Рішення

від 28.12.2020 по справі 911/2444/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" грудня 2020 р. м. Київ

Справа № 911/2444/20

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

за участі секретаря судового засідання Белишевої А.В., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лапомед» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ступіснес» про стягнення 385 850,10грн, за участю представників від:

позивача - не з`явилися;

відповідача - не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лапомед» (далі - ТОВ «Лапомед» ) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка Джіованіле» (далі - ТОВ «Клініка Джіованіле» ) про стягнення 385850,10грн, з яких: 294 636,33,00грн - основний борг; 91213,77грн - пеня, яка нарахована за період з 24.05.2019 по 06.08.2020.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором поставки №1018 від 28.11.2018 в частині оплати поставленого товару у встановлений договором строк (а.с.1-5).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.09.2020 відкрито провадження у даній справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 10:30 16.10.2020, а також встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій (а.с.81-82).

Копія відповідної ухвали отримана позивачем - 01.10.2020, відповідачем - 25.09.2020, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень за №№0103275122819, 0103275122606 (а.с.84-85).

Відзив на позов від відповідача до закінчення строку, встановленого для подання відзиву п.5 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 21.09.2020, не надійшов; клопотання про продовження такого строку суд від відповідача не отримував. При цьому, з урахуванням отримання вказаної ухвали ще 25.09.2020, останнім днем відповідного строку є 12.10.2020 (відповідно до ч.4 ст.116 ГПК України, оскільки 10.10, 11.10 - вихідні дні).

Ухвалою від 16.10.2020 підготовче судове засідання відкладено на 14:00 18.11.2020 (а.с.89-90).

У підготовче судове засідання 18.11.2020 представники сторін не з`явились і про причини неявки суд не повідомили.

Про дату, час і місце засідання суду сторони повідомлені шляхом направлення копії ухвали від 16.10.2020, яка отримана позивачем 02.11.2020 (а.с.96). Поштове відправлення №0103274856401, у якому відповідачу направлено копію ухвали від 16.10.2020, повернуто з довідкою відділення зв`язку с. Петропавлівська Борщагівка, у якому причиною повернення вказано: «не запит» . При цьому, адреса, за якою направлено відповідне поштове відправлення, відповідала адресі відповідача, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 17.11.2020 (а.с.97).

Ухвалою від 18.11.2020 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11:00 11.12.2020, а також зобов`язано позивача надати суду оригінали документів, долучених до позовної заяви: договору поставки №1018 від 28.11.2018, специфікації та накладних до нього (а.с.99-100).

Поряд з цим, у зв`язку з відсутністю достатнього фінансування на 2020 рік та не забезпечення поштовими марками, відправка поштової кореспонденції в Господарському суді Київської області з 04.11.2020 тимчасово не здійснювалась, що підтверджується довідкою від 20.11.2020 (а.с.103) та вищевказана ухвала суду направлена сторонам лише 01.12.2020 (а.с.100, зворот).

08.12.2020 від позивача на виконання вимог ухвали суду від 18.11.2020 надійшли оригінали документів, долучених до позовної заяви: договору поставки №1018 від 28.11.2018, специфікації та накладних до нього (а.с.107).

Ухвалою суду від 11.12.2020 судове засідання відкладено на 14:00 28.12.2020. Крім того, вказаною ухвалою суду також постановлено вважати відповідачем у даній справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Ступіснес» (далі - ТОВ Ступіснес ), враховуючи зміну назви відповідача (а.с.113-114), що підтверджується інформацією з Єдлиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.110).

Дослідивши зібрані у справі документи і матеріали, оглянувши оригінали документів, що надійшли від позивача, суд встановив наступні обставини.

28.11.2018 між ТОВ «Лапомед» (постачальник) та ТОВ «Клініка Джіованіле» (назва якого, змінена на ТОВ «Ступіснес» , далі - покупець) укладено договір поставки №1018 (а.с.10-14, 51-55, далі - договір), за умовами якого постачальник зобов`язався поставити покупцеві набір хірургічних інструментів та обладнання (товар), визначений специфікацією, що є невід`ємною частиною вказаного договору, а покупець в порядку та на умовах договору зобов`язався прийняти та оплатити його (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору ціна договору становить 611 411,14грн у т.ч. ПДВ.

За умовами п. 2.7 договору розрахунки за цим договором проводяться наступним чином:

- покупець проводить оплату за товар у розмірі 290 000грн протягом 20 робочих днів з дати підписання вказаного договору уповноваженими представниками сторін;

- покупець проводить оплату в розмірі 321 411,14грн протягом 150 календарних днів від дати постачання товару, яка зафіксована у видатковій накладній, підписаній сторонами.

Згідно з п. 5.3.1 договору до обов`язків покупця віднесено своєчасне внесення плати за товар.

Відповідно до п.п. 6.1, 6.3 договору постачальник поставляє товар покупцеві в строк до 30 календарних днів з дати підписання вказаного договору; датою поставки товару необхідно вважати дату, зафіксовану уповноваженими представниками сторін у видатковій накладній.

Як визначено п. 7.1 договору, перехід права власності на товар до покупця виникає з моменту передачі товару у його власність в місці постачання та підтверджується підписанням товаросупровідних документів, а саме видаткових накладних уповноваженими на те особами. При цьому, датою переходу у власність є дата підписання товаросупровідних документів (видаткових накладних).

Вказаний договір набирає чинності з моменту підписання обома сторонами і діє до 31.12.2018, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором; якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не вимагатиме припинення або перегляду, договір вважається пролонгованим на 1 рік (п. 11.1 договору).

Також сторонами узгоджено специфікацію до вищевказаного договору на поставку товару на суму 611 411,14грн, у який зазначено вид товару, його кількість і ціна (а.с.15-16, 56-57).

Як встановлено судом під час розгляду справи, 23.12.2018 позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 609 636,33грн що підтверджується видатковою накладною №375 (а.с.17-18, 58-59). При цьому, з погодженого сторонами переліку товару, який зазначено у специфікації, не поставлено товар, передбачений п.п. 27, 28 такої специфікації.

Товар за накладною отримано відповідачем в особі його директора Василевського М.А.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в період з 03.12.2018 по 18.12.2018 сплачено позивачу 290 000,00грн, а з 28.03.2019 по 18.02.2020 - 25 000,00грн, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.21-30, 62-71).

Тобто загалом за період з 03.12.2018 по 18.02.2020 відповідачем перераховано позивачу 315 000,00грн.

Таким чином, відповідачем вчасно виконано зобов`язання з внесення першої частини оплати у розмірі 290 000,00грн - протягом 20 робочих днів з дати підписання договору.

Поряд з цим, як вказує позивач, остаточний розрахунок за поставлений товар відповідачем не здійснено.

02.10.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією №011019/1 від 01.10.2019 (а.с.60) щодо сплати заборгованості та пені, у підтвердження отримання якої 07.10.2019 позивачем надано повідомленням про вручення поштового відправлення №6508601228438 (а.с.61).

Доказів надання відповідачем відповіді на таку претензію не надано.

Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов`язку оплати товар, а також застосування до відповідача відповідальності, встановленої договором, та чинним законодавством за порушення зобов`язання.

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Правило, визначене відповідною нормою, також викладене у ст. 712 ЦК України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 2 вказаної норми, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.1 ст. 692 ЦК України, яка регулює порядок оплати товару за договором купівлі-продажу, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Сторонами п. 2.7 договору змінено загальне правило, визначене вищевказаною нормою, та погоджено, що остаточний розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 150 календарних днів від дати поставки товару, яка зафіксована у видатковій накладній.

Таким чином, враховуючи, що накладна датована 23.12.2018, строк її оплати, встановлений договором, закінчився 22.05.2019.

Як визначено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Доказів оплати товару за відповідною накладною у загальному розмірі 294 636,33грн відповідачем до прийняття рішення у даній справі не надано, отже, не спростовано тверджень позивача про порушення зобов`язання з оплати.

Не виконавши зобов`язання з оплати товару за вказаними накладними, у строк, встановлений п.2.7 відповідного договору, відповідач допустив порушення зобов`язання.

За вказаних обставин, суд вважає вимоги в частині стягнення з відповідача 294 636,33грн основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 91 213,77грн пені за загальний період з 24.05.2019 по 06.08.2020.

В силу ч. ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання; одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В силу ч.ч. 2, 3 ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічне обмеження щодо розміру пені встановлено також ст.3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань .

Поряд з цим, у відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 8.3 договору його сторонами визначено, що у разі несвоєчасної оплати поставленого товару, покупець виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми невчасно здійсненого платежу.

Перевіривши розрахунок пені, суд зазначає, що такий розрахунок виконано без врахування приписів ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно якої нарахування пені припиняється через шість місяців з дня коли зобов`язання мало бути виконано, крім того, позивачем невірно враховано дату в яку відповідачем було частково здійснено оплату товару (14.06.2019) та на вказану дату розраховано розмір пені без урахування здійсненої оплати на ну суму 5000,00грн.

Під час розгляду справи сторонами не надано суду доказів того, що ними погоджено про те, що обмеження, встановлені ч. 6 ст. 232 ГК України, не застосовуються до нарахування пені за порушення зобов`язань за договором.

Так, за розрахунком суду, розмір пені становить 51 621,78грн, а саме:

- за період з 24.05.2019 (заявлено в розрахунку позивача) по 13.06.2019 на борг у розмірі 309 636,33грн - 6235,14грн;

- за період з 14.06.2019 по 23.11.2019 (шість місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконано, позаяк товар поставлено 23.12.2018 та 150 календарних днів спливає 22.05.2019, отже прострочення з оплати поставленого товару почалось з 23.05.2019) на борг у розмірі 304 363,33грн - 45345,97грн.

З урахуванням зазначеного, вимоги про стягнення пені у розмірі 51 581,88грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню; у задоволенні вимог про стягнення пені в розмірі 39631,89грн суд відмовляє.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по оплаті позову судовим збором, понесені позивачем, підлягають частковому відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 5193,35грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ступіснес» (ідентифікаційний код 41172272; 87515, Донецька обл. м. Маріуполь, вул. Митрополитська, буд. 4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лапомед» (ідентифікаційний код 39519243; 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 115, офіс 105) 294 636,33грн основного боргу, 51581,88грн пені, а також 5193,35 грн в рахунок часткового відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

3. В частині стягнення 39631,89 пені у задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом строку, встановленого ст.256 ГПК України, та відповідно до порядку, визначеному ст.257 ГПК України.

Суддя А.Р. Ейвазова