Рішення

від 31.12.2020 по справі 540/3438/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 грудня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/3438/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Товариства з обмеженою відповідальністю "Доломіт-3" про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках та стягнення коштів за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Доломіт-3" у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб у сумі 360 323,09 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами фінансово-господарської діяльності за платником податків ТОВ "Доломіт-3" обліковується податковий борг з орендної плати за земельні ділянки на загальну суму 360323,09 грн., який виник починаючи з 30.09.2019 за рахунок несплати узгоджених грошових зобов`язань, що нараховані згідно податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9149946102 від 11.07.2019, №9149946102 від 11.07.2019, №9012056947 від 03.02.2020, податкових повідомлень - рішень (форма Ш ) №0190835004 від 17.10.2019, (Форма Ш ) №0269485004 від 16.12.2019. Зазначає, що вчинені позивачем дії не призвели до погашення податкового боргу, податковий борг не сплачений в строки, визначені податковим законодавством, у зв`язку з чим, позивач просить стягнути кошти з відповідача, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою від 06.11.2020 провадження у справі відкрите, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Зазначену ухвалу про відкриття спрощеного провадження у справі було направлено відповідачу 11.11.2020 та 14.12.2020. Відповідно до відмітки в рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення, дана ухвала не отримана відповідачем із зазначенням причини адресат відсутній за вказаною адресою .

Суд звертає увагу на те, що ухвала про відкриття спрощеного провадження у справі направлялася відповідачу на адресу, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 74120, Херсонська область, Великоолександрівський район, с. Давидів Брід, вул. Центральна, буд. 68.

Відповідно до частин 8, 11 ст. 126 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин та з урахуванням неодноразового направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі, на адресу, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд вважає, що відповідач був належно повідомлений про розгляд даної справи та судом вчинені усі дії, визначені Кодексом адміністративного судочинства України задля належного і вчасного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Відповідач не скористався своїм правом подання пояснень, і станом на день розгляду справи відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 ст.262 КАС України).

Згідно з ч.2 ст.262 КАС України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми податкового законодавства України, суд дійшов наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю Доломіт-3 (код ЄДРПОУ 33491123) зареєстроване Великоолександрівською районною державною адміністрацією Херсонської області за №1484102000000176. Взято на податковий облік до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі 29.11.2005.

Судом встановлено, що за результатами здійснення фінансово-господарської діяльності у Товариство з обмеженою відповідальністю Доломіт-3 (код ЄДРПОУ 33491123), обліковується податковий борг на загальну суму 360323,09 грн. по орендній платі з юридичних осіб, який виник починаючи з 30.09.2019 за рахунок несплати узгоджених грошових зобов`язань, що нараховані відповідно до:

- податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9149946102 від 11.07.2019, №9149946102 від 11.07.2019, №9012056947 від 03.02.2020;

- податкових повідомлень - рішень (форма Ш ) №0190835004 від 17.10.2019, (Форма Ш ) №0269485004 від 16.12.2019.

Враховуючи переплату у розмірі 2212,81 грн., сума боргу складає 360 323,09 грн.

До боржника застосовувалися заходи стягнення визначені Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VІ.

Вирішуючи дані правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов`язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов`язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.

Згідно п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Платник податків зобов`язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України).

Пунктом 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України, визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

За змістом п. 54.1 ст. 54, пунктів 56.17, 56.18 ст. 56 ПК України сума грошового зобов`язання та/або пені, самостійно обчислена платником податків та зазначена в податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, вважається узгодженою. Днем узгодження грошового зобов`язання платника податків, визначеного рішенням контролюючого органу, вважається день закінчення процедури адміністративного оскарження, а в разі зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Так, пп. 14.1.175 п. 14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов`язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно п.59.1 ст.59 ПК України, де визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Статтею 59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що контролюючим органом виставлена та направлена відповідачу вимога форми "Ю" №8741-10 від 15.11.2019 на суму 120445,58 грн.

Податкова вимога направлена за адресою місцезнаходження відповідача, та відповідно до інформації з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, вручена представнику відповідача - 18.02.2020.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Із часу направлення податкової вимоги до часу звернення з даним позовом до суду відповідач був постійним боржником по єдиному податку з юридичних осіб, що підтверджується копією зворотного боку інтегрованої картки платника. Зазначена обставина звільняє податковий орган від необхідності повторного направлення податкової вимоги.

Разом із тим, застосовані контролюючим органом заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу в добровільному порядку.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися контролюючим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

Положеннями ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість , відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Із матеріалів справи слідує, що в банківських установах у ТОВ Доломіт -3 відкрито розрахунковий рахунок, з якого можуть проводитись стягнення податкового боргу.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до норм ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Як встановлено судом, зазначена заборгованість відповідача підтверджується: розрахунком виникнення податкового боргу, витягом з інтегрованої картки платника податків, податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9149946102 від 11.07.2019, №9149946102 від 11.07.2019, №9012056947 від 03.02.2020, податковими повідомленнями - рішеннями (форма Ш ) №0190835004 від 17.10.2019, (Форма Ш ) №0269485004 від 16.12.2019, податковою вимогою форми "Ю" №8741-10 від 15.11.2019.

Проаналізувавши надані сторонами докази та норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку, що позивач свою позицію обґрунтував належними та допустимими доказами. Відповідачем не надано жодних доказів сплати вказаного податкового боргу або інших належних доказів, які спростували наведені позивачем доводи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З урахуванням зазначеного суд не вирішує питання розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Доломіт-3 (код ЄДРПОУ 33491123) у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб у сумі 360323,09 грн. (код платежу 18010600), отримувач: УК у Великоолександрівський район/ с. Давидів Брід/18010600, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код отримувача ЄДРПОУ 37920296, номер рахунку - UA198999980334199812000021072.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.І. Войтович

кат. 111020300