Постанова

від 30.12.2020 по справі 910/17917/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" грудня 2020 р. Справа№ 910/17917/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Мартюк А.І.

Поляк О.І.

без повідомлення (виклику) учасників справи,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія на рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2020 у справі №910/17917/19 (суддя Стасюк С.В., повний текст складено - 10.08.2020) за позовом комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва до товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія про стягнення 125 235,93 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія про стягнення 125 235,93 грн., у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №69/1 від 02.06.2014 в частині здійснення оплати орендних платежів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.07.2020 у справі №910/17917/19 позов задоволено частково; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія на користь комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва 81 237,05 грн. боргу з орендної плати та 1 246,10 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Суд встановив, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати орендних платежів за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №69/1 від 02.06.2014 підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем. В свою чергу, з огляду на часткову оплату відповідачем суми боргу, здійснену після подачі позову, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з присудженням до стягнення з відповідача 81 237,05 грн. суми боргу з орендної плати.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2020 та закрити провадження у даній справі.

За твердженнями апелянта, ним здійснено оплату по договору №69/1 від 02.06.2014 у повному обсязі, підтвердженням чого є платіжне доручення №332 від 12.03.2020 на суму 125 117,14 грн. Скаржник вважає, що позивачем не доведено обставин часткового зарахування коштів за вказаним платіжним документом, в рахунок погашення боргу по договору №69/1 від 02.06.2014. Однак, незважаючи на це, суд прийняв до уваги пояснення позивача, чим порушив приписи ст. 2 ГПК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 у справі №910/17917/19 поновлено товариству з обмеженою відповідальністю Вікторія пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2020; відкрито апеляційне провадження у справі; роз`яснено учасникам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи та зупинено дію оскаржуваного рішення.

Крім того, вказаною ухвалою учасникам справи встановлено строк для подання відзивів, заперечень на апеляційну скаргу та інших заяв/клопотань протягом 15 днів з моменту отримання даної ухвали.

Вказана ухвала була отримана позивачем - 13.11.2020, а відповідачем - 18.11.2020, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

У встановлений судом строк від сторін жодних клопотань, в тому числі і про розгляд справи у судовому засіданні, до суду не надійшло.

В свою чергу, від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

З огляду на те, що предметом розгляду у справі №910/17917/19 є вимога про стягнення 125 235,93 грн., вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні Господарського процесуального кодексу України та підлягає розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), товариством з обмеженою відповідальністю Вікторія (орендар) та Комунальним підприємством Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва (підприємство) 02.06.2014 було укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №69/1, за умовами якого орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 05.02.2014 №168, розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 05.02.2014 №91 Про передачу в оренду нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва єдиним претендентам на право оренди передає, а відповідач, як орендар, приймає в оренду нерухоме майно (нежитлове приміщення), яке належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, передане до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, закріплене на праві господарського відання за позивачем та знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Перова, буд. 4, надалі об`єкт оренди, для розміщення фірмових магазинів вітчизняних промислових підприємств-товаровиробників, крім тих що виробляють товари підакцизної групи (п. 1.1 договору).

Об`єктом оренди згідно п. 2.1 договору є нежиле приміщення, загальною площею 83,80 кв.м., у тому числі: підвал - 83,80 кв.м., згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід`ємну частину цього договору.

Додатковою угодою №69/1-1 від 30.08.2017 було внесено наступні зміни до договору:

- згідно п. 1 угоди комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва з 01.04.2015 приймає на себе права та обов`язки підприємства-балансоутримувача і стає стороною за цим договором;

- пункт 3.1 договору доповнено: За користування об`єктом оренди з 31.05.2017 орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 №415/1280, за базовий місяць оренди - квітень 2017 та становить 5 140,00 грн. без ПДВ. З 31.05.2017 розмір місячної орендної плати за перший місяць оренди (травень 2017 року) розраховується шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за травень 2017 року. ;

- пункт 3.2 договору викладений в новій редакції, згідно якої, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць;

- пункт 3.5 договору викладений в новій редакції, згідно якої, орендна плата сплачується орендарем починаючи з 01.04.2015 на рахунок підприємства-балансоутримувача (позивача) за вказаними нижче реквізитами. Останнім днем нарахування орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об`єкта оренди орендодавцеві.

- пункт 9.1 договору, викладено в наступній редакції: Цей договір є укладеним з моменту його підписання сторонами строком на 2 роки 364 дні і діє з 31.05.2017 до 30.05.2020.

Згідно п. 3.6 договору орендна плата сплачується орендарем щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

Відповідно до п. 6.8 договору спори, які виникають за цим договором або в зв`язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку. Інтереси орендодавця в цьому випадку в суді представляє Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва , як представник обох сторін.

За умовами п. 6.10 договору орендодавець або підприємство (Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва ) має право стягнути з орендаря заборгованість з орендної плати та інші збитки, заподіяні ним невиконанням своїх зобов`язань за цим договором, шляхом звернення стягнення на його кошти та майно в порядку, визначеним законодавством України.

Згідно підписаного між сторонами акту приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 02.06.2014 орендодавець передав, а орендар прийняв в користування нежиле приміщення загальною площею 83,80 кв.м., в тому числі підвал - 83,80 кв.м.

Як зазначає позивач, відповідачем неналежно виконані взяті на себе зобов`язання за договором, щодо своєчасного та повного внесення орендних платежів за червень 2018 року та за період з серпня 2018 року по листопад 2019 року (включно), у зв`язку з чим, утворилась заборгованість у розмірі 125 235,93 грн., яка досі є непогашеною.

Вказані обставини стали підставою для звернення з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції позовні вимоги комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва задовольнив частково.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 4 ст. 285 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На виконання умов договору №69/1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 02.06.2014 орендодавець передав, а орендар прийняв в користування нежиле приміщення загальною площею 83,80 кв.м., в тому числі підвал - 83,80 кв.м., що підтверджується актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 02.06.2014.

В умовах договору сторони погодили розмір та порядок сплати орендної плати.

Так, відповідно до п.п. 3.1, 3.2 договору, в редакції згідно додаткової угоди від 30.08.2017 №69/1-1, за користування об`єктом оренди з 31.05.2017 орендар, сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 №415/1280, за базовий місяць оренди - квітень 2017 та становить 5 140,00 грн. без ПДВ. З 31.05.2017 розмір місячної орендної плати за перший місяць оренди (травень 2017 року) розраховується шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за травень 2017 року. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.6 договору визначено, що орендна плата сплачується орендарем щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

Позивач зазначає, що в порушення умов укладеного договору, відповідач не здійснив оплату оренди приміщення за червень 2018 року та за період з серпня 2018 року по листопад 2019 року, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 125 235,93 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача

Як вбачається з наявної у справі копії акту звірки розрахунків від 11.01.2020, що містить підписи обох сторін, відповідач визнав наявність заборгованості з оплати за оренду згідно договору за період з січня 2019 року по грудень 2019 року.

Згідно акту звірки розрахунків сума боргу за період з січня 2019 року по листопад 2019 року складає 82 885,10 грн.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача за червень 2018 року та за період з серпня 2018 року по грудень 2018 (включно), її розмір становить 42 350,89 грн.

В ході розгляду справи в першій інстанції, відповідач надав суду платіжне доручення №332 від 12.03.2020 про сплату на рахунок комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва 125 117,14 грн., з призначенням платежу оплата оренди приміщення за 2018 рік згідно договорів №656 від 01.09.2008р., №69/1 від 02.06.2014р. .

За доводами відповідача, вказаним платіжним документом підтверджується сплата заборгованості по договору оренди №69/1 від 02.06.2014 в межах суми позову.

Заперечуючи проти наведених доводів, позивач зазначив, що з огляду на призначення платежу, відповідач здійснив оплату оренди за 2018 рік по різним договорам - №656 від 01.09.2008 та №69/1 від 02.06.2014, тобто, частково погасив наявний борг. А тому залишок боргу по спірному договору оренди, з урахуванням частково сплачених коштів згідно платіжного доручення №332 від 12.03.2020, складає 81 237,05 грн.

Дослідивши платіжне доручення №332 від 12.03.2020, суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до призначення платежу оплату відповідачем було здійснено за двома договорами і погашення заборгованості у розмірі 125 117,14 грн. було розподілено позивачем за двома договорами, а тому, беручи до уваги пояснення позивача, заборгованість відповідача по договору №69/1 від 02.06.2014 складає 81 237,05 грн.

Стосовно посилання відповідача на допущену технічну помилку в призначенні платежу та помилкове зазначення договору №656, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 3 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 9 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

У пункті 3.7 Інструкції визначено, що Реквізит Призначення платежу платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення Призначення платежу . Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Таким чином, відповідач як платник коштів за платіжним дорученням №332 від 12.03.2020 є повністю відповідальним за дані, внесені у графу призначення платежу.

Як вбачається з наявних у справі банківських виписок, відповідач здійснював розрахунки в тому числі по договору №656 від 01.09.2008.

За вказаним договором, як стверджує позивач, у відповідача теж є заборгованість, що була частково погашена коштами на підставі платіжного доручення №332 від 12.03.2020, які зараховано позивачем у відповідності до призначення платежу.

При цьому, позивач зауважує, що відповідач своєчасно не звернувся до нього з пропозицією скоригувати направлення коштів на конкретно визначену одну статтю заборгованості.

Отже, між сторонами відсутня домовленість з приводу внесення змін до реквізиту Призначення платежу , що є важливою умовою після зарахування коштів на рахунок одержувача.

Окрім того, про відсутність допущеної помилки свідчить період, за який здійснено погашення боргу - 2018 рік.

За таких обставин, відповідачем не доведено, що платіж у сумі 125 117,14 грн. сплачений в рахунок погашення заборгованості по договору №69/1 від 02.06.2014 та не спростовано встановлених судом обставин.

Враховуючи підтверджений факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати орендних платежів за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №69/1 від 02.06.2014 та наявність залишку боргу у розмірі 81 237,05 грн., суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову, з присудженням до стягнення з відповідача вказаної суми боргу.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2020 у справі №910/17917/19 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2020 у справі №910/17917/19.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню в касаційному порядку згідно п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 30.12.2020 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді А.І. Мартюк

О.І. Поляк