Рішення

від 21.12.2020 по справі 906/1149/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/1149/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув;

прокурор: Степаницька О.М. - службове посвідчення №055176 від 03.02.2020.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Виконувача обов`язків керівника Бердичівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вакуленчуківської селищної ради Чуднівського району Житомирської області

до Фізичної особи-підприємця Бондарчука Сергія Вікторовича

про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди, повернення орендованого майна

Виконувач обов`язків керівника Бердичівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вакуленчуківської селищної ради Чуднівського району Житомирської області звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 50794,26 грн. заборгованості з орендної плати.

Також прокурор просить суд:

- розірвати договір оренди комунального майна від 01.09.2015 №8, укладений між Вакуленчуківською селищною радою Чуднівського району Житомирської області та Фізичною особою-підприємцем Бондарчуком Сергієм Вікторовичем;

- зобов`язати Фізичну особу-підприємця Бондарчука Сергія Вікторовича повернути нежитлове приміщення площею 150,66 кв. м, що розташоване за адресою: Житомирська область, Чуднівський район, смт. Вакуленчук, вул. Військове містечко, 10 будівля 152 шляхом підписання акту приймання-передачі.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Позивач в судове засідання уповноваженого представника не направив, хоч про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Також в матеріалах справи міститься лист Вакуленчуківської селищної ради, відповідно до якого останній просить розглядати справу у відсутність їх представника, повідомляє, що позовні вимоги підтримує.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судові засідання не направляв, про причини неявки суд не повідомляв, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься копія реєстру на відправку рекомендованої кореспонденції.

Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов`язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов`язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.9 ст. 165 ГПК України.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2015 між Вакуленчуківською селищною радою Чуднівського району Житомирської області (орендодавець/позивач) та Фізичною особою-підприємцем Бондарчуком Сергієм Вікторовичем (орендар/відповідач) укладено договір №8 оренди приміщення, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування частину приміщення основної будівлі для підприємницької діяльності (п. 1.1. договору).

Загальна площа приміщення складає 150,66 кв. м (п.п 1.2. договору).

Розмір та порядок проведення розрахунків визначено п. 3.1- 3.6 договору і становить 1301,84 грн. за перший місяць оренди. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Орендна плата перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно, на підставі виставленого орендодавцем рахунку на протязі 5 (п`яти) банківських днів.

Пунктом 5.2 договору сторони погодили, що орендар зобов`язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно п. 10.1 договору, він набирає чинності з дня його підписання 01.09.2015, укладається на строк до 31 грудня 2015 року та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

Відповідно до умов п. 2.1. договору та акту приймання-передачі об`єкта оренди, відповідач вступив у строкове платне користування комунальним майном 01.09.2015.

Однак, зобов`язання по сплаті орендної плати ФОП Бондарчук С.В. всупереч п. 5.2 договору оренди, належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість з орендної плати на суму 50108,94 грн., 685,32 грн. пені за період з квітня 2018 року по 01.07.2020.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, надавши правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст.509 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди нежитлового приміщення.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Передача об`єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди (ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" ).

Матеріалами справи підтверджено, що за актом прийому-передачі від 01.09.2015 позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежитлове приміщення площею 150,66 кв.м за адресою: Житомирська область, Чуднівський район, смт. Вакуленчук, вул. Військове містечко №10 будівля №152, що вказує на належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦКУ).

Відповідно до ч.ч. 1, 3. ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначалось, пунктам 3.1, 3.3 договору сторони узгодили розмір та терміни внесення орендної плати.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань по сплаті орендних платежів за період з квітня 2018 року по 01.07.2020 утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день подачі позову до суду та на день розгляду справи становить 50108,94 грн., що підтверджується розрахунком позивача.

Відповідач доказів погашення заборгованості у вказаній сумі не надав.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст. 193 Господарського кодексу України, згідно якої суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження сплати відповідачем орендних платежів, позовні вимоги в частині стягнення 50108,94 грн. грн. заборгованості обґрунтовані, заявлені у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Розглядаючи вимогу про стягнення з відповідача 685,32 грн. пені, суд зазначає про наступне.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

З умов договору вбачається, що пунктом 8.3. договору сторони погодили, що у випадку порушення термінів сплати орендної плати по вині орендаря, останній виплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день просрочки виходячи із суми договору.

Перевіривши проведені позивачем нарахування, суд вважає їх вірними, а вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про розірвання договору оренди та повернення орендованого майна, суд зазначає про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору

За приписами ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 764 ЦК України визначено, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Аналогічні норми викладені в ст. 284 ГК України.

Тобто норми зазначених статей передбачають можливість автоматичної пролонгації договору найму в разі відсутності заперечень як зі сторони наймодавця, так і зі сторони наймача. Бажання наймача продовжувати відносини найму висловлюється конклюдентними діями - шляхом продовження користування майном після закінчення строку договору найму.

Що стосується наймодавця, то підставою для продовження відносин найму є його мовчазна згода, яка виражається у відсутності заперечень та вимог до наймача повернути орендоване майно протягом одного місяця після закінчення строку договору найму.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач у відповідності до ст. 764 ЦК України протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечував проти продовження користування позивачем орендованим майном.

Не містять матеріали справи і доказів, які б вказували на те, що відповідач після квітня 2018 року вчиняв дії на повернення майна орендодавцю за актом приймання-передачі.

Оскільки позивач (орендодавець) своїм правом, визначеним умовами договору та приписами чинного законодавства, не скористався, а відповідач не наполягав на поверненні майна, суд дійшов висновку, що сторонами на підставі ст. 764 ЦК України пролонговано договір оренди нежитлового приміщення №8 від 01.09.2015.

Водночас, суд зазначає, що згідно з частиною третьою статті 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Оскільки відповідач заборгованості за оренду приміщення не сплатив, сторонами не вчинялись наступні дії, направлені на розірвання договору та повернення майна.

Приписи частини другої статті 651 ЦК України передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Водночас право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 ЦК України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Частиною 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Господарський суд вважає, що наявність заборгованості за договором оренди №8 від 01.09.2015 та факт неналежного виконання з боку відповідача, покладених на нього зобов`язань щодо своєчасного проведення розрахунків є істотним порушенням договору, що в свою чергу є підставою для розірвання договору оренди приміщення №8 від 01.09.2015.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі, зокрема, розірвання договору оренди орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Частиною 1 ст. 785 ЦК України також визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

З огляду на викладене, оскільки суд дійшов висновку про розірвання договору оренди приміщення №8 від 01.09.2015, вимога прокурора про повернення орендованого приміщення орендодавцю є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бондарчука Сергія Вікторовича ( АДРЕСА_1 , ід. код НОМЕР_1 )

- на користь Вакуленчуківської селищної ради Чуднівського району Житомирської області (13246, Житомирська область, Чуднівський район, смт. Вакуленчук, військове містечко 498, ід. код 03363855) 50794,26 грн. заборгованості за договором оренди приміщення №8 від 01.09.2015.

3. Розірвати договір оренди комунального майна від 01.09.2015 №8, укладений між Вакуленчуківською селищною радою Чуднівського району Житомирської області (13246, Житомирська область, Чуднівський район, смт. Вакуленчук, військове містечко 498, ід. код 03363855) та Фізичною особою-підприємцем Бондарчуком Сергієм Вікторовичем ( АДРЕСА_1 , ід. код НОМЕР_1 ).

4. Зобов`язати Фізичну особу-підприємця Бондарчука Сергія Вікторовича ( АДРЕСА_1 , ід. код НОМЕР_1 ) повернути Вакуленчуківській селищній раді Чуднівського району Житомирської області (13246, Житомирська область, Чуднівський район, смт. Вакуленчук, військове містечко 498, ід. код 03363855) нежитлове приміщення площею 150,66 кв. м, що розташоване за адресою: Житомирська область, Чуднівський район, смт. Вакуленчук, вул. Військове містечко, 10 будівля 152 шляхом підписання акту приймання-передачі.

5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бондарчука Сергія Вікторовича ( АДРЕСА_1 , ід. код НОМЕР_1 )

- на користь Прокуратури Житомирської області (10002, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 11, ід. код 02909950) 6306,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 31.12.20

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - Вакуленчуківській селищній раді Чуднівського району Житомирської області (рек.)

3- відповідачу (реком.)

4- Бердичівській місцевій прокуратурі на електронну адресу: bmpzpost@zhit.gp.gov.ua

5- Житомирській обласній прокуратурі (наручно)