Рішення

від 24.12.2020 по справі 922/2630/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2630/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвій Л.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємство "ЛТ Транс", м. Рівне до Фізичної особи-підприємця Лисенко Валерії Олександрівни, Харківська обл. про стягнення 144 808,42 грн. за участю представників:

позивача - Дяденчук А.І. (адвокат), відповідно до ордеру серії ВК № 1004434 від 07.08.20, повноваження перевірені судовим розпорядником господарського суду Рівненської області;

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ЛТ Транс", м. Рівне звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Лисенко Валерії Олександрівни, с. Щербаки, Харківська обл. заборгованість в сумі 144 808,42 грн., яка складається з: 142607,622 грн. - основного боргу; 973,31 грн. - інфляційних втрат; 1227,41 грн. - 3% річних. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 25.08.20р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням учасників справи. Призначено судове засідання на "07" вересня 2020 р. об 11:30 год.

В судовому засіданні у справі №922/2630/20 було оголошено протокольну ухвалу про перерву до 05.10.20р. о 14:00 год., яка занесена до протоколу судового засідання від 07.09.20р.

08.09.20р. від позивача надійшла заява про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи.

В судовому засіданні у справі №922/2630/20 було оголошено протокольну ухвалу про перерву до 05.10.20р. о 14:00 год., яка занесена до протоколу судового засідання від 07.09.20р.

В судовому засіданні у справі №922/2630/20 було оголошено протокольну ухвалу про перерву до 19.10.20р. о 10:00 год., яка занесена до протоколу судового засідання від 05.10.20р.

В судовому засіданні у справі №922/2630/20 було оголошено протокольну ухвалу про перерву до 22.10.20р. о 15:00 год., яка занесена до протоколу судового засідання від 19.10.20р.

Ухвалою суду від 22.10.20р. продовжено строк розгляду справи по суті на строк дії карантину в України. Оголошено в судовому засіданні перерву до "16" листопада 2020 р. о 10:30 год.

10.12.20р. від позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

В судовому засіданні 10.12.20р. оголошено протокольну ухвалу про перерву до 15:00 год. 24.12.20р.

15.12.20р. від позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 24.12.20р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 24.12.20р. не з`явився. На час розгляду справи в матеріалах справи міститься копії ухвали суду, які направлялась відповідачу на адресу вказану в позовній заяві та яка відповідає адресі, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, громадських формувань, та повернулась до суду без вручення її уповноваженому представнику відповідача.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що одним з принципів судочинства є свобода в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

18 лютого 2020 року між приватним підприємством ЛТ ТРАНС (далі- Позивач) та фізичною особою-підприємцем Лисенко Валерією Олександрівною (далі - Відповідач) було укладено договір №18/02/2020 про транспортно-експедиційне обслуговування і організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом на території України та в міжнародному сполученні (далі - Договір).

Відповідний договір врегульовує взаємовідносини між Позивачем та Відповідачем щодо надання послуг з перевезення зовнішньоторгівельних і транзитних вантажів у міжнародному сполученні та по території України.

Сторони домовилися, що цей Договір виконується відповідно до умов Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні , Європейської угоди про режим праці та відпочинку водіїв (ЄУТР), Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ), Європейської угоди про перевезення швидкопсувних вантажів, Конвенції про міжнародне перевезення вантажів по дорогах (КДПВ), Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із використанням книжки МДП (Конвенція МДП), а також вимог урядових угод про міжнародне автомобільне сполучення.

Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Договору відповідач відправив по електронній пошті позивачеві дві заявки на перевезення (заявку №б/н від 18.02.2020р. та заявку №б/н від 04.03.2020р.).

Так, позивачем відповідно до умов першої заявки №б/н від 18.02.2020 року виконано перевезення, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) № 591446, складеною 19.02.2020 року. Актом №ЛТ- 00038 здачі-прийняття робіт (надання послуг) встановлено, що Позивачем були проведені наступні роботи по рахунку №ЛТ-000038 від 25.02.2020:

- Міжнародні транспортні послуги автомобілем Renault BK1274CM н/п НОМЕР_1 за маршрутом Boglietto di Costigliole (Італія) - Київ (Україна). Загальна вартість робіт (послуг) склала 2350 - EUR.

Оригінали документів (рахунок-фактура №ЛТ-000038 від 25.02.2020 р., копія накладної СМR №591446 від 19.02.2020 р. та акт здачі-прийняття робіт №ЛТ-00038 від 25.02.2020р.), котрі є підставою для здійснення оплати, були відправлені відповідно до квитанції від 02.03.2020 року №59000491537498, виданої службою доставки Нова Пошта, отримувачем, зазначеним в експрес-накладній, є ОСОБА_1 (тел. НОМЕР_2 ).

Позивач відповідно до умов другої заявки №б/н від 04.03.2020 року виконав перевезення, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) № 591453, складеною 11.03.2020 року. Актом №ЛТ-00054 здачі-прийняття робіт (надання послуг) встановлено, що позивачем були проведені наступні роботи по рахунку №ЛТ-000054 від 17.03.2020:

- Міжнародні транспортні послуги автомобілем Renault BK1274CM н/п НОМЕР_3 за маршрутом Vestone (Італія) - Київ (Україна). Загальна вартість робіт (послуг) склала 2720 EUR.

Оригінали документів (рахунок-фактура №ЛТ-000054 від 17.03.2020 р., копія накладної СМR №591453 від 11.03.2020 р. та акт здачі-прийняття робіт №ЛТ-00054 від 17.03.2020р.), котрі є підставою для здійснення оплати, були відправлені відповідно до квитанції від 01.04.2020 року №59000500100588, виданої службою доставки Нова Пошта. Отримувачем, зазначеним в експрес-накладній є ОСОБА_1 (тел. НОМЕР_2 ).

Відповідно до пункту 5.3. розділу 5, укладеного між сторонами Договору відповідач повинен був здійснити оплату рахунків, надісланих електронною поштою, або відправлених оригіналів службою доставки протягом 2 банківських днів з моменту отримання документів, зазначених у пункту 5.2, якщо інше не вказано в заявці.

В заявці №б/н від 18.02.20р. в казано, що оплата вартості послуг в сумі 2350 EUR здійснюється в гривні за курсом НБУ на день відвантаження, протягом чотирнадцяти банківських днів по оригіналам.

В заявці №б/н від 04.03.20р. в казано, що оплата вартості послуг в сумі 2720 EUR здійснюється в гривні за курсом НБУ на день відвантаження, протягом десяти банківських днів по оригіналам.

Оскільки, відповідач не здійснив оплату здійсненого позивачем перевезення, останній звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт господарювання (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язків.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу (ч.1 ст. 929 ЦК України). Аналогічні положення містяться в ст. 316 ГК України.

Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату (ст. 931 ЦК України).

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору та заявок №№б/н від 18.02.2020 року та 04.03.2020 року, виконано відповідні перевезення.

Оригінали документів (рахунок-фактура №ЛТ-000038 від 25.02.2020 р., копія накладної СМR №591446 від 19.02.2020 р. та акт здачі-прийняття робіт №ЛТ-00038 від 25.02.2020р.), котрі є підставою для здійснення оплати, були відправлені позивачем відповідно до квитанції від 02.03.2020 року №59000491537498, виданої службою доставки Нова Пошта, отримувачем, зазначеним в експрес-накладній, є ОСОБА_1 (тел. НОМЕР_2 ).

Оригінали документів (рахунок-фактура №ЛТ-000054 від 17.03.2020 р., копія накладної СМR №591453 від 11.03.2020 р. та акт здачі-прийняття робіт №ЛТ-00054 від 17.03.2020р.), котрі є підставою для здійснення оплати, були відправлені позивачем відповідно до квитанції від 01.04.2020 року №59000500100588, виданої службою доставки Нова Пошта. Отримувачем, зазначеним в експрес-накладній є ОСОБА_1 (тел. НОМЕР_2 ).

Позивачем зазначалось, що ОСОБА_1 є уповноваженою особою відповідача на отримання кореспонденції, у зв`язку з чим, позивач наполягав на тому, що ним виконано вимоги п. 5.3. Договору, проте відповідачем оплату за перевезення здійснено не було.

19.10.20р. позивачем на адресу відповідача (62114, Харківська область, Богодухівський район, село Щербаки, вул. Набережна, 23) було направлено наступні документи: рахунок-фактура №ЛТ-000038 від 25.02.2020 р., копія накладної СМR №591446 від 19.02.2020 р., акт здачі-прийняття робіт №ЛТ-00038 від 25.02.2020р., рахунок-фактура №ЛТ-000054 від 17.03.2020 р., копія накладної СМR №591453 від 11.03.2020 р., акт здачі-прийняття робіт №ЛТ-00054 від 17.03.2020р.

Позивачем до матеріалів справи було надано відповідні докази направлення на адресу відповідача вищевказаних документів, а саме: поштовий опис вкладення з переліком документів, поштову накладну №3302807611540, фіскальний чек.

На підтвердження обставин відправлення документів та від стеження поштового відправлення №3302807611540 суду надано трекінг відстеження отриманий позивачем на офіційному сайті Укрпошта.

З вказаного трекінгу вбачається, що 14.11.2020 року поштове відправлення, що адресовано відповідачу у справі передано на зберігання до архіву ПАТ "Укрпошта".

При цьому, лист залишився без вручення ще 27.10.2020 та був повернутий відправнику.

Оскільки, повернення поштового відправлення за зворотною адресою відбулось 27.10.2020, початок відліку строку для здійснення виконання відповідачем свого зобов`язання по оплаті вартості перевезення починається з наступного дня, тобто з 28.10.20р.

Вказаний лист, який був надісланий відповідачу у справі, за заявою позивача повернутий з архіву ПАТ Укрпошта . Як вбачається з поштового відправлення лист повернутий з підстав, що отримувач (відповідач) не проживає за вказаною на конверті адресою.

Водночас звертаємо увагу суду, що відомості про адресу відповідача отримано з Єдиного державного реєстру підприємств установ та організацій за інтернет посиланням https://usr.miniust.gov.ua/content/free-search, тому її достовірність не оспорюється. Крім того, позивачем зазначено, що йому не відомі інші адреси відповідача.

Станом на момент розгляду справи, відповідач не сплатив 142 607,62 грн. заборгованості та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно вимогам закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за договором у сумі 142 607,62 грн., суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 142 607,62 грн. заборгованості, правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 973,31 грн. - інфляційних втрат та 1227,41 грн. - 3% річних, то суд не вбачає підстав для його задоволення у зв`язку наступним.

Звертаючись до суду з даним позовом позивачем в позовній заяві викладено розрахунок інфляційних втрат та 3% річних.

Так, по заявці №б/н від 18.02.20р. позивачем здійснено розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за період з квітня по липень 2020 року. Проте, як вбачається з матеріалів справи, свій обов`язок передбачений п. 5.3. щодо направлення рахунку на оплату, позивачем виконано 19.10.20р. Таким чином, покладення на відповідача обов`язку щодо сплати 3% річних та інфляційних втрат за період, який передує періоду виконання позивачем своїх обов`язків по договору, є необґрунтованим.

Так, по заявці №б/н від 04.03.20р. позивачем здійснено розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за період з травня по липень 2020 року. Проте, як вбачається з матеріалів справи, свій обов`язок передбачений п. 5.3. щодо направлення рахунку на оплату, позивачем виконано 19.10.20р. Таким чином, покладення на відповідача обов`язку щодо сплати 3% річних та інфляційних втрат за період, який передує періоду виконання позивачем своїх обов`язків по договору, є необґрунтованим.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 123 ГПК України: судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України: витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

В силу ч. 2 ст. 126 ГПК України: за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В ч. 3 ст. 126 ГПК України встановлено, що: для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З метою забезпечення правовою допомогою під час розгляду вказаної справи між ПІТ ПП ЛТ Транс та Адвокатським об`єднанням Скорпіон укладено договір про надання правової допомоги від 07.08.2020.

Предметом договору є надання правової допомоги Клієнту при стягненні заборгованості з фізичної особи-підприємця Лисенко Валерії Олександрівни (і.н. НОМЕР_4 ) за надані послуги з перевезення зовнішньоторгівельних і транзитних вантажів у міжнародному сполученні та по території України згідно договору № 18/02/20 від 18.02.2020 року та заявок № б/н від 18.02.2020 року та № б/н від 04.03.2020 року на загальну суму 142 607,62 грн..

Згідно розпорядження голови адвокатського об`єднання, обов`язки по наданню правової допомоги покладено на адвоката Дяденчука А.І.

В розділі 3 договору сторони погодили визначити фіксований розмір вартості правової допомоги, що не залежить від обсягу, виду та термінів її надання. Вартість правової допомоги становить 10 000,00 грн.

01.09.2020 між сторонами підписано акт приймання-передачі наданої правової допомоги до договору від 07.08.2020 року. Підписаним актом сторони підтвердили, що правова допомога позивачу надана належним чином та відповідає умовам договору.

Вартість правової допомоги позивачем оплачена що підтверджується банківськими квитанціями:

№ 0.0.1707179405.1 від 11.08.2020 на суму - 2500,00 грн.;

№ МР_АВ210698GVN_15045087 від 11.08.2020 на суму - 2500,00 грн.;

№ МР_АВ011097GNB_15046181 від 11.08.2020 на суму - 2500,00 грн.;

№ МР_АВ020286РТА_15040769 від 11.08.2020 на суму - 2500,00 грн.

Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"). За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України. Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару. Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Приймаючи до уваги, що в договорі про надання правової допомоги передбачено фіксований розмір вартості правової допомоги та який було оплачено клієнтом, суд приходить до висновку про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 509, 598, 610-612, 929, Цивільного кодексу України; ст.ст. 173, 174, 179, 193, 197, 316 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 73, 74, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256, 257, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Лисенко Валерії Олександрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Приватного підприємства "ЛТ Транс" (33018, м. Рівне, вул. Курчатова, 60, код ЄДРПОУ 42456739) основний борг в сумі 142607,62 грн., судовий збір в сумі 2 139,12 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000, грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, або до суду першої інстанції відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 29.12.20р.

Суддя Л.В. Шарко