ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.12.2020м. ДніпроСправа № 904/3998/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAIN" (29009, м. Хмельницький, вул. Толстого, будинок 1/1; ідентифікаційний код 30865632; адреса для листування: 07400, м. Бровари Київської області, вул. Гагаріна, буд. 23, кв. 79, e-mail: lawyer.psv@gmail.com)
про стягнення 39 590 грн. 36 коп.
Без виклику представників сторін.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAIN" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх. 3489/20 від 24.07.2020р.) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопотяг" про стягнення 39 590 грн. 06 коп., що складає 31 792 грн. 32 коп. - основного боргу за запасні частини для автомобілів, поставлених відповідно до умов Договору поставки від 17.05.2019 №U46305, 3 901 грн. 25 коп. - пені, 3 247 грн. 37 коп. - 15% річних та 649 грн. 12 коп. - збитків від інфляції.
Також позивач просить стягнути з відповідача 2 102 грн. 00 коп. - витрат зі сплати судового збору та 4 000 грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.
Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2020 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 7-ми днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачем було подано клопотання (вх. №35416/20 від 04.08.2020), яким було усунено недоліки позовної заяви, визначені ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2020.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Позивач у заяві (вх. №37421/20 від 17.08.2020) просить позов задовольнити, стягнути з відповідача 4 000 грн. 00 коп. - суму відшкодування витрат по сплаті витрат на професійну правничу допомогу.
Суд вважає за необхідне зазначити, що ухвала суду була надіслана учасникам процесу завчасно на їх юридичні адреси, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013р. №958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідного судового процесуального документу. За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та про необхідність подання витребуваних судом документів.
При цьому, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідач своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином відповідно до вимог статті 242 Господарського процесуального кодексу України (а.с.53-54).
Пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов`язків щодо доказів.
Таким чином, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень.
Частиною 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Тому суд розглядає справу без призначення судового засідання та виклику сторін за наявними у ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Справа згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку у зв`язку із вжитими в Україні карантинними заходами.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається 17.05.2019 між позивачем - Товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAIN", як постачальником та відповідачем - Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопотяг", як покупцем,, було укладено Договір поставки №46305 (надалі - Договір), за умовами пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується використовувати послуги третьої сторони (яка є комерційним посередником, тобто надає послуги (сприяє) в укладанні Постачальником угод поставки, просуває від імені постачальника товар, узгоджує та оформлює партії поставки, комплектує та відповідає за їх доставку), передати покупцю у встановлений строк замовлені ним запасні частини до автомобілів, автохімію, масла, супутні товари автотранспорту тощо (далі - товар) окремими партіями, а покупець зобов`язується приймати товар для здійснення підприємницької діяльності та оплачувати його. Асортимент (номенклатура), ціна та кількість товару остаточно погоджуються сторонами у накладних, які є специфікаціями у розумінні ст.. 266 Господарського кодексу України та складають його невід`ємну частину.
Ціна договору складається із сумарної ціни поставлених партій товару, яка вказана у видаткових накладних (пункт 1.2. договору).
Згідно п. 2.2 договору якщо на момент припинення або розірвання договору стороною не виконане будь-яке зобов`язання-договір продовжує діяти до моменту виконання такою стороною всіх зобов`язань і законних вимог та проведення остаточних розрахунків.
У відповідності із пунктом 5.1. Договору покупець у будь - який визначений законодавством спосіб оплачує повну ціну товару на вказаних у рахунку/накладній умовах-або:
п.п.5.1.2 товарного кредиту з відстроченням платежу - протягом 14 календарних днів після приймання такої партії від постачальника.
Моментом оплати товару є день зарахування коштів на поточний рахунок постачальника (п.5.4 договору)
Відповідно до пункту 2.1. договору договір набуває чинності з дня його належного підписання сторонами та діє по 31.12.2019. Якщо жодна із сторін за три тижні до цього терміну письмово не підтвердить намір припинити договір, то строк договору продовжується на тих самих умовах по 31 грудня кожного наступного року.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 34 643 грн. 64 коп., про що свідчать видаткові накладні:
№UAUH1_190051584 від 31.10.2019 на суму 3336 грн.77коп. з кінцевим строком розрахунку 14.11.2019;
№UAUD3_190046911 від 06.11.2019 на суму 1461 грн.12коп. з кінцевим строком розрахунку 20.11.2019;
№UAUD3_190047065 від 07.11.2019 на суму 11102 грн.54коп. з кінцевим строком розрахунку 07.12.2019;
№UAUD3_190047477 від 09.11.2019 на суму 13824 грн.01коп. з кінцевим строком розрахунку 23.11.2019;
№UAUD3_190047610 від 11.11.2019 на суму 4919 грн.12коп. з кінцевим строком розрахунку 25.11.2019.
Згідно із положеннями Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( надалі - Закон) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина 1 статті 9 Закону ); первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частина 2 статті 9 Закону).
За приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 24.05.95 №88 (надалі - Положення) господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів (абзац 2 пункту 2.1).
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, наявність або відсутність реального руху такого товару (обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару в господарській діяльності покупця) є беззаперечними доказами здійснення поставки, а незначні недоліки не можуть бути підставою не визнання поставки товару такою що відбулася.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, строк оплати за отриманий товар є таким, що настав, і відповідач повинен був здійснити оплату за товар позивачу. Однак відповідач оплатив отриманий ним товар частково на суму 2851 грн.24 коп.-10.06.2020
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 31 792 грн. 32 коп.
На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.
Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми ( неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 10.6 договору визначено, що покупець у разі несвоєчасної оплати товару, сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в цей період від простроченої суми, а також проценти (ч.5 ст. 649ЦКУ) на прострочену суму в розмірі 15 річних.
Отже, пеня становить 3901 грн. 27 коп. згідно наступного розрахунку:
за видатковою накладною №UAUH1_190051584 від 31.10.2019 за період з 15.11.2019 по 15.05.2020 в сумі 392 грн.79 коп.
за видатковою накладною №UAUD3_190046911 від 06.11.2019 за період з 21.11.2019 по 21.05.2020 в сумі 168 грн.41 коп.;
за видатковою накладною №UAUD3_190047065 від 07.11.2019 за період з 08.12.2019 по 08.06.2020 в сумі 1206 грн.79 коп.;
за видатковою накладною №UAUD3_190047477 від 09.11.2019 за період з 24.11.2019 по 24.05.2020 в сумі 1576 грн.39 коп.
за видатковою накладною №UAUD3_190047610 від 11.11.2019 за період з 26.11.2019 по 26.05.2020 в сумі 556 грн.89 коп.
Розрахунок 15% річних процентів становить 3247грн. 37 коп.:
за видатковою накладною №UAUH1_190051584 від 31.10.2019 за період з 15.11.2019 по 16.07.2020 в сумі 335 грн.04 коп.
за видатковою накладною №UAUD3_190046911 від 06.11.2019 за період з 21.11.2019 по 16.07.2020 в сумі 143 грн.11 коп.;
за видатковою накладною №UAUD3_190047065 від 07.11.2019 за період з 08.12.2019 по 16.07.2020 в сумі 1010 грн.15 коп.;
за видатковою накладною №UAUD3_190047477 від 09.11.2019 за період з 24.11.2019 по 16.07.2020 в сумі 1331 грн.42 коп.
за видатковою накладною №UAUD3_190047610 від 11.11.2019 за період з 26.11.2019 по 10.06.2020 та з 11.06.2020 по 16.07.2020 в сумі 427 грн.65 коп.
Згідно розрахунку інфляційні нарахування становлять 649грн. 12 коп. (з грудня 2019 по червень 2020 від суми боргу 23541 грн. 00коп. та з січня 2020 по червень 2020 від суми боргу 11 102грн.00коп. ).
Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з частинами 1-2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами; для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо); такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
05.05.2020 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAIN", як клієнтом, та адвокатом Петренко Світланою Вікторівною, було укладено договір про надання правової допомоги (наділі - договір послуг), відповідно до пунктів 1.2,1.3 якого адвокат надає клієнту правову інформацію, консультації і роз`яснення з правових питань, правовий супровід його діяльності в будь - якому статусі. Складання позовних заяв, скарг, клопотань, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню у разі порушення. Представництво інтересів клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського судочинства, в державних органах, підприємства недержавної форми організації, перед фізичними та юридичними особами.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги; при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені в додатку №1до цього договору та є комерційною таємницею (п.3.2 договору послуг).
Факт надання послуг підтверджується актом приймання - передачі наданих послуг (п.3.4 договору послуг).
Згідно акту від 28.07.2020 приймання-передачі наданих послуг вартість наданої правової допомоги становить 4000 грн. 00 коп.
Відповідно до платіжного доручення від 28.07.2020 №8542 позивачем було сплачено Петренко Світлані Вікторівні суму 4000 грн. 00 коп. Матеріали справи містять свідоцтво від 07.02.2020 серія КС№8747/10 про право на заняття адвокатською діяльністю Петренко Світлані Вікторівні, ордер від 14.07.2020 №1044739 на надання правничої (правової) допомоги адвокатом Петренко Світлані Вікторівні.
Отже, у зв`язку з задоволенням позовних вимог витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000 грн. 00 коп. слід покласти на відповідача.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 102 грн. 00 коп.
Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAIN" (29009, м. Хмельницький, вул. Толстого, будинок 1/1; ідентифікаційний код 30865632; адреса для листування: 07400, м. Бровари Київської області, вул. Гагаріна, буд. 23, кв. 79, e-mail: lawyer.psv@gmail.com) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопотяг" (49000, м. Дніпро, просп. газети "ПРАВДА", буд. 89, кв. 2; ідентифікаційний код 38361437) про стягнення 39 590грн. 06 коп. - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопотяг" (49000, м. Дніпро, просп. газети "ПРАВДА", буд. 89, кв. 2; ідентифікаційний код 38361437) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAIN" (29009, м. Хмельницький, вул. Толстого, будинок 1/1; ідентифікаційний код 30865632; адреса для листування: 07400, м. Бровари Київської області, вул. Гагаріна, буд. 23, кв. 79, e-mail: lawyer.psv@gmail.com) 31 792 (тридцять одна тисяча сімсот дев`яносто дві) грн. 32 коп. - основного боргу, 3901 (три тисячі дев`ятсот одна) грн. 27 коп. - пені, 649 (шістсот сорок дев`ять) грн. 12 коп. - інфляційних нарахувань, 3247 (п`ятсот десять) грн. 37 коп. - 15% річних та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору, 4000 (чотири тисячі) грн. 00коп.-витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 30.12.2020
Суддя Т.В. Загинайко
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 30.12.2020 |
Оприлюднено | 04.01.2021 |
Номер документу | 93962094 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Загинайко Тетяна Володимирівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Загинайко Тетяна Володимирівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Загинайко Тетяна Володимирівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Загинайко Тетяна Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні