Рішення

від 31.12.2020 по справі 420/11959/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/11959/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Олимп-Круг до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) Виробничо-комерційна фірма Олимп-Круг до Одеської митниці Держмитслужби, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р від 13.08.2020 року №00001115000, яким ТОВ МВКФ "ОЛИМП-КРУГ» збільшено суму грошового зобов`язання на 13 990,41 грн., з яких 11 192,33 грн. за податковими зобов`язаннями, 2 798,08 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р від 13.08.2020 року №00001105000, яким ТОВ "ВКФ "ОЛИМП-КРУГ" збільшено суму грошового зобов`язання на 69 952,06 грн., з яких 55 961,65 грн. за податковими зобов`язаннями, 13 990,41 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення (далі - ППР) були винесені митним органом на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки №22/7.10-19-10/33080580 від 29.07.2020 року Про результати документальної планової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Олимп-Круг з питань дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині правильності кваліфікації товару оксид цинку під час митного оформлення за МД від 03.02.2019 року №UA205020/2019/002890 , а тому вони є протиправними та такими, що підлягаю скасуванню. Позивач вказує, що технічні характеристики та властивості ввезеного ним на територію України товару (оксид цинку технічний) не відповідають класифікаційним характеристикам визначеного митним органом коду згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності 2309909690 , оскільки імпортний товар (оксид цинку технічний) не є результатом переробки рослинної або тваринної сировини до такого ступеня, що він втратив основні властивості вихідної сировини, а являється сполукою визначеного хімічного складу у вигляді порошку (з вмістом оксиду згідно сертифікату формули виробника), яка використовується в промисловій сировині (зокрема, у гумовотехнічній, лакофарбовій, скляній промисловості та у кормових добавках), а тому ввезений товар був вірно класифікований ТОВ "ВКФ "Олимп-Круг" за кодом 2817000000, оскільки в цій товарній позиції він описується конкретніше порівняно з кодом 2309909690.

Ухвалою суду від 11.11.2020 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Олимп-Круг до Одеської митниці Держмитслужби було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Відповідачу запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.

07.12.2020 року через канцелярію суду від Одеської митниці Держмитслужби надійшов відзив на адміністративний позов (а.с. 68-72), з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, винесеними у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Олимп-Круг в свою чергу до суду було подано відповідь на відзив Одеської митниці Держмитслужби (а.с. 68-72), в якої позивач наполягає на задоволенні його позовних вимог та просить відхилити доводи відповідача, зазначені у відзиві. ТОВ Виробничо-комерційна фірма Олимп-Круг також зазначає про документальне підтвердження правильності визначенням ним коду імпортованого товару.

Заперечень на відповідь на відзив контролюючим органом до суду надано не було.

Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно частини 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Олимп-Круг зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.06.2004 за №15561200000000788.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності позивача є: оптова торгівля хімічними продуктами (основний); виробництво інших основних неорганічних хімічних речовин; оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням; оптова торгівля відходами та брухтом; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту.

18.01.2019 року між ТОВ "ВКФ "Олимп-Круг" (як покупцем) та компанією-нерезидентом Przedsiebiorstwo ARKOP Sp. z.o.o. (Польща) (як продавцем) було укладено Контракт №6/2019 від 18.01.2019 року, відповідно до умов якого продавець зобов`язався виробити і поставити на адресу покупця оксид цинку Zn-75% технічного класу гарантованої якості згідно специфікації (далі - товар ), а покупець зобов`язався прийняти і оплатити товар в порядку та на умовах контракту (а.с. 40-42).

З метою митного оформлення імпортованого товару позивачем 03.02.2019 року була подана до Волинської митниці ДФС України електронна митна декларація №UA205020/2019/002890 (а.с. 39).

Відповідно до графи 31 митної декларації №UA205020/2019/002890 від 03.02.2019 року товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Олимп-Круг було заявлено до митного оформлення товар - оксид цинку (Oxide Zn- 75%) технічний, який використовується у виробництві ливарних стрижнів керамічній промисловості, має наступний склад: ZN-75%, Pb-0,03%, Cd-0,002%, As-0,009%, не містить озоноруйнуючих речовин, психотропних речовин, не містить наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів, не являється пестицидом та агрохімікатом, не для медичного, не для військового призначення, не являється відходом виробництва.

При цьому у графі 33 вищезазначеної митної декларації позивачем визначено код даного товару згідно УКТ ЗЕД - 2817000000, а саме товарна підкатегорія оксид цинку, пероксид цинку групи 28 Продукти неорганічної хімії: неорганічні або органічні сполуки дорогоцінних металів, рідкісноземельних металів, радіоактивних елементів або ізотопів .

Відповідно до Закону України Про Митний тариф України при ввезенні товару за кодом УКТ ЗЕД 2817000000 встановлена ставка мита у розмірі 0%.

Разом з митною декларацією №UA205020/2019/002890 від 03.02.2019 ТОВ Виробничо-комерційна фірма Олимп-Круг подало, зокрема, такі документи: рахунок-фактура (інвойс), зовнішньоекономічний договір, пакувальний лист, сертифікат про походження товару, сертифікати якості (а.с. 40-48).

Враховуючи вищевикладене, оксид цинку (Oxide Zn- 75%) технічний був оформлений ТОВ "ВКФ "Олимп-Круг" у митному режимі імпорт та випущений у вільний обіг.

Водночас, у період з 21.07.2020 року по 24.07.2020 року на підставі наказу Одеської митниці Держмитслужби від 10.07.2020 року №215, посадовими особами Одеської митниці Держмитслужби було проведено планову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Олимп-Круг з питань дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справив частині правильності кваліфікації товару оксид цинку під час митного оформлення за МД від 03.02.2019 року №UA205020/2019/002890 .

За результатами перевірки податковим органом було складено акт №22/7.10-19-10/33080580 від 29.07.2020 року (а.с. 17-26), у висновках якого зазначено про порушення позивачем наступних норм законодавства:

- частини 1 статті 69 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VI, Закону України Про Митний тариф України від 19.09.2013 року №584-VII, правил 1, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД Закону України Про Митний тариф України , а саме в частині правильності класифікації товару при митному оформленні, застосуванні при цьому заниженої ставки ввізного мита, в результаті чого занижене податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на суму 55 961,65 грн.;

- пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 11 192,33 грн.

За результатами вищезазначеної перевірки особами Одеською митницею Держмитслужби були винесені наступні податкові повідомлення-рішення (далі - ППР):

- за порушення пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI - ППР №00001115000 від 13.08.2020 року (а.с. 28), яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі на 13 990,41 грн., в тому числі: за податковим зобов`язанням - 11 192,33 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 798,08 грн.;

- за порушення частини 1 статті 69 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VI, Закону України Про Митний тариф України від 19.09.2013 року №584-VII, правил 1, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД Закону України Про Митний тариф України - ППР №00001105000 від 13.08.2020 року (а.с. 29), яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання у розмірі 69 952,06 грн., в тому числі: за податковим зобов`язанням - 55961,65 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 13 990, 41 грн.

Не погоджуючись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Олимп-Круг звернулось зі скаргою до Державної митної служби України.

Рішенням Державної митної служби України про результати розгляд скарги від 28.10.2020 року №08-1/10-06/13/14236 позивачу було відмолено у задоволенні його скарги, та податкові повідомлення-рішення залишенні без змін (а.с. 31-37).

Відтак, вичерпавши всі законні заходи щодо досудового врегулювання спору, товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Олимп-Круг звернулось до суду із даним адміністративним позовом.

При цьому судом під час розгляду адміністративної справи №420/11959/20 було встановлено, що зазначені в акті перевірки №22/7.10-19-10/33080580 від 29.07.2020 року порушення були визначені контролюючим органом товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Олимп-Круг через невірне, на думку митного органу, визначення позивачем коду імпортованого товару оксиду цинку згідно УКТ ЗЕД, а саме 2817000000 , замість коду 2309909690 .

Дослідивши адміністративний позов, відзив Одеської митниці Держмитслужби, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (надалі МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до п. 24 ч.1 ст.4 Митного кодексу України (далі - МК України) митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За пунктами 4, 5 ч.5 ст.54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску та звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до пункту 7 статті 336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Згідно статті 345 МК України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

Митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо:

1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;

3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;

4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;

5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Під час проведення документальної перевірки посадові особи митного органу повинні реалізовувати визначені цим Кодексом повноваження виключно в обсязі, необхідному для з`ясування питань перевірки.

Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов`язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

Відповідно до статі 351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:

1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;

2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Оформлення результатів невиїзної документальної перевірки здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначено Податковим кодексом України (надалі ПК України).

Відповідно до пунктів 41.1, 41.3 статті 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи. Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України. Розмежування повноважень і функціональних обов`язків контролюючих органів визначається законодавством України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року №1200 вирішено утворити Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

Зазначеною постановою Уряду установлено, що Державна митна служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування митного законодавства. Державна митна служба є правонаступником майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 року №227 затверджено Положення про Державну митну службу України (надалі Положення №227). Цією постановою установлено, що Державна митна служба, її територіальні органи виконують встановлені законодавчими та іншими нормативно-правовими актами функції та повноваження органів доходів і зборів до внесення до таких актів відповідних змін у частині, що стосується повноважень Державної митної служби, її територіальних органів.

Пунктом 1 Положення про Державну митну службу України визначено, що Держмитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів. Держмитслужба реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи.

Відповідно до підпунктів 3, 34, 36, 37 пункту 4 Положення №227 Держмитслужба відповідно до покладених на неї завдань: забезпечує та здійснює контроль за дотриманням вимог законодавства з питань митної справи та в межах повноважень, визначених законом, законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Держмитслужбу, під час переміщення товарів через митний кордон України та після завершення операцій з митного контролю та митного оформлення; проводить відповідно до законодавства документальні перевірки дотримання вимог законодавства з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати у повному обсязі митних платежів, і зустрічні звірки; визначає у передбачених Митним та Податковим кодексами України випадках суми податкових та грошових зобов`язань платників податків; застосовує до платників податків передбачені законом штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог законодавства з питань митної справи та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Держмитслужбу, інші санкції та обмеження у торгівлі з окремими країнами відповідно до міжнародних актів.

За змістом абзацу другого пункту 46.1 статті 46 ПК України митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань.

Відповідно до пп. 3 п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.

Згідно до п.187.8 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Відповідно до пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Згідно зі статтею 272 Митного кодексу України, ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України. Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України.

У відповідності до частини 1 статті 279 Митного кодексу України базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є: 1) для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів; 2) для товарів, на які законом встановлено специфічні ставки мита, - кількість таких товарів у встановлених законом одиницях виміру. Для товарів, на які законом встановлено комбіновані ставки мита, база оподаткування визначається відповідно до пунктів 1 і 2 цієї частини.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (частина 1 статті 49 Митного кодексу України).

У відповідності до статті 65 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, що ввозяться в Україну відповідно до митних режимів, відмінних від режиму імпорту, є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі.

Статтею 51 Митного кодексу України врегульований порядок визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, відповідно до якої митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (частина 1 статті 51 Кодексу). Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частина 2 статті 51 Кодексу).

Згідно з підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.

Як було встановлено судом, позивачем з метою митного оформлення імпортованого товару позивачем 03.02.2019 року була подана до Волинської митниці ДФС України електронна митна декларація №UA205020/2019/002890 (а.с. 39).

Відповідно до графи 31 митної декларації №UA205020/2019/002890 від 03.02.2019 року товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Олимп-Круг було заявлено до митного оформлення товар - оксид цинку (Oxide Zn- 75%) технічний, який використовується у виробництві ливарних стрижнів керамічній промисловості, має наступний склад: ZN-75%, Pb-0,03%, Cd-0,002%, As-0,009%, не містить озоноруйнуючих речовин, психотропних речовин, не містить наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів, не являється пестицидом та агрохімікатом, не для медичного, не для військового призначення, не являється відходом виробництва.

При цьому у графі 33 вищезазначеної митної декларації позивачем визначено код даного товару згідно УКТ ЗЕД - 2817000000, а саме товарна підкатегорія оксид цинку, пероксид цинку групи 28 Продукти неорганічної хімії: неорганічні або органічні сполуки дорогоцінних металів, рідкісноземельних металів, радіоактивних елементів або ізотопів .

Водночас, як зазначено відповідачем в акті перевірки, до Одеської митниці Держмитслужби надійшов лист ГУ ДФС в Одеській області від 11.12.2019 року №2522260/9/15-32-14-10, в якому зазначено, що Волинська митниця ДФС листом від 24.07.2019 року №1927/7/03-70-19-03 (а.с. 96-98) повідомила про встановлення факту можливої невірної класифікації товару, який надходив на адресу ТОВ Виробничо-комерційна фірма Олимп-Круг за МД від 03.02.2019 року №UA205020/2019/002890, а саме товар Оксид Цинку Zinc Oxide Zn-75%, виробник - Przedsiebiorstwo ARKOP Sp.z o.o, торговельна марка - ARKOP , та який був задекларований до митного оформлення у товарній підкатегорії 2817000000 згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита 0%). Також у листі зазначено, що питання однозначної класифікації товару потребує додаткової інформації та документів щодо його цільового призначення.

З огляду на зазначене, ГУ ДФС у Одеській області, із врахуванням відомостей Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) було встановлено, що за період з 01.01.2017 року по 01.08.2019 року ТОВ Виробничо-комерційна фірма Олимп-Круг реалізувало товар Оксид цинку за кодом 2817000000 згідно з УКТ ЗЕД суб`єкту господарської діяльності ТОВ Цехаве корм ЛТД за податковою накладною №1 від 04.02.2019 року.

На запит ГУ ДФС в Одеській області від 19.08.2019 року №17100/10/15-32-14-10-07 про надання документів, які стосуються товару, зазначеному у податковій накладній №1 від 04.02.2019 року, ТОВ Цехаве корм ЛТД надало відповідь від 30.08.2019 року №131/19 та копії документів, а саме: копію договору поставки від 23.05.2016 року №АО230516, укладеного між ТОВ Цехаве корм ЛТД (покупець) та ТОВ Виробничо-комерційна фірма Олимп-круг (продавець); копію податкової накладної №1 від 04.02.2019 року; копію видаткової накладної №12 від 04.02.2019 року; копії CMR від 02.02.2019 року.

Проаналізувавши наданні контрагентом позивача документи, контролюючим органом було зроблено висновок, що ТОВ Цехаве корм ЛТД ЦЕХАВЕ КОРМ ЛТД придбало у позивача саме кормову добавку - оксиду цинку.

Окрім того, відповідач посилається на лист ТОВ Цехаве корм ЛТД від 30.08.2019 року №131/19, в якому зазначено, що: сировина, а саме оксид цинку, яка була отримана від ТОВ Виробничо-комерційна фірма Олимп-Круг , використана у господарській діяльності ТОВ Цехаве корм ЛТД для виробництва комбікормів, преміксів та концентратів на виробничих потужностях, які знаходяться у філії підприємства Завод по виробництву комбікормів, преміксів та концентратів у м. Гайсин .

Крім того, в акті перевірки зазначено, що згідно з інформацією, розміщеною в мережі Інтернет на сайті фірми-виробника Przedsiebiorstwo ARKOP Sp.z o.o (Республіка Польща) підприємство спеціалізується на виробництві хімічних органічних та неорганічних сполук, які використовуються у сільському господарстві, в якості добрив та кормових добавок, є беззаперечним лідером у виробництві кормових добавок у Польщі. Виробляє та пропонує до продажу оксид цинку, який застосовується в якості кормової добавки для харчування тварин.

До групи добавки та премікси кормові включений продукт Tlenek Cynku , який містить цинк 72%, 75%, 78% і використовується як мінеральна кормова добавка Е-6, що забезпечує потреби тварин у цинку.

Інформація щодо виробництва підприємством Przedsiebiorstwo АККОР продукції для виготовлення матеріалів для використання у виробництві ливарних у керамічної промисловості та використання оксиду цинку у такому виробництві відсутня.

За огляду на вищезазначене, відповідачем було зроблено висновок що інформація виробника щодо призначення імпортованого позивачем товару суперечить даним, наведеним ТОВ Виробничо-комерційна фірма Олимп-Круг у графі 31 МД від 03.02.2019 року №UA205020/2019/002890, а тому Одеською митницею Держмитслужби прийнято рішення про визначення коду імпортованого позивачем товару згідно УКТЕЗЕД 2309909690 , відповідно до якого встановлюється ставка ввізного мита у розмірі 10 %.

За таким умов митним органом було встановлено заниження позивачем податкових зобов`язань на загальну суму 67 153,98 грн., у тому числі ввізне мито - 55 961,65 грн., податок на додану вартість - 11 192,33 грн.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Так статтею 67 Митного кодексу України передбачено, що українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Згідно з ч.1 ст.69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 69 Митного кодексу України органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

Частиною 4 статті 69 Митного кодексу України передбачено, що у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Згідно з ч. 5 ст. 69 Митного кодексу України під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Частиною 6 статті 69 Митного кодексу України визначено, що штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Відповідно до ч. 7 ст. 69 Митного кодексу України рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Порядок роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення та митного поста під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, прийняття попередніх рішень про класифікацію товарів та рішень про визначення коду товару, здійснення митних процедур, пов`язаних з контролем правильності класифікації товарів при митному контролі та оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України (далі - товари), визначено Порядком роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №650.

Згідно з Порядком №650 декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 МК України, а посадові особи митного поста здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів.

Розділом ІІІ Порядку №650 передбачено, що декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до Митного кодексу України.

Контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу; відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу; заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних "Класифікаційні рішення" програми "Інспектор 2006" ЄАІС.

При цьому така відповідність поділяється на три категорії: а) ідентичні товари; б) подібні (аналогічні) товари; в) товари, які не підпадають під вимоги підпунктів "а" та "б" абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі: характеристики, які є визначальними для класифікації товару; призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару; перевірки відповідності заявленого опису товару та коду товару згідно з УКТ ЗЕД відомостям, наведеним у ПРК, у разі якщо до митного контролю та митного оформлення разом з пакетом документів надається ПРК.

Згідно статті 1 Закону України Про Митний тариф України , митний тариф України є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 №428, УКТ ЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України Про Митний тариф України , що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.

УКТ ЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі - Гармонізована система) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура) (пункт 3 Порядку №428).

З метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТ ЗЕД в Україні запроваджено пояснення до УКТ ЗЕД, побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2012 року і Пояснень до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу та затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 року №401.

Відповідно до Правила 1 ОПІ назви розділів, груп та підгруп наводяться лише для зручності користування. Для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і якщо тексти назв та примітки не вимагають іншого відповідно до таких положень.

Відповідно до положень Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД Митного тарифу України, встановленого Законом України "Про Митний тариф України" від 19.09.2013 року №584-VII, класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини.

Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі, коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

Таким чином, зазначеними Правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.

Суд зазначає, що імпортований позивачем товар було задекларовано за кодом 2817000000 УКТЗЕД. При цьому позивачем до митного органу було додано документи, які дають можливість перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей. Разом з тим, відповідачем було прийнято рішення про віднесення імпортованого позивачем товару до коду 2309909690 УКТЗЕД.

Судом проаналізовані Положення пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності стосовно товарних позицій 2817 та 2309.

Так група 23 має назву залишки і відходи харчової промисловості; готові корми для тварин. До товарної позиції 2309 включаються продукти, що використовуються для годівлі тварин, в іншому місці не зазначені, одержані в результаті переробки рослинної або тваринної сировини до такого ступеня, що вони втратили основні властивості вихідної сировини, крім рослинних відходів, рослинних залишків і побічних продуктів такої переробки.

Група 28 має назву продукти неорганічної хімії: неорганічні або органічні сполуки дорогоцінних металів, рідкісноземельних металів, радіоактивних елементів або ізотопів.

Якщо у контексті не обумовлено інше, до товарних позицій цієї групи включаються лише:

(a) окремі хімічні елементи та окремі сполуки визначеного хімічного складу, які містять або не містять домішки;

(b) водні розчини продуктів, зазначених у пункті (a);

(c) продукти, зазначені у пункті (a), розчинені в інших розчинниках за умови, що розчинення є звичайною і необхідною умовою для їх збереження або транспортування і при цьому зберігаються властивості цих продуктів, що не допускає їх використання в інших цілях, що відрізняються від традиційних;

(d) продукти, зазначені у пунктах (a), (b) або (c), із доданням стабілізуючої речовини (включаючи агент, що запобігає злежуванню), необхідної для їх збереження або транспортування;

(e) продукти, зазначені у пунктах (a), (b), (c) або (d), із доданням протипилового засобу або барвника для полегшення їх ідентифікації або з міркувань безпеки за умови, що ці домішки не роблять продукт придатним для нетрадиційного використання.

Пояснення до товарної позиції 2817: 281700 00 00 Оксид цинку; пероксид цинку.

(А) Оксид цинку (цинкові білила, цинковий блиск) (ZnО) одержують дією струменя повітря на нагрітий до червоного жару цинк; замість цинку може бути використана суміш цинкових руд, збагачених киснем (випалений сфалерит, каламін - товарна позиція 2608) та вуглецю. Проникаючи в порожнини речовини, гази утворюють області хімічно чистих оксидів, серед яких найчистішим є цинковий блиск. Оксид цинку являє собою білий шаруватий порошок, який під час нагрівання жовтіє.

Оксид цинку використовується як компонент фарб замість свинцевого білила, для виробництва косметичних засобів, сірників, лінолеуму чи керамічних глазурей посуду, як речовина-глушник, прискорювач вулканізації каучуків, каталізатора, у виробництві скла, для виготовлення протигазів або у медицині для лікування шкірних захворювань.

Судом з наданим позивачем документів, вбачається, що імпортований ним товар є хімічною речовиною, основним компонентом якої є оксид цинку (ZnО), та яка не містить ані тваринної, ані рослинної сировини, виготовляється промисловим хімічним шляхом, та за цільовим призначенням використовується у промисловості, і додатково може застосовуватися при виготовленні префіксів для кормових добавок тварин. Отже, такий товар як за основним компонентом, так і за способом виготовлення і основним цільовим призначенням найбільш повно відповідає коду УКТ ЗЕД 2817 00 00 00.

Посилання контролюючого органу на те, що імпортований товар є кормовою добавкою за УКТ ЗЕД групи 2309, є безпідставними, оскільки, спірний товар створений виключно із хімічних компонентів, що відповідає коду УКТ ЗЕД групи 2817, і не містить ані рослинної, ані тваринної сировини, що є однією з основних характеристик для його віднесення до групи 2309.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постановах від 09.10.2018 року по справі №826/2139/16 та від 20.06.2019 року №826/7208/16.

Також судом враховано експертний висновок №УТЕ-796 від 06.08.2020 року, виконаний Одеською регіональною Торгівельно-промисловою палатою України від 06.08.2020 року №УТЕ-796, що товар оксид цинку Zinc Oxide Zn-75% технічний належить до товарної групи 2817000000 (а.с. 61).

При цьому суд критично ставиться до посилання відповідача, що у договорі поставки від 23.05.2016 року №АО230516, укладеного між ТОВ Цехаве корм ЛТД та ТОВ "ВКФ "Олимп-Круг" предметом були кормові добавки, оскільки згідно п. 1.2. Договору предметом даного Договору є мідний купорос, що надалі іменується - Товар і зазначається на кожну окрему партію Товару у рахунках-фактурах та/або специфікаціях, що є невід`ємною частиною даного Договору (а.с. 53-57).

При цьому відповідно до специфікації №20 від 04.02.2019 року до договору поставки від 23.05.2016 року №АО230516 між ТОВ "ВКФ "Олимп-Круг" та ТОВ Цехаве корм ЛТД узгоджено поставку саме оксиду цинку 75% у кількості 11 тон. (а.с. 58). Зазначені обставини також підтверджуються видатковою накладною №РН-0000012 від 04.02.2019 року, з якої вбачається про поставку на адресу та ТОВ Цехаве корм ЛТД саме оксиду цинку 75% (а.с. 59).

Крім того, в матеріалах справи міститься лист ТОВ Цехаве корм ЛТД від 14.08.2020 року, у якому контрагент позивача повідомив, що оксид цинку ZnO - 75%, який був поставлений відповідно до договору №АО230516 від 23.05.2016 року, а саме відповідно до Специфікації №20 від 04.02.2019 року, видаткової накладної №12 від 04.02.2019 року у кількості 11 тонн на суму 722040,00 грн., не був використаний чи реалізований в якості готового продукту (а.с. 60).

Суд також вважає необґрунтованим посилання митного органу на інформацію, розміщену в мережі Інтернет на сайті фірми виробника Przedsiebiorstwo ARKOP Sp. z.o.o. (Польща), а саме що підприємство спеціалізується на виробництві хімічних органічних та неорганічних сполук, які використовуються у сільському господарстві в якості добрив та кормових добавок, з огляду на наступне.

Так за інформацією, розміщеною на сайті виробника товару ARKOP Sp. z.o.o. ( https://arkop.pl ) підприємство має також досвід в хімічній промисловості з 1992 року. Компанія ARKOP Sp. z.o.o. окрім того, що є виробником хімічних речовин/зокрема, оксид цинку технічний), кормів і добрив на внутрішньому ринку, має багаторічний досвід в області промислової металургії.

Більш того, з сайту ARKOP Sp. z.o.o. вбачається, що польська фірма-виробник пропонує до продажу технічний оксид цинку (ZnO) власного виробництва.

При цьому у всіх наданих позивачу документах (контракті, пакувальному листі, інвойсі, рахунку-фактурі, митній експортній декларації та ін..) виробником продукції Przedsiebiorstwo ARKOP Sp. z.o.o. було зазначено про поставку позивачу саме Оксиду цинку технічного ZnO -75 , згідно якої заявлений хімічний склад продукту: ZN-75%, Pb-0,03%, Cd-0,002%, As-0,009%, за кодом товару 28170000.

Крім того суд наголошує, що пунктом 35 ст.1 МК визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, пов`язаних відповідно до пункту 19 тієї самої статті зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Відповідно до п.54.5 ст.54 ПК України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

За змістом ст. 313 МК України класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, визначених Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), є виключною компетенцією митних органів.

Таким чином, якщо митні органи, приймаючи ВМД, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов`язань у зв`язку з виявленням помилки у класифікації товару, зокрема, з посиланням на результати невиїзної документальної перевірки.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постанові від 08.05.2018 року в справі №808/1341/14, провадження №К/9901/7237/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі вищезазначеного, приймаючи до уваги наведені норми чинного законодавства, фактичні обставини справи, які були встановлені судом під час розгляду справи та підтверджені належними письмовими доказами, які були досліджені судом та долучені до матеріалів справи, суд доходить висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню, а прийняті відповідачем у справі податкові повідомлення-рішення від 13.08.2020 року №00001115000 та №00001105000, як необґрунтовані та протиправні, підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви було додано платіжне доручення від 05.11.2020 року №58 про сплату судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру у загальній сумі 2 102,00 грн. (а.с. 14).

На підставі вищезазначеного, враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Олимп-Круг у повному обсязі, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору з Одеської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 77, 90, 241-246, 251, 255, 257, 258, 262, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Олимп-Круг (65013, м. Одеса, вул. Хімічна, 1/27) до Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21 А) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Одеської митниці Держмитслужби від 13.08.2020 року №00001115000 та №00001105000.

Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Олимп-Круг (код ЄДРПОУ 33080580) суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 2102,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII Перехідні положення КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя О.В. Білостоцький

.