Рішення

від 16.12.2020 по справі 906/1189/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/1189/20

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.

секретар судового засідання: Макарчук В.І.

за участю представника позивача: Попович Р.В.. дов. №1050 від 28.10.2020р. (в режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Військової частини НОМЕР_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіапрофешинал"

про стягнення 489998,88 грн

Процесуальні дії по справі.

Військова частини НОМЕР_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіапрофешинал" про стягнення 489998,88 грн. штрафу за невиконання умов договору купівлі-продажу № 46 від 04.07.2019р.

Ухвалою від 05.10.2020р. суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 03.11.2020р.

19.10.2020р. від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву (а.с.27-33).

30.10.2020р. від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.50-58).

Ухвалою від 03.11.2020р. суд відклав підготовче засідання на 19.11.2020р.

Ухвалою суду від 19.11.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.12.2020р.

В судовому засіданні 17.12.2020р., відповідно до ст.240 ГПК України, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги мотивовані наступним.

04.07.2019р. сторонами укладено договір купівлі-продажу №46, за умовами якого відповідач зобов`язався поставити позивачу лопаті рульового гвинта.

Загальна ціна договору становить 6999984,00 грн.

Додатком №1 до договору сторони погодили термін поставки товару до 01 жовтня 2019 року включно.

27.09.2019р. від відповідача надійшов лист, в якому ТОВ "Авіапрофешинал" повідомило, що відмовляється від поставки товарів на виконання умов договору від 04.07.2019р.

Позивач надіслав відповідачу претензію від 01.10.2019р. про сплату штрафу за відмову від поставки товару в сумі 489998,88 грн.

У відповіді на претензію від 05.11.2019р. відповідач свою вину щодо неможливості виконання умов договору заперечив.

Позивач, посилаючись на приписи ч.2 ст.205 ГК України, вказує, що направлення відповідачем повідомлення про неможливість виконання зобов`язання не звільняє його від відповідальності за таке невиконання.

Вказує, що невиконання відповідачем договору нанесло позивачу масу збитків, які полягають у неможливості повного виконання своїх обов`язків у сфері оборони держави.

За вказаних обставин, на підставі п.5.3 договору позивач нарахував до стягнення з відповідача штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару, що становить 489998,88 грн.

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву заперечив проти вимог позивача, вказує, що він ще до закінчення граничного строку поставки товару надіслав на адресу позивача лист, яким повідомив про відмову від поставки товару з об`єктивних причин, які не залежать від продавця та знаходяться поза його контролем.

Неможливість поставки товару спричинена тим, що проведення дослідження з визначення автентичності товару на українському авіаційно-ремонтному підприємстві, як це передбачено п.2.4 договору, є неможливим через відсутність спеціалістів у даній галузі, засобів та еталонів.

На підтвердження даних доводів надав лист ДП "Одеський авіаційний завод" від 11.12.2019р., лист Торгово-промислової палати України від 22.10.2019р., лист Житомирської торгово-промислової палати від 10.10.2019р., лист Київського НДІСЕ від 23.10.2019р., в яких зазначено про неможливість проведення експертизи за напрямком "встановлення автентичності лопатів рульового гвинта".

Щодо нарахування позивачем штрафу за непоставку товару, відповідач вказав, що п.6.4 договору сторони визначили умови звільнення від відповідальності за часткове або повне невиконання обов`язків, а саме за умови доведення, що невиконання було викликано перешкодою поза їх контролем, якій навіть уважна сторонам не могла б запобігти і виникла після укладення цього договору.

Відповідач зазначив, що сторони в рівній мірі несуть відповідальність за визначення (погодження) ними умов договору, а тому позивач, встановлюючи умову перевірки на автентичність лопатів рульового гвинта, мав здійснити правовий аналіз вказаної умови на предмет її реального виконання іншою стороною.

Оскільки позивач не вносив на рахунок відповідача жодної попередньої оплати за поставку товару, то з майном позивача не відбулося жодних змін в сторону зменшення, що свідчить про відсутність порушень його майнових прав, що є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову у позові.

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що твердження відповідача щодо неможливості провести перевірку автентичності лопатів рульового гвинта на українському авіаційному-ремонтному заводі не відповідають дійсності, оскільки сертифікат на здійснення такої перевірки має ПАТ "Мотор Січ".

Зазначає, що відповідач ще до підписання договору повинен був попередньо перевірити свою можливість виконати всі зазначені в договорі умови.

Невиконання умов договору сталося внаслідок безвідповідальності відповідача, а не внаслідок обставин, що не залежали від відповідача, тому вимога про сплату 7% штрафу за відмову від поставки зазначеного товару є законною.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в засідання суду не з`явився.

Копія ухвали суду від 19.11.2020р. про призначення справи на 17.12.2020р. була направлена на електронну адресу відповідача (а.с.141) та засобами поштового зв`язку на адресу ТОВ "Авіапрофешинал", вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (запит на а.с.94-96).

Згідно з роздруківкою відстеження пересилання поштових відправлень з сайту Укрпошти за штрихкодовим ідентифікатором 1000232113557, копія ухвали від 19.11.2020 вручена відповідачу 11.12.2020 (а.с.140).

Згідно ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 42 ГПК України, учасники справи, серед іншого, мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

В ході розгляду справи господарським судом Житомирської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.13 ГПК України, сторонам було створено всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

За вказаних обставин, беручи до уваги, що явка представника відповідача в судове засідання не визнавалась обов`язковою, суд вирішує справу за його відсутності.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

04.07.2019 року між Військовою частиною НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіапрофешинал" було укладено договір купівлі-продажу №46, згідно п.1.1 якого продавець зобов`язується у 2019 році поставити покупцеві товари, зазначені в специфікації (Додаток 1), а покупець - прийняти і оплатити такі товари (а.с.8-9).

Згідно п.1.2 договору найменування (номенклатура, асортимент) товару: ДК 021:2015 32730000-3 - Частини повітряних і космічних літальних апаратів та вертольотів (Лопаті рульового гвинта). Кількість товарів (послуг або кількісні характеристики виконуваних за цим договором робіт) вказано у специфікації.

Відповідно до п.2.4 договору продавець при поставці товару повинен надати підтверджуючі документи на перевірку лопастей рульового гвинта на автентичність на Українському авіаційно-ремонтному підприємстві (АРЗ).

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що ціна цього договору становить 6999984,00 грн., у тому числі ПДВ: 1166664,00 грн.

Згідно п.4.3 договору продавець зобов`язаний:

4.3.1. Забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором,

4.3.2. Забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом ІІ цього договору.

Відповідно до п.5.3 договору за відмову поставки або непоставку (недопоставку) товару з продавця стягується штраф у розмірі 7 відсотків вартості непоставленого (недопоставленого) товару.

Пунктом 6.4 договору сторони передбачили, що сторони можуть бути звільнені від відповідальності за часткове чи повне невиконання обов`язків за цим договором, якщо доведуть, що воно було викликане перешкодою поза їх контролем, який навіть уважна сторона не могла б запобігти, і виникло після укладення цього договору.

Специфікацією, яка є додатком №1 до договору, сторони погодили асортимент і кількість товару - лопаті рульового гвинта 246-3925-00, 3 шт. на загальну суму 6999984,00 грн., термін поставки товару - до 1 жовтня 2019 року (а.с.10).

Листом №27/09/19-1 від 27.09.2019р. ТОВ "Авіапрофешинал" повідомило покупця, що відмовляється від поставки товарів на виконання умов договору №46 від 04.07.2019р., оскільки була встановлена неможливість перевірки товару на його автентичність на території України, через відсутність компетентних спеціалізованих установ та/або підприємств з відповідної галузі (а.с.11).

Позивач надіслав відповідачу претензію №4 від 01.10.2019р. про сплату штрафу за відмову від поставки товару в розмірі 489998,88 грн., нарахованого на підставі пункту 5.3 договору від 04.07.2019р. (а.с.12).

Відповідач у відповіді на претензію №31/10/19-2 від 31.10.2019р. вказав, що він звертався до ТПП України та регіональних ТПП, Київського НДІСЕ щодо можливості проведення перевірки лопатей рульового гвинта на їх автентичність, однак отримав відмови, оскільки у них відсутні можливості провести таку перевірку (а.с.13-14).

Вказує, що ТОВ "Авіапрофешинал" вживало всіх можливих заходів щодо виконання умов договору, неможливість проведення перевірки товару на автентичність не залежить від волі продавця, вказані обставини перебувають поза контролем продавця, їх виникнення не залежало від його дій, а тому відповідно до умов п.6.4 договору звільняється від відповідальності за неможливість виконання договору.

Позивач, посилаючись на приписи ст.205 ГК України, ст.ст. 525, 651, ЦК України, та зазначаючи, що невиконання умов договору №46 від 04.07.2019р. сталося внаслідок безвідповідальності ТОВ "Авіапрофешинал", звернувся до суду з позовом про стягнення з останнього 489998,88 грн. штрафу.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, між сторонами виникли правовідносини щодо купівлі- продажу на підставі договору купівлі-продажу №46 від 04.07.2019р.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 614 ЦК України закріплено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 617 ЦК України визначено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а саме: особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Як вже зазначалося, відповідач листом №27/09/19-1 від 27.09.2019р. відмовився від поставки товарів на виконання умов договору №46 від 04.07.2019р. (а.с.11).

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що така відмова була спричинена неможливістю проведення дослідження з визначення автентичності товару на українському авіаційно-ремонтному підприємстві, як це передбачено п.2.4 договору.

На підтвердження неможливості проведення дослідження відповідач надав лист ДП "Одеський авіаційний завод" від 11.12.2019р., лист Торгово-промислової палати України від 22.10.2019р., лист Житомирської торгово-промислової палати від 10.10.2019р., лист Київського НДІСЕ від 23.10.2019р. (а.с.39-42).

Дослідивши вказані листи, суд встановив, що листи отримані відповідачем вже після відмови від виконання договору.

Так, лист Торгово-промислової палати України від 22.10.2019р. наданий на запит ТОВ "Авіапрофешинал" №08/10/19-6 від 08.10.2019р., лист Житомирської ТПП від 10.10.2019р. наданий на запит №38 від 09.10.2019р., лист Київського НДІСЕ від 23.10.2019р. наданий на запит №08/10/19-4 від 09.10.2019р.

Наведене свідчить, що на момент відмови від поставки товару відповідачу не було відомо про неможливість проведення дослідження автентичності лопатів рульового гвинта зазначеними установами.

Крім того, запити на проведення дослідження ним були направлені вже після отримання 08.10.2019р. претензії позивача від 01.10.2019р. про сплату штрафу.

Частиною 2 ст. 218 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Таким чином, сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести, що саме через настання цих обставин сторона об`єктивно була позбавлена можливості виконати договірне зобов`язання.

З огляду на викладене, листи ДП "Одеський авіаційний завод" від 11.12.2019р., Торгово-промислової палати України від 22.10.2019р., Житомирської торгово-промислової палати від 10.10.2019р., Київського НДІСЕ від 23.10.2019р. суд не вважає належними доказами на підтвердження того, що відповідачем було вжито всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відносно твердження відповідача про неможливість проведення дослідження з визначення автентичності товару на українському авіаційно-ремонтному підприємстві, через відсутність спеціалістів у даній галузі, засобів та еталонів, слід вказати, що позивачем до відповіді на відзив надано копію Сертифікату схвалення організації з технічного обслуговування та ремонту UA. 145В.0616, згідно якого право на проведення такої перевірки має ПАТ "Мотор Січ" (а.с.54-57).

Крім того, слід зазначити, що на офіційному сайті Державної авіаційної служби України (https://avia.gov.ua) міститься Перелік схвалених за Part-145 організацій з технічного обслуговування, які мають діючий сертифікат станом на 24.12.2020р. і у вказаному переліку зазначено 80 підприємств, розташованих на території України, які мають відповідні сертифікати на проведення технічного обслуговування та ремонту авіаційної техніки.

При цьому, матеріали справи не містять доказів звернення відповідача хоча б одного з цих підприємств щодо проведення дослідження лопатів рульового гвинта.

З огляду на викладене, доводи відповідача про вжиття ним всіх можливих заходів щодо виконання умов договору та знаходження обставин неможливості проведення дослідження поза його контролем є безпідставними та непідтверджені жодним доказом.

Щодо посилань відповідача на те, що сторони в рівній мірі несуть відповідальність за визначення (погодження) ними умов договору, а тому позивач, встановлюючи умову про перевірку автентичності лопатів рульового гвинта, мав здійснити правовий аналіз вказаної умови на предмет її реального виконання іншою стороною, слід вказати наступне.

Згідно ст. 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно відомостей електронної системи публічних закупівель «Prozorro» (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-04-11-001929-a), договір №46 від 04.07.2019р. був укладений Військовою частиною НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіапрофешинал" за результатами проведення процедури закупівлі (а.с.142).

В складі Тендерної документації Замовником - Військовою частиною НОМЕР_1 було надано проект договору купівлі-продажу лопатей рульового гвинта, який містив п.2.4 аналогічно змісту, як і підписаний сторонами договір від 04.07.2019р.

Тобто, відповідачу ще на стадії проведення процедури закупівлі було відомо про наявність такого пункту договору про необхідність надання продавцем підтверджуючих документів на перевірку лопатей рульового гвинта на автентичність на Українському авіаційно - ремонтному підприємстві (АРЗ).

Однак, відповідач не відмовився від участі в процедурі закупівлі і в подальшому підписав зазначений проект договору, погодившись з його умовами.

З наведеного слід дійти висновку, що відповідач на момент підписання договору від 04.07.2019р. самовпевнено вважав, що зможе виконати умови договору, не впевнившись в своїй можливості їх виконати, а за чотири дні до кінцевої дати поставки товару відмовився від виконання умов договору.

Згідно ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата штрафних санкцій.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідальність сторін договору закріплена у розділі 5, згідно якого, зокрема, за відмову поставки або непоставку (недопоставку) товару з продавця стягується штраф у розмірі 7 відсотків вартості непоставленого (недопоставленого) товару.

Позивач просить стягнути з відповідача 489998,88 грн. 7% штрафу.

Перевіривши нарахування вказаної суми, суд дійшов висновку, що він виконаний вірно, у відповідності з умовами договору та нормами чинного законодавства, а заявлена до стягнення сума штрафу 489998,88 грн. є обгрунтованою.

Відповідно дост. 233 ГК Українисуд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Аналогічну правову позицію з даного питання викладено вРішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013.

Крім того, вказана позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду, від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18.

З наведеного випливає, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення штрафних санкцій.

При цьому, зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Також при вирішенні питання про можливість зменшення штрафних санкцій суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

Відповідно до положень ст.3, ч.3 ст.509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов`язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Інститут зменшення штрафних санкцій судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Враховуючи, що позивачем не сплачувався завдаток (аванс) за умовами договору №46 від 04.07.2019р., тобто ним не було понесено втрат матеріального характеру, а також відсутність в матеріалах справи доказів понесення позивачем збитків внаслідок порушення відповідачем свого зобов`язання з поставки товару, то суд вважає за можливе зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача в сумі 489998,88 грн., до 200000,00 грн.

Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України», зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Згідно із ч.ч.2, 3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст.13 ГПК Українивизначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1ст.74 ГПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.

Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст.81 ГПК України сторонами доказів.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення штрафу підлягають частковому задоволенню в сумі 200000,00 грн.

В частині стягнення 289998,88 грн. штрафу суд зменшує позовні вимоги.

Судові витрати за результатами розгляду справи

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.129 ГПК України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В порядку ст.129 ГПК України, судовий збір в сумі 7349,98 грн., сплачений з обгрунтовано заявлених позовних вимог покладається на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіапрофешинал" (10002, м.Житомир, вул.Довженка, 47, код ЄДРПОУ 37019771)

на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )

- 200000,00 грн. штрафу,

- 7349,98 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення

Повне рішення складено: 29.12.20

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1 - до справи

2, 3 - сторонам (рек. з пов.)