Рішення

від 31.12.2020 по справі 620/4957/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 грудня 2020 року Чернігів Справа № 620/4957/20

Чернігівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації (далі - УСЗН Ріпкинської РДА), в якому просить суд:

- визнати відмову Управління соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації щодо компенсації вартості на проїзд за 2020 рік протиправною;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації виплатити компенсацію ОСОБА_1 , за квитки на проїзд у 2020 році, згідно Закону України Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в сумі 655,88 грн.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 02.11.2020 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачу для подання відзиву на позов або заяви про визнання позову - 15-денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Так судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, і має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , що підтверджується посвідченням потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 1), серія НОМЕР_1 , виданим 05.04.2019 Чернігівською обласною державною адміністрацією (а.с.6).

Позивач звернулася до УСЗН Ріпкинської РДА із заявою щодо виплати компенсації проїзду за 2020 рік у сумі 655,88 грн (без урахування вартості за надані послуги користування постільною білизною та напоїв).

Листом від 25.08.2020 №05-10/2650 УСЗН Ріпкинської РДА відмовило позивачу у виплаті компенсації вартості проїзду з підстав, що фінансування видатків місцевих бюджетів з державного бюджету на зазначені цілі не передбачено (а.с.3).

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Так у відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, є Закон України від 28.02.1991 №796-XII Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Закон №796-XII).

Статтею 20 Закону №796-XII встановлено компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 1, зокрема, пунктом 19 частини 1 передбачено безплатний проїзд один раз на рік до будь-якого пункту України і назад автомобільним або повітряним, або залізничним, або водним транспортом з правом першочергового придбання квитків.

У свою чергу, абзацами 1, 2 пункту 13 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов`язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 №936 (у редакції до 26.10.2016) (далі - Постанова №936), було передбачено, що відшкодування громадянам один раз на рік вартості проїзду міжміським транспортом до будь-якого населеного пункту України та у зворотному напрямку (без врахування пересадок) здійснюється за рахунок відповідних субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетом та за місцем реєстрації громадян на підставі проїзних квитків, пред`явлених управлінню (відділу) праці та соціального захисту населення райдержадміністрації, виконкому міських, районних у містах рад. При цьому сума відшкодування вартості проїзду залізничним транспортом не повинна перевищувати вартості проїзду у плацкартному або купейному вагоні швидкого поїзду, а також у вагонах другого класу швидкісного поїзду.

Разом з тим постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 №759 Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 №936 та від 14.05.2015 №285 було внесено зміни до Постанови №936, якими виключено абзаци 1 та 2 пункту 13 у Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов`язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 №936, що встановлювали відшкодування громадянам один раз на рік вартості проїзду за рахунок відповідних субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на підставі проїзних квитків, поданих управлінню соціального захисту населення.

При цьому суд враховує, що гарантоване право осіб, постраждалих від наслідків Чорнобильської катастрофи, на компенсацію безплатного проїзду один раз на рік до будь-якого пункту України і назад в повному обсязі визначено пунктом 19 частини 1 статті 20 Закону №796-XII, а Закон України має вищу юридичну силу над постановою Кабінету Міністрів України, у зв`язку з чим громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до 1-ї категорії, гарантується відповідне право на відшкодування вартості проїзду.

Посилання відповідача у листі від 25.08.2020 №05-10/2650 на відсутність фінансування видатків місцевих бюджетів з державного бюджету на зазначені цілі, а також на незатвердження відповідних місцевих програм, як на підставу невиконання покладеного на нього обов`язку щодо проведення компенсації вартості квитків за проїзд за 2020 рік, суд вважає необґрунтованими, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх обов`язків, що узгоджується з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах Кечко проти України , Бурдов проти Росії ).

Така ж правова позиція і Конституційного Суду України у рішеннях від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004, від 01.12.2004 №20-рп/2004, від 09.07.2007 №6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.

Неодноразово і Верховний Суд України у своїх рішеннях вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі №21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі №21- 44а10).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 має статус особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) та, відповідно до проїзних документів, у 2020 році залізничним транспортом здійснила проїзд 30.07.2020 з м. Києва до м. Мелітополя та 17.08.2020 у зворотному напрямку, вартість яких, без вартості користування постільною білизною, відшкодування вартості якої не передбачено законодавством, у сумі складає 655,88 грн (а.с.4,5).

Отже враховуючи, що чинним законодавством України гарантовано право осіб, постраждалих від наслідків Чорнобильської катастрофи, на компенсацію в повному обсязі, за рахунок державного бюджету, вартості проїзду міжміським транспортом до будь-якого населеного пункту України та у зворотному напрямку один раз на рік, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправною відмови УСЗН Ріпкинської РДА у компенсації ОСОБА_1 вартості проїзду за 2020 рік та для зобов`язання УСЗН Ріпкинської РДА виплатити ОСОБА_1 компенсацію за квитки на проїзд у 2020 році, згідно з Законом України Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , у сумі 655,88 грн.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано, тому судові витрати, що підлягають відшкодуванню, відсутні.

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати відмову Управління соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації, щодо компенсації ОСОБА_1 вартості на проїзд за 2020 рік, протиправною.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації виплатити компенсацію ОСОБА_1 , за квитки на проїзд у 2020 році, згідно Закону України Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , у сумі 655 (шістсот п`ятдесят п`ять) грн 88 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ).

Відповідач: Управління соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації (вул.Святомиколаївська, 114, смт.Ріпки, Чернігівська область, 15000, код ЄДРПОУ - 03196127).

Повний текст рішення виготовлено 31.12.2020.

Суддя В.В. Падій