Рішення

від 24.12.2020 по справі 631/748/20

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 631/748/20

провадження № 2/631/666/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Трояновської Т. М.,

за участі секретаря судового засідання М`ячиної Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Кредитної спілки Харківська Каса Взаємодопомоги до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник Кредитної спілки Харківська Каса Взаємодопомоги -Артюшенко Володимир Володимирович, який діє на підставі довіреності № 1 від 02 січня 2020 року, звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить стягнути солідарно з останніх заборгованість за договором про споживчий кредит № 31/13 від 02 серпня 2018 року у розмірі 15975 гривень 06 копійок та судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 02 серпня 2018 року між Кредитною спілкою Харківська Каса Взаємодопомоги та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 31/13 відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредитні кошти в розмірі 20000 гривень 00 копійок.

Відповідно до графіку, наведеного в додатку до споживчого кредиту, ОСОБА_1 зобов`язалась повністю сплатити кредит до 15 січня 2020 року.

02 серпня 2018 року в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором було укладено договір поруки з громадянками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за якими поручителі несуть повну солідарну відповідальність за невиконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором.

Як відмітив позивач, свої зобов`язання за кредитним договором № 31/13 від 02 серпня 2018 року вони виконали, відповідач отримала кредитні кошти, проте в порушення вимог укладеного договору та діючого законодавства України, свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, не здійснює повернення кредиту та не сплачує відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 62% річних, які нараховуються від залишку заборгованості по кредиту щомісячно. У зв`язку з чим у ОСОБА_1 утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на 25 серпня 2020 року становить 15975 гривень 06 копійок з яких: заборгованість по кредиту - 12046 гривень 33 копійки, заборгованість за процентами - 3928 гривень 73 копійки.

Оскільки позичальником так і не були повернені кошти за договором споживчого кредиту, представник позивача, посилаючись на приписи статтей 530, 534, 536, 610, 625, 1054 Цивільного кодексу України, змушений звернутися до суду з позовом про стягнення зазначених коштів у судовому порядку.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 22 вересня 2020 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 21 грудня 2020 року було визначено про заочний розгляд справи за позовом Кредитної спілки Харківська Каса Взаємодопомоги до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Інших процесуальних дій (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) у цивільній справі судом не вживалось

Представник Кредитної спілки Харківська Каса Взаємодопомоги в судове засідання не прибув, хоча про дату, час і місце розгляду справи був сповіщений завчасно відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України. В наданому до позову клопотанні представник позивача вказує, що підтримує позовні вимоги в цілому, просить стягнути з відповідачів. заборгованість у повному обсязі, зазначає, що розгляд справи може відбутися без представника кредитної спілки, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідач, ОСОБА_1 , у судове засідання не з`явилася, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялась відповідно до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з даними поштового відділення судові повістки на 13 жовтня 2020 року, 01 грудня 2020 року та 24 грудня 2020 року відповідач отримала особисто, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, отримані відповідачем 10 жовтня 2020 року, 24 листопада 2020 року та 07 грудня 2020 року відповідно.

Відповідач, ОСОБА_2 , у судове засідання теж не з`явилася, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялась відповідно до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з даними поштового відділення судові повістки на 13 жовтня 2020 року, 01 грудня 2020 року та 24 грудня 2020 року відповідач отримала особисто, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, отримані відповідачем 26 вересня 2020 року, 14 листопада 2020 року та 04 грудня 2020 року відповідно.

Відповідач, ОСОБА_3 , у судове засідання також не з`явилася, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялась відповідно до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з даними поштового відділення судові повістки на 13 жовтня 2020 року, 01 грудня 2020 року та 24 грудня 2020 року відповідач отримала особисто, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, отримані відповідачем 26 вересня 2020 року, 14 листопада 2020 року та 04 грудня 2020 року відповідно.

Крім того, у судове засідання, що було призначено на 24 грудня 2020 року відповідачі викликались шляхом розміщення судового оголошення на офіційному вебсайті судової влади України (https://nv.hr.court.gov.ua/sud2028/pres-centr/11/1033649/).

Причини неявки відповідачів суду не відомі. Відзив на позовну заяву, відповідно до приписів статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, відповідачі не подали.

З цього приводу слід зазначити, що відповідно до пунктів 2 та 7 частини 2 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі не повідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Положеннями частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) (частина 4 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України).

Крім того, відповідно до частини 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України у зв`язку із неявкою в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, зі згоди позивача по справі, суд вирішив за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів та ухвалити заочне рішення.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що відповідачі будучи завчасно належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, повторно, без зазначення причин свого неприбуття, не з`явилися у судове засідання, враховуючи те, що підстав для визнання явки учасників справи обов`язковою для надання особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності, при цьому відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши доводи позовної заяви, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі обставини справи в межах заявлених вимог, перевіривши їх доказами, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до положень часини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При цьому, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).

При цьому частиною 1 статті 77 вказаного нормативно-правового документа визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частина 2 статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Аналогічні приписи передбачені частиною 3 статті 12 та частиною 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.

Частиною 2 статті 77 та частиною 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

З матеріалів справи судом встановлено, що 02 серпня 2018 року між Кредитною спілкою Харківська Каса Взаємодопомоги , в особі представника Солонецької Маргарити Георгіївни, що діяла на підставі довіреності, з однієї сторони, та членом Кредитної спілки ОСОБА_1 , з другої сторони, був укладений договір про споживчий кредит № 31/13 відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредитні кошти в розмірі 20000 гривень 00 копійок на засадах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості й зобов`язалась повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі передбачені договором (за наявності) за користування кредитом на умовах, визначених договором (далі по тексту - Договір).

Відповідно до статті 21 Закону України Про кредитні спілки , кредитна спілка відповідно до свого статуту надає кредити своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формі; кредитна спілка має право самостійно встановлювати розмір плати (процентів) за користування кредитами, наданими кредитною спілкою.

Згідно пункту 2.1 Договору про споживчий кредит надається строком на 17 фактичних місяців від дня отримання позичальником кредиту.

Відповідно до пункту 3.1 Договору про споживчий кредит сплата за користування кредитом становить 62 % річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом за виключенням для отримання кредиту і дня повного розрахунку за кредитом з кредитодавцем (у разі порушення позичальником строку повернення кредиту, передбаченого пунктом 4.3 договору).

Сторони погодили, режим сплати процентів і основної суми кредиту за договором.

У пункті 3.3 Договору про споживчий кредит передбачено, що сплата процентів здійснюється в порядку передбаченому графіком платежів визначених Договором з урахуванням положень пункту 3.1 та пункті 4.1 Договору (пункти 3.3, 3.4 Договору).

Як вбачається з пункту 4.1 Договору, сторони узгодили, що погашення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється згідно графіка розрахунків, який є невід`ємною частиною Договору.

При цьому, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом до 15 січня 2020 року по передбаченому графіку платежів (пункт 4.3 Договору).

Відповідно до пункту 10.5 Договору у разі несвоєчасного надходження (прострочення) планового платежу (згідно графіку платежів) за процентами, повністю або частково, більше ніж на 3 (три) дні кредитодавець за рішенням уповноваженого органу управління має право вимагати від позичальника сплати штрафних санкцій у розмірі 100% річних, нарахованих на залишок суми кредиту з дати планового платежу до повного виконання позичальником своїх поточних зобов`язань зі сплати прострочених процентів.

Вказані обставини свідчать про дотримання письмової форми правочину та укладення договору про споживчий кредит, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит зі сплатою відсотків за користування кредитом у погодженому сторонами розмірі.

15 січня 2020 року між Кредитною спілкою Харківська Каса Взаємодопомоги , в особі представника Хорсун Ганни Анатоліївни, що діяла на підставі довіреності, з однієї сторони, та членом Кредитної спілки ОСОБА_1 , з другої сторони, був укладений додатковий договір до договору про споживчий кредит № 31/13 відповідно до якого сторони домовились внести зміни до пунктів 2.1 та 4.3 та вткласти їх у наступній редакції: 2.1. Кредит надається строком на 28 (двадцять вісім) фактичних місяців від дати отримання позичальником кредиту ; 4.3. позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом до 15 грудня 2020 року в порядку, передбаченому графіком платежів .

02 серпня 2018 року в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором було укладено договір поруки з громадянками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Згідно пункту 1 Договору поруки поручителі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 несуть повну солідарну відповідальність перед кредитодавцем на умовах, встановлених договором за невиконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором № 31/13 від 02 серпня 2018 року.

Відповідно до пункту 2 Договору поруки у разі порушення боржником зобов`язання, що випливає з кредитного договору, боржник і поручителі відповідають перед кредитодавцем як солідарні боржники.

Договором поруки передбачено, що поручителі відповідають перед кредитодавцями за порушення (невиконання або неналежне виконання ) боржником зобов`язання, забезпеченим договором, усім належним йому на праві власності майном (пункт 3 Договору).

Згідно пункту 4 вбачається, що поручителі підтверджують, що вони ознайомлені з положенням кредитного договору №31/13 від 02 серпня 2018 року, цілком розуміють його зміст та зміст статтей 3, 21, 65 та 74 Сімейного кодексу України їм роз`яснено.

Положеннями статті 543 Цивільного кодексу України визначено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Судом встановлено, що позивач виконав усі взяті на себе зобов`язання, проте відповідачем ОСОБА_1 були порушені зобов`язання, встановлені умовами договору про споживчий кредит, стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту і процентів за користування кредитними коштами, що вбачається з графіку платежів до договору про спожитий кредит № 31/13 від 02 серпня 2018 року.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що у зв`язку з порушенням ОСОБА_1 виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит № 31/13 від 02 серпня 2018 року остання станом на 25 серпня 2020 року має заборгованість у розмірі 15975 гривень 06 копійок, яка складається з наступного:

- 12046 гривень 33 копійки- заборгованість по кредиту;

- 3928 гривень 73 копійки- заборгованість за процентами.

Вказаний розрахунок заборгованості відповідачем не заперечувався та у встановленому законом порядку не спростовано.

Вирішуючи даний спір суд виходить з положень Цивільного кодексу України, що регулюють спірні правовідносини.

Так, відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Цивільні обов`язки згідно з приписами частини 1 статті 14 Цивільного кодексу України виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За положеннями частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України укладений між сторонами по справі кредитний договір, за своєю правовою природою, є правочином, тобто дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язав (частина 2 статті 11 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Із матеріалів справи вбачається, що з моменту укладання договору про споживчий кредит № 31/13 від 02 серпня 2018 року між Кредитною спілкою Харківська Каса Взаємодопомоги та ОСОБА_1 ніхто зі сторін до цього часу не заявив про намір його припинити.

У свою чергу, відповідач не надала суду доказів щодо погашення кредитних зобов`язань або звернення до Кредитної спілки з письмовою заявою про припинення договорів.

Приписи частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України встановлює обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самі сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самі кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

При цьому стаття 1048 Цивільного кодексу України передбачає, що позикодавець має право на одержання від позичальника відсотки від суми позики. Розмір та порядок одержання відсотків встановлюється договором.

Згідно частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплатити проценти, належні йому відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Вимогами статтей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України у встановлений строк.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені положеннями статті 611 Цивільного кодексу України. Так, згідно вищевказаної норми права, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (стаття 625 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що між сторонами по справі виникли кредитні правовідносини, відповідно до яких відповідач ОСОБА_1 отримавши від Кредитної спілки кошти у кредит, своїх зобов`язань з їх повернення і сплати процентів за користування грошима належним чином не виконала.

Відповідно до пунктів 6.4 та 6.5 Договору про споживчий кредит № 4/13 від 30 березня 2018 року у разі затримання позичальником сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються позичальником протягом 30 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу.

З матеріалів справи вбачається, що 26 червня 2020 року за вихідним № 122 Кредитною спілкою Харківська Каса Взаємодопомоги на адресу позичальника - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) було направлено вимогу про сплату заборгованість за договором про споживчий кредит №31/13 від 02 серпня 2018 року, яка станом на 26 червня 2020 року складала: за кредитом - 4379 гривень 00 копійок; за процентами - 2701 гривень 00 копійки.

Також слід відмітити, що у разі порушенні боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина 1 та 2 статті 554 Цивільного кодексу України).

В даному випадку договором поруки від 02 серпня 2018 року укладеного між Кредитною спілкою Харківська Каса Взаємодопомоги та ОСОБА_2 й ОСОБА_3 , не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя та визначено, що поручителі відповідають перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки.

Відповідно до статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Зі змісту пункту 3 вказаного вище Договору поруки вбачається, що при порушенні позичальником зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором (невиконання та/або неналежне виконання), поручителі відповідають перед кредитодавцем усім належним йому на праві власності майном.

З матеріалів справи вбачається, що на адресу ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) 26 червня 2020 року за вихідними № 124 та № 123 Кредитною спілкою Харківська Каса Взаємодопомоги були направлені повідомлення про сплату заборгованості за кредитним договором про споживчий кредит №31/13 від 02 серпня 2018 року, що складала: за кредитом - 4379 гривень 00 копійок; за процентами - 2701 гривень 00 копійки, які згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення були отримані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 02 липня 2020 року особисто.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість за договором про споживчий кредит № 31/13 від 02 серпня 2018 року, станом на день звернення представника позивача до суду сплачена не була.

За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 , взятих на себе кредитних зобов`язань за договором про спожитий кредит № 31/13 від 02 серпня 2020 року в строки передбачені договором належним чином не виконала, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Кредитної спілки Харківська Каса Взаємодопомоги про стягнення з відповідачів як солідарних боржників заборгованості за кредитними договорами є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог Кредитної спілки Харківська Каса Взаємодопомоги , суд відповідно до пункту 6 частини 1 статті 264 Цивільного процесуального кодексу України вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу між сторонами справи судових витрат.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частини 1 та 2 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1, підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при подачі позовної заяви до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2102 гривні 00 копійок, що підтверджено платіжним дорученням № 472 від 19 серпня 2020 року.

Частиною 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (пункт 1 частини 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність стягнути судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2102 гривні 00 копійок в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 14 - 16, 202, 204, 509, 525, 526, 530, 543, 554, 610 - 612, 625, 626, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 2, 5, 12, 13, 19, 23, 76 - 81, 89, 133, 141, 223, частиною 2 статті 247, статтями 258, 259, 263 - 265, 268, 272, 273, 280 - 283, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Кредитної спілки Харківська Каса Взаємодопомоги до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь Кредитної спілки Харківська Каса Взаємодопомоги заборгованість за договором про споживчий кредит № 31/13 від 02 серпня 2018 року у розмірі 15975 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять) гривень 06 копійок, яка складається з заборгованості по кредиту - 12046 гривень 33 копійки, по процентам - 3928 гривень 73 копійки.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь Кредитної спілки Харківська Каса Взаємодопомоги понесені судові витрати по сплаті судовому збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок в рівних частинах з кожної.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:

Позивач : Кредитна спілка Харківська Каса Взаємодопомоги , місце знаходження: місто Харків, вулиця Благовіщенська, будинок № 38 - д , ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 06716981.

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання чи перебування: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання чи перебування: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання чи перебування: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 29 грудня 2020 року.

Суддя: Т. М. Трояновська