Рішення

від 30.12.2020 по справі 916/3027/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" грудня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3027/20

За позовом: Державного підприємства Адміністрація морських портів України (01135, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ - 38727770) в особі Одеської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Одеського морського порту) (65026, м. Одеса, Митна пл., буд.1, код ЄДРПОУ - 38728457)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Готель Одеса (65026, м. Одеса, вул. Приморська, буд. 6-А, код ЄДРПОУ - 31795692)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Борисова Н.В.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Державне підприємство Адміністрація морських портів України в особі Одеської філії ДП Адміністрація морських портів України (далі - ДП АМПУ в особі Одеської філії ДП АМПУ ), звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Готель Одеса про стягнення 6 302 грн. 62 коп.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.10.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи ухвалено здійснювати без повідомлення учасників справи, у порядку письмового провадження.

Позивач - ДП АМПУ в особі Одеської філії ДП АМПУ , підтримує позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач - ТОВ Готель Одеса , не скористався своїм правом на судовий захист, відзиву на позовну заяву не надав.

Ухвалу суду від 27.10.2020р. було отримано відповідачем відповідно до поштового повідомлення №51073/20 від 23.11.2020р., яке міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач у справі зазначає, що 23.05.2012р. між ДП АМПУ в особі Одеської філії ДП АМПУ (Балансоутримувач) та ТОВ Готель Одеса (Споживач) укладено Договір №КД-17957, відповідно до якого Балансоутримувач силами дільниці тепловодопостачання служби енергетичного забезпечення забезпечує подачу Споживачу питної холодної води, прийом господарсько-побутових стоків, подачу теплової енергії (далі - послуги) на об`єктах Споживача на території порту, а Споживач зобов`язався своєчасно сплачувати зазначені послуги відповідно до умов Договору.

У відповідності до п. 2.2.2 Договору Споживач зобов`язався виконувати своєчасно свої обов`язки, у тому числі щодо відшкодування витрат Балансоутримувача на виконання комплексу заходів, передбачених Договором, враховуючи, що припинення (розірвання) Договору не звільняє Споживача від погашення заборгованості за надані послуги.

Відповідно до п.3.1 Договору Споживач компенсує Балансоутримувачу витрати на забезпечення приміщень питною водою, опаленням, водовідведення стоків в об`ємах, визначених засобами обліку або розрахунковим шляхом згідно з письмовими даними, наданими Споживачем за 5 днів до укладення Договору та зазначених в Реєстрі (Додаток № 2).

Прибори обліку знаходяться на об`єктах майнового комплексу готель Одеса , що зазначено також в Договорі (п.4.5. Договору).

У відповідності до Додатку №2 до Договору ТОВ Готель Одеса є співвласником цілісного майнового комплексу готель Одеса , розташованого на пасажирському комплексі Морського Вокзалу ДП ОМТП , із розрахунку 20% -ТОВ Готель Одеса і 80% - ДП ОМТП (відповідно всі об`єми споживаних послуг по договору діляться відповідно).

Позивач зазначає, що між ДП Одеський морський торгівельний порт та ДП Адміністрація морських портів України діє Договір №Ю6-П-ОДФ-13 від 30.09.2013р., відповідно до якого ДП Одеський морський торгівельний порт зобов`язане щомісяця, за встановленою формою з 20 по 25 число місяця в письмовому вигляді надавати відомості про водоспоживання та водовідведення, теплопостачання своїх об`єктів в т.ч. готелю Одеса .

Згідно з п. 2.2.3 Договору Споживач зобов`язався щомісяця оформлювати та підписувати з Балансоутримувачем двосторонній акт про кількість питної холодної води, стоків відповідно до встановленої форми (Додаток № 1) не пізніше 27-го числа поточного місяця.

Відповідно до п.4.2 Договору у разі відсутності оплати, відмови в підписанні акта за формою Додатку № 1 у 10-денний термін з моменту закінчення розрахункового періоду, об`єкт відключають від систем Балансоутримувача до виконання Споживачем обов`язків.

Відповідно до п. 3.1 Договору при розрахунках використовуються тарифи, що затверджуються начальником порту. Так, ціна за видачу 1 куб.м, питної води від водопровідної мережі ОФ ДП АМПУ (без урахування території транзитно-вантажного терміналу та автобази), та прийом 1 куб.м, господарсько-побутових стоків у систему каналізації ОФ ДП АМПУ встановлюється наказом начальника ОФ ДП АМПУ Про затвердження та введення в дію вільних цін (тарифів) на відшкодування експлуатаційних витрат СЕЗ на утримання мереж водопостачання та водовідведення ОФ ДП АМПУ .

В позовній заяві позивач зазначив, що постачання води відбувається в такий спосіб: вода від філії Інфоксводоканал подається до резервуару чистої води (РЧВ), туди ж і подається вода зі скважин ОФ ДП АМПУ , в РЧВ відбувається змішування води і далі центральні насосні станції Балансоутримувача розподіляють та подають воду до об`єктів, що знаходяться на території порту та споживаються суб`єктами господарювання, що здійснюють свою діяльність на території порту. Отже, сплачуючи ТОВ Інфокс філія Інфоксводоканал послуги з водопостачання та водовідведення, позивач сплачує вартість зазначених послуг, наданих відповідачу, розраховуючи на їх оплату ТОВ Готель Одеса в порядку виконання Договору №КД-17957 від 23.05.2012р.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору, за послуги, надані Балансоутримувачем Споживачу за період з липня 2019р. по червень 2020р. позивачем було направлено для підписання акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): за липень 2019 р. №1021 від 31.07.2019р. на суму 886 грн 84 коп., за вересень 2019 р. №1315 від 30.09.2019р. на суму 1147 грн 67коп.; за листопад 2019р. №1548 від 30.11.2019р. на суму 1121 грн 58 коп.; за грудень 2019р. №1771 від 31.12.2019р. на суму 704 грн 24коп.; за січень 2020р. №47 від 31.01.2020р. на суму 929 грн 21 коп.; за червень 2020р. №832 від 30.06.2020р. на суму 817 грн 13коп., що в загальному становить 5 606 грн 67 коп.

Однак, всупереч умовам Договору, зазначені акти без поважних причин не були підписані Споживачем.

Відповідно до вищезазначених актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) позивачем було виставлено відповідачу наступні рахунки: № 531516 від 31.07.2019р. на суму 886 грн 84 коп.; №531666 від 30.09.2019р. на суму 1147 грн 67 коп.; № 531788 від 30.11.2019р. на суму 1121 грн 58 коп.; № 531903 від 31.12.2019р. на суму 704 грн 24 коп.; №531026 від 31.01.2020р. на суму 929 грн 21коп.; №531400 від 30.06.2020р. на суму 817 грн 13 коп., які не було сплачено відповідачем, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 5 606 грн 67 коп.

Позивач звертає увагу суду, що у зв`язку з несплатою вищезазначених рахунків позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями, а саме: №1759/19-06-01/Вих/19 від 04.11.2019р. про сплату заборгованості за липень 2019р.; № 341/19-06-01/Вих/19 від 12.02.2020р. про сплату заборгованості за вересень та листопад 2019р.; №814/19-06-03/Вих/19 від 01.04.2020р. про сплату заборгованості за грудень 2019р. та січень 2020р.; №2145/19-06-01/Вих/19 від 14.09.2020р. про сплату заборгованості за червень 2020р.

Однак, відповідач не сплатив на користь позивача заборгованості за надані послуги, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача вартість наданих в порядку Договору №КД-17957 від 23.05.2012р. за період з липня 2019р. по червень 2020р. послуг у розмірі 5 606 грн 67 коп.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до п. 4.1 Договору за прострочення платежів Споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Керуючись п.4.1. Договору, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 571 грн 11 коп., яку також просить стягнути на свою користь, у зв`язку з порушенням ТОВ Готель Одеса умов Договору.

Позивач також зазначає, що у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк (ч.4 ст. 232 Господарського кодексу України).

Керуючись вищезазначеною нормою, позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 124 грн 84 коп., які просить стягнути на свою користь.

В обґрунтування позову позивач також посилається на ст.ст. 525, 526, 530, 612, 625, 631 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 218, 230, 343 Господарського кодексу України та зазначає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, а одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання має виконуватися у встановлений строк.

Таким чином, позивач просить стягнути на свою користь заборгованість за надані послуги у розмірі 5 606 грн 67 коп., пеню у розмірі 571 грн 11 коп. та 3% річних у розмірі 124 84 грн.

Відповідач не скористався своїм правом на судовий захист, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Виходячи з матеріалів справи, судом встановлено, що 23.05.2012р. між ДП АМПУ в особі Одеської філії ДП АМПУ (Балансоутримувач) та ТОВ Готель Одеса (Споживач) укладено Договір №КД-17957, відповідно до якого Балансоутримувач силами дільниці тепловодопостачання служби енергетичного забезпечення забезпечує подачу Споживачу питної холодної води, прийом господарсько-побутових стоків, подачу теплової енергії (далі - послуги) на об`єктах Споживача на території порту, а Споживач зобов`язався своєчасно сплачувати зазначені послуги відповідно до умов Договору.

У відповідності до п.7.1 Договору цей Договір вступає в законну силу з моменту його підписання та діятиме протягом року, Договір вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення строку дії не буде заявлено жодною зі сторін про відмову від цього Договору або його зміні.

В матеріалах справи не міститься доказів припинення строку дії Договору, таким чином, суд дійшов висновку про його дію станом на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, між сторонами склалися правовідносини щодо надання послуг.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, з моменту укладення Договору між сторонами за цим Договором виникли певні зобов`язання. Зокрема, у Балансоутримувача - забезпечувати обслуговування та утримання інженерних мереж та будівель для створення необхідних умов для здійснення господарської діяльності Споживачем; забезпечувати функціонування систем подачі питної холодної, приймати господарсько-побутові стоки в об`ємах та цінах передбачених Реєстром (Додаток №2 до Договору), а у Споживача, в свою чергу, виконувати своєчасно свої обов`язки, у тому числі з відшкодування витрат Балансоутримувача на виконання комплексу заходів, передбачених Договором, враховуючи, що припинення (розірвання) Договору не звільняє Споживача від погашення заборгованості за надані послуги.

Відповідно до п.3.1 Договору Споживач компенсує Балансоутримувачу витрати на забезпечення приміщень питною водою, опаленням, водовідведення стоків в об`ємах, визначених засобами обліку або розрахунковим шляхом згідно з письмовими даними, наданими Споживачем за 5 днів до укладення Договору та зазначених в Реєстрі (Додаток № 2).

Прибори обліку знаходяться на об`єктах майнового комплексу готель Одеса , що зазначено також в Договорі (п.4.5. Договору).

У відповідності до Додатку №2 до Договору ТОВ Готель Одеса є співвласником цілісного майнового комплексу готель Одеса , розташованого на пасажирському комплексі Морського Вокзалу ДП ОМТП , із розрахунку 20% -ТОВ Готель Одеса і 80% - ДП ОМТП (відповідно всі об`єми споживаних послуг по договору діляться відповідно).

Згідно з п. 2.2.3 Договору Споживач зобов`язався щомісяця оформлювати та підписувати з Балансоутримувачем двосторонній акт про кількість питної холодної води, стоків відповідно до встановленої форми (Додаток № 1) не пізніше 27-го числа поточного місяця.

Відповідно до п.4.2 Договору Відповідач повинен сплачувати платежі за надані послуги протягом 10 днів з моменту закінчення розрахункового періоду (місяця).

Відповідно до п. 3.1 Договору вказано, що при розрахунках використовуються тарифи, що затверджуються начальником порту.

Так, у період з липня 2019р. по червень 2020р. діяли накази ДП АМПУ в особі Одеської філії ДП АМПУ №490/19 від 01.07.2019р., №950/19 від 20.12.2019р. та №51/19 від 06.02.2020р., якими, зокрема встановлювалась ціна за видачу 1 куб.м. питної води від водопровідної мережі ОФ ДП АМПУ (без урахування території транзитно-вантажного терміналу та автобази) та прийом 1 куб.м. господарсько-побутових стоків у систему каналізації ОФ ДП АМПУ .

Відповідно до умов Договору, враховуючи послуги, надані Балансоутримувачем Споживачу за період з липня 2019р. по червень 2020р., позивачем було направлено для підписання акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): за липень 2019 р. №1021 від 31.07.2019р. на суму 886 грн 84 коп., за вересень 2019 р. №1315 від 30.09.2019р. на суму 1147 грн 67коп.; за листопад 2019р. №1548 від 30.11.2019р. на суму 1121 грн 58 коп.; за грудень 2019р. №1771 від 31.12.2019р. на суму 704 грн 24коп.; за січень 2020р. №47 від 31.01.2020р. на суму 929 грн 21 коп.; за червень 2020р. №832 від 30.06.2020р. на суму 817 грн 13коп., що в загальному становить 5 606 грн 67 коп.

Однак, всупереч умовам Договору, зазначені акти без поважних причин не були підписані Споживачем.

Відповідно до вищезазначених актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) позивачем було виставлено відповідачу наступні рахунки: № 531516 від 31.07.2019р. на суму 886 грн 84 коп.; №531666 від 30.09.2019р. на суму 1147 грн 67 коп.; № 531788 від 30.11.2019р. на суму 1121 грн 58 коп.; № 531903 від 31.12.2019р. на суму 704 грн 24 коп.; №531026 від 31.01.2020р. на суму 929 грн 21коп.; №531400 від 30.06.2020р. на суму 817 грн 13 коп., які не було сплачено відповідачем, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 5 606 грн 67 коп.

З метою погашення заборгованості позивачем неодноразово висувалися вимоги в досудовому порядку до відповідача щодо необхідності відшкодування витрат, на адресу відповідача було надіслано претензії, які залишились не задавленими з боку відповідача.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

При цьому, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За приписами ст.612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Однак, як встановлено судом, відповідачем не було оплачено надані позивачем послуги, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 5 606 грн 67 коп., яка підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст.343 Господарського кодексу України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4.1 Договору за прострочення платежів Споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, судом було встановлено, що він не

цілком відповідає нормам законодавства, зокрема, у відповідності до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Здійснивши власний розрахунок, судом визначено, що підлягає стягненню на користь позивача пеня у розмірі 566 грн 74 коп.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк (ч.4 ст. 232 Господарського кодексу України).

Перевіривши розрахунок 3% річних, наданий позивачем до позову, судом встановлено, що він відповідає вимогам чинного законодавства. Таким чином, 3% річних у розмірі 124 грн 84 коп. підлягають стягненню на користь позивача.

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приписами ст. 79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 130, 231, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Одеської філії ДП Адміністрація морських портів України до Товариства з обмеженою відповідальністю Готель Одеса про стягнення 6 302 грн. 62 коп. - задовльнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Готель Одеса (65026, м. Одеса, вул. Приморська, буд. 6-А, код ЄДРПОУ - 31795692) на користь Державного підприємства Адміністрація морських портів України (01135, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ - 38727770) в особі Одеської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Одеського морського порту) (65026, м. Одеса, Митна пл., буд.1, код ЄДРПОУ - 38728457) заборгованість у розмірі 5 606 грн 67 коп., пеню у розмірі 566 грн 74 коп, 3% річних у розмірі 124 грн 84 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 100 грн 54 коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті 30 грудня 2020 р.

Суддя Н.В. Рога