Рішення

від 17.12.2020 по справі 909/658/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.12.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/658/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М., секретар судового засідання Кричовський Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Підприємства споживчої кооперації "Ринок" Надвірнянського районного споживчого товариства

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Іванюка Володимира Михайловича

про зобов`язання звільнити приміщення площею 32,8 м 2 , що знаходиться за адресою: м. Надвірна, майдан Шевченка, 4 та стягнення упущеної вигоди в сумі 31285,00 грн,

за участю:

від позивача: Петришин С.Р.;

від відповідача: Семків М.Н.

Встановив: Підприємство споживчої кооперації "Ринок" Надвірнянського районного споживчого товариства звернулось з позовом до Фізичної особи-підприємця Іванюка Володимира Михайловича про зобов`язання звільнити приміщення площею 32,8 м 2 , що знаходиться за адресою: м. Надвірна, майдан Шевченка, 4 та стягнення упущеної вигоди в сумі 31285,00 грн.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

03.08.2020, Господарський суд Івано-Франківської області постановив ухвалу, якою позовну заяву Підприємства споживчої кооперації "Ринок" Надвірнянського районного споживчого товариства залишив без руху та зобов`язав позивача протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви.

21.08.2020, до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 26.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; суд ухвалив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

07.09.2020, на адресу суду від ФОП Іванюка Володимира Михайловича надійшла заява заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (вх. № 11539/20). В поданій заяві відповідач просить суд розглядати справу в порядку загального позовного провадження, в задоволенні позову відмовити та стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати за надання правової допомоги.

22.09.20, суд постановив ухвалу про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 22.10.2020.

22.10.2020, до суду надійшла заява позивача про долучення доказів на підтвердження повернення платежів ФОП Іванюка В.М. за період липень-жовтень 2020 року. Враховуючи, що заява не скріплена електронним цифровим підписом, суд залишив останню без розгляду.

22.10.2020, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті на 18.11.2020.

18.11.2020, надійшла заява позивача про долучення доказів на підтвердження повернення платежів ФОП Іванюка В.М. за період липень-жовтень 2020 року. Суд задоволив подану заяву; докази прийняті судом та долучені до матеріалів справи (том 1, а.с. 233-237).

Хід розгляду справи по суті викладено в наявних у матеріалах справи ухвалах суду та відображено в протоколах судових засідань.

17.12.2020, розгляд справи по суті завершено; суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує з підстав викладених у позовній заяві; просить суд позов задоволити в повному обсязі.

Підтримуючи позов зазначає таке.

- Спірний договір припинив свою дію 01.01.2020 (рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.11.2019 у справі № 909/899/19).

- Позивач (наймодавець) категорично заперечує щодо продовження користування майном наймачем після 31.12.2019 року, про що відповідач був повідомлений належним чином; всіх сплачені ФОП Іванюком В.М. орендні платежі, після припинення договору, повернуті останньому.

- З огляду на зайняття відповідачем складського приміщення територія площею 32,8 м 2 , що знаходиться за адресою: м. Надвірна, майдан Шевченка, 4, після 31.12.2019 (закінчення строку договору оперативної оренди об`єкта нерухомості від 01.07.2016), позивач вважає дії останнього протиправними, такими, що позбавляють власника майна на отримання реального доходу у вигляді орендної плати та породжує недоотримання коштів та заподіяння збитків (упущеної вигоди) в сумі 31285,00 грн.

Матеріально-правовою підставою позову визначені статті 142, 224, 225, 291 Господарського кодексу України та статті 22, 623, 764 Цивільного кодексу України.

Позиція відповідача.

Відповідач проти позову категорично заперечує; просить суд в позові відмовити, що зазначив письмово у відзиві викладеному у заяві запереченні проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (вх. № 11539/20 від 07.09.2020; том 1 , а.с. 208-210).

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає таке.

- Спірний договір відповідно до п.4.1. було укладено строком (на шість місяців) до 31.12.2016. Після закінчення договору оренди ФОП Іванюк В.М. на тих самих умовах продовжив користуватись найманим майном та щомісяця вчасно вносив орендні платежі. З огляду на вищевикладене, відповідач стверджує, що згідно приписів ч.4 ст. 284 ГК України, з 31.12.2016 договір постійно продовжується на шість місяців. При цьому наголошує, що орендарем і на даний час виконуються умови договору оренди від 01.07.2016, не зважаючи на повернення орендодавцем з січня 2020 року сплачених відповідачем орендних платежів.

- Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 27.11.2019 визнано за Фізичною особою - підприємцем Іванюком Володимиром Михайловичем право на користування складським приміщенням - територією площею 32, 8 м2, яке розташоване за адресою м. Надвірна, майдан Шевченка, 4, на строк до 31.12.2019. Визнано договір оперативної оренди об`єкта нерухомості від 01.07.2016, укладений між Підприємством споживчої кооперації Ринок Надвірнянського районного споживчого товариства та Фізичною особою - підприємцем Іванюком Володимиром Михайловичем, таким, що продовжив свою дію на тих же умовах і на той же строк до 31.12.2019.

На думку відповідача, право на припинення договору оренди у позивача могло би виникнути після 31.12.2019. Однак, у вищезазначеній справі судом задоволено заяву Фізичної особи - підприємця Іванюка Володимира Михайловича про забезпечення позову, шляхом заборони Підприємству споживчої кооперації Ринок Надвірнянського районного споживчого товариства вчиняти дії, а саме: опечатувати та закривати складське приміщення - територія площею 32, 8 кв. м., яке розташоване за адресою м. Надвірна , майдан Шевченка , 4 до часу вирішення судового спору по суті про визнання права користування приміщенням, а договір оренди таким, що продовжив свою дію на тих же умовах і на той же строк до 31.12.2019 (ухвала від 29.08.2019).

Відповідач наголошує, що згідно приписів ч.7 ст. 145 ГПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Рішення набрало законної сили 26.12.2019 року, клопотань учасників справи про скасування ухвали про забезпечення позову не надходило.

З огляду на вищевикладене відповідач стверджує, що дію договору оренди продовжено до 31.06.2020 у відповідності до вимог ст.764 ЦК України, а право на розірвання договору у позивача виникло тільки в період одного місяця після закінчення дії договору, тобто впродовж липня 2020 року, після закінчення дії ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 29.08.2019. Оскільки в цей період часу позивач із заявою щодо припинення дії договору не звертався, дію спірного договору продовжено до 31.12.2020.

- Пунктом 5.1 договору оперативної оренди об`єкта нерухомості визначено розмір орендної плати в сумі 1968,00 грн за 32,8 м 2 , тобто 60 грн. за м 2 . З урахуванням продовження дії договору оренди позивач не може в односторонньому порядку змінювати розмір орендної плати в порядку не передбаченому договором. При цьому, встановлення орендної плати для інших орендарів не може поширюватись як аналогія на діючий договір.

- Позивач не довів наявної у нього можливості в період дії карантину та закриття ринку здачі даного приміщення в оренду на умовах сплати 200,00 грн. за м 2 .

Обставини справи, встановлені судом. Оцінка доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у відповідності до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.

01.07.2016 між Підприємством споживчої кооперації Ринок Надвірнянського районного споживчого товариства, як орендодавцем, та Фізичною особою - підприємцем Іванюком Володимиром Михайловичем, як орендарем, укладено договір оперативної оренди об`єкта нерухомості б/н (том 1, а. с. 117 - 121).

Умови договору такі.

- Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування складське приміщення територія загальною площею 32, 8 м 2 , яке розташоване за адресою: м. Надвірна, майдан Шевченка, 4 (п. 1.1. договору).

- Орендар вступає в строкове платне користування об`єктом оренди з 01.07.2016 (п. 2.2. договору).

- Об`єкт оренди повертається Орендодавцеві Орендарем з урахуванням нормального фізичного зносу за актом приймання-передачі об`єкта оренди, в якому сторони зазначають склад об`єкта оренди, його стан на момент повернення, протягом 5-ти робочих днів з моменту закінчення строку дії оренди (п. 2.4. договору).

- Орендар, у разі належного виконання своїх обов`язків за цим договором після спливу строку договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди на новий строк. Про свій намір скористатися переважним правом на укладання договору найму Орендар зобов`язаний письмово повідомити Орендодавця не пізніше ніж за два дні до закінчення дії цього Договору. Умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов переважне право Орендаря на укладення договору припиняється (п. 3.4.1 договору).

- Договір набуває чинності з 01 липня 2016 і діє до 31 грудня 2016 включно (п. 4.1. договору).

- Дія договору припиняється у випадках: закінчення строку на який його було укладено; у випадку банкрутства Орендаря; якщо об`єкт оренди в силу обставин, за які орендар не відповідає, виявиться в стані, непридатному для використання; у разі дострокового розірвання цього Договору за згодою сторін, а також за ініціативою однієї зі сторін у випадках передбачених цим Договором та чинним законодавством; відчуження орендодавцем об`єкта оренди (п. 4.3. договору).

- Орендна плата за користування одним квадратним метром об`єкта оренди становить 60 грн. за місяць. Загальний розмір орендної плати за місяць користування об`єктом становить 1 968, 00 грн. (п. 5.1. договору).

- Всі зміни та доповнення до цього договору є чинними, якщо вони оформлені у письмовому вигляді за належними підписами повноважних представників обох сторін (п. 7.1. договору).

- На відносини, що виникають з цього договору, не поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (п. 10.1. договору).

У серпні 2019 року ФОП Іванюк В. М. звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Підприємства споживчої кооперації Ринок Надвірнянського районного споживчого товариства про визнання права користування приміщенням, а договір оренди таким, що продовжив свою дію на тих же умовах і на той же строк до 31.12.2019.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 27.11.2019 вищевказаний позов задоволено та визнано за Фізичною особою - підприємцем Іванюком Володимиром Михайловичем право на користування складським приміщенням - територією площею 32, 8 м2, яке розташоване за адресою м. Надвірна, майдан Шевченка, 4, на строк до 31.12.2019. Визнано договір оперативної оренди об`єкта нерухомості від 01.07.2016, укладений між Підприємством споживчої кооперації Ринок Надвірнянського районного споживчого товариства та Фізичною особою - підприємцем Іванюком Володимиром Михайловичем, таким, що продовжив свою дію на тих же умовах і на той же строк до 31.12.2019.

Згідно приписів ч.4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

28.12.2019, ПСП "Ринок" Надвірнянського РСТ надіслало ФОП Іванюку В.М. повідомлення про припинення, з 01.01.2020, укладеного між сторонами договору оперативної оренди об`єкта нерухомості у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено (п. 4.3.1. договору) та відсутність наміру орендодавця продовжувати дані договірні зобов`язання. Згідно умов п. 2.4. договору, орендодавець запропонував орендарю з`явитися 03 січня 2020 року о 12:00 год. за місцезнаходженням орендованого майна для оформлення акта приймання-передачі об`єкта оренди.

Повідомлення направлено на всі відомі орендодавцю адреси, а саме: АДРЕСА_2 (місце реєстрації відповідача); АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 (зазначені відповідачем у справі № 909/899/19). Докази направлення повідомлення наявні в матеріалах справи.

03.01.2020 о 12:00 год, комісією у складі: директора ПСК "Ринок" Надвірнянського РСТ Кріцака В.М., бухгалтера ПСК "Ринок" Андруняк М.М., голови ревізійної комісії Надвірнянського РСТ Савуляк С.М, контролера ПСК "Ринок" - Ярецького М.Б. складено комісійний акт про відмову у підписанні акта приймання-передачі об`єкта оренди.

06.01.2020, позивачем направлено відповідачу на всі зазначені вище адреси повідомлення аналогічного змісту; докази направлення останнього відповідачу наявні в матеріалах справи.

13.01.2020 об 11:00 год, комісією у складі: директора ПСК "Ринок" Надвірнянського РСТ Кріцака В.М., бухгалтера ПСК "Ринок" Андруняк М.М., голови ревізійної комісії Надвірнянського РСТ Савуляк С.М, контролера ПСК "Ринок" - Легка І.М. складено комісійний акт про відмову у підписанні акта приймання-передачі об`єкта оренди.

20.01.2020, ПСК "Ринок" Надвірнянського РСТ направлено на всі відомі адреси ФОП Іванюка В.М. заперечення щодо користування приміщенням в якому відповідачу запропоновано з`явитися 24.01.2020 року об 11:00 год. для оформлення акта приймання-передачі складського приміщення; докази направлення заперечення відповідачу наявні в матеріалах справи.

24.01.2020, о 12:00 год, комісією у складі: директора ПСК "Ринок" Надвірнянського РСТ Кріцака В.М., бухгалтера ПСК "Ринок" Андруняк М.М., голови ревізійної комісії Надвірнянського РСТ Савуляк С.М, контролера ПСК "Ринок" - Ярецького М.Б. складено комісійний акт про відмову від отримання заперечення щодо користування приміщенням від 20.01.2020 та підписання акта приймання-передачі об`єкта оренди; в акті зазначено, що Іванюк Володимир Михайлович продовжує використання майна без чинного договору оренди.

З огляду на вищевикладене, позивач звернувся до Надвірнянського відділення поліції ГУНП в Івано-Франківській області (заява реєстраційний №745 від 31.01.2020 року).

За даним фактом проведена перевірка, що відображено в наявній в матеріалах справи відповіді на вищевказане звернення (том 1, а.с. 168). За результатами проведеної перевірки, директору ПСК "Ринок" Надвірнянського РСТ, рекомендовано звернутися до суду.

07.07.2020, о 13:40 год, комісією у складі: бухгалтера ПСК "Ринок" Андруняк М.М. , контролерів ринку - Легкої І.А. та Баб`юк І.В. складено акт обстеження складського приміщення площею 32,8 м 2 про виявлення порушення правил торгівлі та оренди складського приміщення площею 32,8 м 2 .В акті зазначено, що ФОП Іванюк Володимир Михайлович здійснює торгівлю без договору оренди.

На доказ здійснення відповідачем торгівлі в зазначеному вище приміщенні після закінчення строку укладеного сторонами договору оренди, позивачем до позовної заяви додано фотографії від 07.07.2020 (том 1, а.с. 200-202).

Позивач стверджує, що ПСК "Ринок" Надвірнянського РСТ, з огляду на заперечення щодо продовження договору оперативної оренди об`єкта нерухомості, повертало ФОП Іванюку В.М. всі орендні платежі здійснені останнім з січня по жовтень 2020 року. На доказ чого подав суду копії наступних доказів: довідки ПСП "Ринок" Надвірнянського РСТ про поступлення та повернення коштів ФОП Іванюкок В.М. за 2020 рік (том 1, а.с. 164), платіжного доручення № 744 від 11 червня 2020 року на суму 1968, 00 грн (том 1, а.с. 167), платіжного доручення № 800 від 31 липня 2020 року на суму 1968, 00 грн (том 1, а.с. 234), платіжного доручення № 814 від 11 серпня 2020 року на суму 1968, 00 грн (том 1, а.с. 235), платіжного доручення № 858 від 11 вересня 2020 року на суму 1968, 00 грн (том 1, а.с. 236) та платіжного доручення № 883 від 09 липня 2020 року на суму 1968, 00 грн (том 1, а.с. 237).

Позивач вважає дії відповідача протиправними, такими, що позбавляють власника майна на отримання реального доходу у вигляді орендної плати, породжує недоотримання коштів і заподіяння збитків (упущеної вигоди) ПСП "Ринок" Надвірнянського РСТ. В зв`язку з чим нарахував до стягнення з ФОП Івакюка В.М. 31285,00 грн. упущеної вигоди.

Розрахунок упущеної вигоди проведений з урахуванням постанови від 02.12.2019 №55 "Про затвердження розцінок на оренду ПСК "Ринок" Надвірнянського РСТ ", згідно якої затверджено розцінки на оренду з 01.01.2020.

На складське приміщення територія нарахування здійснено наступним чином:

січень 2020 року 32,8 х 200,00 = 6560,00 грн;

лютий 2020 року 32,8 х 200,00 = 6560,00 грн;

березень 2020 року 32,8 х 200,00 - (6560/31=211х16 днів до карантину) = 3376,00 грн;

квітень - карантин;

травень 2020 року 32,8 х 200,00 - (6560/31=211х19 днів до карантину) = 4009,00 грн;

червень 2020 року 32,8 х 200,00 = 6560,00 грн;

липень 2020 року 32,8 х 200,00 - (6560/31=211х20 днів до карантину) = 4220,00 грн.

В обгрунтування розрахунку упущеної вигоди позивачем подано наступні докази:

- постанову від 02.12.2019 №55 Про затвердження розцінок на оренду ПСК "Ринок" Надвірнянського РСТ (том 1, а.с. 170);

- заяви ФОП Йосипенко І.М. та ФОП Стрільбицького М.М. щодо оренди спірного приміщення (том 1, а.с. 171, 172);

- договір оперативної оренди об`єкта нерухомості від 01.01.2019 року укладений між Підприємством споживчої кооперації Ринок Надвірнянського районного споживчого товариства, як орендодавцем, та Фізичною особою - підприємцем Ковальчишин М.В., як орендарем та додаткову угоду до вказаного договору (том 1, а. с. а. с. 173 - 185);

- договір оперативної оренди об`єкта нерухомості від 01.01.2019 року укладений між Підприємством споживчої кооперації Ринок Надвірнянського районного споживчого товариства, як орендодавцем, та Фізичною особою - підприємцем Томин Л.С., як орендарем та додаткову угоду до вказаного договору (том 1, а. с. а. с. 186 - 198);

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за індексним номером 124787121 від 25.02.2018 (том 1, а.с. 199). Згідно із зазначеним витягом з право власності позивача на об`єкт оренди зареєстроване 29.03.2018.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення. Висновки суду.

Предметом спору у цій справі є звільнення орендованого приміщення та стягнення збитків (упущеної вигоди).

Внаслідок укладення, 01 липня 2016 року, договору оперативної оренди об`єкта нерухомості між сторонами у відповідності з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин згідно ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Між сторонами укладено договір оперативної оренди об`єкта нерухомості від 01.07.2016.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України (ч. 6 ст. 283 ГК України).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч.1 ст. 759 ЦК України).

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч.1 ст. 763 ЦК України).

Як зазначалося вище, рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 27.11.2019 визнано за Фізичною особою - підприємцем Іванюком Володимиром Михайловичем право на користування складським приміщенням - територією площею 32, 8 м2, яке розташоване за адресою м. Надвірна, майдан Шевченка, 4, на строк до 31.12.2019. Визнано договір оперативної оренди об`єкта нерухомості від 01.07.2016, укладений між Підприємством споживчої кооперації Ринок Надвірнянського районного споживчого товариства та Фізичною особою - підприємцем Іванюком Володимиром Михайловичем, таким, що продовжив свою дію на тих же умовах і на той же строк до 31.12.2019.

Згідно приписів ч.4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 291 ГК України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

Згідно приписів ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що наймодавець категорично заперечує щодо продовження користування наймачем об`єктом оренди - складським приміщенням-територією площею 32,8 м 2 , яке знаходиться на території ринку за адресою: м. Надвірна, майдан Шевченка.

У відповідності до п. 3.4.1 договору орендар має право, у разі належного виконання своїх обов`язків за цим договором після спливу строку договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди на новий строк. Про свій намір скористатися переважним правом на укладання договору найму Орендар зобов`язаний письмово повідомити Орендодавця не пізніше ніж за два дні до закінчення дії цього Договору. Умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов переважне право Орендаря на укладення договору припиняється.

Орендар не реалізував своє переважне право на укладення договору оренди на новий строк.

Доводи відповідача про те, що строк договору оренди продовжений на строк дії ухвали у справі №909/899/19 про забезпечення позову шляхом заборони підприємству споживчої кооперації Ринок Надвірнянського районного споживчого товариства вчиняти дії, а саме: опечатувати та закривати складське приміщення - територія площею 32, 8 кв. м., яке розташоване за адресою м. Надвірна, майдан Шевченка, 4, до часу вирішення судового спору по суті про визнання права користування приміщенням, а договір оренди таким, що продовжив свою дію на тих же умовах і на той же строк до 31.12.2019 є помилковими, враховуючи наступне.

Рішенням господарського суду від 27.11.2019 позов Фізичної особи - підприємця Іванюка Володимира Михайловича до Підприємства споживчої кооперації Ринок Надвірнянського районного споживчого товариства про визнання права користування приміщенням, а договір оренди таким, що продовжив свою дію на тих же умовах і на той же строк до 31.12.2019 задоволено. Визнано за Фізичною особою - підприємцем Іванюком Володимиром Михайловичем право на користування складським приміщенням - територією площею 32, 8 м 2 , яке розташоване за адресою м. Надвірна, майдан Шевченка, 4, на строк до 31.12.2019.

Відповідно до положень ГПК України, Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Разом із тим вжиття заходів забезпечення позову є наслідком, лише, збереження існуючого становища до розгляду справи по суті та ніяким чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а тим більше не може змінювати строку дії договору оренди укладеного між сторонами.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами договір оренди діяв до 31.12.2019 і відповідно 01.01.2020 припинив свою дію; ухвала про забезпечення позову не може змінювати строку дії договору.

У разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ст. 785 ЦК України).

Пунктом 2.4. договору сторони погодили, що об`єкт оренди повертається Орендодавцеві Орендарем з урахуванням нормального фізичного зносу за актом приймання-передачі об`єкта оренди, в якому сторони зазначають склад об`єкта оренди, його стан на момент повернення, протягом 5-ти робочих днів з моменту закінчення строку дії оренди.

Оцінюючи всі наявні докази в їх сукупності, з урахуванням предмету та підстав позовних вимог у даній справі, суд дійшов висновку про припинення договору оренди оперативної оренди об`єкта нерухомості від 01.07.2016 - 01.01.2020 та відповідну наявність підстав для задоволення позову в частині зобов`язання відповідача звільнити складське приміщення-територію площею 32,8 м 2 , яке знаходиться на території ринку за адресою: м. Надвірна, майдан Шевченка, 4, шляхом передачі його за актом приймання-передачі Підприємству споживчої кооперації "Ринок" Надвірнянського районного споживчого товариства.

За наведених обставин та правових норм, суд задовольняє позовні вимоги ПСК "Ринок" Надвірнянського РСТ в зазначеній вище частині.

Щодо вимоги про стягнення збитків (упущеної вигоди) суд зазначає таке.

В обґрунтування позовних вимог у зазначеній вище частині позивач зазначає, що відповідач без достатніх правових підстав користується об`єктом оренди протиправно та перешкоджає орендодавцеві у здійсненні прав власника.

Так, за твердженням позивача, ним міг би бути укладений договір оренди спірного об`єкта з ФОП Йосипенко І.М. або ФОП Стрільбицьким М.М., за результатами виконання якого позивач отримував би орендну плату у розмірі 200,00 грн за м 2 .

У частинах 1- 3 статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб`єктів тощо.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких утворює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.

При цьому саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Суб`єктом права вимоги (потерпілим) у зазначеному зобов`язанні може бути будь-яка особа, якій заподіяно шкоду. Носієм обов`язку відшкодувати шкоду, в свою чергу, можуть виступати: безпосередній заподіювач шкоди та інші особи (незавдавачі шкоди), на яких законом покладено обов`язок із відшкодування шкоди.

Вимагаючи відшкодування збитків у виді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це розрахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.

При пред`явленні вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) позивач повинен довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі, якщо б відповідач не здійснював протиправних дій. У вигляді упущеної вигоди можна відшкодувати ті збитки, які могли б бути реально отримані особою при належному виконанні зобов`язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу не є підставою для його стягнення.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

За приписами ст. 76, 77, 78 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до норм ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. За змістом ст. 13 ГПК України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Закріплений в статтях 2, 13 ГПК України принцип змагальності господарського судочинства, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

З урахуванням наведеної вище сутності принципу змагальності саме ПСК "Ринок" Надвірнянського РСТ, як позивач у справі має довести належними та допустимими доказами реальність отримання вигоди у вигляді доходу за оренду складського приміщення-території площею 32,8 м 2 , яке знаходиться на території ринку за адресою: м. Надвірна, майдан Шевченка, 4 за період з 01.01.2020 по 20.07.2020, так і розмір цього доходу.

Натомість, позивач не довів реальність отримання вигоди у вигляді доходу за оренду приміщення та достовірний розмір упущеної вигоди. Також позивач не довів, що доход був би реальним, а ним вживались адекватні заходи для його одержання, і лише дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати цей прибуток.

Здійснені позивачем нарахування є лише припущенням, наявність усіх елементів цивільно-правової відповідальності, з якими законодавець пов`язує можливість настання відповідальності за завдану шкоду матеріалами справи не підтверджується.

Встановлені у справі обставини, вказують на те, що належних та беззаперечних доказів на підтвердження своїх позовних вимог в частині стягнення збитків, в тому числі сам факт понесення позивачем таких витрат або можливості отримання доходу позивачем суду не надано. Отже, позивач не довів наявність та розмір збитків, в т.ч. упущеної вигоди, завданих відповідачем у зв`язку із порушенням прав позивача як власника майна, як і не довів сам розмір збитків та період, протягом якого права позивача порушувалися.

Оцінюючи всі наявні докази в їх сукупності, з урахуванням предмету та підстав позовних вимог у даній справі, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем заявлених позовних вимог в частині стягнення упущеної вигоди та відповідну відсутність підстав для їх задоволення.

За наведених обставин та правових норм, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Також в даній справі суд враховує, що у справі "Серявін та інші проти України", Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Судові витрати.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено Главою 8 Розділу I ГПК України.

Згідно приписів п.2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову, на відповідача покладається судовий збір в сумі 2102,00 грн.

Витрати сторін на професійну правничу допомогу підлягають вирішенню в порядку ч.8 ст.129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Підприємства споживчої кооперації "Ринок" Надвірнянського районного споживчого товариства до Фізичної особи-підприємця Іванюка Володимира Михайловича про зобов`язання звільнити приміщення площею 32,8 м 2 , що знаходиться за адресою: м. Надвірна, майдан Шевченка, 4 та стягнення упущеної вигоди в сумі 31285,00 грн. - задоволити частково.

Фізичній особі-підприємцю Іванюку Володимиру Михайловичу ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звільнити складське приміщення-територію площею 32,8 м 2 , яке знаходиться на території ринку за адресою: м. Надвірна, майдан Шевченка, 4, шляхом передачі його за актом приймання-передачі Підприємству споживчої кооперації "Ринок" Надвірнянського районного споживчого товариства (майдан Шевченка, 4, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78405, ідентифікаційний код 01559732).

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Іванюка Володимира Михайловича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Підприємства споживчої кооперації "Ринок" Надвірнянського районного споживчого товариства (майдан Шевченка, 4, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78405, ідентифікаційний код 01559732) - судовий збір в сумі 2102,00 (дві тисячі сто дві гривні).

В решті позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.12.2020.

Суддя Л.М. Неверовська