Рішення

від 21.12.2020 по справі 280/7864/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 грудня 2020 року Справа № 280/7864/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), відповідно до якої просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01.04.1995 по 19.01.1999 у відповідності до записів № 10-12 у Трудовій книжці серії НОМЕР_2 та зобов`язати Головне управління відповідача перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 28.02.2020, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 01.04.1995 по 19.01.1999 відповідності до записів № 10-12 у Трудовій книжці серії НОМЕР_2 та виплатити різницю між призначеною та фактично виплаченою пенсією.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 28.02.2020 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області як отримувач пенсії за віком. Зазначено, що при розрахунку пенсії відповідачем протиправно не враховано до стажу період роботи на АП Градостроитель з 01.04.1995 по 19.01.1999 (записи в трудовій книжці № 10-12), оскільки в даті наказу про звільнення з роботи є виправлення. Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернувся до суду із цим позовом. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 09.11.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/7864/20. Призначено розгляд справи 08.12.2020 без виклику сторін.

Відповідач позовні вимоги не визнав, 09.12.2020 надав до суду відзив на адміністративний позов (вх.№59997), в якому зазначено, що ОСОБА_1 не враховано в стаж період роботи з 01.04.1995 по 19.01.1999, оскільки в трудовій книжці виявлені виправлення в даті наказу. Згідно Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим органом, де було зроблено відповідний запис . Так, підприємство на якому працював позивач 01.04.1995 по 19.01.1999 наразі знаходить в стані припинення, проте не ліквідовано, а тому позивач не позбавлений можливості звернутись до підприємства, на якому працював, для вирішення питання щодо підтвердження трудового стажу. Також посилається на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до адміністративного суду. За таких обставин, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 20.06.2017 перебуває на пенсійному обліку як отримувач пенсії по інвалідності.

28.02.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про перехід на інший вид пенсії. До заяви надав трудову книжку серії НОМЕР_2 , довідки із СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000 по день звернення та довідку № 317 від 27.02.2020.

При перерахунку пенсії відповідачем не враховано в стаж період роботи позивача з 01.04.1995 по 19.01.1999, у зв`язку із чим останній звернувся до пенсійного органу за роз`ясненнями обчислення його страхового стажу.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 06.08.2020 № 6865-6713/Ч-02/8-0800/20 позивач роз`яснено, що згідно з Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Наказом Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників передбачено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Позивач, не погодившись з такими діями відповідача, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставин, суд виходить з наступного

За приписами статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно статті 9 Закону України Про загальнообов`язкове пенсійне страхування , відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною першою статті 24 Закону України Про загальнообов`язкове пенсійне страхування встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Згідно із частиною четвертою статті 24 Закону України Про загальнообов`язкове пенсійне страхування періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно зі статтею 62 Закону №1788-XII та Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 - основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними документами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. У тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

Відповідно пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. №58, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Положеннями пунктів 2.6-2.8 Інструкції №58 передбачено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу. У разі необхідності власник або уповноважений ним орган видає працівникам на їх прохання завірені виписки з трудових книжок відомостей про роботу.

Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м.Києва, держархівом м.Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.

В матеріалах справи міститься витяг Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Містобудівник (код ЄДРПОУ 20487056) перебуває в стані припинення.

Судом встановлено, що відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_2 , заповненої 21.03.1983 ОСОБА_1 :

- 24.04.29187 прийнятий інженером-механіком в цех водопостачання Виробничого управління водопровідно-каналізаціонного м. Бердянськ (запис № 6; наказ № 51 від 24.04.1987);

- 01.09.1993 звільнений переводом до ЖБУ Містобудівник (запис № 7; наказ № 240 від 01.09.1993);

- 01.09.1993 прийнятий за переводом 3 розряду до житлобудівне управління АТ Мітобудівник (запис № 8; наказ № 3-к від 01.09.1993);

- 01.04.1995 у зв`язку з реорганізацією підприємства переведений в АП Містобудівник (запис № 9; наказ № 27 від 25.03.1995);

- 01.04.1995 прийнятий за переводом бетонщиком 3 розряду у зв`язку з реорганізацією підприємства (запис № 11; наказ № 9-5 від 31.03.1995);

- у зв`язку зі змінами форми власності підприємства перереєстровано в Товариство з обмеженою відповідальністю Містобудівник (запис № 12; 25.07.1995);

- 19.01.1999 звільнений за статтею 38 КЗпП України за власним бажанням (запис № 12; наказ № 39-к від 12.01.1999).

Разом з тим, судом під час дослідження засвідченої копії трудової книжки позивача не було виявлено жодних виправлень, в тому числі, дати наказу про звільнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Містобудівник , на які посилається відповідач при відмові включення позивачу до страхового стажу період роботи з 01.04.1995 по 19.01.1999. Судом встановлено, що в трудовій книжці наказ про звільнення № 39-к датований 12.09.1999 та не містить виправлень. При цьому відповідач надає копію трудової книжки позивача, в якій міститься відмітка посадової особи відповідача, що в даті наказу, а саме 12 наявне виправлення.

Відповідно до записів трудової книжки позивача, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, наявні відомості про виконувану ним роботу у період з 01.04.1995 по 19.01.1999.

Суд зазначає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Закону.

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Суд зазначає, що наявне механічне викривлення числа 2 в даті наказу про звільнення не впливає на загальний стаж, що здобутий на Товаристві з обмеженою відповідальністю Містобудівник , відтак відсутні підстави для його не зарахування при призначенні пенсії.

В той же час, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 по справі № 490/12392/16-а звернув увагу, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

У постанові від 06.03.2018 по справі № 754/14898/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Також, у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 677/277/17 вказано, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 Про трудові книжки працівників відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, яка звернулася за пенсією а отже, й не може впливати на її особисті права.

Така правова позиція Верховного Суду відповідно до вимог частини п`ятої статті 242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Отже, суд вважає посилання відповідача на наявність виправлень в трудовій книжці безпідставними, а, отже, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 28.02.2020, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 01.04.1995 по 19.01.1999 відповідності до записів № 10-12 у Трудовій книжці серії НОМЕР_2 та виплатити різницю між призначеною та фактично виплаченою пенсією.

Стосовно позиції відповідача про пропуск позивач шестимісячного строку звернення до суду, суд зазначає таке.

У постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №646/6250/17 (адміністративне провадження №К/9901/261/18) викладено правову позицію, відповідно до якої адміністративний суд не може застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду як підставу відмови у задоволенні позовних вимог у справах з вимогами, пов`язаними з виплатою компенсаторної складової доходу, та у справах з вимогами, пов`язаними з виплатою доходу як складової конституційного права на соціальний захист, до якого належить, зокрема, й пенсія.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не пропущено строк звернення з позовом до адміністративного суду.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на пункт 3 частини другої статті 2 КАС України, відповідно до якого у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком діяв необґрунтовано.

Згідно частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із викладеним, судові витрати на оплату судового збору в розмір 840,80 грн. підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01.04.1995 по 19.01.1999 у відповідності до записів № 10-12 у Трудовій книжці серії НОМЕР_2 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 28.02.2020, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 01.04.1995 по 19.01.1999 відповідності до записів № 10-12 у Трудовій книжці серії НОМЕР_2 та виплатити різницю між призначеною та фактично виплаченою пенсією.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 21.12.2020.

Суддя О.О. Артоуз