Рішення

від 23.12.2020 по справі 910/8000/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.12.2020Справа № 910/8000/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи № 910/8000/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькгаз збут"

(Україна, 29000, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Проскурівська, буд. 32, 2-й поверх; ідентифікаційний код: 39585960)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія"

(Україна, 01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 32/2; ідентифікаційний код: 38863790)

про визнання додаткової угоди укладеною

Представники сторін :

від позивача: Тітов І.С., довіреність № 007.2Др-47-0720 від 13.07.2020;

від відповідача: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькгаз збут" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄГАЗ" (далі - відповідач) про визнання додаткової угоди до Договору купівлі-продажу природного газу № ХМЗ-Н-02-2019-270/14 від 19.03.2019 укладеною.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою приведення договірних відносин у відповідність до норм діючого законодавства України, позивач ініціював внесення змін до Договору купівлі-продажу природного газу № ХМЗ-Н-02-2019-270/14 від 19.03.2019 та оскільки згоди між сторонами не досягнуто, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання укладеною додаткової угоди у запропонованій ним редакції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали, але не менше, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

30.06.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатками.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/8000/20, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.08.2020.

20.07.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

03.08.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти позову заперечує, зазначає, що з огляду на те, що дія постанови Кабінету Міністрів України № 17 від 24.01.2020 не розповсюджується на відповідача, оскільки він не є суб`єктом ринку природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки, та оскільки Договір купівлі-продажу природного газу № ХМЗ-Н-02-2019-270/14 від 19.03.2019 виконаний в частині поставки природного газу в січні 2020 року, внесення до нього змін шляхом укладення додаткової угоди в запропонованій позивачем редакції є неправомірним.

05.08.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, за змістом якої позивач заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві, вказує на обов`язковість укладення додаткової угоди відповідно до норм чинного законодавства України, а також на заподіяння йому збитків у вигляді надмірно сплачених грошових коштів у сумі 28 407 271,73 грн, внаслідок відмови відповідача від внесення змін в частині встановлення ціни отриманого природного газу.

Підготовче засідання, призначене на 05.08.2020, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Нечая О.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2020, в порядку статей 120 - 121 Господарського процесуального кодексу України, сторін було повідомлено про те, що підготовче засідання у справі № 910/8000/20 призначено на 23.09.2020.

У підготовче засідання 23.09.2020 з`явився представник відповідача, представник позивача не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання позивач був повідомлений належним чином, явка представників сторін у судове засідання обов`язковою судом не визнавалась.

У підготовчому засіданні 23.09.2020 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 21.10.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2020, в порядку статей 120 - 121 Господарського процесуального кодексу України, позивача було повідомлено про те, що підготовче засідання у справі № 910/8000/20 призначено на 21.10.2020.

Підготовче засідання, призначене на 21.10.2020, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Нечая О.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2020, в порядку статей 120 - 121 Господарського процесуального кодексу України, сторін було повідомлено про те, що підготовче засідання у справі № 910/8000/20 призначено на 25.11.2020.

У підготовче засідання 25.11.2020 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, явка представників сторін у судове засідання обов`язковою судом не визнавалась.

Враховуючи, що судом було здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 23.12.2020.

У судове засідання 23.12.2020 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, явка представників сторін у судове засідання обов`язковою судом не визнавалась.

У судовому засіданні 23.12.2020 судом було здійснено зміну найменування відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄГАЗ" на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія", про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

Представник позивача надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У судовому засіданні 23.12.2020 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

19.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "РГК Трейдінг" (після зміни найменування - ТОВ "ЙЕ Енергія", далі - відповідач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькгаз збут" (далі - позивач, покупець) було укладено Договір купівлі-продажу природного газу № ХМЗ-Н-02-2019-270/14 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов`язується передати покупцеві у 2019 році природний газ, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору природний газ, що передається за цим договором, використовується покупцем виключно для постачання побутовим споживачам.

У пункті 3.2 Договору сторони погодили, що передача газу за цим договором здійснюється шляхом надання оператору ГТС сторонами торгових сповіщень (в розумінні Кодексу ГТС) на відчуження/набуття природного газу, в якому зокрема зазначаються обсяги природного газу, визначені покупцем (заявка покупця) згідно з пунктом 2.1 цього договору. У разі відхилення оператором ГТС торгових сповіщень по незалежним від продавця причинам (в тому числі, якщо зазначені в торговому сповіщенні покупця обсяги відрізняються від обсягів, визначених в пункті 2.1 цього договору), продавець не несе відповідальність за невиконання умов цього договору в частині передачі природного газу. Приймання-передача природного газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці купівлі-продажу, оформляється актом приймання-передачі.

Згідно з п. 5.1 Договору ціна за 1000 куб.м. газу становить 6 235,51 грн, крім того податок на додану вартість - 20 %, разом з ПДВ - 7 482,61 грн.

Додатковими угодами до Договору сторонами було погоджено обсяг природного газу, який має бути переданий на користь позивача за кожен місяць окремо, а також його ціну, строк дії Договору тощо.

Зокрема, Додатковою угодою № 10 від 11.12.2019 до Договору доповнено п. 5.1 розділу 5 Договору підпунктами 5.1.8 та 5.1.9 у наступній редакції:

"5.1.8 Ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01.12.2019 по 31.12.2019 (включно) - 4276,6958 грн, крім того податок на додану вартість - 20%. Усього разом з податком на додану вартість - 5132,035 грн.

5.1.9 Ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01.01.2020 по 31.01.2020 (включно) - 5500,00 грн, крім того податок на додану вартість - 20%. Усього разом з податком на додану вартість - 6600,00 грн".

Крім того, вказаною Додатковою угодою було викладено пункт 11.1 Договору в новій редакції, а саме: "Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за їх наявності), поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 квітня 2019 року, і діє в частині продажу природного газу до 31 січня 2020 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення".

06.02.2020 позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 297.Сл-404-0220 від 06.02.2020, в якому просив відповідача розглянути пропозицію щодо укладення сторонами додаткової угоди №11 до Договору, в якій встановити ціну природного газу з 01.01.2020 по 31.01.2020 у розмірі 5,58 грн за куб.м. (разом з ПДВ).

Листом № 167-сл-132-12-0220 від 07.02.2020 відповідач, у відповідь на лист позивача вих. № 297.Сл-404-0220 від 06.02.2020, повідомив позивача, що зміна ціни договору після його виконання не допускається, відтак правові підстави та необхідність в укладенні сторонами додаткової угоди до Договору у відповідача відсутні.

Спір у цій справі виник у зв`язку з неправомірною, на думку позивача, відмовою відповідача укласти з позивачем додаткову угоду до Договору в частині визначення ціни природного газу за січень 2020 року, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно з п. 10.2 Договору всі зміни і доповнення до цього Договору та додатки оформляються письмово і підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками (за їх наявності).

Постановою Кабінету Міністрів України № 17 від 24.01.2020 "Про внесення змін до Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу" (далі - постанова КМУ № 17) були внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 867 від 19.10.2018 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу" в частині визначення ціни продажу/постачання НАК "Нафтогаз України" природного газу з 01.01.2020 відповідно до пунктів 7, 8 і 11 Положення.

В результаті прийняття цієї постанови, на думку позивача, ціна продажу природного газу для потреб побутових споживачів та релігійних організацій у січні 2020 року, відповідно до постанови КМУ від 19.10.2018 № 867, повинна становити разом з податком на додану вартість - 5,58 грн за 1 куб.м.

З метою приведення договірних відносин у відповідність до постанови КМУ № 17, позивач ініціював внесення змін до Договору в частині ціни природного газу з 01 січня 2020 року по 31 січня 2020 року, а саме: встановити ціну за 1 куб.м. природного газу в розмірі - 5,58 грн за 1 куб.м., шляхом направлення відповідачу проекту відповідної додаткової угоди.

19.10.2018 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 867 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу" (далі - Положення).

Відповідно до пункту 1 Положення це Положення визначає обсяг та умови виконання спеціальних обов`язків, що покладаються на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (далі - спеціальні обов`язки), зокрема для забезпечення стабільності, належної якості та доступності природного газу, підтримання належного рівня безпеки його постачання споживачам без загрози першочерговій цілі створення повноцінного ринку природного газу, заснованого на засадах вільної конкуренції з дотриманням принципів пропорційності, прозорості та недискримінації. Це положення не позбавляє постачальників природного газу, зокрема із спеціальними обов`язками, права вільно обирати оптового продавця природного газу для потреб їх господарської діяльності.

Таким суб`єктом, на якого покладені спеціальні обов`язки відповідно до вимог Положення, є позивач - ТОВ "Хмельницькгаз збут", що вбачається з Додатку до Положення, яким визначено перелік постачальників природного газу, на яких покладено спеціальні обов`язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям.

Відповідно до абзацу 1 пункту 7 Положення постачальник природного газу, який має ліцензію на провадження діяльності з постачання природного газу, уклав договір постачання природного газу з побутовим споживачем, релігійною організацією (крім обсягів, що використовуються для провадження її виробничо-комерційної діяльності) або державним підприємством України "Міжнародний дитячий центр "Артек" та є постачальником такого споживача у місяці (місяцях) постачання з 1 листопада 2018 року по 1 липня 2020 року, має право подати до НАК "Нафтогаз України" заявку на купівлю природного газу в обсязі, необхідному йому для здійснення постачання такому споживачеві. У разі відсутності вузла обліку природного газу в такого споживача вважається, що необхідним є обсяг природного газу, визначений відповідно до норм споживання, встановлених законодавством.

Згідно з абз. 2 п. 7 Положення НАК "Нафтогаз України" не має права до 1 липня 2020 року відмовити в задоволенні зазначеної заявки.

Відповідно до п. 13 Положення (в редакції, що діяла до змін, внесених постановою КМУ № 17 від 24.01.2020) з 1 січня 2020 року НАК "Нафтогаз України" здійснює продаж/постачання природного газу відповідно до пунктів 7, 8 і 11 цього Положення за цінами, що встановлюються продавцем (постачальником) і покупцем (споживачем) на відповідні періоди поставки (місяць або квартал), але не вище середньої арифметичної ціни газу, за якою Компанія пропонує газ промисловим споживачам за умови попередньої оплати до відповідного періоду поставки газу (місяць або квартал). Вимоги щодо граничного рівня ціни застосовуються окремо до кожного періоду поставки.

Отже, відповідно до умов Положення (в редакції, що діяла до змін, внесених постановою КМУ № 17 від 24.01.2020) НАК "Нафтогаз України" здійснювала продаж/постачання природного газу з 01 січня 2020 року по 31 січня 2020 року за ціною, що визначалась на рівні 5,50 грн без урахування податку на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього разом з податком на додану вартість - 6,60 грн.

В подальшому, 24.01.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 117 "Про внесення змін до Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу", якою внесені зміни до Постанови Кабінету Міністрів України №867 від 19.10.2018 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу".

Абзац п`ятий пункту 6 постанови КМУ № 867 від 19.10.2018 викладено в такій редакції: "З 1 січня 2020 року ціна придбання природного газу не може бути вищою за ціну продажу природного газу, визначену відповідно до пункту 13 цього Положення, за вирахуванням торговельної надбавки (націнки) НАК "Нафтогаз України" на рівні 1,917 відсотка зазначеної ціни.".

Пункт 13 постанови КМУ № 867 від 19.10.2018 викладено в такій редакції: "З 1 січня 2020 року НАК "Нафтогаз України" здійснює продаж/постачання природного газу відповідно до пунктів 7, 8 і 11 цього Положення за цінами, що встановлюються продавцем (постачальником) і покупцем (споживачем), але не вище рівня, який, зокрема, враховує середньоарифметичне значення фактичних цін (End of Day) природного газу на наступну добу поставки газу (Day-Ahead and Weekend) на нідерландському газовому хабі (ТТF) за період 1-22 числа місяця постачання газу відповідно до інформації біржі Powernext/EEX, різницю (спред) між ціною на хабі TTF та кордоні України і тариф на послуги транспортування природного газу для точки входу в Україну на міждержавному з`єднанні з Польщею/Словаччиною/Угорщиною.".

У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. До події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Заборона зворотної дії є однією з важливих складових принципу правової визначеності.

У контексті наведеного вбачається, що 24.01.2020 Кабінет Міністрів України, приймаючи постанову № 17, змінив ціну на продаж/постачання природного газу з 1 січня 2020 року, надавши нормативно-правовому акту зворотної дії в часі.

Після прийняття вказаної постанови на офіційному веб-сайті НАК "Нафтогаз України" опубліковано повідомлення, що у січні 2020 року оптова ціна на природний газ для потреб населення, виробників тепла та інших захищених споживачів, яким НАК "Нафтогаз України" постачає газ в рамках спеціальних обов`язків (ПСО), становитиме 4,65 грн за кубометр (без врахування ПДВ, націнки газзбутів та витрат на транспортування газу магістральними і розподільними трубопроводами). Нова ціна була розрахована НАК "Нафтогаз України" відповідно до постанови КМУ № 17 від 24.01.2020.

Зі змісту Положення вбачається, що відповідач не є суб`єктом на якого покладені будь-які спеціальні обов`язки відповідно до Положення, відтак обов`язки, визначені Положенням, в тому числі в частині застосування ціни, не розповсюджуються на відповідача, що спростовує правову позицію позивача відносно дії постанови КМУ № 867 від 19.10.2018, з урахуванням внесених постановою КМУ № 17 змін, щодо відповідача, як продавця за Договором.

Між тим, Положення не позбавляє постачальників природного газу, зокрема із спеціальними обов`язками, права вільно обирати оптового продавця природного газу для потреб їх господарської діяльності (абзац 5 пункту 1 Положення).

Суд встановив, що ціна природного газу в Договорі (в редакції Додаткової угоди № 10 від 11.11.2019 до Договору) у січні 2020 року була визначена на рівні 6,60 грн за 1 куб.м.

Ціна природного газу за Договором у вказаний період відповідала цінам, що встановлювались для потреб споживачів вищевказаним Положенням та ціні природного газу, яка пропонувалась НАК "Нафтогаз України".

Відтак, ціна природного газу, що була визначена сторонами в Договорі у січні 2020 року, не була дискримінаційною по відношенню до позивача, та його кінцевих споживачів, і повністю відповідала вимогам постанови КМУ від 19.10.2018 № 867 до внесення змін постановою КМУ № 17 від 24.01.2020.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 188 Господарського кодексу України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, одним із найголовніших принципів цивільного права є забезпечення стабільності договору, що закріплено статтями 525, 651 Цивільного кодексу України, яка забороняє односторонню відмову від договору, за виключенням випадків, передбачених законом або договором.

Частинами 1, 3 статті 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Суд встановив, що в укладеному Договорі (з урахуванням додаткових угод до нього) сторонами було досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, зокрема, щодо предмета, ціни та строку дії договору.

Сторони не заперечують ту обставину, що договір в частині поставки природного газу в січні 2020 року було виконано відповідачем.

У матеріалах справи містяться належним чином засвідчені копії актів приймання-передачі природного газу від 31.01.2020, відповідно до яких відповідач, на виконання умов Договору, передав, а позивач прийняв в січні 2020 року природний газ в загальному обсязі 27 850 266,00 куб.м. за договірною ціною 6,60 грн за 1 куб.м. з ПДВ.

Окрім того, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи (надалі - Кодекс ГТС), затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493, сторонами були вчинені юридично-значимі дії, що передували постачанню природного газу та підписанню актів приймання-передачі природного газу за Договором.

Відповідно до загальних термінів, визначених в розділі 1 глави 1 Кодексу ГТС, торгове сповіщення - це інформаційне повідомлення відповідно до форми, встановленої цим Кодексом, що направляється оператору газотранспортної системи від замовника послуг транспортування природного газу щодо обсягів природного газу, які він відчужив або набув.

Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу XIV Кодексу ГТС передача природного газу, поданого в газотранспортну систему, між двома портфоліо балансування замовників послуг транспортування здійснюється шляхом надання оператору газотранспортної системи торгових сповіщень на відчуження чи набуття природного газу, що були надані оператору газотранспортної системи по відношенню до однієї газової доби. Замовник послуг транспортування має право надавати торгове сповіщення виключно після набуття/відчуження права власності на такий обсяг (об`єм) природного газу за договором купівлі-продажу природного газу (або іншою цивільно-правовою угодою) іншому замовнику послуг транспортування у відповідну газову добу на віртуальну торгову точку.

Оператор газотранспортної системи забезпечує функціонування інформаційної платформи, на якій здійснюється опрацювання наданих торгових сповіщень (п. 2 Глави 2 розділу XIV Кодексу ГТС).

Протягом січня 2020 року щодобово в розрахунковому місяці Оператором ГТС через інформаційну платформу було погоджено передачу природного газу у віртуальній точці (разом по категоріям: побутові споживачі та релігійні організації) від відповідача до позивача в обсязі 32 030 600,00 куб.м. шляхом погодження торгових сповіщень, що в подальшому було відображено в актах приймання-передачі природного газу від 31.01.2020 за Договором в обсязі 27 850 266,00 куб.м., які підписані сторонами і ними не оспорюються.

Відповідно до п. 7 р. 6 гл. XII Кодексу ГТС алокація відборів природного газу споживача можлива тільки на замовника послуг транспортування природного газу, що є діючим постачальником такого споживача згідно з даними Реєстру споживачів постачальника, та відноситься на нього оператором газотранспортної системи до моменту припинення постачання природного газу такому споживачу в установленому порядку.

Отже, алокація, в розумінні Кодексу ГТС, є визначенням обсягу фактично поданого/відібраного природного газу до/з газотранспортної системи замовником послуг транспортування в розрахунковому періоді.

В подальшому зазначені обсяги були відображені Оператором ГТС за січень 2020 року, відповідно до встановлених Кодексом ГТС процедур, в алокаціях на позивача.

Відтак, зміна ціни на переданий відповідно до умов Договору природний газ та з дотриманням вже закінчених процедур передачі природного газу, в порядку передбаченому Кодексом ГТС, через торгові сповіщення та здійснення остаточних алокацій щодобових подач та відборів природного газу в січні 2020 року, є неприпустимою і суперечить вимогам статті 632 Цивільного кодексу України.

Доводи позивача про завдання йому збитків у вигляді надмірно сплачених грошових коштів у сумі 28 407 271,73 грн у зв`язку з відмовою відповідача укладати додаткову угоду до Договору, судом відхиляються як необґрунтовані, оскільки вказані обставини не є предметом розгляду в межах цього спору, при цьому, позивач не позбавлений права звернутися у встановленому порядку до суду з позовом по відшкодування таких збитків.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Наявність передбачених законом підстав для визнання додаткової угоди до Договору укладеною позивачем не доведено і під час розгляду справи судом не встановлено.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд не знаходить правових підстав для задоволення позову.

Витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102,00 грн, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача, оскільки позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102,00 грн покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 29.12.2020

Суддя О.В. Нечай