Рішення

від 30.12.2020 по справі 906/1265/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" грудня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/1265/20

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Прядко О.В., розглянувши в

порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін

справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коргормаш"

до Приватного акціонерного товариства "Норинський щебзавод"

про стягнення 502564,08 грн

Процесуальні дії по справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Коргормаш" звернулось до суду з вимогою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Норинський щебзавод" заборгованості за договором купівлі-продажу №09/18-1 від 28.09.2018 у сумі 502564,08 грн, з яких: 452000,00грн основного боргу, 23677,37грн 3% річних та 26886,71 грн інфляційних.

Ухвалою господарського суду від 06.11.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Коргормаш" судом прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

З метою перевірки отримання відповідачем копії ухвали направленої за адресою: 11154, Житомирська область, Овруцький район, с.Норинськ, вул.Шкільна, буд.16, суд здійснив електронний запит та отримав витяг з сайту Укрпошта, з якого вбачається, що поштове відправлення, яке направлялось відповідачу, за вказаною у позовній заяві адресою ПАТ "Норинський щебзавод", вручено 12.11.2020 (а.с. 52).

З метою уточнення належної адреси відповідача суд здійснив запит та отримав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зазначену на сайті Міністерства юстиції України, відповідно до якого встановлено, що зазначена в позовній заяві адреса відповідача є належною та відповідає інформації зазначеній на вказаному офіційному ресурсі.

Враховуючи викладене суд вважає, що своєчасно та належним чином вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи для реалізації ним права на судовий захист.

Відповідач у строк, встановлений ст.165 Господарського процесуального кодексу України, відзив на позов не подав. Поряд з цим, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позов мотивований неналежним виконанням Приватним акціонерним товариством умов договору купівлі-продажу, що був укладений між сторонами 28.09.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що останнім було виконано умови договору у повній мірі та продано відповідачу товару (плит дроблячих) на суму 473000,00 грн, в свою чергу відповідач свої зобов`язання за договором щодо оплати отриманого товару належним чином та у повній мірі не виконав, сплативши лише частково 21000,00грн, внаслідок чого позивач був змушений звернутись до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 452000,00 грн.

За несвоєчасне виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України заявлено до стягнення з відповідача 23677,37грн 3% річних та 26886,71грн інфляційних.

Відповідач в порядку ст.ст. 165, 251 ГПК України письмового відзиву на позовну заяву не надав.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

28.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Коргормаш" (продавець/позивач) та Приватним акціонерним товариством "Норинський щебзавод" (покупець/відповідач) було укладено Договір купівлі-продажу № 09/18-1 (далі-Договір), за умовами п.1.1. якого продавець зобов`язується передати у власність (повне господарське володіння) покупця запчастини до кар`єрного обладнання, а покупець зобов`язується прийняти обладнання, та оплатити його на умовах даного договору.

Найменування товару: згідно рахунків-фактур на партію обладнання за домовленістю сторін (п.1.2 Договору).

Документи на товар, які продавець повинен передати покупцю на товар або партію товару: рахунок-фактура, видаткова накладна, товарно-траспортна накладна та податкова накладна, складена в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (п.1.3 Договору).

Відповідно до п.2.2 Договору загальна сума даного договору складається із суми цін на товар, відповідно до видаткових накладних, підписаних сторонами протягом строку дії даного договору.

За умовами п.6.1 Договору оплата згідно цього договору здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок продавця, зазначеному у рахунку-фактурі, на умовах передоплати 30% вартості товару. Остаточна оплата вартості товару проводиться покупцем протягом 45 робочих (банківських) днів з моменту отримання товару. Інші умови - за домовленістю сторін.

Даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2018, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.10.1 Договору).

На виконання умов укладеного Договору позивач відпустив відповідачу товар на загальну суму 473000,00грн, що підтверджується підписаною обома сторонами видатковою накладною №РН-0000061 від 28.09.2018, довіреністю № 32 від 28.09.2018, товарно-транспортною накладною від 28.09.2020 та податковою накладною (а.с.11-12, 35-36 ). Для оплати товару позивач виставив відповідачу рахунок №СФ-0000062 від 28.09.2018, який дійсний до сплати до 08.10.2018 (а.с. 31).

Відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань оплату за отриманий товар за Договором № 09/18-1 від 28.09.2018 здійснив лише частково на суму 21000,00грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою від 19.11.2018 (а.с. 37).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 452000,00грн, що також підтверджується Актом звіряння розрахунків станом на 01.09.2020, підписаним та скріпленим печатками обох сторін.

За несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором позивач, на підставі ст. 625 ЦК України, нарахував до стягнення з відповідача 23677,37 грн 3 % річних та 26886,71грн інфляційних.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № 09/18-1 від 28.09.2018, який за своєю природою є договором купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено факт виконання позивачем свого зобов`язання щодо поставки товару, що вказує на необхідність виконання відповідачем обов`язку щодо оплати товару у повному обсязі.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Аналогічна норма закріплена і в статті 526 Цивільного кодексу України.

За нормами ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших умов, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

За таких обставин, вимога позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 452000,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Розглянувши вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % у розмірі 23677,37грн та 26886,71грн інфляційних нарахувань, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 41-42) 3% річних на суму 452000,00грн нараховано за період з 03.12.2018 по 31.08.2020, інфляційні втрати нараховано за період грудень 2018 - серпень 2020.

За умовами п.6.1 Договору оплата згідно цього договору здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок продавця, зазначеному у рахунку-фактурі, на умовах передоплати 30% вартості товару. Остаточна оплата вартості товару проводиться покупцем протягом 45 робочих (банківських) днів з моменту отримання товару. Інші умови - за домовленістю сторін.

Позивач датою початку періоду нарахування 3% річних визначив 03.12.2018, Однак, 45-й робочий день після підписання сторонами видаткової накладної припадає на 03.12.2018, тому початковою датою періоду нарахування 3% річних буде 04.12.2018, кінцевою 31.08.2020 (дата визначена позивачем у розрахунку).

Перевіривши розрахунок 3% річних, із врахуванням п.6.1 договору та дати прострочення оплати, починаючи з 04.12.2018 по 31.08.2020 (367 днів) від суми боргу 452000,00грн, суд встановив, що до стягнення з відповідача підлягає сума 23664,99грн 3% річних, а не заявлена позивачем сума 23677,37грн. Відтак, вимога позивача про стягнення 3% річних підлягає до задоволення частково у розмірі 23667,37грн. З огляду на наведене, 12,38грн 3% річних є безпідставним та такими, що не підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок інфляційних за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга:Закон", суд дійшов висновку, що нарахування 26886,71грн інфляційних за період грудень 2018 - серпень 2020 є арифметично вірним та обґрунтованим, тому підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав суду доказів, які б спростовували доводи позивача, натомість позивач обґрунтував свої позовні вимоги належними та достатніми доказами.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 502551,70грн, з яких: 452000,00грн основного боргу, 23664,99грн 3% річних та 26886,71 грн інфляційних втрат. В частині стягнення 12,38грн 3% суд відмовляє.

Щодо розподілу судових витрат

Судовий збір, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коргормаш" до Приватного акціонерного товариства "Норинський щебзавод" про стягнення 502564,08грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Норинський щебзавод" (11154, Житомирська область, Овруцький район, с.Норинськ, вул.Шкільна, буд.16, код ЄДРПОУ 04865033)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коргормаш" (11500, Житомирська область, м.Коростень, вул.Василя Стуса, буд.5/47, кв.38, код ЄДРПОУ 41418760):

- 452000,00грн основного боргу,

- 23664,99грн 3 % річних,

- 26886,71 грн інфляційних,

- 7538,27грн судового збору.

2. В частині стягнення 12,38грн 3% відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам (рек.)