Рішення

від 22.12.2020 по справі 923/957/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2020 року Справа № 923/957/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. , при секретарі судового засідання Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ектовіс Групп", м. Одеса, код ЄДРПОУ 41498700,

до: Приватного підприємства "Співдружність-Південь", с. Чонгар, Генічеський район, Херсонська область, код ЄДРПОУ 35408367,

про стягнення 460864,14 грн.

За зустрічним позовом: Приватного підприємства "Співдружність-Південь", с. Чонгар, Генічеський район, Херсонська область, код ЄДРПОУ 35408367,

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ектовіс Групп", м. Одеса, код ЄДРПОУ 41498700,

про стягнення 402119,85 грн. штрафу

За участю представників сторін:

від ТОВ "Ектовіс Групп" - не з`явився;

від ПП "Співдружність-Південь" - адвокат Громут В.І., договір від 21.12.2020.

У відповідності до ч.1 статті 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу

Обставини справи.

24 вересня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ектовіс Групп" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Співдружність-Південь" заборгованості у розмірі 460864,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на порушення відповідачем умов Договору №01/08 від 01 серпня 2018 року, в частині проведення розрахунків за поставлений товар. За розрахунками позивача, борг відповідача за зазначеним договором з урахуванням часткової сплати становить 270983,00 грн. За прострочення виконання зобов`язань за договором, позивачем на підставі умов договору та положень ст. ст. 526, 530, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України на суму боргу за вказаними договорами нараховано суму 3% річних у розмірі 16058,52 грн. та суму пені у розмірі 173822,62 грн. Загальна суму боргу становить 460864,14 грн.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 24.09.2020 визначено суддю по справі - Нікітенко С.В.

Ухвалою від 28 вересня 2020 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи № 923/957/20 визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

22 жовтня 2020 року до суду від Приватного підприємства "Співдружність-Південь" надійшла зустрічна позовна заява з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ектовіс Групп" штрафу у розмірі 402119,85 грн., нарахованого у зв`язку з порушенням останнім умов Договору №01/08 від 01 серпня 2018 року, а саме пунктів 1.1, 1.2, 4.1. та 6.2. Договору та умов Специфікації №01 до Договору. За твердженням позивача за зустрічним позовом, відповідачем за зустрічним позовом порушено строки поставки продукції за договором, у зв`язку з чим відповідачу нараховано штраф.

Ухвалою суду від 28 жовтня 2020 року прийнято зустрічну позовну заяву Приватного підприємства "Співдружність-Південь" до Товариства з обмеженою відповідальністю Ектовіс Групп про стягнення 402119,85 грн. штрафу до розгляду сумісно з первісним позовом у справі № 923/957/20 та об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом. Підготовче засідання у справі № 923/957/20 призначено на 24 листопада 2020 року.

22 жовтня 2020 року на електрону адресу суду від ТОВ "Ектовіс Групп" надійшов відзив на зустрічну позовну заяву ПП "Співдружність-Південь".

При дослідженні зазначених документів, судом встановлено, що наданий відзив на позовну заяву не скріплено електронним цифровим підписом відправника, про що складено довідку канцелярії суду.

Одночасно на електрону адресу суду від позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив відповідача щодо первісної позовної заяви.

При дослідженні зазначених документів, судом встановлено, що вони не скріплені електронним цифровим підписом відправника, про що складено довідку канцелярії суду.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про електронний документ та електронний документообіг" електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Стаття 6 Закону передбачає можливість використання електронного підпису, але не встановлено його обов`язковості.

Водночас, у ст. 7 вказаного Закону встановлено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, в тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Що за своїм змістом відносить електронний підпис до обов`язкових реквізитів електронного документа.

Відповідно до приписів Закону України "Про електронні довірчі послуги", електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Відповідно до ч.8 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України усі документи, які подаються до суду в електронній формі, повинні бути скріпленні електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

З урахуванням викладеного, оскільки відзив ТОВ "Ектовіс Групп" на зустрічну позовну заяву ПП "Співдружність-Південь" та відповідь ТОВ "Ектовіс Групп" на відзив ПП "Співдружність-Південь" за первісним позовом не скріплено електронним цифровим підписом, що підтверджується відповідними довідками, складеною Відділом документального забезпечення роботи Господарського суду Херсонської області, вказані документи не мають статусу офіційного документу, а тому у суду відсутні правові підстави для розгляду зазначених документів. З урахуванням зазначеного, суд залишає без розгляду відзив ТОВ "Ектовіс Групп" на зустрічну позовну заяву ПП "Співдружність-Південь" та відповідь ТОВ "Ектовіс Групп" на відзив ПП "Співдружність-Південь", які надійшли на електрону адресу суду.

22 жовтня 2020 року до суду від ПП "Співдружність-Південь" надійшов відзив на позовну заяву за первісним позовом, в якому відповідач позовні вимоги за первісним позовом не визнає та просить суд відмовити позивачу за первісним позовом у задоволені позову. Так, у відзиві відповідач вказує, що позивачу за первісним позовом поставлено товар на загальну суму - 1419630,51 грн., однак частину товару не було поставлено, а залишок несплаченої суми за поставлений товар становить 270983,00 грн. Також на думку відповідача вимоги позивача щодо стягнення пені не підлягають задоволенню, оскільки заявлені з пропуском строку позовної давності.

Вказаний відзив ПП "Співдружність-Південь" на позовну заяву за первісним позовом прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

26 жовтня 2020 року на адресу суду від ТОВ "Ектовіс Групп" надійшла відповідь на відзив ПП "Співдружність-Південь" за первісним позовом, відповідно до якого першим спростовуються доводи останнього викладені у відзиві на позовну заяву, надано для залучення до матеріалів справи докази на підтвердження своїх тверджень викладених у позовній заяві. На думку позивача строк позовної давності щодо стягнення суми пені за період з 18.03.2019 по 22.09.2019 підлягає поновленню, оцінює надані докази на свою корить. Просить суд провести підготовче засідання у справі без участі представника позивача, просить закрити підготовчого провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті.

Відповідь позивача на відзив відповідача за первісним позовом прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

Одночасно від ТОВ "Ектовіс Групп" засобами поштового зв`язку надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому відповідачем за зустрічним позовом позовні вимоги не визнаються в повному обсязі та просить суд відмовити позивачу за зустрічним позовом у задоволені зустрічної позовної заяви.

Відзив ТОВ "Ектовіс Групп" на зустрічну позовну заяву прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді у період з 19.10.2020 по 23.10.2020, призначене на 22.10.2020 підготовче засідання у справі не відбулось.

Ухвалою від 28.10.2020 суд призначив підготовче засідання у справі на 24.11.2020.

Ухвалою від 24 листопада 2020 року суд закрив підготовче провадження у справі № 923/957/20 та призначив справу до судового розгляду по суті на 22.12.2020.

За приписами ч.3. ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, ухвала суду від 26 листопада 2020 року направлена на адресу учасників провадження рекомендованою поштою з повідомленням про вручення.

Позивачем за первісним позовом явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечено.

Наслідки неявки у судове засідання учасника справи передбачені ст. 202 ГПК України.

Враховуючи, що явка представника позивача не була визнана судом обов`язковою, а позивач був обізнаний про наявність судового провадження, дату та час судового розгляду справи, а завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат, з огляду на наявність в матеріалах справи відзиву на позовну заяву та відповіді на позовну заяву, як за первісним позовом так і за зустрічною позовною заявою, відсутність заявлених учасником справи заяв чи клопотань, пов`язаних з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті спору без участі представника позивача за первісним позовом.

Представник ПП "Співдружність-Південь" у судовому засіданні 22.12.2020 позовні вимоги за первісним позовом не визнав та у задоволенні позову просив відмовити, надавши аналогічні пояснення тим, які містяться у відзиві на позовну заяву. Позовні вимоги за зустрічним позовом просить задовольнити у повному обсязі, з підстав викладених у зустрічній позовній заяві.

У судовому засіданні 22.12.2020 проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представнику ПП "Співдружність-Південь" про орієнтований час складення повного рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ПП "Співдружність-Південь", суд -

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 01 серпня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ектовіс Групп" (надалі - продавець або позивач) і Приватним підприємством "Співдружність-Південь" (надалі - покупець або відповідач) був укладений Договір №01/08 (надалі - Договір), за умовами якого постачальник взяв на себе зобов`язання поставити та передати у власність покупця товар, в свою чергу на покупця покладено зобов`язання прийняти та оплатити вартість поставленого товару, в порядку та строки передбачені Договором (п.1.1. Договору).

Сторонами Договору досягнуто згоди з істотних умов Договору визначено його предмет, ціну, порядок розрахунків, якість товару, умови поставки та приймання товару, відповідальність сторін, строк дії та інші умови.

Строк дії Договору становить - календарний рік, фактично припиняє свою дію після повного розрахунку і виконання сторонами своїх зобов`язань по даному Договору. (п. 9.2. Договору).

За умовами пункту 9.5. Договору він пролонгується автоматично, якщо по закінченню дії даного Договору жодна із сторін Договору не повідомила про його припинення. Договір вважається продовженим на кожен послідуючий календарний рік. (9.4. Договору).

Доказів про відмову від договору чи його розірвання у визначеному законодавством порядку суду не надано.

Додатковою угодою від 25 травня 2020 року стонами договору внесено зміни до пункту 10 Договору, внесено зміни в реквізити сторін.

Відповідно до п.1.2. Договору асортимент, кількість, місце та строк поставки товару, який підлягає поставці за цим Договором зазначаються в узгоджених сторонами рахунках та /або специфікація, які є невід`ємними частинами цього Договору.

Умовами договору визначено, що оплата покупцем здійснюється за узгодженими цінами, з урахуванням ПДВ, у відповідності з рахунками-фактурами та видатковими накладними, в яких міститься інформація про товар (назва, кількість, ціна за одиницю, загальна сума) (п.1.3. Договору).

Пунктом 2.2. Договору встановлено, що ціна Договору визначається як сумарна вартість партій товару, переданих у власність покупця згідно товарно-супровідних документів протягом терміну дії даного Договору.

Відповідно до п.3.1. Договору сторонами досягнуто домовленості, що покупець здійснює оплату в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця протягом 3 (трьох) календарних днів після отримання партії Товару на склад Покупця, якщо інше не передбачено в Рахунках, які є невід`ємними частинами цього Договору.

Порядок поставки товару та прийому-передачі визначений розділом 4 Договору.

Так, поставка товарів здійснюється партіями у відповідності з замовленнями покупця на умовах DDP згідно Інкотермс 2000. Пунктом поставки Товару за Договором сторони визначили склад Покупця за адресою: Херсонська область, Генічеський район, село Чонгар.

Відповідно до пункту 4.9. Договору визначено, що датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної.

Згідно п. 6.1. Договору у випадку прострочення платежів (у разі оплати товару на умовах відстрочки), що передбачені цим Договором, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення. Зазначений пункт не розповсюджується на суми передплати.

У Додатках до Договору сторони визначили асортимент товару, кількість, ціну та строки поставки.

Згідно Специфікації №1 від 09.08.2018 до Договору визначено найменування товару - труби сталеві, кількість - 200,00 тон, та визначену загальну вартість товару - 3859999,20 грн.

Так, на виконання умов Договору та на підставі замовлень покупця, продавцем було здійснено поставку товару на адресу відповідача на загальну суму 1419630,51 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, а саме:

- №27/08 від 27 серпня 2018 року на загальну суму 331766,93 грн.;

- №12/09 від 12 вересня 2018 року на загальну суму 1087863,58 грн..

Позивач зазначає, що на підставі Замовлень Покупця свій обов`язок із передачі партій товару він виконував своєчасно.

Позивач вказує, що рахунок №27/08 від 27.08.2018 року щодо сплати суми у розмірі 331766,93 грн. та рахунок №12/09 від 12.09.2018 року щодо сплати суми у розмірі 1087863,58 грн. були надіслані за допомогою поштового оператору на адресу покупця 03.10.2018 року.

За твердженням позивача, виставлені рахунки не передбачали інших вимог щодо оплати товару, аніж ті, що були визначені пунктом 3.1. Договору, тобто мали бути сплачені протягом трьох календарних днів після отримання покупцем товару.

Позивач вказує, що покупець свій обов`язок за Договором щодо оплати товару виконав лише частково. Так, оплата за договором здійснювалась 23.10.2018р. у розмірі 270983,00 грн.; 29.10.2018р. у розмірі 60783,93 грн.; 29.10.2018р. у розмірі 92648,23 грн., 29.10.2018р. у розмірі 361817,03 грн. та 29.10.2018р. у розмірі 362415,32 грн.

Таким чином, за розрахунками позивача, у зв`язку з неповною оплатою отриманого відповідачем товару, за останнім утворилась сума заборгованості у розмірі 270983,00 грн.

У зв`язку з порушенням відповідачем строків проведення розрахунків за поставлений товар, позивачем нараховано 3% річних та пеню.

Позивачем на підтвердження здійснення поставки товару та наявної заборгованості відповідача за Договором, надано наступні докази: копію Договору №01/08 від 01.08.2018, копії Специфікації №1 від 09.08.2018 до Договору, Додаткової угоди № 1 від 25.05.2020, копію накладної № 27/08 від 27.08.2018, копію товарно-транспортної накладної №27/08-1 від 27.08.2020, копію рахунку №27/08 від 27.08.2018, податкової накладної від 27.08.2018, копію накладної №12/09 від 12.09.2018, копії товарно-транспортних накладних №12/09-1, №12/09-2, №12/09-3 від 12.09.2020, копію рахунку №12/09 від 12.09.2018, податкової накладної від 12.09.2018, копію виписки по рахунку на 23.10.2018, на 29.10.2018, копію акта звірки взаєморозрахунків за період з 01.08.2018 по 11.02.2020 та за період 26.02.2018 по 11.02.2020, копію претензії №20/08-п від 20.08.2020.

З метою досудового вирішення спору позивачем на адресу відповідача направлено претензію №20/08-П від 20.08.2020 з вимогою сплатити суму заборгованості у розмірі 270983,00 грн. Дану претензію відповідач залишив без відповіді та реагування.

За твердженням позивача, відповідачем у добровільному порядку заборгованість не сплачено.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Проаналізувавши умови Договору, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами Договір №01/08 від 01.08.2018, за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 Цивільного кодексу України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (частина перша статті 691 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Наявні у справі докази свідчать, що 09 серпня 2018 року сторонами Договору укладено Специфікацію №01, якою визначено конкретний перелік товарів, який має бути поставлений за договором №01/08, а саме труби сталеві, що були у використанні 820*9 мм ДСТУ 8732-78, сталь 09Г2 кількістю 200,000 тон., загальною вартістю товару за Специфікацією - 3859999,20 гривень.

Матеріали справи свідчать, що позивачем було поставлено відповідачу товар, відповідно до наступних товарно-транспортних накладних:

- товарно-транспортної накладної №27/08-1 від 27.08.2018 ТОВ "Ектовіс Груп" поставило ПП "Співдружність-Південь" труби сталеві 820х9мм на загальну суму 331766,93 грн. Товар прийнято відповідачем без зауважень.

- товарно-транспортної накладної №12/09-1 від 12.09.2018 ТОВ "Ектовіс Груп" поставило ПП "Співдружність-Південь" труби сталеві 820х9мм на загальну суму 362415,32 грн. Товар прийнято відповідачем без зауважень.

- товарно-транспортної накладної №12/09-2 від 12.09.2018 ТОВ "Ектовіс Груп" поставило ПП "Співдружність-Південь" труби сталеві 820х9мм на загальну суму 361817,04 грн. Товар прийнято відповідачем без зауважень.

- товарно-транспортної накладної №12/09-3 від 12.09.2018 ТОВ "Ектовіс Груп" поставило ПП "Співдружність-Південь" труби сталеві 820х9мм на загальну суму 363631,22 грн. Товар прийнято відповідачем без зауважень

Таким чином, відповідачу було поставлено товар за зазначеними товарно-транспортними накладними на загальну суму 1419630,51 грн.

Позивачем було виставлено відповідачу наступні рахунки на оплату: рахунок № 27/08 від 27.08.18 на суму 331766,93 гривень і рахунок № 12/09 від 12.09.18 на суму 1087863,58 гривень.

Доданими до матеріалів справи виписками по рахунку позивача та актами звірки взаєморозрахунків підтверджено часткову оплату відповідачем суми заборгованості за зазначеними рахунками у розмірі 1148647,51 грн., залишок несплаченої суми становить 270983,00 грн.

Отже, з урахуванням приписів пункту 3.1. Договору та ч.1 ст. 530 ЦК України, відповідач зобов`язаний був здійснити повний розрахунок з позивачем за поставлений товар у визначені строки, однак відповідачем не було виконано вказаних вимог Закону та Договору.

Судом також враховано, що у наданому відзиві на позовну заяву (а.с. 91-93) відповідач визнав факт несплаченої суми за поставлений товар у розмірі 270983,00 грн.

Суд вважає, що відповідач не надав суду належних і допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача щодо простроченої заборгованості за поставлений відповідачу товар за Договором на суму 270983,00 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 270983,00 грн., є доведеними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 3 % річних, то суд зазначає наступне.

Згідно із частинами першою, другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже при нарахуванні 3% річних основними складовими частинами нарахування є сума заборгованості та період заборгованості та розмір процентів та коефіцієнтів, які діють у такий період.

Судом перевірено правильність виконаних позивачем розрахунків 3% річних та встановлено, що нарахована сума 3% річних є надмірною.

Суд, за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи "Ліга" (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ") здійснив власний розрахунок 3 % річних .

Розрахунок 3% річних має наступний вигляд:

Розрахунок здійснюється за формулою:

Сума санкції = С x 3 x Д : 365 (366) : 100, де

С - сума заборгованості,

Д - кількість днів прострочення.

Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСума з 18/09/2018 до 31/12/2019 270 983,00 x 3 % x 470 : 365 : 100 470 10 468,11 грн. з 01/01/2020 до 07/09/2020 270 983,00 x 3 % x 251 : 366 : 100 251 5 575,14 грн.

Отже, за наведеним розрахунком суду, сума 3% становить 16043,25 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% підлягають частковому задоволенню, лише у розмірі 16043,25 грн.

3% у розмірі 15,27 грн. заявлені позивачем до стягнення безпідставно, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, то суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що в разі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Право на нарахування пені сторони узгодили в п.6.1. Договору, у випадку прострочення платежів (у разі оплати Товару на умовах відстрочки), що передбачені цим Договором, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення. Зазначений пункт не розповсюджується на суми передплати.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Враховуючи вказані положення, нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконане.

Судом встановлено, що умовами Договору не передбачено права продавця на нарахування пені у строк понад шість місяців.

Судом перевірено правильність виконаного позивачем розрахунку пені (а.с. 3-4) та встановлено, що пеня, яка нарахована позивачем за період з 18.03.2019 по 07.09.2020, нарахована за межами шестимісячного періоду, що є порушенням вимог ч.6 ст. 232 ГК України.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення суми пені, нарахованої за період з 18.03.2019 по 07.09.2020, задоволенню не підлягають, оскільки пеня за вказаний період нарахована в порушення приписів ч.6 ст. 232 ГК України.

Щодо пені, нарахованої за період з 31.08.2018 по 23.10.2018, з 31.08.2018 по 29.10.2018 та з 18.09.2018 по 17.03.2019, суд дійшов наступних висновків.

Судом перевірено правильність виконаних позивачем розрахунків пені за період з 31.08.2018 по 23.10.2018, з 31.08.2018 по 29.10.2018 та з 18.09.2018 по 17.03.2019, та встановлено, що нарахована сума пені за цей період є обґрунтованою.

Разом з тим, згідно зі п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові, відповідно до положень частини четвертої статті 267 ЦК України.

Суд звертає увагу, що відповідач у відзиві на первісну позовну заяву заявив про застосування позовної давності до вимог в частині стягнення пені.

Суд також зазначає, що положення Глави 19 ЦК України про строки позовної давності підлягають застосуванню з урахуванням положень ч.6 ст. 232 ГК України, а тому якщо господарська санкція нараховується за кожен день прострочення на відповідну суму, то позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється окремо за кожний день прострочення. Право на позов про стягнення такої санкції за кожен день прострочення виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

З огляду на те, що нарахування господарських штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, то строк позовної давності спливає через рік від дня, за який нараховано санкцію.

Оскільки пеня нараховується за кожен день прострочення окремо, то і позовна давність обчислюється для суми пені за кожен день окремо.

Таким чином, з урахуванням заяви відповідача про застосування позовної давності до вимоги щодо стягнення пені та враховуючи, що позовна заява подана до суду - 23.09.2020, а тому сума пені, нарахована позивачем за період з 31.08.2018 по 23.10.2018, з 31.08.2018 по 29.10.2018 та з 18.09.2018 по 17.03.2019, стягненню з відповідача не підлягає, оскільки сплив строк позовної давності, що є підставою для відмови у цій частині позову.

Щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на первісну позовну заяву, що товар у кількості 126,444 тони на суму 2033640,78 грн. йому так і не було позивачем поставлено, чим порушено приписи п.4.1. Договору та специфікації №01 від 09.08.2018 року, то суд зазначає, що відповідач в порушення умов п.4.1. Договору не надає доказів щодо надання замовлень на постачання залишку товарно-матеріальних цінностей за Договором, оскільки відповідно до пункту 4.1. Договору №01/08, поставка товару здійснюється партіями у відповідності із замовленнями Покупця, вказаному у рахунках/специфікаціях після узгодження замовлення Покупця.

У взаємовідносинах сторін Договору конкретні умови постачання (розмір партії товару та строки постачання) були узгоджені лише щодо поставок від 27.08.2018 та від 12.09.2018, а претензії щодо недопоставлення товару за поставками від 27.08.2018 та від 12.09.2018 не підтверджені жодними доказами.

Суд вважає, що вказана деструктивна позиція відповідача направлена на ухилення від виконання договірних зобов`язань, оскільки самі ж дії відповідача свідчать про визнання суми основного боргу.

Отже, доводи відповідача за первісним позовом, викладені ним у відзиві на позовну заяву в частині невизнання задоволених судом позовних вимог, підлягають відхиленню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, не ґрунтуються на належних доказах і спростовуються фактично встановленими судом обставинами та матеріалами справи.

Щодо зустрічної позовної заяви про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ектовіс Групп" штрафу у розмірі 402119,85 грн., суд дійшов наступних висновків.

Так, позивач за зустрічним позовом вказує, що п.1.2. Договору сторони погодили, що асортимент, кількість, місце та строк поставки товару вказується в узгоджених сторонами рахунках та/або специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що поставка товару здійснюється партіями у відповідності до замовлення покупця, протягом періоду вказаному у рахунках/специфікаціях після узгодження замовлення покупця.

09 серпня 2018 року сторонами підписано специфікацію № 01 до договору № 01/08 від 01 серпня 2018 року, відповідно до умов якої, продавець зобов`язався поставити та передати у власність покупцю сталеві груби, що були у використанні діаметром 820x9 мм ДСТУ 8732-78, сталь 09Г2 в кількості 200 тонн на загальну суму 3216666,00 грн. без ПДВ. Поставка товару мала здійснюватись на умовах DDP Інкотермс 2000 (Україна, Херсонська обл., Генічеський р-н., с. Чонгар) Початок поставок: по узгодженню сторін після отримання продавцем письмового або усного повідомлення від покупця про готовність до прийняття товару. Поставка товару здійснюється партіями у відповідності з замовленнями покупця.

Позивач у відповідності до умов Договору та Специфікації № 01 від 09.08.2020р. надав продавцю замовлення щодо поставки труби сталевої в кількості 200 тонн.

Продавець, з метою виконання взятих на себе зобов`язань по Договору, розпочав поставку товару. Так, 27 серпня 2018 року продавцем поставлено 17,190 тонн сталевої труби на суму 331766,93 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною № 27/08-1 від 27.08.2018р. 12 вересня 2018 року продавцем поставлено 56,366 тонни сталевої труби на суму 1087863,60 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними № 12/09-1, № 12/09-2, № 12/09-3 від 12.09.2018р. Більше поставок не було.

За весь строк дії договору продавцем частково поставлено 73,556 тонни труби на суму 1419630,51 грн., від обумовленого в специфікації об`єму.

За твердженням позивача, недопоставка сталевої труби на дату пред`явлення зустрічного позову становить 126,444 тонни на суму 2033640,58 грн. без ПДВ. Таким чином, продавцем не виконано умови пунктів 1.1., 1.2, 4.1. Договору та умови викладені в Специфікації № 01 до Договору, що призводить до порушення продавцем умов договору.

Пунктом 6.2. Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної поставки чи недопоставки товару продавець сплачує покупцю штраф за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару.

Отже, з урахуванням умов п.п. 1.1., 1.2., 4.1., Договорів та ч.2 ст. 530 ЦК України, ТОВ Ектовіс Групп зобов`язаний був здійснити поставку товару, сталевої труби діаметром 820x9 мм ДСТУ 8732-78, сталь 09Г2 в кількості 200 тонн на загальну суму 3216666,00 грн. без ПДВ., в строк не пізніше 19 вересня 2020 року, однак поставку не було виконано всупереч вказаних вимог Закону та Договору.

Отже, у зв`язку з недопоставкою товару, позивач заявив до стягнення з відповідача 402119,85 грн. штрафу.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства "Співдружність-Південь" не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Умовами пункту 4.1. Договору встановлено, що поставка товару здійснюється партіями у відповідності із замовленнями Покупця, вказаному у рахунках/специфікаціях після узгодження замовлення Покупця. Аналогічні умови поставки товару міститься у Специфікації №1 до Договору.

Суд звертає увагу, що позивач не надав суду належних і допустимих доказів щодо надсилання (передачі) замовлень на постачання партії товару у кількості 126,444 тони на суму 2033640,58 грн. на адресу Постачальника. Позивач також і не надає жодних доказів щодо оплати вищезазначених партій/партії недопоставленого товару.

Таким чином, ненадання позивачем зазначених доказів, унеможливлює застосування до продавця штрафних санкцій, встановлених п.6.2. Договору. №01/08 від 01.08.2018р.

Крім того, жодними іншими документами не встановлюється обов`язок ТОВ Ектовіс Групп здійснити поставку товарів у вигляді сталевої труби кількістю 126,444 тони у певний проміжок часу.

Суд також звертає увагу, що з моменту укладання договору, покупцем не було надіслано, а продавцем не було отримано жодної вимоги щодо необхідності постачання на адресу покупця товарів в обумовленій кількості та в обумовлений строк.

Таким чином, позивач за зустрічним позовом не довів в контексті статей 73, 74 ГПК України підстав, з якими Договір (п.6.2.) пов`язує можливість стягнути з продавця штраф за недопоставлений товар.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову.

Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності до вимог зустрічної позовної заяви, суд дійшов наступних висновків.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.

Таким чином, відсутні підстави для застосування позовної давності.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем за первісним позовом вимоги підлягають частковому задоволенню.

Позовні вимоги за зустрічним позовом задоволенню не підлягають.

Згідно ст.ст. 123, 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення первісного позову покладаються на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також у відповідності до приписів статі 129 ГПК України, судові витрати пов`язані з розглядом зустрічного позову покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Співдружність-Південь" (код ЄДРПОУ 35408367) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ектовіс Групп" (код ЄДРПОУ 41498700) суму основного боргу у розмірі 270983,00 грн., суму 3% річних у розмірі 16043,25 грн. та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 4305,39 грн.

3. В іншій частині позовних вимог первісного позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.12.2020.

Суддя С.В. Нікітенко