одночасно, є необґрунтованим в частині висновків щодо неможливості застосування до підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу ніж домашній арешт.

Погоджуючись з рішенням слідчого судді щодо обґрунтованості підозри, апеляційний суд враховує те, що діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», no. 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Апеляційний суд, перевіривши доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри, приходить до висновку, що матеріали кримінального провадження, долучені до клопотання слідчого, на даному етапі кримінального провадження, вказують на обґрунтованість підозри. Зокрема долучений до клопотання висновок експерта №20-2858 від 28.07.2020 року вказує на те, що виконані роботи з реконструкції в будівлі пам`ятки архітектури місцевого значення за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21, яку проводила ТОВ «Чхоллима», директором якої є ОСОБА_11 , з яким підозрювана ОСОБА_8 будучи директором ТОВ «РЕСТАВРАТОР-1946» вступила в злочинну змову, призвели до повного або часткового знищення, руйнування або пошкодження об`єкту культурної спадщини.

При цьому, апеляційний суд наголошує, що на даній стадії кримінального провадження, судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання або продовження відповідного запобіжного заходу, а тому суд не може давати оцінку допустимості та належності доказів, оскільки справа не розглядається судом по суті пред`явленого обвинувачення.

Враховуючи, що слідчий суддя та суд, на цьому етапі провадження, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньої для застосування щодо неї обмежувального заходу.

З огляду на наведене, на даній стадії досудового, існують підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.5 ст.298 КК України.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Апеляційний суд вважає, що фактів і інформації, які на даній стадії досудового розслідування свідчать про можливу причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, в клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри.

При цьому, апеляційний суд констатує, що у відповідності до положень ч. 2 ст. 94 КПК, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі доказі в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою у відповідності до положень ч.1 ст.94 КПК.

Відповідно до ст.ст. 89, 94 КПК, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті. При цьому, доводів щодо існування підстав для визнання доказів недопустимими, які передбачені в ч. 2 ст. 87 КПК, стороною захисту апеляційному суду не наведено.

За таких обставин апеляційний суд визнає непереконливими доводи захисника щодо необґрунтованості підозри.

Щодо обґрунтованості застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту, урахуванням конкретних обставин справи та існування ризиків, на які посилається прокурор, апеляційним судом встановлено таке.

Слідчим, ані в клопотання, поданому слідчому судді, ані прокурором в судовому засіданні, не було наведено раціональних доводів, чому більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваною обов`язків, передбачених КПК.

Апеляційний суд вважає, що ризики, на які посилався прокурор, дійсно повністю виключити не можливо, але фактично вони є мінімальними з урахуванням особи підозрюваної, яка раніше не судима, має постійне місце реєстрації та проживання в м. Одесі, перебуває у шлюбі та має на утриманні двох малолітніх дітей, офіційно працевлаштована.

Про відсутність ризику ухилення підозрюваної від органу досудового розслідування та суду, а також ризиків тиску на інших учасників кримінального провадження та можливих спроб знищити речові докази, на думку апеляційного суду, свідчить той факт, що інкриміновані підозрюваній події відбувалися в період 2018-2019 років, процесуальний статус підозрюваної ОСОБА_8 набула 03.12.2020 року, але за цей період часу остання не вчиняла спроб переховування та не вживала заходів щодо перешкоджання досудовому розслідуванню в інший спосіб.

За наведених обставин апеляційний суд констатує, що незважаючи на існування мінімальних ризиків, органом досудового розслідування та прокурором не доведено, що підозрювана в будь-який спосіб може заважати кримінальному провадженню у разі обрання відносно нього запобіжного заходу не пов`язаного з позбавленням або обмеженням свободи, з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК.

На думку апеляційного суду, запобіжний захід у виді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, які будуть стимулювати підозрювану на виконання визначених процесуальним законом обов`язків підозрюваного, буде цілком достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної, створить умови існування достатнього балансу між обмеженнями, які застосовує держава до особи, яка на даній стадії досудового розслідування підозрюється у вчиненні злочину з її правами на свободу та на працю, які є одними з пріоритетних прав, закріплених у Конституції України.

Запобіжний західу видіособистого зобов`язання,в межахстроку досудовогорозслідування,на думкуапеляційного суду,буде співмірним інкримінованому підозрюваній злочину та його особі, зможе забезпечити виконання підозрюваною процесуальних обов`язків, а також забезпечить останній реалізацію права на працю, що також буде сприяти відшкодуванню нею шкоди, спричиненої злочином, у разі визнання її винною.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.

З урахуванням встановлених апеляційним судом обставин, апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, оскаржувана ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та із застосуванням до підозрюваної запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, з покладенням на неї обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 193, 376, 404, 405, 407, 409, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 07.12.2020 року, якою застосовано запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту відносно ОСОБА_8 , підозрюваної у кримінальному провадженні №1202016000000909 від 06.08.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.298 КК України скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчогоСУ ГУНПв Одеськійобласті ОСОБА_9 ,погодженого прокуроромвідділу Одеськоїобласної прокуратури ОСОБА_6 про застосування до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрювану ОСОБА_8 обов`язки, передбачені п.п. 1, 3, 4, 8 ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

- повідомляти слідчого та прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватись від спілкування з іншими учасниками кримінального провадження, визначені слідчим або прокурором;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_8 , що в разі невиконання, покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладене грошове стягнення.

Строк дії ухвали Одеського апеляційного суду про застосування запобіжного заходу в частині покладених на підозрювану обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України - закінчується 03.02.2021 року, тобто в межах строку досудового розслідування.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4