Рішення

від 14.12.2020 по справі 910/1629/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.12.2020Справа № 910/1629/20

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Мокра справа доПриватного акціонерного товариства Комплекс Либідський за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Нікаліус 2. Товариства з обмеженою відповідальністю Фешн енд дизайн 3. ОСОБА_1 4. Товариства з обмеженою відповідальністю Автоцентр Мотор Сіті прозобов`язання укласти договори та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства Комплекс Либідський доТовариства з обмеженою відповідальністю Мокра справа простягнення 581 205,34 грн. Суддя Босий В.П.

секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:Василенко Д.О., Кобзар С.М.; від відповідача:Іванюк В.І., Лісайчук М.Ю.; від третьої особи 1:Літвінов Є.В.; від третьої особи 2:Літвінов Є.В.; від третьої особи 3:Літвінов Є.В.; від третьої особи 4:Літвінов Є.В.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Господарського суду міста Києва Удалової О.Г. перебувала справа №910/1629/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мокра справа до Приватного акціонерного товариства Комплекс Либідський , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Нікаліус , Товариства з обмеженою відповідальністю Фешн енд дизайн , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Автоцентр Мотор Сіті про визнання переважного права, зобов`язання виконати зобов`язання за договором, зобов`язання укласти договори та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства Комплекс Либідський до Товариства з обмеженою відповідальністю Мокра справа про стягнення 581 205,34 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.2020 в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено повністю.

28.10.2020 до суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства Комплекс Либідський про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мокра справа судові витрати в розмірі 188 783,08 грн.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Господарського суду міста Києва №05-23/1564 від 28.10.2020 призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/1629/20 для розгляду заяви Приватного акціонерного товариства Комплекс Либідський про ухвалення додаткового рішення у зв`язку із відпусткою судді Удалової О.Г.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2020 справу №910/1629/20 для розгляду заяви Приватного акціонерного товариства Комплекс Либідський про ухвалення додаткового рішення передано судді Босому В.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 прийнято до свого провадження справу №910/1629/20 для розгляду заяви Приватного акціонерного товариства Комплекс Либідський про ухвалення додаткового рішення та призначено судове засідання на 09.11.2020.

Протокольною ухвалою суду від 09.11.2020 відкладено судове засідання на 18.11.2020.

У зв`язку з перебуванням судді Босого В.П. на лікарняному судове засідання 18.11.2020 не відбулося та було призначено наступне судове засідання на 14.12.2020.

Розглянувши у судовому засіданні 14.12.2020 заяву ПАТ Комплекс Либідський про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно з приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частина 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

В свою чергу, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частини 1 та 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;

- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, в підтвердження понесених витрат на правову допомогу у розмірі 179 565,00 грн. заявником надано суду:

- договір про надання юридичних послуг від 14.01.2020, укладений між Адвокатським об`єднанням КПД Консалтинг та ПАТ Комплекс Либідський ;

- додаток № 1 до договору, яким визначено, що як оплату послуг, що надає виконавець, клієнт повинен сплатити обґрунтовану винагороду, яка визначається шляхом множення кількості годин, потрачених на роботу зі справою клієнта; оплата клієнтом здійснюється протягом десяти календарних днів після виставлення рахунку; на дату підписання договору ставка адвоката не включаючи ПДВ за ставкою 20% становить 2 500,00 грн.;

- заявку на надання послуг № 1 до договору, відповідно до якої сторони погодили надання комплексного супроводу представництва інтересів у Господарському суді міста Києва у справі №910/1629/20, та визначено, що вартість послуг становить 179 565,00 грн. та підлягає сплаті протягом п`яти днів з моменту виставлення рахунку виконавцем;

- додаткову угоду №1 від 18.02.2020 до заявки на надання послуг №1 від 14.01.2020;

- рахунок на оплату №200114_1 від 14.01.2020 на суму 179 565,00 грн.;

- платіжні доручення №357 від 23.01.2020, №378 від 07.02.2020, №395 від 19.02.2020, №9716 від 19.02.2020, №399 від 20.02.2020, №403 від 21.02.2020, №9800 від 30.04.2020, №492 від 19.05.2020, №516 від 09.06.2020, №668 від 29.09.2020 та №669 від 30.09.2020 на загальну суму 179 565,00 грн.;

- акт про надані послуги від 26.10.2020 до заявки на надання послуг №1 від 14.01.2020;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ВН№000303, копію трудової книжник адвоката, ордер серія КВ №47330.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі East/West Alliance Limited проти України", заява N19336/04, п.269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові від 17.09.2019 Верховного Суду по справі №910/4515/18.

Судом враховано те, що за приписами ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїс-Матеос проти Іспанії від 23 червня 1993).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні справедливого балансу між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 33 Рішення віл 27.10.1993 Європейського суду з прав людини у справі Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів ).

У п. 26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

З урахуванням вищевикладеного, із наданих заявником документів вбачається, що розмір заявлених витрат є розумним та виправданим (як обов`язкової умови для відшкодування таких витрат іншою стороною).

Щодо посилання представника ТОВ Мокра справа на те, що договір про надання правової допомоги між відповідачем та адвокатським об`єднанням не укладався, а укладався лише договір про надання юридичних послуг, суд зазначає, що за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання юридичних послуг і на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України.

Крім того, визнаються необґрунтованими посилання ТОВ Мокра справа на те, що адвокат Іванюк В.І., який здійснював представництво відповідача у цій справі, не є учасником адвокатського об`єднання, з яким ПАТ Комплекс Либідський уклало договір про надання юридичних послуг від 14.01.2020, враховуючи те, що адвокат Іванюк В.І. є працівником Адвокатського об`єднання КПД КОНСАЛТИНГ і діє відповідно до ордеру від 25.02.2020 серії КВ №473308, виданого цим об`єднанням на підставі договору про надання правової допомоги від 14.01.2020, укладеного між ПАТ Комплекс Либідський та адвокатським об`єднанням.

В той же час, за змістом ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що в межах даної справи адвокатом Іванюком В.І. надавались послуги ПАТ Комплекс Либідський як за первісним, так і за зустрічним позовом, а відтак розподіл витрат на правову допомогу здійснюється судом з урахуванням рішення суду від 21.10.2020 щодо відмови у задоволенні первісних та зустрічних позовних вимог.

Таким чином, розрахувавши вартість погодинної оплати послуг адвоката згідно акту про надані послуги від 26.10.2020 до заявки на надання послуг №1 від 14.01.2020, суд вважає за можливе стягнути з ТОВ Мокра справа на користь ПАТ Комплекс Либідський виключно витрати на оплату послуг адвоката в межах первісного позову на загальну суму 139 774,50 грн.

Витрати на сплату судового збору за подання зустрічного позову згідно приписів ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача за зустрічним позовом, тобто ПАТ Комплекс Либідський , отже підстави для стягнення їх з ТОВ Мокра справа відсутні.

Також не підлягають задоволенню вимоги про покладення на ТОВ Мокра справа витрат, пов`язаних із направленням іншим учасникам справи заяв по суті спору і клопотань, оскільки вчинення таких дій в силу приписів Господарського процесуального кодексу України є обов`язком самого заявника, а з поданої заяви про ухвалення додаткового судового рішення взагалі не вбачається яким чином сформована заявлена до стягнення сума у розмірі 500,00 грн. та за направлення яких саме документів має бути стягнута з ТОВ Мокра справа .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства Комплекс Либідський про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мокра справа (03039, м. Київ, вул. Миколи Грінченка, 18, літ. Б , приміщення авто мийки; ідентифікаційний код 37120239) на користь Приватного акціонерного товариства Комплекс Либідський (03039, м. Київ, вул. Миколи Грінченка, 18; ідентифікаційний код 32768518) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 139 774,50 грн.

3. В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.

4. Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.12.2020.

Суддя В.П. Босий