Рішення

від 21.12.2020 по справі 920/1144/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.12.2020 Справа № 920/1144/19 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,

за участю секретаря судового засідання Гребенюк С.В.,

Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/1144/19

за позовом Березівської сільської ради (вул. Центральна, буд. 1, с. Береза, Глухівський район, Сумська область, 41437),

до відповідача Фермерського господарства «Добробут-7» (вул. Нова, буд. 6, с. Обложки, Глухівський район, Сумська область, 41453),

про розірвання договору оренди землі від 18.07.2012,

представники учасників справи:

від позивача - сільський голова Артеменко Н.М.;

від відповідача - Дзюба В.М.;

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить розірвати договір оренди землі від 18.07.2012, укладений між відповідачем та Глухівською районною державною адміністрацією, зареєстрований у відділі Держкомзему у Глухівському районі Сумської області 19 вересня 2012 року за № 592158354001534 щодо оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 5921583500:05:001:0005 та 5921583500:05:001:0006, у зв`язку з переходом права власності на земельні ділянки до нового власника на підставі п. 40 договору.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 09.12.2019 відкрите провадження у справі № 920/1144/19.

02.01.2019 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 36 від 02.01.2020), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначає, що ним виконуються договірні зобов`язання у повному обсязі, земельні ділянки використовуються за їх цільовим призначенням, належним чином сплачується орендна плата. Підстави для розірвання договору оренди землі від 18.07.2012 відсутні.

08.01.2020 відповідач подав доповнення до відзиву (вх. № 128 від 08.01.2020), в якому зазначає, що з урахуванням положень Конституції України та Цивільного кодексу України, власником землі, зокрема земельних ділянок з кадастровими номерами 5921583500:05:001:0005 та 5921583500:05:001:0006, був та залишається Український народ, від імені якого, його права, як власника, здійснює держава в особі своїх державних органів та органів місцевого самоврядування (об`єднані територіальні громади), тому відсутні правові підстави для дострокового розірвання договору.

13.01.2020 позивач подав відповідь на відзив (вх. № 273 від 13.01.2020), в якій зазначає, що у п. 40 договору сторони погодили умову про те, що перехід права власності на орендовані земельні ділянки до другої особи (нового власника) є підставою для розірвання договору оренди землі. 12.12.2018 право власності на орендовані земельні ділянки перейшло з державної власності у комунальну до нового власника - Березівської сільської територіальної громади. Позивач, як новий власник орендованих відповідачем земельних ділянок, не бажає продовжувати дію оскаржуваного договору оренди землі.

15.01.2020 позивач подав лист (вх. № 351 від 15.01.2020) про долучення до матеріалів справи доказів надсилання відповіді на відзив відповідачу та третій особі.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 15.01.2020 відкладене підготовче засідання на 03.02.2020, 10:30; встановлений відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення відповідно до ст. 167 ГПК України.

Обґрунтування необхідності залучення до участі у справі третьої особи Глухівської районної державної адміністрації, з урахуванням приписів ст. 50 ГПК України, на вимогу суду, позивач не подав.

24.01.2020 до господарського суду надійшов зустрічний позов Фермерського господарства Добробут-7 № 03-01-1/20-юр від 03.01.2020 (вх. № 254зп від 24.01.2020) до Березівської сільської ради Глухівського району Сумської області, в якому заявник просить суд: прийняти зустрічну позовну заяву до розгляду та об`єднати її з позовною заявою Березівської сільської ради у справі № 920/1144/19; поновити процесуальний строк для пред`явлення зустрічного позову; визнати укладеною додаткову угоду від 02.05.2019 про внесення змін до договору оренди землі від 18.07.2012; надати відстрочку для сплати судового збору.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 29.01.2020 відмовлено у задоволенні клопотання Фермерського господарства «Добробут-7» про поновлення процесуального строку для подання зустрічного позову; повернуто зустрічну позовну заяву № 03-01-1/20-юр від 03.01.2020 (вх. № 254зп від 24.01.2020) Фермерському господарству «Добробут-7» .

Ухвалою господарського суду Сумської області від 03.02.2020 зупинено провадження у справі № 920/1144/19 до перегляду ухвали господарського суду Сумської області від 29.01.2020 у справі № 920/1144/19 в порядку апеляційного провадження та повернення матеріалів справи до Господарського суду Сумської області.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2020 ухвалу господарського суду Сумської області від 03.02.2020 у справі № 920/1144/19 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 25.08.2020 поновлено провадження у справі № 920/1144/19, призначено підготовче засідання на 07.10.2020, 11:00.

Відповідач подав клопотання (вх. №2994к від 01.10.2020), в якому просить суд зупинити провадження у справі № 920/1144/19 до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах по справі № 920/418/19 у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 07.10.2020 зупинено провадження у справі № 920/1144/19 до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах по справі № 920/418/19 у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.

12.11.2020 позивач подав клопотання (вх. №3445к від 12.11.2020) про поновлення провадження у справі, у зв`язку з ухваленням Великою Палатою Верховного Суду рішення у справі № 920/418/19.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 27 серпня 2019 року по справі № 920/418/19 у задоволенні позову Сільради було відмовлено. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14 січня 2020 року рішення Господарського суду Сумської області від 27 серпня 2019 року у справі № 920/418/19 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Сільради задоволено, розірвано договір оренди землі від 19 січня 2018 року, укладений Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області та ТОВ «Рітейл Девелопмент» , зобов`язано відповідача повернути Сільраді орендовану земельну ділянку.

Постановою Великої Палати Верховного Суду у справі № 920/418/19 від 08.09.2020 (оприлюднення - 20.10.2020) постанову Північного апеляційного господарського суду від 14 січня 2020 року у справі № 920/418/19 скасовано; рішення Господарського суду Сумської області від 27 серпня 2019 року у справі № 920/418/19 змінене у мотивувальній частині в редакції постанови; у решті рішення Господарського суду Сумської області від 27 серпня 2019 року залишене без змін.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 16.11.2020 поновлено провадження у справі № 920/1144/19, призначено підготовче засідання з повідомленням сторін на 07.12.2020, 12:30.

04.12.2020 відповідач подав пояснення (вх. № 10782 від 04.12.2020), в якому зазначає, що Березівською сільською радою не приймалось рішення про розірвання договору, таке рішення прийнято одноособово головою сільської ради з перевищенням наданих повноважень, оскільки голова сільської ради не має компетенції на одноособове розпорядження землями комунальної власності і здійснення повноважень власника щодо неї.

07.12.2020 позивач подав лист (вх. №10798 від 07.12.2020), в якому підтримує позовні вимоги, просить розглядати справу у підготовчому засіданні та проводити розгляд справи по суті без участі представника сільської ради.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 07.12.2020 закрите підготовче провадження у справи та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.12.2020, 14:00.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 16.12.2020 задоволено клопотання Березівської сільської ради (вх. № 3861к від 16.12.2020) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі № 920/1144/19; доручено Глухівському міськрайонному суду Сумської області забезпечити проведення судового засідання по справі № 920/1144/19 21 грудня 2020 року о 14 год. 00 хв. в режимі відеоконференції. У судовому засіданні в режимі відеоконференції братиме участь представник Березівської сільської ради.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

18.07.2012 між громадянином ОСОБА_1 та Глухівською районної державною адміністрацією укладений договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для введення фермерського господарства, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Обложківської сільської ради Глухівського району загальною площею 103,83 гектара ріллі (кадастрові номери 5921583500:05:001:0005, 5921583500:05:001:0006).

Договір укладено строком на 20 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору).

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в сумі 60 370 грн за календарний рік (п. 9 договору).

За умовами п. 38 договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених цим договором та внаслідок випадкового зношення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з п. 39 договору, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Пунктом 40 договору визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Факт передачі в оренду ОСОБА_1 земельних ділянок підтверджується актом приймання-передачі від 19.09.2012.

ОСОБА_1 засноване Фермерське господарство Добробут-7 , державна реєстрація якого, як юридичної особи, проведена 03.10.2012, що вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

20.12.2012, у зв`язку з реєстрацією громадянином ОСОБА_1 фермерського господарства, сторонами укладено угоду про внесення змін до договору оренди землі державної власності в частині назви орендаря, згідно з якою орендарем за договором є Фермерське господарство Добробут-7 .

Земельні ділянки, що є предметом договору, згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області № 18-7571/16-18-СГ, виданим 27.09.2018, актом приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 27.09.2018, передані із державної у комунальну власність Березівської сільської ради.

Рішенням Березівської сільської ради від 27.03.2019, розглянувши клопотання Глухівської районної державної адміністрації від 19.03.2019 № 01-48/830 про заміну сторони договорів оренди, у зв`язку з передачею земель сільськогосподарського призначення державної форми власності у власність Березівської сільської ради, вирішено надати згоду на проведення заміни сторони орендодавця за діючим договором оренди землі від 18.07.2012, зареєстрованим у відділі Держкомзему у Глухівському районі Сумської області 19.09.2012 за № 592158354001534, укладеним між Глухівською районною державною адміністрацією та фермерським господарством Добробут-7 на нового орендодавця - Березівську сільську раду, шляхом укладення додаткової угоди до договору про заміну сторони орендодавця.

Пунктом 3 вказаного рішення вирішено привести у відповідність до вимог чинного законодавства умови діючого договору, шляхом викладення його у новій редакції відповідно до додаткової угоди, згідно з додатком. При цьому, встановити ставку орендної плати земельної ділянки у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, фермерському господарству Добробут-7 у двомісячний термін виготовити агротехнічний паспорт земельної ділянки.

Листом від 16.04.2019 № 01-12/528 позивач повідомив відповідача про зміну власника земельних ділянок, надіслав відповідачу 3 примірники угоди про заміну сторони орендодавця, два примірники додаткової угоди про внесення змін до договору (викладення договору у новій редакції зі зміною розміру орендної плати), два примірники договору про розірвання договору оренди землі, якщо відповідач не погодиться зі зміною умов договору.

Листом від 02.05.2019 № 02-05/19-юр відповідач повідомив позивача, що є добросовісним орендарем та не бажає розривати договір оренди землі, погоджується привести текст договору у відповідність до існуючих реальних правовідносин і замінити в тексті договору сторону орендодавця. Щодо пропозиції внесення змін до договору (викладення його умов в новій редакції), відповідач зазначив, що одержані ним бланки додаткової угоди не є пропозицією внести зміни до договору в розумінні чинного законодавства, оскільки не підписані Березівською сільською радою. До листа доданий підписаний відповідачем проект додаткової угоди про внесення змін до договору оренди стосовно заміни орендодавця від 02.05.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за умовами п. 40 договору, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору, відповідач не погодився на зміну умов договору, тому позивач, як новий власник земельних ділянок, не бажає продовжувати дію договору оренди землі від 18.07.2012, укладеного попереднім власником.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень проти позову зазначає, що є добросовісним орендарем, розмір орендної плати за договором відповідає вимогам п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, договір укладений строком на 20 років і правові підстави для обов`язкового перегляду розміру орендної плати за договором відсутні. Відповідач не погодився на зміну умов договору, а позивач при цьому для вирішення спору щодо внесення змін до договору до суду не звертався, а звернувся з позовом про розірвання договору. Разом з цим, рішення про розірвання договору оренди від 18.07.2012 Березівською сільською радою не приймалось, голова сільської ради звернувся з позовом про розірвання договору з перевищенням повноважень, оскільки не має компетенції на одноособове розпорядження землями комунальної власності і здійснення повноважень власника щодо неї.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до частини 1 статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно - правовими актами.

Як вбачається зі статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Частинами 1, 2 статті 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства (ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Отже, майнові відносини, що виникають із договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму, регулюються також актами земельного законодавства Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі визначається як засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Зі змісту статті 13 вказаного Закону вбачається, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Тож при укладанні договору оренди землі до орендаря переходить право володіти і користуватися об`єктом власності, а право розпоряджатися зберігається за власником. Тому власник може на власний розсуд розпорядитись об`єктом і передати право власності на нього іншій особі.

Відповідно до ст. 148-1 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Повідомлення про перехід права власності від держави до територіальної громади або навпаки підлягає опублікуванню у друкованих засобах масової інформації місцевої сфери розповсюдження із зазначенням кадастрового номера, місця розташування та площі земельної ділянки.

За згодою сторін договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту чи застави до такого договору можуть бути внесені зміни із зазначенням нового власника земельної ділянки.

Вимоги цієї статті поширюються на випадки переходу повноважень від одного органу державної влади до іншого при розпорядженні земельними ділянками державної власності, які перебувають у їх постійному користуванні.

Судом встановлено, що доказів укладення між сторонами додаткової угоди про внесення змін до договору про зміну власника земельної ділянки матеріали справи не містять.

Разом з цим, виходячи з приписів ст. 148-1 Земельного кодексу України, з дня реєстрації права комунальної власності Березівської сільської ради, до позивача перейшли права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за договором оренди землі від 18.07.2012. Укладення додаткової угоди до договору оренди про зміну власника земельної ділянки , є правом, а не обов`язком сторін .

Також, відповідно до статті 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

Ця норма є прямою і не передбачає необхідності вчинення додаткових дій (укладення додаткових угод, тощо).

З посиланням на частину 4 статті 32 Закону України "Про оренду землі" та п. 40 договору оренди, яким передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, є підставою для розірвання договору, позивач просить суд розірвати договір.

За змістом статей 30 та 31 Закону України Про оренду землі зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір оренди землі припиняється з підстав, наведених у частині першій статті 31 Закону України Про оренду землі , а також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Частиною першою статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24, 25 вказаного Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно з частиною четвертою статті 32 Закону України Про оренду землі , перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Однак, перехід права власності на орендовану земельну ділянку для орендодавця цієї земельної ділянки не є сам по собі безумовним правоприпиняючим юридичним фактом, а вказує на відповідну зміну обставин у договірних правовідносинах у зв`язку з таким переходом, порівняно з тими обставинами, за яких укладався договір оренди. Також зміна власника орендованої земельної ділянки сама по собі не свідчить про те, що цим порушується, не визнається чи оспорюється суб`єктивне цивільне право та/або законний інтерес орендодавця як сторони договору оренди .

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, не спричиняє автоматичного припинення спірних договірних правовідносин, а лише створює правову ситуацію, у якій виникає право вимагати судового захисту шляхом розірвання договору у сторони договору, для якої настали відповідні підстави через зміну фактичних обставин.

Тож після зміни власника земельної ділянки договір не припинив свою дію, натомість сільрада в силу вимог закону набула статусу орендодавця у триваючих правовідносинах оренди разом із належними орендодавцю за договором правами та обов`язками.

Право сторони договору звернутися до суду з вимогою про розірвання договору за наявності відповідних умов, передбачених договором чи законом, не є тотожнім праву на таке розірвання, а свідчить про наявність спору про розірвання договору, який підлягає вирішенню судом з урахуванням усіх істотних обставин.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 920/418/19 від 08.09.2020.

Судом встановлено, що позивач не зазначає про зміну обставин у договірних правовідносинах у зв`язку з переходом права власності на земельні ділянки, порівняно з тими обставинами, за яких укладався договір оренди.

За змістом статті 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, є однією із істотних умов договору.

Позивач у позовній заяві вказує на обставину не підписання відповідачем додаткової угоди про зміну умов договору, в тому числі щодо збільшення розміру орендної плати відповідно до рішення Березівської сільської ради від 27.03.2019.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з п. 288.1., п. 288.5. ст. 288 Податкового кодексу України (далі - ПК України) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

З наведеного вбачається, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретний розмір орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначений в договорі оренди. Податковий кодекс України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому саме договором оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати.

Відповідно до приписів ст. 11, 626 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стаття 525 ЦК України).

Як вже зазначено судом, статтею 30 Закону України "Про оренду землі" визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що рішення міської (сільської) ради може бути самостійною підставою для внесення змін до договору оренди, якщо сторони цього договору визначили безпосередньо в самому договорі таку підставу для внесення змін до нього, що відповідає принципу свободи договору, встановленому статтями 3, 6, 627 ЦК України.

Відповідний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 925/688/18.

Судом встановлено, що підстави для перегляду розміру орендної плати визначено у пункті 13 договору від 28.07.2012, і жодних з цих підстав позивач не наводить, як і підстав визначених законом.

Рішення органу місцевого самоврядування про визначення іншого розміру орендної плати для орендаря, не є підставою для перегляду розміру орендної плати за умовами вказаного пункту договору.

Слід зазначити, що у рішенні Березівської сільської ради від 27.03.2019, як і у листі від 16.04.2019, позивач не наводить обґрунтувань для внесення змін до договору, зокрема в частині збільшення розміру орендної плати.

Згідно з п. 7 рішення Березівської сільської ради від 27.03.2019, у разі невиконання Фермерським господарством Добробут-7 умов пункту 1 (зміна сторони орендодавця) та пункту 3 (внесення змін до договору шляхом викладення його в новій редакції зі зміною розміру орендної плати) рішення, воно вважається таким, що втратило чинність (анульовано) у повному обсязі.

Ст. 19 Конституції України , ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України, Законами України, актами Президента України, а також іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

За приписами п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень сільської ради належить, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарних засіданнях.

Згідно зі ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень міських, селищних, сільських рад, як органів місцевого самоврядування у галузі земельних відносин на їх території, належать, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

З огляду на те, що предметом спірного договору є земельні ділянки, які на праві комунальної власності належать Березівській сільській раді, питання щодо розпорядження ними у відповідності до вимог п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" мають вирішуватися Березівською сільською радою виключно на пленарних засіданнях.

Враховуючи положення ч.ч.1, 2, 3 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська рада, як орган місцевого самоврядування, у межах наданих йому повноважень та у встановленій законодавством формі наділений правом фіксувати волевиявлення ради шляхом прийняття про те відповідного рішення, яке підлягає реалізації радою відповідно до положень законодавства.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів волевиявлення Березівської сільської ради, яке зафіксоване у прийнятому на пленарному засіданні рішенні, про дострокове розірвання договору оренди землі від 18.07.2012, укладеного з відповідачем

Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та відповідно має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу.

Тобто зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права.

При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо оренди земель комунальної власності, добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

За викладених встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що дії позивача направлені на розірвання договору оренди землі, виключно на підставі п. 40 договору оренди землі, у зв`язку зі зміною власника земельної ділянки, за відсутності доказів порушення умов такого договору відповідачем, відсутності обґрунтованих підстав для внесення змін до договору в частині орендної плати, відсутності волевиявлення Березівської сільської ради, яке зафіксоване у прийнятому на пленарному засіданні рішенні, про розірвання договору, є такими, що суперечать принципам справедливості, добросовісності, приписам Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Відповідач не має нести негативних наслідків у вигляді розірвання договору на вимогу іншої сторони лише у зв`язку з передачею цієї земельної ділянки у комунальну власність.

З урахуванням зазначеного, оскільки в матеріалах справи відсутні докази порушення, не визнання чи оспорення суб`єктивного цивільного право та/або законного інтересу позивача як орендодавця, суд відмовляє у задоволенні позову за його неправомірністю та необґрунтованістю.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, на позивача покладаються витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову Березівської сільської ради до відповідача Фермерського господарства «Добробут-7» про розірвання договору оренди землі від 18.07.2012 - відмовити.

2. Витрати Березівської сільської ради по сплаті судового збору покласти на Березівську сільську раду.

3. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням пп. 17.5. п. 17 Розділу XI Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складене та підписане суддею 30.12.2020.

Суддя Є.А. Жерьобкіна