Рішення

від 29.12.2020 по справі 910/12759/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.12.2020Справа № 910/12759/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська факторингова компанія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство по збору боргів"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1

про стягнення 15333,74 грн

представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська факторингова компанія" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство по збору боргів" про стягнення 15333,74 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором відступлення прав вимоги боргових зобов`язань №22/06/16 від 22.06.2016.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 01.09.2020 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №910/12759/20, розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 29.09.2020.

11.09.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 29.09.2020 залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , відклав підготовче засідання у справі №910/12759/20 на 20.10.2020, витребував у Шевченківського районного суду міста Києва належним чином засвідчену копію рішення у справі №2-11597/10 та копію виконавчого документу №2-11597/10 від 15.11.2010.

16.10.2020 через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

Судове засідання у справі №910/12759/20, призначене на 20.10.2020, знято з розгляду.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 04.11.2020 продовжив підготовче провадження у справі №910/12759/20 на 30 днів та призначив підготовче засідання на 19.11.2020.

Протокольною ухвалою від 19.11.2020 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 10.12.2020.

04.12.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Протокольною ухвалою від 10.12.2020 відкладено розгляд справи по суті на 24.12.2020.

Представник позивача у судове засідання 24.12.2020 з розгляду справи по суті не з`явився, однак до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Представник позивача у судове засідання 24.12.2020 не з`явився, відзиву на позов не подав.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи по суті ухвали суду від 19.11.2020, від 10.12.2020 направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до інформації розміщеної на офіційному сайті ПАТ "Укрпошта" щодо відстеження поштового відправлення № 0105476273656, № 0105476370910, з направлення відповідачу ухвали суду від 19.11.2020, від 10.12.2020, остання відповідачу не вручені.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку Суд застосовує як джерело права, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 41 рішення ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, заява № 3236/03).

Судом встановлено, що відповідач в розумні інтервали часу не вживав заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження.

Окрім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи по суті без участі представника відповідача.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Представник третьої особи у судове засідання 24.12.2020 також не з`явився. Про розгляд справи по суті третя особа була повідомлена ухвалами від 19.11.2020 та від 10.12.2020.

Відповідно до ч.3 ст.222 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч.4 ст.240 ГПК України).

Частиною п`ятою статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.06.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агентство по збору боргів" (агентство, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська факторингова компанія" (компанія, позивач) укладений договір відступлення прав вимоги боргових зобов`язань №22/06/16 (надалі - договір), відповідно до умов якого, агентство передає (відступає) компанії за плату, а компанія приймає належні агентству права грошової вимоги (права вимоги) боргових зобов`язань до позичальників за кредитними договорами, укладеними між банком та позичальниками, у розмірі портфеля заборгованості (п.2.1. договору).

За цим договором компанія отримує право вимагати від позичальників належного виконання грошових зобов`язань за кредитними договорами (п.2.4. договору).

За змістом пункту 2.5. договору, сторони погодили, що відповідно до умов цього договору агентство відступає компанії права грошової вимоги до позичальників у розмірі портфеля заборгованості, які виникли у Банку внаслідок укладення з позичальниками кредитних договорів про надання банком позичальникам кредитних коштів, які входять до портфелю заборгованості. Загальний розмір Портфеля заборгованості Позичальників, права вимоги до яких відступаються, на дату укладення цього Договору становить 27 222 672,88 грн.

Відповідно до п.3.1. договору, з урахуванням викладеного в пунктах 2.1., 2.5., 3.2. - 3.9. цього договору агентство відступає компанії щодо кожного кредитного договору, зазначеного в реєстрі, права вимоги на отримання всієї заборгованості, включаючи право на отримання неустойки, пені, штрафів, що нараховуються в рамках і відповідно до кредитного договору (у тому числі у розмірі, встановленому кредитним договором) з дати укладення цього договору.

Згідно із п.3.3. договору, права вимоги, що відступаються агентством компанії в рамках цього договору, переходять у власність компанії (компанія стає власником таких прав вимоги) з дати його укладення та виконання умов, зазначених у п.5.2 цього договору.

Відповідно до п.4.1.9 договору, загальна сума заборгованості, неповерненої (непогашеної) позичальником в рамках і відповідно до конкретного кредитного договору, зазначеного у відповідному реєстрі, на дату підписання такого реєстру, права вимоги на отримання якої (заборгованості) відступаються агентством компанії в рамках цього договору (стовпчик в Реєстрі "Загальна сума заборгованості, грн"), загальна сума Заборгованості складається з суми основного боргу, комісій, відсотків і плат на дату підписання такого реєстру.

У відповідності до пункту 5.1. договору, оплата за договором за правами вимоги до позичальників, які відступаються становить 81668,02 грн.

У пункті 9.1. договору сторони погодили, що приймаючи до уваги:

той факт, що в дату укладення цього договору, частина відступлених Агентством прав вимог може бути частково виконана позичальниками на користь агентства;

той факт, що позичальники, зазначені в реєстрі, можуть продовжити виконання своїх зобов`язань за укладеними ними з банком, кредитними договорами, зазначеними у реєстрі, на користь агентства (шляхом розміщення грошових коштів на їх рахунку позичальника);

той факт, що позичальники, зазначені в реєстрі, можуть не отримати повідомлення від компанії про відступлення прав (вимог) до них за кредитними договорами, зазначеним у реєстрі;

Сторони домовились про викладені в наступних пунктах розділу 9 Договору "Передача виконання" наступні дії сторін, пов`язані з надходженням на користь агентства коштів, спрямованих на виконання позичальниками, зазначеними в реєстрі.

Відповідно до пункту 9.2. договору сторони погодили, що з дати укладення цього договору буде здійснюватися перерахування компанії грошових коштів, що надходять до 31.07.2016 (включно) на рахунки позичальників відкрити банком позичальникам, зазначеним у реєстрі, в рамках кредитних договорів, зазначених у реєстрі на банківських рахунок: НОМЕР_1 в ПАТ "УкрСиббанк", з урахуванням наступних умов:

9.2.1. така дія (передача) буде здійснюватися агентством протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати надходження грошових коштів на рахунок агентства;

9.2.2. така дія (передача) буде здійснюватися за умови наявності діючого (незакритого) рахунку компанії;

9.2.2. така дія (передача) буде здійснюватися за відсутності накладеного арешту на рахунок позичальника, відкритого в рамках кредитного договору, зазначеного в реєстрі, та/або на кошти, що перебувають або розміщуються на такому рахунку позичальника, а також при відсутності будь-яких не виконаних вимог державних органів про списання грошових коштів з відсутності будь-яких невиконаних вимог державних органів про списання грошових коштів з такого рахунку позичальника.

Пунктом 9.3. договору передбачено, що агентство буде здійснювати передачу грошових коштів виключно на рахунок компанії.

Згідно із реєстру прав вимог від 22.06.2016, який є додатком № 1 до договору №22/06/16 вбачається за № п/п 4859 вказано позичальника, право грошової вимоги боргових зобов`язань до якого перейшло ТОВ "Українська факторингова компанія", а саме - ОСОБА_1 загальною сумою заборгованості 15333,74 грн.

Згідно із матеріалів справи на примусовому виконанні у Першотравенському міському ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області перебувало виконавче провадження №24459528 з примусового виконання виконавчого листа по справі №2-11597 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 34144,18 грн на користь ТОВ "Агентство по збору боргів"

Постановою від 31.01.2019 закінчене виконавче провадження № 24459528 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 34 144,18 грн у зв`язку із фактичним виконанням рішення у повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов договору № 22/06/16 від 22.06.2020 ТОВ "Українська факторингова компанія" набуло права грошової вимоги, у тому числі до ОСОБА_1 у сумі 15333,74 грн, проте зазначена сума заборгованості залишається не перерахованою на користь позивача станом на теперішній час, у той час як відповідно до постанови від 31.01.2019 виконавче провадження № 24459528 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 34144,18 грн є закінченим у зв`язку із фактичним виконанням рішення у повному обсязі та кошти, стягнуті у вказаному виконавчому провадженні отримані ТОВ "Агентство по збору боргів"

Позивач звернувся до відповідача із заявою вих. №259/05 від 28.05.2019, у якій вимагав перерахувати на рахунок компанії всі відрахування під час здійснення виконавчого провадження №24459528 про примусове стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 34144,18 грн, що були отримані відповідачем як стягувачем у період з 22.06.2016 (дату укладення договору) до 31.01.2019 (дату закінчення виконавчого провадження).

Оскільки відповідач грошових коштів у сумі 15333,74 грн позивачу не повернув, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Згідно із ч.1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем укладений договір відступлення прав вимоги боргових зобов`язань №22/06/16 від 22.06.2016, відповідно до умов якого, відповідач передав (відступив) компанії за плату, а позивач прийняв належні відповідачу права грошової вимоги (права вимоги) боргових зобов`язань до позичальників за кредитними договорами, у тому числі до ОСОБА_1 на загальну суму заборгованості 15333,74 грн за кредитним договором №65149315.

На виконання умов договору позивачем здійснено оплату за договором за відступлені права вимоги у сумі 81668,02 грн, що підтверджується платіжними дорученням №106 від 22.06.2016.

Згідно статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 3 статті 656 ЦК України унормовано, що предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

В силу положень статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

За приписами статті 204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Зважаючи на наведене вище, договір відступлення прав вимоги боргових зобов`язань №22/06/16 від 22.06.2016 є належною у розумінні статей 11, 509 ЦК і статей 173, 174 Господарського кодексу України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором прав і обов`язків сторін.

За змістом умов договору відступлення прав вимоги боргових зобов`язань №22/06/16 від 22.06.2016 до позивача як до нового кредитора перейшли усі права кредитора стосовно боржників, вказаних у реєстрі прав вимог від 22.06.2016, який є додатком № 1 до договору №22/06/16, у тому числі, до ОСОБА_1 на загальну суму заборгованості 15333,74 грн за кредитним договором №65149315.

За умовами договору, сторони погодили, що з дати укладення цього договору буде здійснюватися перерахування позивачу грошових коштів, що надходять до 31.07.2016 (включно) на рахунки позичальників відкрити банком позичальникам (п.9.2.).

Згідно із п.9.3. договору відповідач буде здійснювати передачу грошових коштів виключно на рахунок позивача.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Як підтверджено матеріалами справи, на примусовому виконанні у Першотравенському міському ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області перебувало виконавче провадження №24459528 з примусового виконання виконавчого листа по справі №2-11597 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 34144,18 грн на користь ТОВ "Агентство по збору боргів"

Постановою Першотравенського міського ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області від 31.01.2019 закінчене виконавче провадження № 24459528 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 34 144,18 грн у зв`язку із фактичним виконанням рішення у повному обсязі.

Стягувачем згідно із вказаною постановою органу виконавчої служби є відповідач.

Доказів повернення відповідачем грошових коштів у сумі 15333,74 грн позивачу матеріали справи не містять.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на встановлені обставини набуття позивачем прав вимоги до боржника у сумі 15333,74 грн, саме позивачу належить право вимоги до боржника ( ОСОБА_1 ) зазначеної суми заборгованості.

Як підтверджено матеріалами справи позивач звернувся до відповідача із заявою вих. №259/05 від 28.05.2019, у якій вимагав перерахувати на рахунок компанії всі відрахування під час здійснення виконавчого провадження №24459528 про примусове стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 34144,18 грн, що були отримані відповідачем як стягувачем у період з 22.06.2016 (дату укладення договору) до 31.01.2019 (дату закінчення виконавчого провадження).

Оскільки право вимоги до боржника ( ОСОБА_1 ) про сплату заборгованості у сумі 15333,84 грн належить позивачу, враховуючи умови договору відступлення прав вимоги боргових зобов`язань №22/06/16 від 22.06.2016 (п.9.2., п.9.3.), а також те, що боржником у виконавчому провадженні №24459528 є відповідач, виконавче провадження закінчене у зв`язку із фактичним виконанням рішення у повному обсязі та приймаючи до уваги, що позивач звертався до відповідача із вимогою про повернення зазначеної суми боргу, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 15333,84 грн заборгованості.

Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідачем доказів на спростування обставин, викладених у позові та повернення позивачу грошових коштів у сумі 15333,74 грн суду не надано.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вище наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська факторингова компанія".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство по збору боргів" (04119, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЯКІРА, будинок 10 А, код 35255167) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська факторингова компанія" (01054, місто Київ, ВУЛИЦЯ ДМИТРІВСЬКА, будинок 18/24, ПОВЕРХ 8, код 40235074) заборгованість у сумі 15333,74 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 2102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 29.12.2020.

Суддя С. О. Турчин