Рішення

від 31.12.2020 по справі 160/13515/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 грудня 2020 року Справа № 160/13515/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Горбалінського В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

21.10.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, оформлене наказом від 18.08.2020 року №4-8747/15-20-СГ, про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю), що відповідає розміру земельної частки (паю) на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, із земельної ділянки загальною площею 22,8000 га., кадастровий номер 1223286000:02:043:0002, що надана в постійне користування для ведення фермерського господарства Селянському (фермерському) господарству КОРОНА (код ЄДРПОУ 31426398) за межами населеного пункту на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області видати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю), що відповідає розміру земельної частки (паю) на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, із земельної ділянки загальною площею 22,8000 га., кадастровий номер 1223286000:02:043:0002, що надана в постійне користування для ведення фермерського господарства Селянському (фермерському) господарству КОРОНА (код ЄДРПОУ 31426398) за межами населеного пункту на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, відповідно до заяви від 06.07.2020 року, зареєстрованої Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровської області 08.07.2020 року за вхідним №Ц-7522/0/21-20.

В обгрунтування позовної заяви зазначено, 06.07.2020 року позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із заявою, в якій просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю), орієнтованою площею 5,465 га., на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області та передати земельну ділянку у власність позивачу, як члену селянського (фермерського) господарства КОРОНА із земельної ділянки загальною площею 22,8000 га., кадастровий номер 1223286000:02:043:0002, що надана в постійне користування для ведення фермерського господарства за межами населеного пункту на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Проте наказом від 18.08.2020 року №4-8747/15-20-СГ відмовлено позивачу у наданні дозволу. Позивач вважає вказану відмову протиправною, у зв`язку з чим звернувся до суду з даною позовною заявою.

26.10.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

23.11.2020 року Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву. В обгрунтування відзиву відповідач зазначив, що позивачу було відмовлено у наданні дозволу, у зв`язку з тим, що загальна площа земельної ділянки, яка передбачена до розпаювання та відведення у приватну власність членам С(Ф)Г КОРОНА становить 38,2550 га. не відповідає розміру земельної ділянки, зазначеному у Державному акті на право постійного користування землею від 03.05.2001 року серії І-ДП №023247. Також причиною відмови позивачу була відсутність обгрунтування розміру земельної ділянки частки (паю) визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської ради, де знаходиться фермерське господарство. У зв`язку з чим відповідач просить суд в задоволенні позовної заяви відмовити.

22.12.2020 року Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із поясненнями щодо визначення розміру правничої допомоги, який заявлений позивачем у позовній заяві. Відповідач зауважив, що витрати на професійну правничу допомогу мають бути обґрунтованими та документально підтвердженими.

24.12.2020 року представник позивача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із клопотанням про долучення доказів, яким долучив до матеріалів справи опис робіт (наданих послуг) на підтвердження розміру правничої допомоги.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

06.07.2020 року позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із заявою (зареєстрована 08.07.2020 року), про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо розпаювання, встановлення (відведення) земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю), орієнтованою площею 5,465 га., на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, як члену селянського (фермерського) господарства КОРОНА із земельної ділянки загальною площею 22,8000 га., кадастровий номер 1223286000:02:043:0002, що надана в постійне користування для ведення фермерського господарства.

За результатами розгляду означеної заяви Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області наказом від 18.08.2020 року №4-8747/15-20-СГ відмовило ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, орієнтований розмір земельної ділянки 5,4650 га., із цільовим призначенням (01.02) - для ведення фермерського господарства, з таких підстав:

1) пакет документів містить суперечливу інформацію стосовно розміру земельної ділянки. Згідно з наданими матеріалами загальна площа земельної ділянки, яка передбачена до розпаювання та відведення у приватну власність членам С(Ф)Г КОРОНА , становить 38,2550 га., що не відповідає розміру земельної ділянки, зазначеному у Державному акті на право постійного користування землею серії І-ДП №023247 від 03.05.2001 року;

2) відсутнє обгрунтування розміру земельної частки (паю) визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані статтею 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.6 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно ч.7 ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, Земельним кодексом України передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до п. а ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

Як встановлено судом, позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо розпаювання, встановлення, відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю), орієнтованою площею 5,465 га., на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, як члену селянського (фермерського) господарства КОРОНА із земельної ділянки загальною площею 22,8000 га., кадастровий номер 1223286000:02:043:0002, що надана ОСОБА_1 в постійне користування для ведення фермерського господарства.

Щодо підстави для відмови позивачу в задоволенні заяви від 06.07.2020 року, а саме - пакет документів містить суперечливу інформацію стосовно розміру земельної ділянки. Згідно з наданими матеріалами загальна площа земельної ділянки, яка передбачена до розпаювання та відведення у приватну власність членам С(Ф)Г КОРОНА , становить 38,2550 га., що не відповідає розміру земельної ділянки, зазначеному у Державному акті на право постійного користування землею серії І-ДП №023247 від 03.05.2001 року, суд зазначає наступне.

Позивачем у заяві зазначено земельну ділянку, яка підлягає розпаювання та відведення з неї земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю), - загальною площею 22,8000 га., кадастровий номер 1223286000:02:043:0002, що надана ОСОБА_1 в постійне користування для ведення фермерського господарства. Означене підтверджується Державним актом на право постійного користування землею І-ДП №023247 від 03.05.2001 року.

Доводи відповідача про відмінність розміру земельної ділянки, яка підлягає розпаювання та відведення у приватну власність не віднайшли свого правового підтвердження, оскільки розмір земельної ділянки з кадастровим номером 1223286000:02:043:0002, з якої позивач бажає отримати земельну ділянку у розмірі земельної частки (паю), відповідно до Державного акту на право постійного користування землею І-ДП №023247 від 03.05.2001 року та заяви позивача від 06.07.2020 року, становить 22,8 га.

Отже, доводи відповідача про розмір земельної ділянки, яка підлягає розпаювання у розмірі 38,2550 га. є необґрунтованими, протиправними та такими, які не можуть слугувати підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо розпаювання, встановлення, відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю).

Щодо розміру земельної частки (паю) суд зазначає, що даний розмір визначено, відповідно до довідки Відділу у Новомосковському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області -4-0.23-296/110-20 від 20.05.2020 року, як середній по сільськогосподарських підприємствах, які розташовані в Попасненській сільській раді Новомосковського району.

В свою чергу, однією з підстав для відмови, згідно наказу від 18.08.2020 року №4-8747/15-20-СГ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, орієнтований розмір земельної ділянки 5,4650 га., із цільовим призначенням (01.02) - для ведення фермерського господарства, була відсутність обгрунтування розміру земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство.

Дана підстава як відмова суперечить довідці, яка була видана Відділом у Новомосковському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області -4-0.23-296/110-20 від 20.05.2020 року, якою, в свою чергу, встановлено розмір земельної частки (паю) по сільськогосподарських підприємствах, які розташовані в Попасненській сільській раді Новомосковського району. Окрім цього, дана довідка була надана позивачем разом із заявою від 06.07.2020 року, що підтверджується детальним описом документів, які долучені позивачем до даної заяви.

Отже, суд дійшов висновку, що дана підстава для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, орієнтований розмір земельної ділянки 5,4650 га., із цільовим призначенням (01.02) - для ведення фермерського господарства є протиправною.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що підстави, наведені відповідачем у наказі №4-8747/15-20-СГ від 18.08.2020 року є протиправними та такими, які не могли слугувати для відмови позивачу у задоволенні заяви від 06.07.2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо розпаювання, встановлення (відведення) земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю), орієнтованою площею 5,465 га., на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, як члену селянського (фермерського) господарства КОРОНА із земельної ділянки загальною площею 22,8000 га., кадастровий номер 1223286000:02:043:0002, що надана в постійне користування для ведення фермерського господарства.

З огляду на вищевикладене, як наслідок суд дійшов висновку про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області видати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю), що відповідає розміру земельної частки (паю) на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, із земельної ділянки загальною площею 22,8000 га., кадастровий номер 1223286000:02:043:0002, що надана в постійне користування для ведення фермерського господарства Селянському (фермерському) господарству КОРОНА (код ЄДРПОУ 31426398) за межами населеного пункту на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, відповідно до заяви від 06.07.2020 року, зареєстрованої Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровської області 08.07.2020 року за вхідним №Ц-7522/0/21-20.

Закріплений у ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на вищевикладене, судовий збір у розмірі 840,80 грн., сплачений позивачем відповідно до квитанції №30 від 16.10.2020 року, підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1-7 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як встановлено судом між позивачем та адвокатом - Ямковим Віктором Феофановичем укладено 03.09.2020 року договір про надання правничої допомоги №01/09-20.

Додатковою угодою №1 від 03.09.2020 року до договору про надання правничої допомоги №01/09-20 визначено вартість юридичних послуг адвоката - Ямкового Віктора Феофановича, а саме: надання правової допомоги (представництво) в Дніпропетровському окружному адміністративному суді щодо оскарження наказу ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 18.08.2020 року про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою - 3 000,00 грн.

Факт сплати позивачем суми за даною послугою підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №35 від 19.10.2020 року.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат представником позивача подано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Згідно даного опису загальна вартість послуг, а саме 3000,00 грн. складається з:

1) 350,00 грн. - вартість консультації;

2) 650,00 грн. - вартість послуг, щодо аналізу та збору доказів;

3) 1000,00 грн. - вартість послуг із складання та подання до суду позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання чинити певні дії;

4) 1000,00 грн. - вартість послуг, щодо представництва інтересів клієнта в Дніпропетровському окружному адміністративному суді, в тому числі подання письмових клопотань та заяв по справі.

Верховний Суд в постанові від 07.05.2020 року по справі 820/4281/17 та постанові від 27.06.2018 року по справі № 826/1216/16 зробив висновок, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Також Верховний Суд зазначив, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Суд звертає увагу, що в даній адміністративній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Окрім цього, представником позивача було подано лише одне клопотання по справі, яким представник позивача долучив до матеріалів справи детальний опис робіт (наданих послуг) на підтвердження розміру правничої допомоги.

Отже, враховуючи ненадання послуг щодо представництва інтересів клієнта, в тому числі подання письмових клопотань та заяв по справі, суд не вбачає співмірності в заявленій адвокатом сумі за послуги щодо представництва інтересів клієнта в Дніпропетровському окружному адміністративному суді, в тому числі подання письмових клопотань та заяв по справі, з огляду на що, заявлену суму правничої допомоги необхідно зменшити з 3000,00 грн. до 2000,00 грн.

З огляду на вищевикладене, враховуючи співмірність розміру витрат на правничу допомогу зі складністю даної адміністративної справи та виконаних адвокатом робіт та обсягом наданих послуг, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу з 3000,00 грн. до 2000,00 грн., виходячи з розрахунку вартості вартість консультації, вартості послуг, щодо аналізу та збору доказів та вартості послуг із складання та подання до суду позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання чинити певні дії, відповідно до детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги

Керуючись ст.ст. 134, 139, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49006, м. Дніпро, вул. Філософська, 39а, код ЄДРПОУ 39835428) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області оформлене наказом від 18.08.2020 року №4-8747/15-20-СГ, про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю), що відповідає розміру земельної частки (паю) на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, із земельної ділянки загальною площею 22,8000 га., кадастровий номер 1223286000:02:043:0002, що надана в постійне користування для ведення фермерського господарства Селянському (фермерському) господарству КОРОНА (код ЄДРПОУ 31426398) за межами населеного пункту на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області видати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю), що відповідає розміру земельної частки (паю) на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, із земельної ділянки загальною площею 22,8000 га., кадастровий номер 1223286000:02:043:0002, що надана в постійне користування для ведення фермерського господарства Селянському (фермерському) господарству КОРОНА (код ЄДРПОУ 31426398) за межами населеного пункту на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, відповідно до заяви від 06.07.2020 року, зареєстрованої Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровської області 08.07.2020 року за вхідним №Ц-7522/0/21-20.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49006, м. Дніпро, вул. Філософська, 39а, код ЄДРПОУ 39835428) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49006, м. Дніпро, вул. Філософська, 39а, код ЄДРПОУ 39835428) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень).

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Горбалінський