Рішення

від 30.12.2020 по справі 910/16099/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.12.2020Справа № 910/16099/20 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №4" Деснянського району м. Києва

до товариства з обмеженою відповідальністю "Центр дитячого реабілітаційно-оздоровчого плавання"

про стягнення 75 840,06 грн.

Представники сторін: не викликались.

встановив :

До канцелярії суду надійшла позовна заява комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №4" Деснянського району м. Києва до товариства з обмеженою відповідальністю "Центр дитячого реабілітаційно-оздоровчого плавання" про стягнення 75 840,06 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору про відшкодування витрат на надання комунальних послуг та утримання орендованого нежитлового приміщення від 26.12.2018 № 1168/1 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим в останнього за період листопад 2019 - вересень 2020 року виникла заборгованість по відшкодуванню вартості комунально-побутових послуг та земельного податку у розмірі 75 840,06 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Вищезазначена ухвала господарського суду м. Києва від 26.10.2020 р. отримана відповідачем 04.11.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №01054 74425807.

10.11.2020 року до канцелярії суду позивачем подано супровідний лист з довідкою про заборгованість.

Відповідач не скористалися наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

26.12.2018 між Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), товариством з обмеженою відповідальністю "Центр дитячого реабілітаційно-оздоровчого плавання" (орендар) та комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 4" Деснянського району м. Києва (підприємство-балансоутримувач) укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 1168, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 11.10.2018 № 1766/5830 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - об`єкт), який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Курчатова, 18-А, для розміщення оздоровчого закладу для дітей та молоді.

Частиною 1 статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Відповідно до пункту 2.1. договору об`єктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 337,15 кв. м., у т. ч. на першому поверсі - 337,15 кв. м, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід`ємну частину цього договору.

Цей договір є укладеним з моменту його підписання сторонами і діє з 26.12.2018 до 24.12.2021 (пункт 9.1. договору).

26.12.2018 сторонами договору складено та підписано акт приймання-передачі нерухомого майна, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування згідно з договором оренди від 26.12.2018 № 1168 нежитлове приміщення, що перебуває на балансі позивача, загальною площею 337,15 кв.м., розташоване за адресою: 02156, м. Київ, вулиця Академіка Курчатова, буд. 18А.

30.05.2019 року між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №1168 від 16.12.2018 року.

Відповідно до п.3.9 договору в редакції додаткової угоди №1, оплата витрат на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі у т.ч.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), компенсація витрат підприємства-балансоутримувача за користування земельною ділянкою не входить до складу орендної плати.

Згідно з пунктом 4.2.13. договору орендар зобов`язаний самостійно сплачувати на підставі договору з підприємством-балансоутримувачем пропорційно орендований площі частку витрат на утримання прибудинкової території, на ремонт покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання внутрішньо будинкових мереж та компенсацію витрат підприємства-балансоутримувача за користування земельною ділянкою.

26.12.2018 між товариством з обмеженою відповідальністю "Центр дитячого реабілітаційно-оздоровчого плавання" (орендар) та комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 4" Деснянського району м. Києва (балансоутримувач) укладено договір про відшкодування витрат на надання комунальних послуг та утримання орендованого нежитлового приміщення № 1168/1 .

Відповідно до п.1.1 договору №1168/1, балансоутримувач забезпечує обслуговування (а саме: постачання теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання, постачання електричної енергії та розподіл електричної енергії, постачання холодної води і водовідведення), експлуатацію та ремонт стосовно утримання будівлі та прибудинкової території (прибирання території, вивезення твердих побутових відходів, дератизація, дезінсекція, ремонт та технічне обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонт будівлі, у т.ч.: покрівлі, фасаду, заміна вікон тощо), а орендар бере участь у витратах балансоутримувача (відшкодовує витрати) на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі (у разі відсутності засобів обліку спожитих послуг), якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором (пропорційно кількості користувачів; за кількістю джерел електрообладнання тощо) (додаток № 1 до договору). Також орендар відшкодовує земельних податок, що сплачується балансоутримувачем у відповідності до вимог чинного законодавства України (додаток № 2 до договору).

Відповідно до пункту 1.2 договору № 1168/1 орендар орендує приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Курчатова, 18-А, загальною площею 337,15 кв. м, яке розташоване на першому поверсі закладу (надалі - приміщення). Приміщення використовується для розміщення оздоровчого закладу для дітей та молоді.

Згідно з пунктом 2.2.3 договору № 1168/1 орендар зобов`язується не пізніше 15 числа звітного місяця вносити на рахунок балансоутримувача:

- плату за комунальні послуги згідно виставлених сум в рахунках-фактурах;

- відшкодовувати вартість послуг з утримання будівлі та прибудинкової території (прибирання території, вивезення твердих побутових відходів, дератизація, дезінекція тощо), ремонт та технічне обслуговування інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж, ремонт будівлі, у т.ч. покрівлі, фасаду, заміна вікон тощо;

- відшкодовувати податок на землю, що сплачується у відповідності до вимог чинного законодавства України;

- інші податки та збори у розмірах та порядку, визначених чинним законодавством України.

Цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 26.12.2018 до 24.12.2021 (пункт 5.1 договору № 1168/1).

Пунктами 1.1, 2.1, 3.1, 4.1 та 5.1 додатку № 1 до договору № 1168/1 від 26.12.2018 року передбачено, що нарахування плати за теплову енергію та гаряче водопостачання проводиться пропорційно займаній площі, на підставі облікової картки виставленої КП "Київтеплоенерго", по тарифам, затвердженим в установленому порядку. Нарахування плати за постачання холодної води та водовідведення здійснюється відповідно до розшифровок, виставлених ПАТ "АК "Київводоканал" та кількості користувачів на орендованій площі, по тарифам, затверджених в установленому порядку. Розмір плати за спожиту електроенергію, при відсутності лічильника, нараховується пропорційно займаній площі, на підставі актів, наданих ТОВ "Київські електромережі" - на постачання електричної енергії, ПрАТ ДТЕК "Київські електромережі" - розподіл електричної енергії, по тарифам, затвердженим в установленому порядку. Сума податку за землю розраховується балансоутримувачем один раз на рік та виставляється до сплати щомісячно. Розмір плати за утримання будинку та прибудинкової території розраховується балансоутримувачем щомісячно відповідно до понесених витрат з урахування пропорційно займаної площі.

Додаток, разом з договором, набуває чинності з дати його підписання (пункт 6.1 додатку № 1 до договору № 1168/1 від 26.12.2018 року).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виставив відповідачу рахунки-фактури на оплату, а саме:

- №845 від 14.11.2019 року на загальну суму 720,12 грн. з яких, зокрема, відшкодування комунально-побутових послуг у листопаді 2019 року у розмірі 720,12 грн.,

- №797 від 12.11.2019 року на загальну суму 13 372 грн. з яких, зокрема, відшкодування податку на землю у листопаді 2019 року - 7 118,82 грн.,

- №912 від 11.12.2019 року на загальну суму 14005,71 грн. з яких, зокрема відшкодування комунально-побутових послуг за грудень 2019 року у розмірі 663,59 грн., відшкодування податку на землю за грудень 2019 року - 7 118,82 грн.,

- №41 від 17.01.2020 року на загальну суму 501,63 грн. з яких, зокрема, відшкодування комунально-побутових послуг у січні 2020 року у розмірі 401,63 грн.,

- №136 від 14.02.2020 року на загальну суму 760,10 грн. з яких, зокрема, відшкодування комунально-побутових послуг у лютому 2020 року у розмірі 760,10 грн.,

- №87 від 12.02.2020 року на загальну суму 20 467,10 грн. з яких, зокрема, відшкодування податку на землю за січень-лютий 2020 року - 14 237,64 грн.,

- №241 від 13.03.2020 року на загальну суму 1 016,79 грн. відшкодування комунально-побутових послуг у березні 2020 року,

- №179 від 11.03.2020 року на загальну суму 7 118,83 грн. за відшкодування податку на землю за березень 2020 року,

- №334 від 16.04.2020 року на загальну суму 215,81 грн. відшкодування комунально-побутових послуг у квітні 2020 року,

- №263 від 09.04.2020 року на загальну суму 0,00 грн. та зазначено, що відшкодування податку на землю за квітень 2020 року - 7 118,83 грн., перерахунок відшкодування податку на землю за березень 2020 підстава ст.52.4 Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів від 30.03.2020 №540-ІХ,

- №425 від 13.05.2020 року на загальну суму 205,52 грн. відшкодування комунально-побутових послуг у травні 2020 року,

- №360 від 12.05.2020 року про відшкодування податку на землю за травень 2020 року - 7 118,83 грн.,

- №521 від 16.06.2020 року на загальну суму 167,06 грн. відшкодування комунально-побутових послуг у червні 2020 року,

- №451 від 03.06.2020 року про відшкодування податку на землю за червень 2020 року - 7 118,83 грн.,

- №619 від 14.07.2020 року на загальну суму 167,06 грн. відшкодування комунально-побутових послуг у липні 2020 року,

- №547 від 10.07.2020 року про відшкодування податку на землю у липні 2020 року - 7 118,83 грн.,

- №663 від 17.08.2020 року на загальну суму 167,06 грн. відшкодування комунально-побутових послуг у серпні 2020 року,

- №648 від 12.08.2020 року про відшкодування податку на землю за серпень 2020 року - 7 118,83 грн.,

- №799 від 08.09.2020 року на загальну суму 167,06 грн. відшкодування комунально-побутових послуг у вересні 2020 року,

- №745 від 08.09.2020 року про відшкодування податку на землю за вересень 2020 року - 7 118,83 грн.

В матеріалах справи наявні докази направлення рахунків-фактур відповідачу.

Крім того, позивачем подано податкову декларацію з плати за землю за 2019 рік, що підтверджується квитанцією від 31.01.2019 № 2 та декларацію з плати за землю за 2020 рік, що підтверджується квитанцією від 04.02.2020 № 2.

Позивач звертався до відповідача з листами щодо погашення заборгованості №112 від 03.02.2020 та № 1075 від 05.10.2020. Проте, вказані листи залишилися без відповіді та задоволення.

У зв`язку з чим позивачем просить суд стягнути з відповідача 75 840,06 грн. за період листопад 2019 року - вересень 2020 року з яких: 4 651,80грн. - заборгованість по відшкодуванню вартості комунально-побутових послуг та 71 188,26 грн. - заборгованість по відшкодуванню земельного податку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 206 Земельного кодексу України плата за землю справляється відповідно до закону.

Пунктами 14.1.72, 14.1.147 Податкового кодексу України визначено, що земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу); плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктом 269.1.1. Податкового кодексу України встановлено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв).

Згідно з частиною 1 статті 796 Цивільного кодексу України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

Статтею 797 Цивільного кодексу України визначено, що плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Пунктом 270.1.1. Податкового кодексу України встановлено, що об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Так, розмір ставки у спірних правовідносинах визначається виходячи з вимог п.274.1 ст.274 Податкового кодексу України, у відповідності до якого ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки та у відповідності до п.5.3 Положення про плату за землю в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 (у редакції рішення Київської міської ради від 18.10.2018 №1910/5974) "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку", за яким ставка земельного податку за земельні ділянки, які використовуються юридичними та фізичними особами (крім підприємств державної та комунальної власності), в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено, встановлюються у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Також, правомірність застосування до спірних правовідносин ставки податку в розмірі саме 3 відсотки підтверджується також листом Головного управління ДФС у місті Києві від 11.04.2019 №67870/10/26-15-12-04-18.

Судом враховано, що в матеріалах справи відсутні заперечення відповідача щодо розміру та вартості комунально-побутових послуг.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Будь-яких доказів оплати матеріали справи не містять.

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 75 840,06 грн. за період листопад 2019 року - вересень 2020 року (4 651,80грн. - заборгованість по відшкодуванню вартості комунально-побутових послуг та 71 188,26 грн. - заборгованість по відшкодуванню земельного податку) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.ст. 79, 123, 129, ч. 9 ст. 165, ст. ст. 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Центр дитячого реабілітаційно-оздоровчого плавання" (02068, м. Київ, вул. Анни Ахматової, будинок 6, квартира 82, ідентифікаційний код 39989365) на користь комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 4" Деснянського району м. Києва (02232, м. Київ, бульвар Вигурівський, будинок 4, ідентифікаційний код 38960345) заборгованість у розмірі 75 840 (сімдесят п`ять тисяч вісімсот сорок) грн 06 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. М. Мудрий