Рішення від 10.12.2020 по справі 908/1911/20

номер провадження справи 17/115/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2020 Справа № 908/1911/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л., при секретарі судових засідань Шульгіній А.А., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою: комунального підприємства «Водоканал» , 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 61

до відповідача: публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» , 69035, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14

про стягнення 101 614,92 грн.

У засіданні приймали участь:

від позивача: Федорук О.М., довіреність від 07.11.19 № 90

від відповідача: Марковський І.О., довіреність від 24.06.20 № 405

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області звернулось комунальне підприємство «Водоканал» (далі КП «Водоканал» ) з позовною заявою від 23.07.20 № 4379/20/9 про стягнення з публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (далі ПАТ «Запоріжжяобленерго» ) 101 614,92 грн. заборгованості за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації від 01.01.10 № 204А/3.

Позовні вимоги обґрунтовано виставленням позивачем відповідачу акту-рахунку від 06.03.20 № 204а/3 на оплату послуг водопостачання та водовідведення за договором від 01.01.10 № 204А/3 на суму 98 073,50 грн. Згідно з доводами позивача вказаний акт-рахунок виписано на підставі акту технічного обстеження водопроводу від 06.03.20 №2 за договором від 01.01.10 № 204А/3, за яким здійснено розрахунок безоблікового водокористування за період з 01.03.20 по 05.03.20 на підставі пунктів 10.1, 3.3, 3.4 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України. Враховуючи, що відповідачем не здійснено оплату акту-рахунку від 06.03.20 № 204а/3 у строк визначений договором від 01.01.10 № 204А/3, позивач просить стягнути з ПАТ «Запоріжжяобленерго» 98 073,50 грн. за послуги з питного водопостачання (безоблікове водокористування), 1245,53 грн. пені, 1020,93 грн. 3 % річних та 1274,96 грн. інфляційних втрат.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 908/1911/20 між суддями, 28.07.20 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 03.08.20 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1911/20 в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 03.09.20.

21.08.20 до суду надійшов відзив за вих. від 20.08.20 № 20/8/1, в якому відповідач просить залишити без задоволення позовні вимоги КП «Водоканал» посилаючись на: неправильне визначення позивачем періоду, протягом якого було здійснено безоблікове водокористування. В Акті від 06.03.20 позивач визначає дату початку безоблікового водокористування з дати складення контролером позивача акта-рахунку 29.02.20, у якому не вказано про наявність витоку у мережах відповідача за адресою вул. 8 Березня, 19. Разом з тим, до позову доданий витяг з журналу виконаних робіт позивача, у якому зазначено точну дату надходження інформації про виток води (05.03.20, 23:45) та дату його усунення працівниками позивача (06.03.20, 00:45). Даний доказ, на думку відповідача, підтверджує що виток води за адресою вул. 8 Березня, 19 мав місце у період з 05.03.20, 23:45 до 06.03.20, 00:45, тобто 1 годину; складений позивачем акт-рахунок № 729034 від 29.02.20 є рахунком, згідно якого позивачем було нараховано відповідачу до сплати вартість поданої питної води та прийнятих стічних вод за лютий 2020 р., тобто є підставою для здійснення платежів за лютий 2020 р. у розумінні п. 5.1. договору, а не актом технічного обстеження водоводу; вважає дату, яку визначив позивач початком нарахування вартості витрат питної води (наступний день після виставлення останнього акту-рахунку № 729034 від 29.02.20) необґрунтованою, а єдиним належним доказом, що дає можливість визначити період безоблікового водокористування, на думку відповідача, є витяг з журналу виконаних робіт позивача; також відповідач вказує на недоведеність позивачем факту балансової належності водопровідних мереж за адресою вул. 8 Березня, 19, у яких стався виток, до мереж відповідача, а тому не доведено і підстави виникнення у відповідача обов`язку сплатити за нібито безоблікове водокористування, що було спричинене витоком; вказує що п. 10.1 Правил № 190 не визначає виток води, зафіксований актом від 06.03.20, як безоблікове водокористування.

01.09.20 до суду надійшла відповідь за вих. від 31.08.20 № 5210/20/9 на відзив, в якій позивач спростовуючи доводи відповідача викладені у відзиві зазначив, зокрема, наступне. Останнє відвідування відповідача зі зняттям показань приладу обліку контролером КП Водоканал відбулося 29.02.20, про що складено Акт № 204 а/З від 29.02.20, Акт-рахунок № 729034 від 29.02.20, які підписані Сторонами без зауважень. Тобто, контролером КП Водоканал виконано вимоги п. 5.22 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України № 190 якими передбачено: У разі зняття показів засобів обліку представник виробника зобов`язаний … пересвідчитись у відсутності витоку води у мережі споживача . Тобто на момент зняття показань приладу обліку, а саме на 29.02.20 витоків не було виявлено, водопровідні мережі знаходились в належному стані. Інформацію про виявлення витоку диспетчером КП Водоканал було отримано о 23:45 год. 05.03.20, при цьому неможливо встановити саме момент початку витоку питної води, а в такому разі Виконавець послуг має керуватись п. 3.4 Правил №190 Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить 1 місяць . Тобто, якщо неможливо було точно встановити момент початку витоку то позивач вважає, що КП Водоканал було вірно здійснено розрахунок безоблікового водокористування Відповідача на підставі пунктів 10.1, 3.3, 3.4 Правил № 190 за період часу з 01.03.20 по 05.03.20, тобто після дня останнього зняття показань приладу обліку й до моменту виявлення витоку питної води на мережі відповідача. Крім того, позивач,зазначає, що відповідно до норм п. 14.2 Правил № 190 Споживачі зобов`язані мати схеми або виконавчі креслення своїх мереж водопостачання та водовідведення,розміщених як у землі, так і всередині будинків із зазначенням діаметра труб, місць розміщення арматури, санітарних приладів, вузлів обліку та інших приладів (пристроїв). Споживачі, що не мають схем або виконавчих креслень своїх мереж, повинні виконати інвентаризаційні креслення в строк, узгоджений з виробником. Виконавчими можуть бути креслення затвердженого проекту з нанесеними на них змінами, узгоджені з виробником, один примірник яких зберігається у виробника . У відповідача Схема мереж водопостачання була відсутня, в зв`язку з чим позивачем було складено Акт № 311-ИКВ від 23.07.19 з приписом про необхідність розроблення і надання для затвердження Схеми мереж водопостачання та водовідведення до 23.08.19. Відповідачем не розроблено й не надано для узгодження Схему до КП Водоканал . Також позивач вважає, що за збереження у належному стані вуличної трубопроводу ХВП діаметром 200 мм несе КП Водоканал відповідно до п.1.3, п. 14.1 Правил № 190, а починаючи з місця врізки відповідальність за збереження водопровідних мереж несе відповідач. Більш того, доказом того, що водопровідна мережа на якій стався виток питної води належить відповідачу є лист вих. № 25-25/4085 від 06.03.20 отриманий позивачем 06.03.20, в якому відповідач повідомляє, що виток був ліквідований персоналом СП ЄиР ПАТ Запоріжоблєнерго о 12 год. 45 хв. 06.03.20. Тобто, цим письмовим доказом Відповідач підтвердив належність водопровідної мережі, на якій стався виток, ПАТ Запоріжоблєнерго . Поряд з викладеним, позивач зазначає, що виток питної води стався в колодязі ВК-4 розташованому на відгалуженні водопровідної мережі яка належить відповідачу, після місця врізки але до приладу обліку - який встановлено в приміщенні електричної підстанції відповідача - що детально вказано в Схематичному зображенні Акту № 1 від 06.03.20. Таким чином, як вказує позивач, вказаний виток води не був облікований приладом обліку в силу свого розташування на розгалуженій системі водопровідних мереж відповідача. У зв`язку з чим, позивач вважає, вірним застосування п. 10.1 Правил № 190, в якому наведено вичерпний перелік ситуації технічного характеру за яких водокористування вважається безобліковим.

03.09.20 до суду надійшло клопотання за вих. від 02.09.20 № 727-юр про розстрочення виконання рішення суду, в якому представник відповідача просить суд у випадку задоволення позовних вимог розстрочити виконання рішення суду у справі № 908/1911/20 на один рік.

У судовому засіданні 03.09.20 судом оголошувалась перерва на 30.09.20.

У засіданні 30.09.20 судом прийнято до розгляду відзив за вих. від 20.08.20 № 20/8/1 та відповідь за вих. від 31.08.20 № 5210/20/9 на відзив.

Ухвалою від 30.09.20 суд на підставі ч. 6 ст. 250 ГПК України вирішив: розгляд справи № 908/1911/20 здійснювати за правилами загального позовного провадження; розпочати провадження у справі № 908/1911/20 в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 29.10.20 о 10 год. 30 хв.

13.10.20 позивачем до суду надані пояснення від 07.10.20 № 6078/20/9.

29.10.20 відповідачем до суду подано заяву з приводу листування між сторонами у справі.

У засіданні 29.10.20 судом прийнято до розгляду заяву пояснення від 07.10.20 № 6078/20/9, проти прийняття яких представник відповідача не заперечив.

Ухвалою від 29.10.20 судом закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.11.20 о 12 год. 30 хв.

У судових засіданнях 11.11.20 та 03.12.20 судом оголошувалась перерва на 03.12.20 та на 10.12.20 відповідно.

Представник позивача у судовому засіданні 10.12.20 підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 10.12.20 проти позову заперечив повністю з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. У випадку задоволення позову просив суд надати розстрочення виконання рішення.

У судовому засіданні 10.12.20, суд після виходу з нарадчої кімнати, оголосив вступну та резолютивну частини рішення. Представникам сторін повідомлено, коли буде складено повне рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.10 між комунальним підприємством «Водоканал» (надалі Водоканал) та відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» (Абонент) укладено договір № 204а/3 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації (далі договір), за умовами якого (абз. 1 п. 1.1 договору) Водоканал забезпечує Абоненту водопостачання на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам: вул. Автодорожна, 3А; вул. 8 Березня, 19; вул. К.Карого, 56; вул. О.Поради; вул. Автодорожня, 1, 1А, 1Б, 1В, 2А, 3, 3Б, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14; Зустрічний, 21 (у редакції п. 1 Додаткової угоди від 15.04.16 №1/15/04/2016).

У абзаці 2 п.1.1 договору визначено, що сторони крім іншого, керуються діючими «Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України» , затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу України від 27.06.08.

Згідно з розділом 2 договору «Термін дії договору» , договір укладається з 01.01.10 по 31.12.10. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його припинення не було письмово заявлено однією із сторін. Відносини сторін до укладання нового договору регулюються даним договором.

Пунктом 3.2.1 договору закріплено, що Абонент зобов`язався своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку та у відповідності з цим договором та нормативними документами вказаними в п.1.1 цього Договору.

Відповідно до п. 3.2.10 договору, відповідальними особами (особами їх заміщуючими), за водопостачання Абонента, зберігання пломб на водолічильних вузлах, вводах та водопровідних мережах Абонента, забезпечення безпечних умов праці при проведенні робіт по зняттю показників облікових приладів, огляду водолічильних вузлів, вводів водопроводу, водопровідних та каналізаційних мереж і споруд Абонента, підписання усіх видів актів, виконання приписів представників Водоканалу, Абонент призначає, у т.ч.: головного інженера Черненко Ф.Ф.

У п. 5.1 договору передбачено, що основним документом на оплату є акт-рахунок. Акти за питну воду та послуги стічних вод виписуються Абоненту представником Водоканалу при наявності особистого посвідчення. … Якщо абонент відмовляється підписати акт та акт-рахунок, вони підписуються представником Водоканалу, а в акті та акті-рахунку робиться відповідний запис про таку відмову. Документи пересилаються абоненту поштою. Оформлений таким чином акт-рахунок є обов`язковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за питне водопостачання та прийняття стічних вод.

Пунктом 5.2.1 Договору закріплено, що по водоспоживанню, нарахованому у відповідності з п. п. 3.3, 3.4 «Правил користування...» та ін. Абонент на підставі актів про порушення перераховує кошти на розрахунковий рахунок Водоканалу в банк на протязі 3 банківських днів з дня складання актів.

Пунктом 6.1 договору визначено, що сторони несуть відповідальність за невиконання зобов`язань у відповідності з чинним законодавством та вказаними в цьому договорі нормативними документами.

Згідно з п. 6.4 договору, Абонент сплачує об`єм витрат питної води в мережах Абонента внаслідок їх пошкодження, нераціонального водокористування, коли водолічильник на вводі відсутній або не працює з вини абонента відповідно п. 3.3 Правил користування за пропускною спроможністю вводу водопроводу.

У п. 9.1 договору сторонами закріплено, що межа розподілу водопроводу та каналізації визначається згідно схем водопостачання та водовідведення доданих до договору.

Додатковою угодою від 15.03.18 №1/15/03/2018 до договору від 01.06.10 № 204а/3, зокрема, викладено розділ 10 Юридичні адреси сторін договору в новій редакції: Абонентом визначено ПАТ «Запоріжжяобленерго» .

Як свідчать матеріали цієї справи, а саме Акт технічного обстеження водопроводу №1 до договору № 204а/3 від 06.03.20, представниками КП Водоканал 06.03.20 за адресою: вул. 8 Березня, 19, у присутності головного інженера ПАТ «Запоріжжяобленсрго» Черненко Ф.Ф., при обстеженні водопроводу та сантехнічного обладнання ЗВЕС ПС Новозапорожская було встановлено, зокрема, наступне: Подача питної води на майданчик Споживача здійснюється від міського водопроводу Ду 200 мм за одним водопровідним вводом Ду 100 мм. Колодязь стічного підключення розташований на тротуарі по вул. Іванова (ВК -1); далі трубопровід проходить по території приватного домоволодіння, де обладнано два водопровідних колодязі ВК-2 та ВК-3. На території підприємства у водопровідному колодязі ВК-4 обладнаний пожежний гідрант П-100 на трубопроводі Ду-100мм, кришка пожежного гідранту зачинена та опломбована раніше пломбою № 12064863, цілісність пломбування не порушена. У диспетчерську службу КП Водоканал цеха № 3 поступила заявка про витік. Після виїзду бригади АС цеха № 3 було визначено, що витік питної води відбувається у мережі Споживача після точки підключення, але до приладу обліку у колодязі ВК-4. Обліковий прилад обліку встановлено у приміщенні підстанції. Виток питної води припинено бригадою АС цеху №3 06.03.20 о 00-45 год. шляхом перекриття засувки ДУ 100мм у колодязі на врізці (ВК-1) .

Крім того, у Акті технічного обстеження водопроводу від 06.03.20 №1 до договору № 204а/3 зображено схему водопровідних мережах Споживача та місце витоку води на ній, а також зазначено, що у зв`язку з тим, що на водопровідних мережах Споживача ПАТ «Запоріжжяобленерго» виявлено виток питної води до приладу обліку, розрахунок об`єму питної води буде проводитись відповідно до п. п. 3.3, 3.4., 10.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.

Також, відповідачу у зазначеному Акті зроблено припис: у терміновому порядку ліквідувати виток питної води, про що у письмовому вигляді повідомити КП «Водоканал» .

Акт технічного обстеження водопроводу від 06.03.20 № 1 до договору № 204а/3 підписано представниками КП «Водоканал» ОСОБА_1 та Савченко Ю.Н.; також в акті зафіксовано, що головний інженер ПАТ «Запоріжжяобленерго» ОСОБА_2 від підпису акту відмовився.

Актом диспетчеру цеху № 3 КП «Водоканал» підтверджується прийняття заявки по 15-80 о 05.03.20 о 23 год. 45 хв. про виток води за адресою: 8 Березня,19, підстанція і буд. 21, та припинення витоку питної води бригадою цеху №3 позивача 06.03.20 о 00-45 год. шляхом перекриття засувки ДУ 100мм у колодязі на врізці (ВК-1).

Листом від 06.03.20 № 25-25/4085 ПАТ «Запоріжжяобленерго» повідомлено позивача, що виток води на пожежному гідранті розташованому у колодязі на території ПС Новозапорожская за адресою вул. Моторобудівників, 19 (вул. 8 Березня, 19) усунуто персоналом ПАТ «Запоріжжяобленерго» 06.03.20 о 12 год. 45 хв.

Також 06.03.20 представниками позивача, у присутності представника відповідача Черненко Ф.Ф., складено та підписано Акт технічного обстеження водопроводу № 2 до договору № 204а/3, яким визначено розрахунок об`єму води за період з 01.03.20 по 05.03.20.

На підставі Актів технічного обстеження від 06.03.20 до договору № 204а/3 КП «Водоканал» виписало на оплату відповідачу акт-рахунок № 204а/3 за період з 01.03 по 05.03.20 за об`єктом споживання по вул. 8 Березня, 19, м. Запоріжжя послуга водопостачання 6782,400х12,05 = 81727,92 грн., всього з ПДВ 98073,50 грн.

Вбачається, що відповідач з Актами технічного обстеження водопроводу № 1 та № 2 до договору № 204а/3 від 06.03.20 та актом-рахунком від 06.03.20 ознайомлений, від підпису відмовився, про що в зазначених Актах та акті-рахунку зроблено відповідний запис.

КП «Водоканал» на адресу ПАТ «Запоріжжяобленерго» 11.03.20 надіслало лист від 10.03.20 № 1801/20/08 (з описом вкладення) разом з Актами технічного обстеження водопроводу від 06.03.20 №№1, 2 до договору № 204а/3 та актом-рахунком № 204а/3 від 06.03.20 на суму 98 073,50 грн. (з ПДВ) та зазначено про необхідність оплати споживачем акту-рахунку згідно умов договору.

Відповідач не здійснив оплату акту-рахунку № 204а/3 від 06.03.20 на суму 98 073,50 грн. (з ПДВ), що стало підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 98 073,50 грн. основного боргу (безоблікове водокористування), 1245,53 грн. пені, 1020,93 грн. 3 % річних та 1274,96 грн. інфляційних втрат.

Вирішуючи спір у цій справі по суті спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України (далі ГК України) майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення містяться й у статтях 525,526 ЦК України.

Як зазначалось вище, між КП «Водоканал» та ПАТ «Запоріжжяобленерго» укладено договір від 01.01.10 № 204а/3 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації.

В ході розгляду цієї справи по суті спору жодною із сторін не оспорювався факт чинності вказаного договору.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України закріплено, якщо за договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 22 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» закріплено, серед обов`язків споживача питної води: раціонально використовувати питну воду, не допускати її витоків із внутрішньобудинкових мереж та обладнання; вчасно повідомляти підприємства питного водопостачання про виявлені пошкодження на об`єктах централізованого питного водопостачання і водовідведення, які їм належать або якими вони користуються; утримувати в належному технічному і санітарному стані водопровідні мережі та обладнання.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» , підприємство питного водопостачання та централізованого водовідведення, зокрема, має право здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків та споруд, вимагати термінового усунення витоків з водопровідних мереж та обладнання.

Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 30 від 05.07.95 затверджено Правила технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України (Правила № 30).

Згідно з п. 10.4.1. Правил № 30, до втрат води належать, зокрема, необліковані витрати води до водолічильників - у разі аварій на трубопроводах, витоків з мереж і споруд на них, витоків з водорозбірних колонок, витрат води на протипожежні заходи, а також у разі крадіжок води (не погоджені з виробником приєднання, користування водою без укладання договору з виробником тощо).

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначається Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України , затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.08 (надалі - Правила № 190).

Правила №190 є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

У п. 14.2 Правил № 190 закріплено, що споживачі зобов`язані мати схеми або виконавчі креслення своїх мереж водопостачання та водовідведення, розміщених як у землі, так і в середині будинків із зазначенням діаметра труб, місць розміщення арматури, санітарних приладів, вузлів обліку та інших приладів (пристроїв). Споживачі, що не мають схем або виконавчих креслень своїх мереж, повинні виконати інвентаризаційні креслення в строк, узгоджений виробником. Виконавчими можуть бути креслення затвердженого проекту з нанесеними на них змінами, узгоджені з виробником, один примірник яких зберігається у виробника.

Пунктом 15.2 Правил №190 визначено, що виробники та споживачі зобов`язані забезпечити охорону і цілісність систем централізованого питного водопостачання та водовідведення, які перебувають у них на балансі (трубопроводи, споруди, засоби обліку, люки, колодязі, гідранти тощо), не допускати їх пошкодження, затоплення й розморожування, очищати від льоду та снігу ляди колодязів, стежити за цілісністю встановлених пломб, забезпечувати відведення поверхневих вод від колодязів.

Відповідно до п. 10.1 Правил № 190, у разі виявлення витоку води через зіпсування санітарно-технічних приладів та арматури, пошкодження внутрішньої (у тому числі внутрішньобудинкової) мережі водопостачання, нераціонального використання води, у випадку, коли засіб обліку на вводі відсутній або не працює з вини споживача, останній здійснює розрахунок за воду з виробником згідно з п. 3.3 цих Правил.

Відповідно до п. 3.3 Правил №190, у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

Пунктом 3.4 Правил №190 передбачено, що розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Відповідач (його представник) в ході розгляду цієї справи по суті заперечував факт витоку води саме в його мережах.

Як свідчать наявний у матеріалах справи Акт технічного обстеження систем водопостачання та водовідведення № 311-ИКВ від 23.07.19, який підписано представником відповідача Черненко Ф.В. та представниками КП «Водоканал» до договору № 204а/3 від 01.06.10, позивачем видано ПАТ «Запоріжжяобленерго» припис розробити та узгодити з КП «Водоканал» схему розподілу водопровідно-каналізаційних мереж, із зазначенням меж розподілу та зон балансової належності виконану у відповідності до п. 14.2. 14.2 Правил № 190 у строк 23.08.19.

На аркуші 2 Акту № 311-ИКВ від 23.07.19, який також підписано представником відповідача Черненко Ф.Ф. та представниками КП «Водоканал» , зображено умовну схему водопостачання площадки Абонента.

Як встановлено судом під час розгляду цієї справи по суті спору, відповідачем приписи КП «Водоканал» щодо розроблення та узгодження схем зон балансової належності водопровідних та каналізаційних мереж не виконано.

Докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні.

У листі від 01.10.14 № 25-25/14385-02 ПАТ Запоріжжяобленерго повідомлено КП «Водоканал» про перелік площадок, які знаходяться на балансі відповідача по договору з КП «Водоканал» від 01.06.10 № 204а/3, у т.ч. по вул. 8 Березня, 19 ПС Новозапорізька . Також у листі відповідач зазначив, що схеми розподілу водопровідних та каналізаційних мереж залишаються без змін.

Враховуючи, що в Акті № 311-ИКВ від 23.07.19, який підписано уповноваженими представниками сторін, зображено умовну схему водопостачання площадки Абонента, що відповідачем вимоги п. 14.2 Правил № 190 та припис позивача щодо розроблення та узгодження з КП «Водоканал» схеми розподілу водопровідно-каналізаційних мереж, із зазначенням меж розподілу та зон балансової належності у строк 23.08.19 не виконано, суд дійшов висновку, що саме відповідач у даному випадку мав належними та допустимими доказами довести, що аварійна ситуація з витоку води по майданчику Соживача вул. 8 Березня, 19, сталась не на його мережі та за відсутності його вини.

При цьому, судом враховано, що саме представником відповідача Черненко Ф.Ф. (який був присутнім при складанні представниками КП «Водоканал» Актів технічного обстеження №№ 1, 2) повідомлено позивача про усунення витоку води персоналом ПАТ Запоріжжяобленерго 06.03.20 о 12 год. 45 хв.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази на підтвердження обставини витоку води зафіксованого Актами технічного обстеження №1 та №2 від 06.03.20 за адресою вул. 8 Березня, 19 саме в мережі відповідача до приладу обліку, є більш вірогідними, ніж докази надані на її спростування (взагалі не надані відповідачем).

Згідно з ч.1 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин, судом визнано доведеною позивачем обставину, про те, що виток води відбувся на мережі відповідача до приладу обліку (тобто витрати води приладом обліку відповідача не обліковані), що є підставою для нарахування плати за безоблікове водокористування на підставі п.п. 3.3, 3.4, 10.1 Правил №190.

На підставі викладеного та відповідно до п.п. 3.3. Правил позивачем здійснено розрахунок безоблікового водокористування за математичною формулою: Q= рd 2 /4 х V х t, Q =(3,14 х 0,1 2 ):4 х 2м/сек х 5днів х 24 год. х 3600 сек. = 6782,400 м 3 .

Відповідач заперечував вірність здійсненого позивачем розрахунку в частині визначеного позивачем часу (періоду) безоблікового водокористування.

Як свідчать наявні у справі № 908/1911/20 докази, останній акт із врахуванням показників засобу обліку води в порядку визначеному умовами договору № 204а/3 до події з витоку води (про який йде мова в Актах технічного обстеження №1, № 2 від 06.03.20) на території ПАТ Запоріжжяобленерго складався представником КП Водоканал 29.02.20, тому початком розрахункового періоду, позивачем визначено день, наступний за днем складання останнього акту, а саме 01.03.20.

При цьому, позивач посилався, що 29.02.20 при знятті представником КП Водоканалу показів засобів обліку, які зафіксовані у акті від 29.02.20, не було виявлено витоку води у мережі споживача.

Пунктом 5.22 Правил № 190 закріплено, що у разі зняття показів засобів обліку представник виробника зобов`язаний перевіряти цілісність пломб на засобах обліку, гідрантах, запірній арматурі та інших водопровідних пристроях, що перебувають у віданні споживача, а також пересвідчитись у відсутності витоку води у мережі споживача.

З огляду на викладене, перевіривши розрахунок позивача обсягів витрат води безоблікового водокористування, судом встановлено відповідність розрахунку вимогам Правил №190, у т.ч. правильне визначення розрахункового періоду безоблікового користування з 01.03.20 по 05.03.20.

Доводи відповідача, що розрахунковий період безобліокового водокористування слід визначати не з 01.03.20, а з часу (дати) реєстрації заявки відповідача про виток води 05.03.20 о 23 год. 45 хв., судом не прийнято до уваги, оскільки подання диспетчеру КП Водоканал такої заявки жодним чином не підтверджує факту початку безоблікового користування, а лише фіксує наявність такого витоку на час звернення особи до КП Водокнал .

Як свідчать матеріали цієї справи, КП «Водоканал» керуючись п. п. 10.1, 3.3, 3.4 «Правил…» на підставі Актів технічного обстеження водопроводу від 06.03.20 за №№1, 2 складено акт-рахунок № 204а/3 від 06.03.20 за період з 01.03.20 по 05.03.20 на суму 98073,50 грн. з ПДВ, який у зв`язку із відмовою представника відповідача його підписати, було направлено йому листом від 10.03.20 № 1801/20/08 з описом вкладення від 11.03.20 з вимогою здійснити оплату за безоблікове водокористування по акту-рахунку № 204а/3 від 06.03.20. Разом з даним листом відповідачеві крім акту-рахунку № 204/а/3 від 06.03.20 направлялися акти технічного обстеження від 06.03.20 №№ 1, 2.

Пунктом 5.2.1 договору визначено, що по водоспоживанню, нарахованому у відповідності з п. п. 3.3, 3.4 «Правил користування…» , абонент на підставі актів про порушення перераховує кошти на розрахунковий рахунок Водоканалу в банк на протязі 3-х банківських днів з дня складання актів.

За приписами п. 5.1 договору, основним документом на оплату є акт-рахунок. Якщо Абонент відмовляється підписати акт та акт-рахунок, вони підписуються представником Водоканалу, а в акті та акті-рахунку робиться відповідний запис про таку відмову. Документи надсилаються Абоненту поштою. Оформлений таким чином акт-рахунок є обов`язковим для виконання у вказані у ньому терміни, також є підставою для розрахунків за питне водопостачання та приймання стічних вод.

На день розгляду справи відповідач не здійснив оплату акту-рахунку № 204а/3 від 06.03.20 на суму 98073,50 грн. з ПДВ.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 98073,50 грн. за безоблікове водокористування за період з 01.03.20 по 05.03.20 суд вважає обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1245,53 грн. пені, 1020,93 грн. 3 % річних та 1274,96 грн. інфляційних втрат. Детальні розрахунки нарахованих сум пені, 3 % річних та інфляційних наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Пунктом 6.2. Договору визначено, що у випадку прострочення сплати наданих Водоканалом послуг в термін, зазначений в п. п. 5.1, 5.2 Договору, Абонент зобов`язаний сплатити Водоканалу пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати, але в будь-якому разі пеня не може перевищувати 100% загальної суми боргу, згідно Закону України «Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення платежів за спожиті комунальні послуги та утримання придомових територій» від 20.05.99 № 686-ХIV.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідачем не надано контрозрахунку заявленої позивачем до стягнення суми пені, та нарахувань визначених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Матеріалами цієї справи підтверджується, порушення відповідачем зобов`язань щодо здійснення своєчасної оплати акта-рахунка № 204а/3 від 06.03.20 на суму 98073,50 грн. з ПДВ.

При цьому судом визнано обґрунтованим визначення терміну сплати позивачем нарахованої суми боргу за безоблікове водокористування на підставі п. 5.1. договору, з огляду на відмову представника споживача від підпису складених позивачем Актів технічного обстеження від 06.03.20 №1 та №2 та акту-рахунку № 204а/3 від 06.03.20 на суму 98073,50 грн. з ПДВ

Перевіривши за допомогою системи «Законодавство» здійснений позивачем розрахунок пені за період з 13.03.20 по 17.07.20 у сумі 1245,53 грн., 3% річних за період з 13.03.20 по 17.07.20 у сумі 1020,93 грн. та інфляції за період з квітня по червень 2020 р. у сумі 1274,96 грн., суд дійшов висновку, що їх виконано вірно.

У зв`язку із чим, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 245,53 грн. пені, 1020,93 грн. 3% річних та 1274,96 грн. інфляції підлягають задоволенню судом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у розмірі 2102 грн. покладається на відповідача.

Відповідачем подано до суду клопотання про розстрочення виконання рішення суду на 1 рік, яке обґрунтовано тим, що ПАТ Запоріжжяобленерго є підприємством державного сектору економіки та знаходиться у вкрай тяжкому фінансовому стані, та не має можливості виконати рішення суду по даній справі, у зв`язку з відсутністю на поточних рахунках грошових коштів, наявної мільярдної заборгованості з податкового боргу, а тому вказує, що є об`єктивні підстави для відстрочення виконання рішення суду. Крім того, відповідач звертає увагу, що така ситуація утворилась не з його вини, оскільки основною причиною скрутного фінансового становища товариства є значна заборгованість споживачів за надані населенню області послуги з постачання електричної енергії, надання судами розстрочки виконання рішень боржникам ПАТ Запоріжжяобленерго , а також відсутність у товариства можливості отримувати прибуток через встановлення НКРЕКП для відповідача нульового алгоритму та встановлення щодобових багатомільйонних відрахувань протягом кількох років. Також відповідач вказує, що станом на 01.07.20 дебіторська заборгованість споживачів за відпущену до 01.01.19 електроенергію склала 1591,5 млн. грн., станом на 01.08.20 р. кредиторська заборгованість ПАТ Запоріжжяобленерго за роботи, послуги, ТМЦ (без врахування заборгованості за електроенергію та штрафних санкцій ДП Енергоринок ) становить 139 158,23 тис. грн. ПАТ Запоріжжяобленерго включено до переліку об`єктів великої приватизації державної власності. На підставі п. 12, ч. 1, ст. 34 Закону України Про виконавче провадження виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації. Станом на 18.05.20 у Вознесенівському ВДВС у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 53254372 про стягне ння заборгованості з ПАТ Запоріжжяобленерго на користь фізичних та юридичних осіб, до складу якого входить 1103 виконавчих проваджень на суму 52 198 461,83 грн. без урахування виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 239 ГПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Частинами 1, 4 ст. 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розглядаючи клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення щодо сплати суми боргу на 1 рік судом прийнято до уваги, що відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру» , а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Окрім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує (може порушити) основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

З`ясувавши правову позицію позивача щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення (заперечив повністю), проаналізувавши доводи відповідача, викладені у його клопотанні про розстрочення виконання судового рішення та надані в обґрунтування вказаного клопотання докази (довідки складені ПАТ Запоріжжяобденерго в односторонньому порядку щодо боргів підприємства та дебіторської заборгованості споживачів (покупців) перед відповідачем; повідомлення виконавчої служби про те, що до зведеного виконавчого провадження, де боржником є ПАТ Запоріжжяобденерго , входить 1103 виконавчі провадження на суму 52198461,83 грн.; лист ФДМУ про включення відповідача до переліку об`єктів великої приватизації державної власності, довідки про залишки на поточних рахунках), суд дійшов висновку, що відповідач не довів належними та допустимими доказами наявності підстав для розстрочення рішення та факту скрутного фінансового становища.

Так, у розумінні суду належними доказами які можуть підтвердити скрутний стан відповідача, зокрема, можуть бути відповідні баланс та звіт про фінансові результати діяльності підприємства з відміткою про прийняття їх уповноваженим державним органом; висновок експерта, незалежний аудиторський висновок.

А надані відповідачем до клопотання довідки (щодо податкового боргу, дебіторської/кредиторської заборгованості, дефіциту обігових коштів, нормативів відрахувань, про залишки на поточних рахунках коштів тощо) то останні, не підтверджують актуальний фінансовий стан відповідач на час звернення до суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення.

Окрім того, відповідачем не обґрунтовано та не доведено суду, яким чином він, з огляду на борги та відсутність грошових коштів, про які зазначає у своїх довідках, планує здійснювати щомісячні платежі у випадку розстрочення суми боргу за судовим рішенням у даній справі рівними частинами протягом року.

Також судом враховано, що позивач і відповідач є суб`єктами господарювання, які несуть однакову економічну (матеріальну) відповідальність за свої дії та однакові ризики. А тому, довготривале невиконання відповідачем зобов`язань за договором може мати негативний вплив на діяльність підприємства позивача.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що надання розстрочення виконання рішення є правом господарського суду, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що відповідач поданими доказами не довів наявності виключних обставин, як підстави для надання розстрочення судового рішення, суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду на 1 рік.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 73-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити .

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь комунального підприємства «Водоканал» (69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 61, код ЄДРПОУ 03327121) - 98 073 (дев`яносто вісім тисяч сімдесят три) грн. 50 коп. за безоблікове водокористування, 1 245 (одну тисячу двісті сорок п`ять) грн. 53 коп. пені, 1 020 (одну тисячу двадцять) грн. 93 коп. 3 % річних, 1 274 (одну тисячу двісті сімдесят чотири) грн. 96 коп. інфляційних втрат та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та пп. 17.5. п. 1 Розділу XI «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» та п. 4 розділу X «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ»ГПК України.

Дата підписання рішення 30.12.20.

Суддя В.Л. Корсун