Рішення
від 24.12.2020 по справі 924/1028/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" грудня 2020 р. Справа № 924/1028/20

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Вибодовський О.Д., при секретарі судового засідання Сорока Д.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Альфатех", смт. Слобожанське, Дніпровського району, Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансферо", м. Хмельницький

про зобов`язання повернути речі, передані на зберігання за договором відповідального зберігання №07/02-62 від 07.02.2018р. та стягнення 44 208,80 грн. - штрафних санкцій

Представники сторін:

Від позивача: Калінін С.К. - згідно ордера №1019261 від 22.09.2020р. (в режимі відеоконференції);

Від відповідача: не з`явився

Суть спору:

До господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Альфатех" смт. Слобожанське, Дніпропетровський район, Дніпропетровської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Трансферо" м. Хмельницький про зобов`язання повернути речі, передані на зберігання за договором відповідального зберігання №07/02-62 від 07.02.2018р. та стягнення 44 208,80 грн. - штрафних санкцій.

Ухвалою суду від 16.09.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 26.11.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Присутній в судовому засіданні представник позивача (в режимі відеоконференції) наполягав на задоволенні позову, обгрунтовуючи доданими до заяви доказами.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, відзиву на позов не надав.

Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

В силу ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що сторонам, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).

Враховуючи обставини справи, належне повідомлення сторін про наявність судового спору та надання можливості забезпечити в повному обсязі право на захист, обов`язок дотримання принципу розумних строків вирішення спору, суд, керуючись з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

07 лютого 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансферо" м. Хмельницький (зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Альфатех", смт. Слобожанське, Дніпровського району, Дніпропетровської області укладено Договір відповідального зберігання № 07/02 -62

Відповідно до п.1.1 Договору за умовами Договору Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання шини для транспортних засобів (надалі - Майно), в асортименті зазначеному в Актах прийому-передачі, що є невід`ємними частинами даного Договору. Акти прийому - передачі відображають асортимент за кількістю та вартістю одиниць, та загальну вартість переданого Поклажодавцем на зберігання майна.

Згідно п. 2.1.1 Договору на підтвердження приймання майна Зберігач та Поклажодавець підписують акт прийому-передачі на зберігання (надалі - Акт прийому-передачі ), що є невід`ємною частиною дійсного Договору.

Відповідно до Акту прийому передачі від 07.02.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансферо" м. Хмельницький прийняло від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Альфатех", смт. Слобожанське, Дніпровського району, Дніпропетровської області на відповідальне зберігання шини для транспортних засобів у кількості 86 одиниць (асортимент зазначено в Акті прийому-передачі) на суму 442 0888,00 грн. з ПДВ., а саме:

- Шина Тгіаngle 215/75R17.5 16 PR ТR 685 135/133L - 8

- Шина Тгіаngle 215/75R17.5 16 PR TR 689А 135/133L - 4

- Шина Тгіаngle 235/75R 17.5 18 PR TR 685 143/141 J - 8

- Шина Тгіаngle 235/75R 17.5 16 PR TR 689А 141/140 J - 4

- Шина 245/70R 19.5 16 PR TR 685 - 4

- Шина Тгіаngle 265/70 R 19.5 18 PR TR 675 143/141 J - 4

- Шина Тгіаngle 265/70 R 19.5 18 PR TR 657 143/141 J - 4

- Шина 295/80 R 22.5-16 PR TR 601Н - 2

- Шина 295/80 R 22.5 16 PR TR D08 - 4

- Шина315/70 R 22.5 16 PR TR 685 - 4

- Шина 315/80 R 22.5-18 PR TR 601Н - 2

- Шина315/80 R 22.5 18 PR TR D06 -

- Шина 385/65 R 22.5 20 PR TR 692 - 4

- Шина 385/65 R 22.5 20 PR TR 697 - 6

- Шина Тгіаngle 385/65 R 22.5 20 PR TRT02 160J/158L - 2

- Шина FULLRUN 315/70 R 22.5-16 ТВ 755 154/150М - 4

- Шина FULLRUN 315/70 R 22.5-16 ТВ 766 154/150М - 2

- Шина FULLRUN 315/80 R 22.5-18 ТВ 766 154/151М (156/150L) - 2

- Шина FULLRUN 315/80 R 22.5-20 ТВ 700 157/154 К - 4

- Шина FULLRUN 315/80 R 22.5-20 ТВ 656 157/154М - 4

- Шина FULLRUN 385/65 R 22.5-20 ТВ 888 160К - 4

- Шина FULLRUN 385/65 R 22.5-20 ТВ 1000 160К - 2

Пунктами 2.1.2 Договору передбачено, що зберігач забезпечує повне збереження Майна, а після закінчення зберігання повертає Поклажодавцю те саме Майно (для індивідуально визначених речей) або рівну кількість речей того самого роду і якості (для речей, визначених родовими ознаками), або у разі втрати відшкодувати Поклажодавцю вартість втраченого Майна шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Поклажодавця згідно вартості і кількості втраченого Майна, що зазначено в актах прийому-передачі, в порядку, передбаченому п. 2.1.9. Договору. Майно повинно бути повернено в тому самому стані, у якому воно прийнято на зберігання.

У п.6.3 Договору зазначено, що Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2018 року або до повного виконання його Сторонами.

Згідно п. 2.1.7 Договору, зберігач Повертає Майно Поклажодавцю повністю або частково за першою вимогою останнього не пізніше 2 (двох) днів з дня одержання такої вимоги, надісланої Поклажодавцем за допомогою засобів факсимільного зв`язку, електронної пошти та усної вимоги Поклажодавця. Повернення Майна відбувається за Актом повернення.

Пунктом 2.1.8 передбачено, що зберігач Повертає Майно повністю після припинення Договору. Повернення Майна відбувається за Актом повернення Майна.

18.08.2020 року Позивач на електрону адресу та на поштову адресу Відповідача надіслав рекомендованим листом копію вимоги.

21.08.2020 року Відповідач отримав Листа - вимогу, однак товар не повернув, відповіді не надав.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що у разі невиконання умов п. 2.1.2 договору та п.2.1.5 Договору Зберігач сплачує штраф у розмірі 10 % вартості Майна, прийнятого на зберігання.

Зважаючи на викладене, позивачем нараховано відповідачу 44 208,80 грн. - штрафних санкцій.

Станом на день прийняття судом рішення, майно, яке зазначене у Акті приймання передачі за Договором відповідального зберігання № 07/02 - 62 від 07.02.2018 року знаходиться у Відповідача, доказів на підтвердження підписання сторонами актів повернення майна суду не надано.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом враховується наступне:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 та ст. 509 Цивільного кодексу України, в силу зобов`язання боржник зобов`язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, тобто сплати боргу.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із ч. 1 ст.937 ЦК України, договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. При цьому, письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Згідно ч.1 ст.943 ЦК України, зберігай зобов`язаний виконувати свої обов`язки за договором зберігання особисто

Відповідно до ч.1 ст.949 ЦК України, зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Згідно ч.2 ст.938 ЦК України, якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Як вбачається із матеріалів справи 07 лютого 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансферо" м. Хмельницький (зберігач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Альфатех", смт. Слобожанське, Дніпровського району, Дніпропетровської області укладено Договір відповідального зберігання № 07/02 -62