Рішення

від 24.12.2020 по справі 902/907/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" грудня 2020 р. Cправа № 902/907/20

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В. , при секретарі судового засідання Шушковій А.П.

За участю представників сторін

позивача Лифар Д.В.

відповідача Борівський О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "НЕОСИНТЕЗ" (вул. Василя Сурікова, буд. 3, корп. 37, м. Київ, 03035)

до : Комунального підприємства "КАЛИНІВКАВОДОКАНАЛ" Калинівської міської ради (вул. Незалежності, буд. 65 Г, м. Калинівка, Калинівський р-н, Вінницька обл.)

про стягнення 139 222,54 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "НЕОСИНТЕЗ" подано позов до Комунального підприємства "КАЛИНІВКАВОДОКАНАЛ" Калинівської міської ради про стягнення 139 222,54 грн заборгованості за Договором поставки № 06/04/2020 від 15.04.2020, з яких: 112 781,83 грн основного боргу, 7 520,15 грн пені, 17 278,18 грн штрафу, 1 642,38 грн 3 % річних.

Ухвалою суду від 17.09.2020 відкрито провадження у справі № 902/907/20 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання) та встановлено відповідачу 15-ти денний строк для подання відзиву та клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

08.10.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "НЕОСИНТЕЗ" у задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою від 12.10.2020 суд перейшов до розгляду справи №902/907/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 27.10.2020.

Ухвалою від 27.10.2020 відкладено підготовче засідання на 16.11.2020, з підстав викладених у відповідній ухвалі.

16.11.2020 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

За наслідками судового засідання 16.11.2020, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 02.12.2020, про що зазначено в протоколі судового засідання (Протокольна ухвала).

02.12.2020 до суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач зазначив, що відповідачем під час розгляду справи сплачено суму основної заборгованості, разом з тим між сторонами наявний спір з приводу стягнення 7 520,15 грн пені, 17 278,18 грн штрафу та 1 642,38 грн 3 % річних.

У визначену судом дату (02.12.2020) розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Маслія І.В. у відпустці, протягом періоду самоізоляції з метою запобігання поширенню COVID-19.

Станом на 15.12.2020 суддя Маслій І.В. приступив до роботи.

Ухвалою суду від 15.12.2020 повідомлено учасників справи про призначення судового засідання для розгляду справи по суті на 24 грудня 2020 р., в порядку визначеному ст.ст. 120, 121 Господарського процесуального кодексу України.

24.12.2020 до суду від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких останній вважає що заявлені позивачем до стягнення штрафні санкції, суперечать нормам чинного законодавства та є безпідставними.

На визначену судом дату з`явились представники сторін.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заяву про зменшення позовних вимог та просив задовольнити позов в частині стягнення з відповідача 7 520,15 грн пені, 17 278,18 грн штрафу та 1 642,38 грн 3 % річних.

Розглянувши заяву позивача про зменшення позовних вимог, суд зазначив, що ухвалою від 15.12.2020 дана заява долучена до матеріалів справи і викладені в ній обставини будуть враховані при розгляді справи, разом з тим, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити позовні вимоги - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення вимог про стягнення з відповідача 7 520,15 грн пені, 17 278,18 грн штрафу та 1 642,38 грн 3 % річних, з підстав викладених у письмових поясненнях.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 24.12.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

15.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "НЕОСИНТЕЗ" (позивач, в договорі Постачальник) та Комунального підприємства "КАЛИНІВКАВОДОКАНАЛ" Калинівської районної ради (відповідач, в договорі Покупець) було укладено договір поставки № 06/04/2020 (далі Договір), відповідно до п 1.1. якого відповідно до умов даного Договору Постачальник зобов`язується передати у власність (поставити) Покупцю хімічну продукцію (далі за текстом - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його вартість.

Постачальник поставляє Товар окремими партіями на підставі погоджених Сторонами Специфікацій, які є невід`ємною частиною даного Договору. Найменування, асортимент, кількість, ціна за одиницю, вартість окремої партії Товару погоджуються Сторонами у Специфікаціях (п. 1.2. та п. 1.3. Договору).

Ціна Договору (загальна вартість Товару за Договором) складається із сум всіх погоджених Сторонами Специфікацій, що є невід`ємною частиною даного Договору. Оплата кожної окремої партії Товару здійснюється Покупцем в безготівковому порядку, в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. В платіжних дорученнях Покупець повинен обов`язково вказувати номер і дату цього Договору та номер і дату Специфікації на окрему партію Товару. Якщо інше не встановлено в погодженій Сторонами Специфікації на окрему партію Товару, Покупець зобов`язаний оплатити вартість окремої партії Товару на умовах повної попередньої оплати протягом 3 (трьох) робочих днів від дати погодженої Сторонами Специфікації на таку партію. Датою оплати Товару є дата зарахування коштів на поточний рахунок Постачальника (п.2.1. - 2.3. Договору).

Постачальник здійснює поставку Товару згідно Правил Інкотермс (в редакції 2010 року). Умови поставки окремої партії Товару визначаються Сторонами в Специфікації (п. 3.1. Договору).

Строк поставки окремої партії Товару та інші умови, що регулюють поставку Товару і не передбачені цим Договором, зазначаються Сторонами у Специфікації на поставку окремої партії Товару. Якщо певні умови поставки та/або оплати окремої партії Товару, погоджені Сторонами у відповідній Специфікації, відрізняються від умов даного Договору, Сторони зобов`язуються у своїх діях керуватися умовами Специфікації (п. 3.5. Договору).

Сторони погодились, що непред`явлення Покупцем до Постачальника протягом 10 (десяти) днів з моменту виконання останнім своїх зобов`язань по поставці Товару, претензії щодо кількості та/або якості Товару означає, що поставлений Товар прийнято Покупцем по кількості та/або по якості в повному обсязі, без зауважень і без відповідних майнових/немайнових вимог до Постачальника (п. 3.10. Договору).

У разі порушення строків оплати Товару Покупець зобов`язаний сплатити Постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості неоплаченого в строк Товару, за кожен день прострочення платежу. Сторони погодились, що строк нарахування пені за несвоєчасну оплату Товару не обмежується 6-ма місяцями, а строк позовної давності по стягненню пені становить 3 роки (п. 5.2. Договору).

В разі якщо порушення строку оплати Товару Покупцем триває більше 20 днів, Покупець, крім пені, додатково зобов`язаний сплатити Постачальникові штраф в розмірі 10% від суми простроченого платежу (п. 5.3. Договору).

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і до 31.12.2020 р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання. Датою підписання цього Договору є дата, зазначена в правому верхньому куті першої сторінки Договору (п. 9.1. Договору).

15.04.2020 між сторонами підписана Специфікація №1 до Договору поставки №06/04/2020, в якій зазначено найменування Товару - Сульфат алюмінію тех. очищ. 1 сорту, в МКР, ГОСТ 12966-85 (біг-беги), кількість 21 тонна, ціна за одиницю - 10518,50 грн, загальна вартість - 220888,50 грн, строки поставки - 7-10 днів та терміни оплати - 100% попередня оплата.

Крім того, 15.04.2020 між сторонами підписана Додаткова угода №1 до Договору поставки №06/04/2020, якою внесені зміни до Договору поставки №06/04/2020, а саме п. 3.3. викладено в наступній редакції: найменування Товару - Сульфат алюмінію тех. очищ. 1 сорту, в МКР, ГОСТ 12966-85 (біг-беги), кількість 0,18 тони, ціна за одиницю - 10518,50 грн, загальна вартість - 1893,33 грн. Інші умови Договору поставки №06/04/2020 залишаються не змінними.

Судом встановлено, що позивач свої обов`язки за договором в частині поставки товару виконав, передавши відповідачу згідно видаткової накладної № 66 від 15.04.2020 Товар - Сульфат алюмінію тех. очищ. 1 сорту, в МКР, ГОСТ 12966-85 (біг-беги) в кількості 21,18 тон, ціна за одиницю - 10518,50 грн, загальною вартістю - 222781,83 грн., а відповідач отримав даний товар в кількості 21,18 тон, що підтверджується довіреністю № 31 від 15.04.2020 (а.с. 18-20).

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення Постачальником (позивачем) умов договору.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, з порушенням передбаченої Специфікацією №1 попередньої оплати, так за період з 16.04.2020 по 04.09.2020 відповідач сплати позивачу 110000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с. 21-28).

Станом на момент подання позову відповідач заборгував позивачу за поставлений товар 112781,83 грн, що стало підставою звернення позивача до суду з позовною заявою.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Приписами статей ст. 173, 175 Господарського кодексу України унормовано, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач взяті на себе зобов`язання по оплаті отриманого товару виконав частково на суму 110000,00 грн, що стверджується наявними в справі платіжними дорученнями за період з 16.04.2020 по 04.09.2020 (а.с. 21-28), за таких обставин, на день подачі позовної заяви до суду у відповідача рахувалась заборгованість в сумі 11781,83 грн.

Разом з тим, після відкриття провадження у справі відповідач сплатив заборгованість за поставлений товар в загальному розмірі 112781,83 грн, що стверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 478 від 28.10.2020 на суму 20000,00 грн, № 494 від 02.11.2020 на суму 10000,00 грн та № 555 від 30.11.2020 на суму 82781,83 грн, які додані позивачем до заяви про зменшення позовних вимог (а.с. 100-102).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд зазначає, що закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

За наведених обставин, з урахуванням поданих позивачем доказів сплати грошових коштів у розмірі, що заявлені позивачем як основний борг, після відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору у даній справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 112781,83 грн., у зв`язку із чим провадження у справі в частині стягнення основного боргу підлягає закриттю відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, з покладенням витрат на сплату судового збору в цій частині на відповідача.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 7 520,15 грн пені, 17 278,18 грн штрафу, 1 642,38 грн 3 % річних.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.2. та п. 5.3 Договору у разі порушення строків оплати Товару Покупець зобов`язаний сплатити Постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості неоплаченого в строк Товару, за кожен день прострочення платежу. Сторони погодились, що строк нарахування пені за несвоєчасну оплату Товару не обмежується 6-ма місяцями, а строк позовної давності по стягненню пені становить 3 роки. В разі якщо порушення строку оплати Товару Покупцем триває більше 20 днів, Покупець, крім пені, додатково зобов`язаний сплатити Постачальникові штраф в розмірі 10% від суми простроченого платежу.

Суд здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 7 520,15 грн пені, 17 278,18 грн штрафу, 1 642,38 грн 3 % річних помилки не виявив, а тому заявлені позивачем вимоги, є такими що передбачені договором та законом.

Водночас, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд приймає рішення про зменшення розміру штрафу та пені на 50%, з власної ініціативи, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принципи верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Відповідно до ч.1 ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 р. № 15-рп/2004 зазначено, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема, норми моралі, традицій, звичаїв, тощо, які легітимізовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Згідно з п.6 ч.1 ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.ч.2-4 ст.13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчинюються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу (ч.3 ст.15 ЦК України).

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 р. № 7-рп/2013 слідує, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Відтак, інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Згідно із ч. 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Такими чином вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Тобто з системного аналізу вищевказаних норм слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Отже, якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Слід зазначити, що законодавчо не врегульований розмір можливого зменшення штрафних санкцій. При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Суд, оцінивши надані сторонами докази у сукупності із об`єктивними обставинами складної ситуації у державі, економічного її становища та епідеміологічною ситуацією в країні у зв`язку з COVID-19, проведення відповідачем часткових проплат за поставлений товар до подачі позовної заяви до суду, незначний термін прострочення відповідачем заборгованості та повну сплату основного боргу після відкриття провадження у справі, враховуючи положення ст.129 Конституції України, а також те, що винятковість обставин є оціночним поняттям, господарський суд дійшов висновку про наявність виняткових обставин які є підставою для зменшення розміру пені та штрафу на 50%.

Також, судом враховано самий правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов`язання; при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Крім того судом взято до уваги відсутність в діях відповідача умисних дій (заздалегідь передбачуваних).

З огляду на викладені обставини в сукупності суд, користуючись правом, наданим йому ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, зменшує розмір заявлених до стягнення неустойки на 50% з заявлених 7520,15грн. - пені до 3760,08 грн. та 17278,18 грн. - штрафу до 8639,09 грн.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню судом частково.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача, оскільки в частині зменшення судом неустойки витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в розмірі не враховуючи зменшення неустойки.

Керуючись статтями 2, 3, 7, 13, 46, 73, 74, 76-80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у частині стягнення 112781,83 грн. основного боргу закрити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Комунального підприємства "КАЛИНІВКАВОДОКАНАЛ" Калинівської міської ради (вул. Незалежності, буд. 65 Г, м. Калинівка, Калинівський р-н, Вінницька обл., код ЄДРПОУ 36657927) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "НЕОСИНТЕЗ" (вул. Василя Сурікова, буд. 3, корп. 37, м. Київ, 03035, код ЄДРПОУ 38391550) 3760,08 грн. пені; 8639,09 грн. штрафу; 1642,38 грн. - 3% річних та 2102,00 грн. витрат пов`язаних зі сплатою судового збору.

4. У частині стягнення 3760,08 грн. пені; 8639,09 грн. штрафу відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

6. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається відповідно до ст.ст. 256, 257 та п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено 31 грудня 2020 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (вул. Василя Сурікова, буд. 3, корп. 37, м. Київ, 03035);

3 - відповідачу (вул. Незалежності, буд. 65 Г, м. Калинівка, Калинівський р-н, Вінницька обл.).