Рішення

від 22.12.2020 по справі 380/7891/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 року справа № 380/7891/20

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Хомик Н.А., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, за участі Жуківської сільської ради Золочівського району Львівської області, про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

25.09.2020 на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (79019, Львівська область, місто Львів, вул. В.Чорновола, 4; ідентифікаційний код 39769942) з такими вимогами:

- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, оформлену наказом 10.08.2020 за №13- 6621/16-20-СГ у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої на території Жуківської сільської ради Золочівського району Львівської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0 га із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої на території Жуківської сільської ради Золочівського району Львівської області орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0 га із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням/наказом ГУ Держгеокадастру у Львівській області, вважає таке неправомірним та таким, що порушує його законні права на отримання безоплатно у власність земельну ділянку площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства; стверджує, що відповідач перешкоджає у задоволенні його охоронюваного законом майнового інтересу, що свідчить про зловживання таким своїми владними функціями.

Відповідач позов не визнає, подав відзив на позовну заяву (а.с.19-22), просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 . Стверджує, що відповідач на законних підставах відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Пояснив, що бажана до відведення земельна ділянка знаходиться в межах проінвентаризованого та зареєстрованого в ДЗК масиву (кадастровий номер: 4621883200:07:000:0249 загальною площею 37,3986 га); окрім цього, ця земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок, право на які буде виставлено на земельні торги ГУ Держгеокадастру у Львівській області на підставі наказу №13-4540/16-20 від 02.04.2020, тому така відповідно до пункту 3 статті 136 Земельного кодексу України не може відчужуватися до завершення торгів.

Суд заслухав промови сторін, з`ясував зміст та підстави позовних вимог та заперечень на позов, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

ОСОБА_1 є громадянином України та мешкає в селі Солонка Пустомитівського району Львівської області, що підтверджується його паспортом (а.с.6-7).

На підставі доповідної записки ) начальника відділу у Золочівському районі від 01.04.2020 №1004/3-20-0.24 (а.с.36) керівник ГУ Держгеокадастру у Львівській області прийняв наказ №13-4540/16-20-СГ від 02.04.2020 Про включення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах окремими лотами (а.с.34-35), відповідно до якого земельна ділянка площею 37,3986 з кадастровим номером 4621883200:07:000:0249 та цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , що знаходиться на території Жуківської сільської ради Золочівському району Львівської області.

14.05.2020 до ГУ Держгеокадастру у Львівській області надійшла поштою заява ОСОБА_1 від 07.05.2020 (а.с.24,28) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Жуківської сільської ради Золочівського району Львівської області за рахунок земель запасу кадастровий номер 4621883200:07:000:0249, до котрого додав:

- в якості графічних матеріалів - викопіювання з Публічної кадастрової карти України, на якому місце розташування бажаної земельної ділянки площею 2.0 га для ОСГ відмічене шляхом проставлення відповідної відмітки на зареєстрованій в Державному земельному кадастрі земельній ділянці площею 37,3986 га (кадастровий номер 4621883200:07:000:0249, цільове призначення - землі запасу) (а.с. 26);

- копії паспорта та картки фізичної особи-платника податків (а.с. 25,27).

В процесі розгляду цього клопотання ГУ ДЗК у Львівській області отримало відомості свого підрозділу (відділу у Золочівському районі) про те, що згідно поданого викопіювання бажана ОСОБА_1 земельна ділянка входить до складу земельної ділянки, утвореної шляхом проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності з кадастровим номером 4621883200:07:000:0249, розподіл якої не проведено та яка включена до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на неї на земельних торгах (а.с.31-33).

За результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 . ГУ Держгеокадастру у Львівській області прийняло наказ №13-6621/16-20-СГ від 10.08.2020 (а.с. 8), відповідно до якого відмовило у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Жуківської сільської ради Золочівського району, орієнтовною площею 2 га із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства. Відмова ґрунтується на таких мотивах: - земельна ділянка знаходиться в межах про інвентаризованого та зареєстрованого в ДЗК масиву (кадастровий номер: 4621883200:07:000:0249 загальною площею 37,3986 га), який включений до переліку земельних ділянок, право на які буде виставлено на земельні торги ГУ Держгеокадастру у Львівській області на підставі наказу №13-4540/16-20 від 02.04.2020 та які відповідно до пункту 3 статті 136 Земельного кодексу України не можуть відчужуватися до завершення торгів..

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III (надалі - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Відповідно до статті 79-1 ЗК України:

1) формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (частина перша);

2) формування земельних ділянок здійснюється (частина друга): - у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; - шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; - шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; - шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; - за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

3) сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі (частина третя);

4) земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (частина четверта);

5) формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок (частина п`ята);

6) формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок (частина шоста).

Відповідно до п. б) частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно з пунктом а) частини третьою статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами […] здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (пункт в) частини третьої статті 116 ЗК України).

У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Отже, громадянин/ка України вправі на підставі закону отримати безоплатно земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара із земель державної/комунальної власності.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для […] ведення особистого селянського господарства […] у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови в наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (абзац перший частини сьомої статті 118 ЗК України).

Відповідно до частини третьої статті 136 ЗК України земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд перевіряв правильність застосування норм матеріального та процесуального права судами в справах з аналогічними підставами та предметом спору та дійшов таких висновків:

І. постанова №823/1267/16 від 22.04.2020, режим доступу http://www.reestr.court.gov.ua/Review/88886153 :

[…] 23. Окрім цього, частинами першою-третьою статті 136 передбачено, що організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.[…]

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

24. Аналіз приписів статті 136 ЗК України свідчить про те, що в разі віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах, це є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

25. Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №806/3708/15, від 03.04.2018 та від 02.10.2018 у справах №№815/3059/17, 806/3708/15 відповідно, від 17.10.2019 у справі №823/1120/16.

[…] 38. У ракурсі висловлених Верховним Судом висновків, колегія суддів зазначає, що розгляд поданого позивачем клопотання стосовно отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, надання такого дозволу, є однією зі стадій процедури відведення такої земельної ділянки у користування Підприємству на правах оренди, однак вирішення цього питання до завершення торгів забороняється в силу вимог частини третьої статті 136 ЗК України. ;

ІІ. постанова №802/1535/17-а від 23.10.2020, режим доступу http://www.reestr.court.gov.ua/Review/92385248:

[…] 9. Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Кабінету міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені зазначеною статтею.

10. Згідно із частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

11. Пунктом б частини 1 статті 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель державної або комунальної власності в розмірі не більше 2,0 га.

12. Згідно частин 1, 2 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Частиною 5 статті 79-1 Земельного кодексу України встановлено, що формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

13. Згідно із частинами 6, 7 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

14. Відповідно до частин 9, 10 статті 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

15. Статтею 1 Закону України Про землеустрій встановлено, що проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом;

технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

16. За правилами статті 25 Закону України Про землеустрій документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Видами документації із землеустрою є, зокрема: й) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

17. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що підставою для формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, є технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

18. Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок є різними за своєю суттю документами із землеустрою, не є тотожними за процедурою виконання цієї документації.

19. Згідно з положеннями Земельного кодексу України способами формування земельної ділянки, є, у порядку відведення земельної ділянки із земель державної, комунальної власності (за відсутності на даній частині земної поверхні сформованих та зареєстрованих земельних ділянок), шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки. На одній частині земної поверхні неможливим є існування двох одночасно зареєстрованих земельних ділянок, координати яких перетинаються, адже частина 2 статті 79 Земельного кодексу України встановлює, що право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий шар.

20. Отже, надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта. Натомість, коли йдеться про формування земельної ділянки з частини вже сформованого земельного масиву, що має кадастровий номер, її відведення відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

21. Як встановлено судом, земельна ділянка, на яку ОСОБА_1 бажає отримати дозвіл на розробку документації, вже є сформованою згідно технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації інвентаризації земель Іванківської сільської ради (кадастровий номер 0521682800:04:002:0054), а відтак її подальше формування здійснюється лише за технічною документацією, а не за проектом землеустрою.

22. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина 6 статті 79-1 Земельного кодексу України, яка встановлює, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, здійснюється на підставі відповідної технічної документації із землеустрою.

23. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 липня 2020 року у справі № 802/1447/17-а. […] .

При вирішенні цього спору суд застосовує наведені вище нормативні положення та керується такими мотивами:

ОСОБА_1 є громадянином України, має право на безоплатне набуття права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею до 2 га. Позивач звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, відмітивши місцезнаходження бажаної земельної ділянки площею 2,0 га в межах іншої земельної ділянки державної форми власності більшої площі (37,3986 га, утворена шляхом інвентаризації земель державної форми власності сільськогосподарського призначення та зареєстрована в ДЗК з присвоєнням кадастрового номера 4621883200:07:000:0249.

Суд враховує, що ці обставини були відомі заявнику на момент подачі клопотання, оскільки ОСОБА_1 вказав кадастровий номер земельної ділянки площею 37,3986 га в цьому клопотанні як місцерозташування бажаної для ведення ОСГ ділянки площею 2,0 га, а також додала до клопотання в якості графічних матеріалів викопіювання з Публічної кадастрової карти з відміткою про бажану земельну ділянку в межах описаної великої ділянки.

При прийнятті рішення суд враховує наведені висновки Верховного Суду щодо застосування норм ЗК України та керується такими мотивами:

І. Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок (про що просив ОСОБА_1 ) та технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок є різними за своєю суттю документами із землеустрою, не є тотожними за процедурою виконання цієї документації.

Проект землеустрою для відведення земельної ділянки із земель державної/комунальної власності є належним способом формування земельної ділянки за умови за відсутності на цій частині земної поверхні сформованих та зареєстрованих земельних ділянок. Надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта. За фактичних обставин цієї справи відведення земельної ділянки шляхом розробки проекту відведення в бажаному для ОСОБА_1 місці є неможливим, оскільки на цій частині земної поверхні вже сформована та зареєстрована земельна ділянка. За умови задоволення клопотання заявника відбудеться накладення земельних ділянок, а реєстрація ділянки меншої площі шляхом накладення ( зверху ) на частину сформованої та зареєстрованої земельної ділянки більшої площі суперечить закону. Отже, відмова відповідача надати такий дозвіл є правомірною та ґрунтується на правильному застосуванні норм (в т.ч. частини 6 статті 79-1) ЗК України.

Підставою для формування земельних ділянок шляхом поділу раніше сформованих земельних ділянок є технічна документація із землеустрою щодо поділу земельних ділянок. Оскільки ОСОБА_1 фактично бажає отримати частину вже сформованої та зареєстрованої в ДЗК земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності (2 з 37,3986 га), що має кадастровий номер, таке відведення можливе лише на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (як наслідок, розробка та затвердження такої технічної документації призведе до утворення двох нових ділянок площею 2 та 35,3986 га відповідно, з новими кадастровими номерами). ОСОБА_1 не просив відповідача надати йому такий дозвіл, - проте мав можливість подати таке клопотання з метою реалізації свого інтересу безоплатно отримати 2 га для ОСГ;

ІІ. Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. При цьому продаж земельних ділянок державної форми власності або прав на них на конкурентних засадах цілком відповідає суспільному інтересу - відчуження державного майна за найвищою ціною, наповнення державного бюджету коштами. Отже, інтерес особи реалізувати право на безоплатне отримання земельної ділянки цілком може суперечити суспільному інтересу продати таку земельну ділянку за найвищою ціною. З огляду на призначення частини третьої статті 136 ЗК України зрозуміло, що ключовим питанні оцінки конкуруючих інтересів є фактор часу - якщо прийнято рішення про продаж земельної ділянки з торгів, то до завершення таких торгів будь-яке її відчуження чи надання прямо заборонено ЗК України. За таких обставин інтерес особи отримати безоплатно земельну ділянку, щодо якої вже прийнято рішення про її продаж з торгів не можна визнати законним , оскільки він суперечить суспільному інтересу.

Суд враховує, що рішення ГУ Держгеокадастру про включення земельної ділянки з кадастровим номером 4621883200:07:000:0249 загальною площею 37,3986 га до переліку земельних ділянок, право на які буде виставлено на земельні торги (наказ №13-4540/16-20 від 02.04.2020) прийнято до дати звернення ОСОБА_1 (14.05.2020) про надання йому дозволу на розроблення проекту відведення цієї земельної ділянки у власність безоплатно. Сторони не надали суду доказів того, що станом на дату розгляду клопотання ОСОБА_1 наказ №13-4540/16-20 від 02.04.2020 був скасований, його дія була зупинена судом тощо. Отже, станом на момент звернення ОСОБА_1 ця земельна ділянка не вважалася вільною (було прийняте рішення продати її на конкурентних засадах), що прямо корелюється із встановленою частиною третьою статті 136 ЗК України забороною щодо відчуження чи надання такої ділянки до завершення торгів.

Наведені міркування суду щодо оцінки аргументів сторін та релевантних норм права свідчать, що оскаржене рішення відповідача відповідає критеріям обґрунтованого та законного рішення суб`єкта владних повноважень, що закріплені в частині другій статті 2 КАС України. Отже, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити з мотивів їх безпідставності.

Відповідно до правил статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати покладаються на нього; відповідач не надав суду доказів понесення витрат, щодо яких може бути прийняте рішення про їх розподіл між сторонами.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 262, 295, пп.15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Понесені позивачем судові витрати покласти на нього.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення виготовлене 31.12.2020.

Суддя Москаль Р.М.