Рішення

від 08.12.2020 по справі 911/2557/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2557/20

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаковер» , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЗВК» , Київська обл., м. Бровари

про стягнення 43860,07 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лаковер» (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЗВК» (відповідач) про стягнення 40824,90 грн. заборгованості, 1224,75 грн. інфляційних втрат та 1810,42 грн. 3% річних, всього 43860,07 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не виконано зобов`язання за договором поставки № 461 від 17.08.2018 р., укладеним між позивачем та відповідачем, в частині оплати поставленого товару, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути 40824,90 грн. заборгованості, 1224,75 грн. інфляційних втрат та 1810,42 грн. 3% річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.09.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків; запропоновано позивачу до 30.10.2020 р. подати до суду відповідь на відзив; запропоновано відповідачу до 30.10.2020 р. подати до суду заперечення на відповідь на відзив.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України сторонами до суду не подано.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 165 ГПК України, та відзив до суду не надав, хоча про розгляд справи в порядку ч. 5 ст. 252 ГПК України відповідач був належним чином повідомлений відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України в порядку, встановленому ГПК України, що підтверджується поштовим поверненням рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103275107020.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності суд

ВСТАНОВИВ:

17.08.2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лаковер» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БЗВК» (покупець) було укладено договір поставки № 461.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця, на підставі замовлення останнього, товар визначений в п. 1.2 договору, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, зазначених у договорі.

Згідно з п. 1.2 договору товаром згідно даного договору є порошкові фарби в асортименті.

Відповідно до п. 1.4 договору сторони погодили, що найменування, асортимент, кількість, ціна за одиницю, а також загальна вартість кожної партії товару визначаються сторонами у рахунках-фактурах та видаткових накладних, оформлених на підставі замовлень покупця.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що постачальник зобов`язується: поставляти товар згідно найменування, асортименту, загальної кількості, вказаних у замовленні на поставку товару (пп. 2.1.1 договору); поставляти або забезпечити доставку товару за адресою визначеною у замовлені на поставку товару(пп. 2.1.2 договору).

Згідно з п. 2.2.1 договору покупець зобов`язується протягом 3 календарних днів від дати вказаної у рахунку-фактурі повідомити постачальника про невідповідність показників визначених п. 1.4 договору замовленню покупця та/або непогодження вартості замовлення. В іншому випадку рахунок-фактура вважається прийнятим покупцем без зауважень та підлягає оплаті.

Покупець зобов`язується сплатити вартість товару, що поставляється у відповідності до умов договору або додаткових угод до нього (пп. 2.2.2 договору).

Відповідно до п. 3.6 договору датою поставки вважається дата отримання товару покупцем в місці поставки, що підтверджується підписанням покупцем або його уповноваженою особою видаткової накладної. Право власності на товар, а також усі пов`язані з ним ризики (випадкове знищення або пошкодження товару) переходить від постачальника до покупця з моменту фактичного отримання товару покупцем в місці поставки на підставі видаткової накладної.

Оформлення документів про передачу товару проводиться сторонами одночасно з передачею товару покупцю (п. 3.7 договору).

Згідно з п. 4.1 договору ціна одиниці товару та загальна вартість кожної партії товару погоджується сторонами в порядку передбаченому п. 1.4 та пп. 2.2.1 договору і зазначається у рахунках-фактурах та видаткових накладних, виданих на підставі замовлень.

Пунктом 4.7 договору сторони погодили, що рахунок-фактура на оплату товару є підтвердженням, що замовлення покупця прийнято до виконання постачальником.

Відповідно до п. 4.11 договору оплата вартості товару здійснюється покупцем шляхом 100% передплати або на інших умовах, якщо такі визначені додатковою угодою.

Договір діє протягом 1 року з дати його підписання сторонами та вважатиметься пролонгованим на наступний термін - 1 рік, якщо жодна із сторін не заявить про його розірвання за 30 календарних днів до закінчення строку його дії. Кількість пролонгацій необмежена (п. 10.2 договору).

Позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 40824,90 грн. , що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними № 1038 від 22.02.2019 р. на суму 6900,00 грн., № 1113 від 26.02.2019 р. на суму 13800,00 грн., № 1396 від 11.03.2019 р. на суму 6900,00 грн., № 1462 від 13.03.2019 р. на суму 10350,00 грн., № 1927 від 29.03.2019 р. на суму 2874,90 грн.

Однак, в порушення своїх зобов`язань, передбачених п. 4.11 договору, відповідач за отриманий товар на суму 40824,90 грн. не розрахувався, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість у вказаній сумі.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 83 від 04.08.2020 р., в якій вимагав сплатити 40824,90 грн. боргу

Вказана претензія 04.08.2020 р. направлена на адресу відповідача, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист, накладною Укрпошта Експрес № 0214100793199 від 04.08.2020 р. та копією фіскального чеку поштового відділення від 04.08.2020 р.

Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з приписами статтей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 40824,90 грн. за поставлений позивачем товар станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідача 40824,90 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути 1224,75 грн. інфляційних втрат та 1810,42 грн. 3% річних.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 1810,42 грн., нарахованих на заборгованість відповідача за кожною видатковою накладною окремо, з урахуванням дат виникнення заборгованості, за загальний період з 23.02.2019 р. по 27.08.2020 р.

Оскільки наданий позивачем розрахунок 3% річних є арифметично вірним, то позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 1810,42 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача 1224,75 грн. інфляційних втрат, нарахованих на загальну суму заборгованості відповідача у сумі 40824,90 грн. за період з 01.04.2019 р. по 27.08.2020 р.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача у загальній сумі 40824,90 грн., з урахуванням дати виникнення заборгованості за останньою видатковою накладною, виникла - 30.03.2019 р.

Відповідно до абзаців 2, 3 п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Проте, позивачем розраховано інфляційні втрати у серпні 2020 року не за повний місяць, в якому існувала заборгованість.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом, сума інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача за період з 01.04.2019 р. по 31.07.2020 р. є більшою від заявленої позивачем, однак стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1224,75 грн. інфляційних втрат в межах заявлених позовних вимог.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БЗВК» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, буд. 4, код 41638471) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаковер» (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 21, нежиле приміщення 1, код 40236146) 40824,90 грн. (сорок тисяч вісімсот двадцять чотири грн. 90 коп.) боргу, 1224,75 грн. (одну тисячу двісті двадцять чотири грн. 75 коп.) інфляційних втрат, 1810,42 грн. (одну тисячу вісімсот десять грн. 42 коп.) 3% річних та 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України .

У той же час згідно пункту 17.5 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 30.12.2020 р.

Суддя О.О. Рябцева