Рішення
від 31.12.2020 по справі 420/6301/20
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6301/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 грудня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, Київського районного суду м. Одеси, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області щодо видачі 07.10.2019 року за № 5-2739/19 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, за якою станом на 05 жовтня 2019 року суддівська винагорода ОСОБА_1 , яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 51867 грн. - посадовий оклад 28815 грн., доплата за вислугу років (80%) 23052 грн.; зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області видати довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, за якою станом на 05 жовтня 2019 року суддівська винагорода ОСОБА_1 , яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 103734 грн. - посадовий оклад 57630 грн., доплата за вислугу років 46104 грн., доплата за перебування на адміністративній посаді в суді; визнати протиправними дії Київського районного суду м. Одеси щодо видачі розрахунку стажу роботи, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, за яким станом на 05.10.2019 року у ОСОБА_1 наявний стаж за посадою судді з 22.06.1987 року по 05.10.2019 року тривалістю 32 роки 3 місяці 13 днів; зобов`язати Київський районний суд м. Одеси видати розрахунок стажу роботи, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, за яким станом на 05.10.2019 року до стажу ОСОБА_1 зараховано: служба в рядах Радянської армії 10.11.1972 року по 03.11.1975 року ( 2 роки 11 місяців 23 дні); робота інструктором виконавчого комітету Великомихайлівської районної Ради народних депутатів Одеської області з 22.09.1979 року по 30.09.1982 року (3 роки 8 днів), робота судовим виконавцем Великомихайлівського районного суду Одеської області з 20 січня по 22 червня 1987 року (5 місяців 2 дні), робота за посадою судді з 22.06.1987 року по 05.10.2019 року (32 роки 3 місяців 13 днів), а всього стаж роботи станом на 05.10.2019 року становить 38 років 3 місяці 16 днів; визнати протиправним рішення від 20.11.2019 року № 155250005293 Центрального об`єднаного управління ПФУ в м. Одесі, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області в частині зарахування стажу роботи на посаді судді при призначенні та виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 тривалістю 32 роки 3 місяці 15 днів від суддівської винагороди у розмірі 51867 грн.; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок призначеного з 07 жовтня 2019 року ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з розрахунку 86 % суддівської винагороди судді у розмірі 103734 грн., з урахуванням доплати за перебування на адміністративній посаді та виплатити різницю між виплаченим з період з 07 жовтня 2019 року по 17 лютого 2020 року щомісячним довічним утриманням судді 46680,30 грн. в розмірі 90 % суддівської винагороди судді у розмірі 51867 грн.; визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 24 березня 2020 року № 2267 про відмову у перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із заявою від 28.02.2020 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 18 лютого 2020 року ОСОБА_1 перерахунок, як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці з розрахунку 86 % розміру суддівської винагороди, вказаної у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області від 28.02.2020 року № 5-583/20/10, з урахуванням фактично виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за довідкою Київського районного суду м. Одеси № 5-2738/19 у 2019 році за останньою посадою розмір місячної заробітної плати позивача складав 103734 грн., проте Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Одеській області видано довідку від 07.10.2019 року за № 5-2739/19 згідно якої суддівська винагорода для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці складає 51867 грн. Він звернувся до Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області із заявою щодо видачі виправленої довідки, проте було надано відповідь, що довідка є вірною і розрахунок проводився відповідно до чинних норм ЗУ Про судоустрій і статус суддів . Також, Київським районним судом м. Одеси складено розрахунок стажу роботи позивача станом на 01.01.2019 року, в який враховано службу в армії, роботу судовим виконавцем і суддею. За результатом арифметичного підрахунку стаж становить 35 років 11 місяців 05 днів, що було визначено наказом № 7-ос від 29.01.2019 року. Київським районним судом м. Одеси складено розрахунок стажу роботи, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання станом на 05.10.2019 року, до якого враховано лише робота судді. Вказані довідка та розрахунок не відповідають дійсним обставинам, проте за цими документами рішенням від 20.11.2019 року № 155250005293 пенсійним органом було призначено щомісячне довічне грошове утримання. Разом з тим, за умови надання достовірної довідки та розрахунку щомісячне довічне грошове утримання могло б бути призначено у більшому розмірі. Крім того, 28.02.2020 року Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Одеській області видано довідку № 5-583/20/10, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці станом на 19.02.2020 року, разом з тим ГУ ПФУ в Одеській області протиправно відмовлено у перерахунку. Проте, в рішенні КСУ від 18.02.2020 року № 2-р/2020 зазначено, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично.

Від відповідача Київського районного суду м. Одеси надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача вказує, що вимоги позову Київський районний суд м. Одеси визнає частково. При цьому, представник відповідача вказує, що розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, передбачений Порядком №3-1 від 25.01.2008 р., був виданий ОСОБА_1 з помилково врахованим лише стажем роботи за посадою судді з 22.06.1987 року по 05.10.2019 року тривалістю 32 роки 3 місяці 13 днів, до нього помилково не включений час служби в рядах Радянської армії 10.11.1972 року по 03.11.1975 року - 2 роки 11 місяців 23 дні, що передбачено ч. 1 ст. 2 ЗУ Про військовий обов`язок і військову службу та час роботи судовим виконавцем з 20 січня по 22 червня 1987 року - 5 місяців 2 дні, що передбачено ч. 2 ст. 137 ЗУ Про судоустрій і статус суддів . Разом з тим, час роботи інструктором виконавчого комітету районної Ради народних депутатів з 22.09.1979 року по 30.09.1982 року (3 роки 8 днів), не підлягає включенню до стажу роботи судді на посаді судді, так як цей стаж не відповідає вимогам ч. 2 ст. 137 ЗУ Про судоустрій і статус суддів , оскільки в цей час ОСОБА_1 не мав юридичної освіти, яку він отримав лише 27.06.1987 року. Таким чином, вимоги позовної заяви визнаються у частині видачі позивачу розрахунку стажу судді, який станом на 05.10.2019 року становить 35 років 8 місяців.

Від відповідача Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача вказує, що управлінням для подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці органами Пенсійного фонду України, видано довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 за вих. № 5-2739/19 від 07.10.2019 року. При цьому, розрахунок суддівської винагороди, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, позивачу здійснювався у відповідності до положень п. 25 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ Про судоустрій і статус суддів , якими передбачалось, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатом кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. Відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 30 березня 2018 року № 146/ко-18 було визначено, що позивач як суддя Київського районного суду міста Одеси за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів визнаний таким, що відповідає займаній посаді. Рішенням Вищої ради правосуддя від 03 жовтня 2019 року № 2587/о/15-19 визначено у позивача наявність достатнього для звільнення у відставку стажу роботи, а також було вирішено звільнити позивача з посади судді Київського районного суду міста Одеси у зв`язку з поданням заяви про відставку. Отже, з моменту рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 30 березня 2018 року № 146/ко-18 до рішення Вищої ради правосуддя від 03 жовтня 2019 року № 2587/о/15-19 пройшов 1 рік 6 місяців та 3 дні, а отже позивач після проходження кваліфікаційного оцінювання до звільнення не відпрацював на посаді судді щонайменше 3 роки, як того вимагає п. 25 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ Про судоустрій і статус суддів , а тому у довідці про суддівську винагороду для обчислення пенсії щомісячного грошового утримання судді у відставці № 5-2739/19 від 07.10.2019 року зазначено суму 51867,00 грн. При цьому, у довідці № 5-583/19 від 28.02.2020 року зазначено суму - 113508,00 грн., з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 2-р/2020 від 18.02.2020.

Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача вказує, що суддям у відставці, яким за зверненнями до 18.02.2020 року вже проведено перерахунок з 01.01.2020 року виходячи із розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень ЗУ Про судоустрій і статус суддів від 07.07.2020 року, перерахунок буде здійснюватися при збільшенні суддівської винагороди після 18.02.2020 року. Тобто, якщо суддя у відставці з 18.02.2020 року звертався за перерахунком і йому вже перераховано з 01.01.2020 року щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці із 15 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб, то наступний перерахунок з урахуванням Рішення № 2-р можливо буде провести лише після збільшення суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді. Враховуючи те, що підвищення суддівської винагороди судді після 18.02.2020 року не відбулося, правові підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки від 28.02.2020 № 5-583/20/10 відсутні.

Ухвалою суду від 03 серпня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

02 жовтня 2020 року винесено ухвалу про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 12 листопада 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 16 грудня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України розгляд справи продовжено в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

21 червня 1987 року ОСОБА_1 призначений народним суддею Велико-Михайлівського районного народного суду з 22.06.1987 року (а.с. 20).

20 квітня 2000 року Верховною Радою України прийнято постанову № 1653-Ш, якою ОСОБА_1 безстроково обрано суддею Іллічівського районного суду міста Одеси (а.с. 22).

25 січня 2003 року Президентом України видано Указ № 43/2003, яким суддю Іллічівського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 переведено на роботу до місцевого Київського суду м. Одеси (а.с. 24).

30 березня 2018 року Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято рішення № 146/ко-18, яким визначено, що суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідній займаній посаді набрав 680,6 бала та визнано суддю Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 таким, що відповідає займаній посаді (а.с. 27-28).

03 жовтня 2019 року Вищою радою правосуддя винесено рішення № 2587/о/15-19, яким звільнено ОСОБА_1 з посади судді Київського районного суду міста Одеси у зв`язку з поданнями заяви про відставку (а.с. 29).

04 жовтня 2019 року Київським районним судом м. Одеси винесено наказ № 59-ок, яким ОСОБА_1 , звільненого з посади судді Київського районного суду м. Одеси у зв`язку з поданням заяви у відставку, відраховано зі штату Київського районного суду м. Одеси 05 жовтня 2019 року (а.с. 33).

При цьому, Київським районним судом м. Одеси складено розрахунок стажу судді, ОСОБА_1 , який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 05.10.2019 року, який складає 32 роки 3 місяці, зокрема робота народним суддею В-Михайлівського районного народного суду (22.06.1987-20.04.2000) - 12 років 09 місяців 28 днів, робота суддею Іллічівського районного суду м. Одеси (20.04.2000 - 07.02.2003) - 2 роки 9 місяців 17 днів, робота суддею новоутвореного Київського районного суду м. Одеси (07.02.2003 - 05.10.2019) - 16 років 07 місяців 28 днів (а.с. 36).

Згідно ст. 142 ЗУ Про судоустрій і статус суддів (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року. Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 137 Закону України Про судоустрій і статус суддів (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Згідно абз. 4 п. 34 розділу ХІІ Закону України Про судоустрій і статус суддів судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Відповідно до ст. 55 Закону № 2022-Х "Про судоустрій Української РСР" суддею і народним засідателем може бути обраний кожний громадянин Української РСР, який досяг на день виборів 25 років.

Таким чином, судді, якого було призначено на посаду судді вперше згідно з вимогами, встановленими Законом № 2022-Х на день їх призначення, стаж рахується з дня обрання на посаду судді.

Тобто, станом на дату призначення позивача, ОСОБА_1 , народним суддею Велико-Михайлівського районного народного суду (22.06.1987 року) діяв Закон Української РСР від 05.06.1981 № 2022-Х "Про судоустрій Української РСР", який не встановлював жодних вимог щодо стажу роботи кандидатів у судді і народних засідателів при обранні на посаду вперше.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, є єдиним, обраховується та встановлюється (з`ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується як для прийняття рішення про відставку, так і встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру, зокрема в у постановах від 06.03.2018 року по справі № 308/6953/17, від 19.06.2018 року по справі № 243/4448/17, від 11 вересня 2018 року по справі № 428/4671/17, від 01.10.2018 року по справі № 541/503/17, від 17.10.2018 року по справі № 140/263/17, від 23.10.2018 року по справі № 686/10100/15-а.

Згідно трудової книжки ОСОБА_1 в період з 10.11.1972 року по 03.11.1975 року служив в рядах Радянської армії, в період з 22.09.1979 року по 30.09.1982 року працював інструктором виконавчого комітету Великомихайлівської районної Ради народних депутатів Одеської області, в період з 20 січня по 22 червня 1987 року працював судовим виконавцем Великомихайлівського районного суду Одеської області (а.с. 13-19).

Як вбачається, з розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставку станом на 05.10.2019 року складеного Київським районним судом м. Одеси стаж роботи ОСОБА_1 складає 32 роки 3 місяці - робота народним суддею В-Михайлівського районного народного суду (22.06.1987-20.04.2000) - 12 років 09 місяців 28 днів, робота суддею Іллічівського районного суду м. Одеси (20.04.2000 - 07.02.2003) - 2 роки 9 місяців 17 днів, робота суддею новоутвореного Київського районного суду м. Одеси (07.02.2003 - 05.10.2019) - 16 років 07 місяців 28 днів.

В той же час, під час складання Київським районним судом м. Одеси розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставку станом на 05.10.2019 року ОСОБА_1 не враховано службу в рядах Радянської армії, роботу інструктором виконавчого комітету Великомихайлівської районної Ради народних депутатів Одеської області та роботу судовим виконавцем Великомихайлівського районного суду Одеської області.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, 01 січня 2019 року Київським районним судом м. Одеси складено розрахунок стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного грошового утримання судді ОСОБА_1 , до якого зараховано службу в рядах Радянській армії (10.11.1972 - 03.11.1975), роботу судовим виконавцем Великомихайлівського районного народного суду Одеської області (20.01.1987 - 22.06.1987) та роботу суддею з 22.06.1987 року (а.с. 34).

За таких підстав, Київським районним судом м. Одеси неправомірно не включено до розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставку станом на 05.10.2019 року ОСОБА_1 період служби в рядах Радянської армії з 10.11.1972 року по 03.11.1975 року та період роботи судовим виконавцем Великомихайлівського районного суду Одеської області з 20 січня по 22 червня 1987 року.

Разом з тим, період роботи ОСОБА_1 з 22.09.1979 року по 30.09.1982 року інструктором виконавчого комітету Великомихайлівської районної Ради народних депутатів Одеської області не підлягає включенню до розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставку станом на 05.10.2019 року, оскільки Закон Української РСР від 05.06.1981 № 2022-Х "Про судоустрій Української РСР", не встановлював жодних вимог щодо стажу роботи кандидатів у судді і народних засідателів при обранні на посаду вперше. Таким чином вказаний період роботи не є професійною діяльністю, та не відповідає вимогам ч. 2 ст. 137 ЗУ Про судоустрій і статус суддів .

Суд не приймає до уваги посилання позивача на положення ст. 44 ЗУ Про статус суддів , оскільки положення вказаної статті стосуються визначення стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, а не питання стажу роботи, який дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання.

За таких підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій Київського районного суду м. Одеси щодо видачі ОСОБА_1 розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставку станом на 05.10.2019 року без урахування періоду служби в рядах Радянської армії з 10.11.1972 року по 03.11.1975 року та періоду роботи судовим виконавцем Великомихайлівського районного суду Одеської області з 20 січня по 22 червня 1987 року та зобов`язання Київського районного суду м. Одеси видати ОСОБА_1 розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставку станом на 05.10.2019 року з урахування періоду служби в рядах Радянської армії з 10.11.1972 року по 03.11.1975 року, періоду роботи судовим виконавцем Великомихайлівського районного суду Одеської області з 20 січня по 22 червня 1987 року, періоду роботи суддею Великомихайлівського районного народного суду з 22 червня 1987 року по 20 квітня 2000 року, періоду роботи суддею Іллічівського районного суду м. Одеси з 20 квітня 2000 року по 07 лютого 2003 року, періоду роботи суддею Київського районного суду м. Одеси з 07 лютого 2003 року по 05 жовтня 2019 року.

При цьому, позовні вимоги про визнання протиправним рішення від 20.11.2019 року № 155250005293 Центрального об`єднаного управління ПФУ в м. Одесі, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області в частині зарахування стажу роботи на посаді судді при призначенні, є необґрунтованими, оскільки рішення пенсійного органу було прийнято на підставі розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставку станом на 05.10.2019 року Київського районного суду м. Одеси, який станом на дату винесення рішення був чинний. Крім того, оскільки обов`язок щодо здійснення Київським районним судом м. Одеси нового розрахунку стажу позивача тільки покладений на Київський районний суд м. Одеси, тому позовні вимоги є передчасними.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправними дій Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області щодо видачі 07.10.2019 року за № 5-2739/19 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, за якою станом на 05 жовтня 2019 року суддівська винагорода ОСОБА_1 , яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 51867 грн. - посадовий оклад 28815 грн., доплата за вислугу років (80%) 23052 грн.; зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області видати довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, за якою станом на 05 жовтня 2019 року суддівська винагорода ОСОБА_1 , яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 103734 грн. - посадовий оклад 57630 грн., доплата за вислугу років 46104 грн., доплата за перебування на адміністративній посаді в суді, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб. Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Згідно п. 24 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2019 року для судді місцевого суду - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Відповідно до п. 25 ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

07 жовтня 2019 року Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Одеській області ОСОБА_1 видано довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 5-2739/19, згідно якої станом на 05.10.2019 року розмір його суддівської винагороди, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 51867,00 грн., у тому числі посадовий оклад 28815,00 грн. та доплата за вислугу років (80 %) 23052,00 грн. (а.с. 109).

Таким чином, довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 5-2739/19 від 07.10.2019 року відповідає приписам п. 25 ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначено різні підходи до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на неправомірність не включення до довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 5-2739/19 від 07.10.2019 року доплати за перебування на адміністративній посаді в суді, оскільки як вбачається з матеріалів справи позивач, ОСОБА_1 , звільнений з посади судді Київського районного суду м. Одеси та на час звільнення не обіймав адміністративної посади, а тому відсутні підстави для включення у довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці доплати за перебування на адміністративній посаді в Великомихайлівському районному народному суді.

За таких підстав, позовні вимоги про визнання протиправними дій Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області щодо видачі 07.10.2019 року за № 5-2739/19 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, за якою станом на 05 жовтня 2019 року суддівська винагорода ОСОБА_1 , яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 51867 грн. - посадовий оклад 28815 грн., доплата за вислугу років (80%) 23052 грн.; зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області видати довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, за якою станом на 05 жовтня 2019 року суддівська винагорода ОСОБА_1 , яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 103734 грн. - посадовий оклад 57630 грн., доплата за вислугу років 46104 грн., доплата за перебування на адміністративній посаді в суді, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Таким чином, оскільки позовні вимоги про визнання протиправним рішення від 20.11.2019 року № 155250005293 Центрального об`єднаного управління ПФУ в м. Одесі, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області в частині виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 тривалістю 32 роки 3 місяці 15 днів від суддівської винагороди у розмірі 51867 грн. та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок призначеного з 07 жовтня 2019 року ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з розрахунку 86 % суддівської винагороди судді у розмірі 103734 грн., з урахуванням доплати за перебування на адміністративній посаді та виплатити різницю між виплаченим з період з 07 жовтня 2019 року по 17 лютого 2020 року щомісячним довічним утриманням судді 46680,30 грн. в розмірі 90 % суддівської винагороди судді у розмірі 51867 грн. є похідним вимогами, тому підстави для їх задоволення також відсутні.

Також, позивач серед іншого просить суд визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 24 березня 2020 року № 2267 про відмову у перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із заявою від 28.02.2020 року та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 18 лютого 2020 року ОСОБА_1 перерахунок, як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці з розрахунку 86 % розміру суддівської винагороди, вказаної у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області від 28.02.2020 року № 5-583/20/10, з урахуванням фактично виплачених сум.

Згідно ч. 1 ст. 142 Закону України Про судоустрій і статус суддів судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 142 Закону України Про судоустрій і статус суддів суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно ч. 3, 4, 5 ст. 142 Закону України Про судоустрій і статус суддів щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 3 ст. 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів (в редакції, чинній до 11.03.2020 року) базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

При цьому, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України Про судоустрій і статус суддів були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Згідно п. 22, 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 1 січня 2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" .

Відповідно до п. 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить: 1) з 1 січня 2017 року: а) для судді місцевого суду - 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; в) для судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) з 1 січня 2018 року: а) для судді місцевого суду - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) з 1 січня 2019 року: а) для судді місцевого суду - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 4) з 1 січня 2020 року: а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Законом України від 16.10.2019 № 193-ІХ Про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування , який набрав чинності 07.11.2019, виключено зазначені вище пункти 22, 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів , якими було передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом; що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI Про судоустрій і статус суддів .

Відповідно до п. 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

В мотивувальній частині рішення від 14.12.2011 № 18-рп/2011 Конституційний суд України вказав, що щомісячне довічне грошове утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов`язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний суд України також вказав про неможливість звуження змісту та об`єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.

В рішенні Конституційного Суд України від 03.06.2013 №3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював аналогічні правові позиції у відношенні гарантій незалежності суддів, їх матеріального та соціального забезпечення у своїх рішеннях, а саме: від 24.06.1999 № 6-рп/99, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 (справа про пільги, компенсації та гарантії), від 01.12.2004 № 19-рп/2004 (справа про припинення дій чи обмеження пільг, компенсацій та гарантій), від 11.10.2005 № 8-рп/2005 (справа про пенсії та щомісячне довічне грошове утримання), від 18.06.2007 № 4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів), від 22.05.2008 № 10-рп/2008, а також у рішенні від 18.02.2020 № 2-р/2020.

Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів .

В рішенні Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 зазначено, що згідно з положеннями пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI Про судоустрій і статус суддів . За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).

Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 № 10-рп/2013).

Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці; право судді у відставці на пенсійне забезпечення або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості; щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу; конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя (абзаци п`ятий, шостий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013). Конституційний Суд України зазначив, що розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання.

Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.

У зв`язку з викладеним, Конституційний Суд України рішенням від 18.02.2020 року по справі № 2-р/2020 пункт 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII, яким було передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, визнав неконституційним.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 Закону України Про Конституційний Суд України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Статтею 152 Конституції України визначено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституціє України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Тобто, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 року по справі № 2-р/2020 Закон України № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

При цьому, Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 06.03.2019 року по справі № 638/12586/16-а, від 11.02.2020 року по справі № 200/3958/19-а висловлював правовий висновок, відповідно до якого правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Разом з тим, набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів правовідносин до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним.

Таким чином, з 19.02.2020 року, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 року по справі № 2-р/2020 у позивача, ОСОБА_1 , виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону України № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів .

При цьому, зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, а тому доводи відповідача щодо того, що у позивача не виникло право на перерахунок, оскільки підвищення суддівської винагороди судді після 18.02.2020 року не відбулося, є необґрунтованими.

За таких підстав, позивач, ОСОБА_1 , який отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, має право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області від 28.02.2020 року № 5-583/20/10 саме з 19.02.2020 року, оскільки саме з цієї дати втратили чинність обмеження, встановлені пунктом 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону № №1402-VIII, згідно з якими право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

Так, статтею 8 Конституції України, ч. 1 ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі Наталія Михайленко проти України (пункт 32). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції майном визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні законне сподівання на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі Стретч проти Сполученого Королівства (пункт 32)), а також право на певні суми соціальних виплат , у тому числі, у разі їх невиплаті є втручанням у право на мирне володіння майном (п.34. рішення ЄСПЛ по справі Суханов та Ільченко проти України (заяви № 68385/10 та 71378/10), рішення набуло статусу остаточного від 26 вересня 2014 року. Законне сподівання на отримання активу також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має законне сподівання , якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (див. рішення у справі Копецький проти Словаччини (Kopecky v. Slovakia) [ВП], заява № 44912/98, п. 52, ЄСПЛ 2004-IX). Проте не можна стверджувати про наявність законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства і вимоги заявника згодом відхиляються національними судами (див. вищенаведене рішення у справі Копецький проти Словаччини (Кореску v. Slovakia), п. 50; Anheuser-Busch Inc. проти Португалії (Anheuser-Busch Inc. v. Portugal) [ВП], заява № 73049/01, п. 65, ЄСПЛ 2007-І).

Відповідно до статті 1 Першого протоколу будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету в інтересах суспільства . Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі Колишній Король Греції та інші проти Греції (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).

Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V та п.52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Щокін проти України (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010 року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011 року ).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 24 березня 2020 року № 2267 є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, позивач просить суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 18 лютого 2020 року ОСОБА_1 перерахунок, як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці з розрахунку 86 % розміру суддівської винагороди, вказаної у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області від 28.02.2020 року № 5-583/20/10, з урахуванням фактично виплачених сум, проте оскільки права позивача в частині виплати їй щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 86 % розміру суддівської винагороди, на час розгляду даної справи не порушені, так як перерахунок не проведено, а стосуються правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці з розрахунку 86 % розміру суддівської винагороди.

За таких підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області від 28.02.2020 року № 5-583/20/10 з 19 лютого 2020 року, із врахуванням раніше виплачених сум.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дій Київського районного суду м. Одеси щодо видачі ОСОБА_1 розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставку станом на 05.10.2019 року без урахування періоду служби в рядах Радянської армії з 10.11.1972 року по 03.11.1975 року та періоду роботи судовим виконавцем Великомихайлівського районного суду Одеської області з 20 січня по 22 червня 1987 року; зобов`язання Київського районного суду м. Одеси видати ОСОБА_1 розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставку станом на 05.10.2019 року з урахування періоду служби в рядах Радянської армії з 10.11.1972 року по 03.11.1975 року, періоду роботи судовим виконавцем Великомихайлівського районного суду Одеської області з 20 січня по 22 червня 1987 року, періоду роботи суддею Великомихайлівського районного народного суду з 22 червня 1987 року по 20 квітня 2000 року, періоду роботи суддею Іллічівського районного суду м. Одеси з 20 квітня 2000 року по 07 лютого 2003 року, періоду роботи суддею Київського районного суду м. Одеси з 07 лютого 2003 року по 05 жовтня 2019 року; визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 24 березня 2020 року № 2267; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області від 28.02.2020 року № 5-583/20/10 з 19 лютого 2020 року, із врахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При розподілі судових витрат суд враховує, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3363,20 грн., відповідно до квитанції № 0.0.1766740444 від 14.07.2020 року (а.с. 12).

Таким чином, відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 420,40 грн. та з Київського районного суду м. Одеси за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 420,40 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 90, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області (код ЄДРПОУ 26302945, адреса місцезнаходження: 65005, м. Одеса, вул. Бабеля, 2), Київського районного суду м. Одеси (код ЄДРПОУ 02892928, адреса місцезнаходження: 65080, м. Одеса, вул.Варненська, 3б), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Київського районного суду м. Одеси щодо видачі ОСОБА_1 розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставку станом на 05.10.2019 року без урахування періоду служби в рядах Радянської армії з 10.11.1972 року по 03.11.1975 року та періоду роботи судовим виконавцем Великомихайлівського районного суду Одеської області з 20 січня по 22 червня 1987 року.

Зобов`язати Київський районний суд м. Одеси видати ОСОБА_1 розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставку станом на 05.10.2019 року з урахування періоду служби в рядах Радянської армії з 10.11.1972 року по 03.11.1975 року, періоду роботи судовим виконавцем Великомихайлівського районного суду Одеської області з 20 січня по 22 червня 1987 року, періоду роботи суддею Великомихайлівського районного народного суду з 22 червня 1987 року по 20 квітня 2000 року, періоду роботи суддею Іллічівського районного суду м. Одеси з 20 квітня 2000 року по 07 лютого 2003 року, періоду роботи суддею Київського районного суду м. Одеси з 07 лютого 2003 року по 05 жовтня 2019 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 24 березня 2020 року № 2267.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області від 28.02.2020 року № 5-583/20/10 з 19 лютого 2020 року, із врахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 копійок).

Стягнути з Київського районного суду м. Одеси (код ЄДРПОУ 02892928, адреса місцезнаходження: 65080, м. Одеса, вул.Варненська, 3б) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 копійок).

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Суддя О.А. Левчук

.

Дата ухвалення рішення31.12.2020
Оприлюднено04.01.2021

Судовий реєстр по справі —420/6301/20

Ухвала від 17.05.2021

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Левчук О.А.

Ухвала від 13.05.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Мороз Л.Л.

Постанова від 30.03.2021

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Димерлій О.О.

Ухвала від 15.02.2021

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Димерлій О.О.

Ухвала від 15.02.2021

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Димерлій О.О.

Ухвала від 03.02.2021

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Димерлій О.О.

Рішення від 31.12.2020

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Левчук О.А.

Ухвала від 02.10.2020

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Левчук О.А.

Ухвала від 03.08.2020

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Левчук О.А.

Ухвала від 20.07.2020

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Левчук О.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні