Рішення

від 30.12.2020 по справі 640/10579/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2020 року м. Київ № 640/10579/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю

секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового

провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю Печерська міжнародна школа третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета споруТовариство з обмеженою відповідальністю Архіматика про застосування заходів реагування, ВСТАНОВИВ:

14.05.2020 Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Печерська міжнародна школа (далі - відповідач), в якому просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи корпусу А Товариства з обмеженою відповідальністю Печерська міжнародна школа , код ЄДРПОУ: 30222561; розташованого за адресою: вул. Віктора Забіли, 7-А у Голосіївському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладання печаток на головний електрощит корпусу А ;

- обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві;

- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Позовні вимоги мотивовані тим, що об`єкт перевірки - приміщення ТОВ Печерська міжнародна школа експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме виявлено наступні порушення: посадові особи та працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки; вихід зі сходової клітки на покрівлю виконано через двері з невизначеним класом вогнестійкості; відстані від краю проїжджої частини до будівлі та паркану виконано менше нормованої; допускається стоянка автотранспорту на відстані менше 10 м від в`їзних воріт на території об`єктів, менше 5 м від пожежних гідрантів, у зазначених місцях відсутні відповідні заборонні знаки; двері з нормованими межами вогнестійкості не відповідають вимогам ДСТУ (маркування не нанесене безпосередньо на двері ударним способом - клеймуванням (ручним чи машинним) на верхній торець дверної стулки із зазначенням, крім іншого, класу вогнестійкості); відсутній акт перевірки технічного стану вогнезахисного покриву (просочення) комісією господарчого органу, яка проводиться не менше одного разу на рік; у приміщеннях громадського призначення корпусу А , в яких можливе перебування 50 і більше осіб, опорядження (облицювання) стін допускається з матеріалів з невизначеними показниками пожежної небезпеки; висота проходів на шляхах евакуації з підвального приміщення корпусу А менше 2 метрів; сходи типу С2 корпусу А , що з`єднують два та більше поверхи, не відокремлені від інших приміщень, де вони були розташовані, протипожежними перегородками 1-го типу; приміщення вестибюлю корпусу В не відокремлено від коридорів протипожежними перешкодами та від приміщень протипожежними дверима 2-го типу при влаштуванні виходу зі сходової клітки у вестибюль; корпус А та В не розділені між собою протипожежними перешкодами, чим збільшено нормативну площу протипожежного відсіку; ширину світлового карману на 2 поверсі корпусу В виконано менше половини його глибини; не підтверджено, що двері ліфтової шахти корпусу А виконані з нормованою межею вогнестійкості; не надані випробування на покриття підлоги корпусу В щодо токсичності продуктів горіння, які мають помірну димоутворювальну здатність та відповідності групам поширення полум`я РП1, РП2; ширина сходових маршів корпусу С в громадській будівлі менше 1,2 метра; не визначено розрахунковий час евакуації людей у разі пожежі з приміщень (поверхів); допускається захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами; допускається знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів, а також фіксування самозакривних дверей у відчиненому положенні; відсутні двері сходових кліток корпусу С ; не підтверджено, що в дверях скло, яке не дає скалок при руйнуванні; не проведено перевірку захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів; допускається влаштовувати незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитову корпусу В ; для розміщення первинних засобів пожежогасіння на території підприємств відсутні спеціальні пожежні щити; не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії; не проведено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки; всі порушення, які було виявлено під час перевірки, створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, отже, наявні всі підстави для застосування заходів реагування до відповідача у вигляді повного зупинення роботи будівель.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.

19.05.2020 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було відкрито провадження в адміністративній справі № 640/10579/20 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

02.06.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що станом на 02.06.2020 відповідачем усунуто 18 порушень із 25, водночас щодо п`яти порушень відповідачем заплановане вжиття конкретних заходів по їх усуненню в термін до 01.11.2020; таким чином, усунення переважної кількості порушень по акту перевірки є підставою для не застосування до відповідача заходів реагування.

05.06.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача надійшло клопотання про залучення ТОВ Архіматика у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.06.2020 залучено ТОВ Архіматика (далі - третя особа) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

02.07.2020 до Окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшло клопотання про приєднання доказів, у якому останній зазначає, що з цим клопотанням до матеріалів справи додаються докази стосовно того, що по 4 із 5 не усуненим порушенням вжиті конкретні заходи щодо їх усунень. Також представник відповідача зазначив, що для перевірки та підтвердження усунення порушень зі сторони позивача, перший звернувся до останнього із клопотанням про проведення позапланової перевірки (лист № 5844 від 30.06.2020).

08.07.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника третьої особи надійшли пояснення у справі, у яких останній зазначає, що більшість порушень усунуті відповідачем; натомість, що стосується виходу на покрівлю через двері з невизначеним класом вогнестійкості, то це не є порушенням, оскільки стіна, в якій розміщені двері виходу на покрівлю не є протипожежною перешкодою між протипожежними відсіками; щодо відстані від краю проїзду до будівлі менше нормованої, то зазначене теж не є порушенням, оскільки відповідно до ДБН 360-92 відстань від проїздів для пожежної техніки до будівлі у проекті становить 5 м при ширині заїзду 3,5 м; щодо стоянки транспорту менше 10 м від воріт та менше 5 м від гідранту, то зазначене теж не є порушенням, оскільки у ДБН 360-92 та ДБН В.2.3-15:2007 не регламентують відстані від в`їзду на територію до розташування автостоянки на цій території, також не регламентується відстань від стоянки до пожежних гідрантів; щодо висоти проходів на шляхах евакуації з підвального приміщення менше 2 м, то зазначене теж не є порушенням, оскільки згідно ДБН В.1.1.7-2002 висоту дверей і проходів, що ведуть до приміщень без постійного перебування у них людей, а також висоту дверей, що ведуть до цокольних, підвальних, підземних поверхів, допускається зменшувати до 1,9 м, що є виходами на горище або суміщене покриття - до 1,5 м; щодо сходів С2, які не відокремлені протипожежними перегородками 1 типу, то зазначене також не є порушенням, оскільки згідно ДБН В.1.1.7-2002 сходові клітки можуть бути типу СК1; щодо не розділення корпусів А і В протипожежними перешкодами, то зазначене теж не є порушенням, оскільки площа найбільшого поверху не перевищує 4000 кв. м і є одним протипожежним відсіком, відповідно не має бути розділена перешкодами.

10.07.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача надійшло клопотання про приєднання доказів, у якому останній надав докази демонтування фанерного оздоблення стін на шляхах евакуації корпусу А , а отже відповідачем усунуто останнє порушення з тих, які були зафіксовані в акті перевірки.

06.08.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній зазначає, що за зверненням відповідача здійснена позапланова перевірка щодо усунення виконання порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки; за результатами було складено акт від 22.07.2020 № 375, у якому зафіксовано 7 порушень, а саме: відстані від краю проїжджої частини до будівлі та паркану виконано менше нормованої; сходи типу С2 корпусу А , що з`єднують два та більше поверхи, не відокремлені від інших приміщень, де вони були розташовані, протипожежними перегородками 1-го типу; приміщення вестибюлю корпусу В не відокремлено від коридорів протипожежними перешкодами та від приміщень протипожежними дверима 2-го типу при влаштуванні виходу зі сходової клітки у вестибюль; корпус А та В не розділені між собою протипожежними перешкодами, чим збільшено нормативну площу протипожежного відсіку; ширина сходових маршів корпусу С в громадській будівлі менше 1,2 метра; не визначено розрахунковий час евакуації людей у разі пожежі з приміщень (поверхів); відсутні двері сходових кліток корпусу С ; порушення, які залишились неусунутими, не є формальними, а стосуються наявності у відповідача порушень, які можуть призвести до займання і відсутності необхідної системи заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення та гасіння, попередження людей про небезпеку.

12.08.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких останній зазначає, що в матеріалах справи міститься лист № 70/20 від 12.03.2020 та пояснення третьої особи про підтвердження відповідності проекту будівлі корпусу А ДБН та правилам; також відповідність проекту корпусу А вимогам чинного законодавства підтверджується висновком комплексної експертизи № 3-059-15-ЕП/КО від 16.12.2015 та сертифікатом відповідності закінченого будівництвом об`єкта № 163172440932 від 01.09.2017; також експертом у сфері пожежної безпеки визначено розрахунковий час евакуації людей у разі пожежі з приміщень (поверхів) відповідача, а також надано експертні висновки від 10.08.2020 щодо умов безпечної евакуації людей з приміщень об`єкту під час пожежі та правильність застосування архітектурно-планувальних рішень.

30.09.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва від відповідача надійшло клопотання про приєднання доказів, у якому останній просить долучити до матеріалів справи лист від 01.09.2020 № 5921 з проханням провести позапланову перевірку ТОВ Печерська міжнародна школа на предмет перевірки усунення порушень за актом № 375 від 22.07.2020.

Також до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи акта № 469 від 27.10.2020.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як видно з матеріалів справи, у строк з 05.02.2020 по 14.02.2020 головним інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Голосіївського РУ ГУ ДСНС України в м. Києві Пелепасем Олегом Андрійовичем було проведено позапланову перевірку щодо дотримання ТОВ Печерська міжнародна школа вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатами перевірки було складено акт № 166 від 14.02.2020, яким встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, а саме:

1) п. 16 розділу ІІ ППБУ - посадові особи та працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки;

2) п. 22 розділу ІІ ППБУ - вихід зі сходової клітки на покрівлю виконано через двері з невизначеним класом вогнестійкості;

3) п. 1.3 розділу ІІІ ППБУ - відстані від краю проїжджої частини до будівлі та паркану виконано менше нормованої;

4) п. 1.16 розділу ІІІ ППБУ - допускається стоянка автотранспорту на відстані менше 10 м від в`їзних воріт на території об`єктів, менше 5 м від пожежних гідрантів, у зазначених місцях відсутні відповідні заборонні знаки;

5) п. 2.3 розділу ІІІ, п. 7 розділу І ППБУ - двері з нормованими межами вогнестійкості не відповідають вимогам ДСТУ Б В.2.6-77:2009 (маркування не нанесене безпосередньо на двері ударним способом - клеймуванням (ручним чи машинним) на верхній торець дверної стулки із зазначенням, крім іншого, класу вогнестійкості);

6) п. 2.8 розділу ІІІ - відсутній акт перевірки технічного стану вогнезахисного покриву (просочення) комісією господарчого органу, яка проводиться не менше одного разу на рік;

7) п. 2.17 розділу ІІІ ППБУ - у приміщеннях громадського призначення корпусу А , в яких можливе перебування 50 і більше осіб, опорядження (облицювання) стін допускається з матеріалів з невизначеними показниками пожежної небезпеки: Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб;

8) п. 2.23 розділу ІІІ, п. 22 розділу ІІ ППБУ - висота проходів на шляхах евакуації з підвального приміщення корпусу А менше 2 метрів;

9) п. 2.23 розділу ІІІ, п. 22 розділу ІІ ППБУ - сходи типу С2 корпусу А , що з`єднують два та більше поверхи, не відокремлені від інших приміщень, де вони були розташовані, протипожежними перегородками 1-го типу;

10) п. 2.23 розділу ІІІ, п. 22 розділу ІІ ППБУ - приміщення вестибюлю корпусу В не відокремлено від коридорів протипожежними перешкодами та від приміщень протипожежними дверима 2-го типу при влаштуванні виходу зі сходової клітки у вестибюль;

11) п. 2.23 розділу ІІІ, п. 22 розділу ІІ ППБУ - корпус А та В не розділені між собою протипожежними перешкодами, чим збільшено нормативну площу протипожежного відсіку;

12) п. 2.23 розділу ІІІ, п. 22 розділу ІІ ППБУ - ширину світлового карману на 2 поверсі корпусу В виконано менше половини його глибини;

13) п. 2.23 розділу ІІІ, п. 22 розділу ІІ ППБУ - не підтверджено, що двері ліфтової шахти корпусу А виконані з нормованою межею вогнестійкості;

14) п. 2.28 розділу ІІІ ППБУ - не надані випробування на покриття підлоги корпусу В щодо токсичності продуктів горіння, які мають помірну димоутворювальну здатність та відповідності групам поширення полум`я РП1, РП2;

15) п. 2.29 розділу ІІІ, п. 22 розділу ІІ ППБУ - ширина сходових маршів корпусу С в громадській будівлі менше 1,2 метра;

16) п. 2.33 розділу ІІ ППБУ - не визначено розрахунковий час евакуації людей у разі пожежі з приміщень (поверхів);

17) п. 2.37 розділу ІІІ ППБУ - допускається захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами;

18) п. 2.37 розділу ІІІ ППБУ - допускається знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів, а також фіксування самозакривних дверей у відчиненому положенні;

19) п. 2.37 розділу ІІІ ППБУ - відсутні двері сходових кліток корпусу С ;

20) п. 2.37 розділу ІІІ ППБУ - не підтверджено, що в дверях встановлене скло, яке не дає скалок при руйнуванні;

21) п. 1.21 розділу IV ППБУ - не проведено перевірку захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;

22) п. 1.24 розділу IV ППБУ - допускається влаштовувати незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитову корпусу В ;

23) п. 3.11 розділу IV ППБУ - для розміщення первинних засобів пожежогасіння на території підприємств відсутні спеціальні пожежні щити;

24) п. 3 ч. 1 ст. 20 КЦЗУ - не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії;

25) п. 8 ч. 1 ст. 20 КЦЗУ - не проведено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки.

Враховуючи те, що під час проведення позапланової перевірки відповідача виявлено ряд порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, що створює, на думку позивача, загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся з позовом до суду щодо застосування заходів реагування.

В подальшому ТОВ Печерська міжнародна школа звернулося до ГУ ДСНС України в м. Києві із листом від 30.06.2020 № 5844, у якому просило в найкоротші терміни провести позапланову перевірку ТОВ Печерська міжнародна школа на предмет усунення порушень за актом перевірки № 166 від 14.02.2020.

У період з 21.07.2020 по 22.07.2020 ГУ ДСНС України в м. Києві було проведено позапланову перевірку ТОВ Печерська міжнародна школа на предмет усунення порушень за актом перевірки № 166 від 14.02.2020.

За результатами перевірки було складено акт № 375 від 22.07.2020, яким встановлено наступні неусунуті порушення:

1) п. 1.3 розділу ІІІ ППБУ - відстані від краю проїжджої частини до будівлі та паркану виконано менше нормованої;

2) п. 2.23 розділу ІІІ, п. 22 розділу ІІ ППБУ - сходи типу С2 корпусу А , що з`єднують два та більше поверхи, не відокремлені від інших приміщень, де вони були розташовані, протипожежними перегородками 1-го типу;

3) п. 2.23 розділу ІІІ, п. 22 розділу ІІ ППБУ - приміщення вестибюлю корпусу В не відокремлено від коридорів протипожежними перешкодами та від приміщень протипожежними дверима 2-го типу при влаштуванні виходу зі сходової клітки у вестибюль;

4) п. 2.23 розділу ІІІ, п. 22 розділу ІІ ППБУ - корпус А та В не розділені між собою протипожежними перешкодами, чим збільшено нормативну площу протипожежного відсіку;

5) п. 2.29 розділу ІІІ, п. 22 розділу ІІ ППБУ - ширина сходових маршів корпусу С в громадській будівлі менше 1,2 метра;

6) п. 2.33 розділу ІІ ППБУ - не визначено розрахунковий час евакуації людей у разі пожежі з приміщень (поверхів);

7) п. 2.37 розділу ІІІ ППБУ - відсутні двері сходових кліток корпусу С .

08.09.2020 ТОВ Печерська міжнародна школа звернулося до ГУ ДСНС України в м. Києві із листом від 01.09.2020 № 5921, у якому просило в найкоротші терміни провести позапланову перевірку ТОВ Печерська міжнародна школа на предмет усунення порушень за актом перевірки № 375 від 22.07.2020.

За результатами перевірки було складено акт № 469 від 27.10.2020, яким встановлено наступні неусунуті порушення:

1) п. 1.3 розділу ІІІ ППБУ - відстані від краю проїжджої частини до будівлі та паркану виконано менше нормованої;

2) п. 2.23 розділу ІІІ, п. 22 розділу ІІ ППБУ - приміщення вестибюлю корпусу В не відокремлено від коридорів протипожежними перешкодами та від приміщень протипожежними дверима 2-го типу при влаштуванні виходу зі сходової клітки у вестибюль;

3) п. 2.29 розділу ІІІ, п. 22 розділу ІІ ППБУ - ширина сходових маршів корпусу С в громадській будівлі менше 1,2 метра;

4) п. 2.37 розділу ІІІ ППБУ - відсутні двері сходових кліток корпусу С .

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності визначено Кодексом цивільного захисту України.

Відповідно до ст. 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Відповідно до ст. 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до п. 3 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, основними завданнями ДСНС є: 1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; 2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб; 3) внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах; 4) реалізація в межах повноважень, передбачених законом, державної політики у сфері волонтерської діяльності.

В силу приписів ч. ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Відповідно до п. 1 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС від 04.02.2013 № 3 (у редакції наказу ДСНС 13.12.2019 № 711), ГУ ДСНС України у м. Києві є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до абз. 3 п. 3 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС від 04.02.2013 № 3 (у редакції наказу ДСНС 13.12.2019 № 711), основними завданнями Головного управління на відповідній території є, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Отже, як видно з викладеного вище, територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, а саме ГУ ДСНС України у м. Києві, має повноваження щодо проведення заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

На виконання всіх вищевикладених вимог, Прем`єр-міністром України було надано доручення від 11.12.2019 № 44205/1/1-19 щодо проведення позапланових заходів нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки закладів, установ та організацій з масовим перебуванням людей - дитячих садочків, шкіл, професійно-технічних і вищих навчальних закладів, гуртожитків, установ охорони здоров`я та соціального захисту, державних об`єктів критичної і транспортної інфраструктури.

Державною службою України з надзвичайних ситуацій на виконання доручення Прем`єр-міністра України від 11.12.2019 № 44205/1/1-19 розпочато проведення таких позапланових заходів державного нагляду (контролю).

Наказом ГУ ДСНС в м. Києві від 22.01.2020 № 61 було наказано організувати та забезпечити проведення у лютому 2020 року позапланових перевірок у сфері пожежної та техногенної безпеки щодо закладів, установ та організацій з масовим перебуванням людей - дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладів, гуртожитків, установ охорони здоров`я та соціального захисту, державних об`єктів критичної і транспортної інфраструктури, зокрема, і ТОВ Печерська міжнародна школа .

03.02.2020 ГУ ДСНС в м. Києві області було виписано посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) № 1444, яке по формі відповідає вимогам ч. 3 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , копія якого була вручена 05.02.2020 головному інженеру ТОВ Печерська міжнародна школа , що підтверджується підписом останнього на посвідченні.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Так, на виконання ч. 6 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності посадовою особою позивача було складено акт від 14.02.2020 № 166.

Відповідно до ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до п. п. 1, 11, 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Верховний Суд у своїй постанові від 07.08.2019 у справі № 810/1820/18 (адміністративне провадження № К/9901/4768/19) зазначив, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки.

У постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 823/589/16 (адміністративне провадження № К/9901/30861/18) зазначено, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Аналізуючи зазначені норми, суд зазначає, що звернення територіальних органів ДСНС України до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування шляхом зупинення роботи підприємства виникає виключно за умови, коли виявлені за результатами перевірки суб`єкта господарювання порушення вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, та за умови існування таких порушень на момент прийняття рішення адміністративним судом.

При цьому, така ознака як створення загрози життю та/або здоров`ю людей досить широко трактується, теоретично всі порушення протипожежних норм у тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Отже, застосування цих заходів можливе за будь-яке порушення. Оскільки обов`язок доведення позовних вимог законом покладено на позивача, то саме органи пожежного нагляду (суб`єкт владних повноважень) мають обґрунтувати необхідність застосування зупинення роботи підприємства, а суд дослідити вказані докази та надати їм відповідної правової оцінки.

Верховний Суд у своїй постанові від 21.02.2020 у справі № 815/6365/17 (адміністративне провадження № К/9901/58104/18) зазначив, що поняття загрози життю та здоров`ю є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судом доказів, якими обґрунтовується їх наявність та зважаючи, що такі спори розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Аналогічного висновку притримується і Верховний Суд, зокрема, у постановах від 26.06.2018 у справі № 823/589/16 (адміністративне провадження № К/9901/30861/18), від 18.09.2018 у справі № 826/12258/14 (адміністративне провадження № К/9901/5476/18), від 31.01.2019 у справі № 826/8933/16 (адміністративне провадження № К/9901/64611/18).

Принцип пропорційності спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення.

Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.

До того ж, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об`єкта є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Аналогічна позиція висловлена і Верховним Судом у його постанові від 18.09.2018 у справі № 826/12258/14 (адміністративне провадження № К/9901/5476/18).

Так, судом з матеріалів справи встановлено, що ТОВ Печерська міжнародна школа на момент розгляду справи усунуло певну кількість виявлених порушень та вжило ряд заходів.

На момент складення позивачем акту № 469 від 27.10.2020, позивачем зафіксовано всього 4 порушення у ТОВ Печерська міжнародна школа , тобто 21 порушення на момент розгляду справи вже усунуте відповідачем.

Щодо порушень, які лишились не усунутими (4 порушення), суд зазначає наступне.

Позивач зазначає, що відповідачем порушено п. 1.3 розділу ІІІ ППБУ, а саме відстані від краю проїжджої частини до будівлі та паркану виконано менше нормованої.

В обґрунтування своїх тверджень посилається на п. 8.2 ДБН В.1.1-7 та п. 2 додатку 3 ДБН 360-92, якими встановлено, що відстань краю проїзду до стін будинку, як правило, слід приймати 5-8 для будинків до 9 поверхів і 8-10 для будинків 9 поверхів і вище. Ширина проїзду повинна бути не менше 3,5 м. У зоні між будинками і проїздами, а також на відстані 1,5 м від проїзду з протилежного боку будинку, не допускається розміщення огорож, повітряних ліній електропередач і рядкового насадження дерев.

На думку позивача, це порушення призводить до ускладнення під`їзду автотранспорту, у т. ч. доступ спеціальної техніки до будинків, що створює перешкоду у разі екстрених ситуацій, що, в свою чергу, сприяє виникненню пожежі з її небезпечними факторами та розповсюдженням їх до шляхів евакуації та місць перебування людей, та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Натомість, у матеріалах справи міститься сертифікат від 01.09.2017 серії ІУ № 163172440932, яким ДАБІ України засвідчила відповідність закінченого будівництвом об`єкта Реконструкція існуючих будівель і споруд під шкільний комплекс Печерської міжнародної школи на вул. Віктора Забіли, 7-А у Голосіївському районі м. Києва проектній документації та підтвердила його готовність до експлуатації.

Також у матеріалах справи наявний експертний звіт ТОВ Українська будівельна експертиза щодо розгляду проектної документації за проектом Реконструкція існуючих будівель і споруд під шкільний комплекс Печерської міжнародної школи на вул. Віктора Забіли, 7-А у Голосіївському районі м. Києва , яким встановлено, що документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог пожежної і техногенної безпеки.

До того ж, як вбачається з пояснень ТОВ Архіматика , порушення в цій частині відсутнє, оскільки відповідно до ДБН 360-92 відстань від проїздів для пожежної техніки до будівлі складає 5 м при ширині заїзду 3,5 м.

Як зазначено у п. 22 розділу ІІ ППБУ, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, під час експлуатації об`єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта.

Отже, суд акцентує увагу на тому, що матеріалами справи підтверджено, що закінчений будівництвом об`єкт Реконструкція існуючих будівель і споруд під шкільний комплекс Печерської міжнародної школи на вул. Віктора Забіли, 7-А у Голосіївському районі м. Києва відповідає умовам проектної документації та готовий до експлуатації. В свою чергу, проектна документація відповідає вимогам законодавства щодо пожежної і техногенної безпеки. Відтак, позивач не довів належними доказами, що відповідач знизив рівень пожежної безпеки, зокрема, звузивши вищевказані нормовані відстані.

Щодо порушень п. 2.23 розділу ІІІ, п. 22 розділу ІІ ППБУ, а саме стосовно того, що сходи типу С2 корпусу А , що з`єднують два та більше поверхи, не відокремлені від інших приміщень, де вони були розташовані, протипожежними перегородками 1-го типу, та корпус А та В не розділені між собою протипожежними перешкодами, чим збільшено нормативну площу протипожежного відсіку, то суд зазначає, що відповідачем не доведено належними доказами, що відповідач змінив зазначені параметри порівняно із тими, які існували на момент підтвердження відповідності об`єкта до експлуатації. Натомість, матеріалами справи підтверджується, що на момент введення об`єкта в експлуатацію, норми пожежної і техногенної безпеки були витримані.

Щодо порушення відповідачем п. 2.29 розділу ІІІ, п. 22 розділу ІІ ППБУ стосовно того, що ширина сходових маршів корпусу С в громадській будівлі менше 1,2 метра, то відповідно до пп. 7.3.13 ДБН В.1.1-7-2016 ширина у просвіті сходового маршу повинна бути не менша за нормовану (розрахункову) ширину евакуаційного виходу (дверей) на сходову клітку з поверху, на якому перебуває найбільша кількість людей. При цьому ширина сходового маршу не повинна бути меншою за 1 м.

Оскільки об`єкт було введено в експлуатацію і його відповідність підтверджено, то суд з матеріалів справи не вбачає, що відповідач будь-яким чином звужував сходові марші корпусу С , чим самим знизив рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта. Натомість, саме позивач у цьому випадку повинен обґрунтувати необхідність прийняття судом рішення про застосування заходів реагування.

До того ж, ключовим є те, що позивач просить застосувати до відповідача заходи реагування саме відносно корпусу А , тому порушення законодавства щодо пожежної і техногенної безпеки, які стосуються корпусів В і С не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог, що припинення експлуатації корпусу А .

Щодо порушень стосовно того, що приміщення вестибюлю корпусу В не відокремлено від коридорів протипожежними перешкодами та від приміщень протипожежними дверима 2-го типу при влаштуванні виходу зі сходової клітки у вестибюль та відсутні двері сходових кліток корпусу С , то варто зазначити, що з матеріалів справи вбачається, що 18.06.2020 між ТОВ Печерська міжнародна школа та ФОП ОСОБА_1 укладено договір № 01/18-05 про надання послуг., відповідно до п. 1.1 якого замовник (ТОВ Печерська міжнародна школа ) в порядку та на умовах, визначених цим Договором, доручає, а Виконавець (ФОП ОСОБА_1 ) приймає на себе зобов`язання по наданню наступних послуг, зокрема, надання експертного висновку з питань протипожежної безпеки на об`єкті замовника, що досліджуватимуться під час проведення розрахунку часу евакуації на випадок виникнення пожежі об`єкту.

Задля виконання вищевказаного договору ФОП ОСОБА_1 було визначено розрахунковий час евакуації людей, а також надано експертні висновки щодо умов безпечної евакуації людей з приміщень об`єкту та правильність застосування архітектурно-планувальних рішень.

З висновку вбачається, що об`ємно-планувальні та інженерні рішення об`єкта забезпечують своєчасну евакуацію людей на об`єкті у випадку пожежі; моделювання критичних показників небезпечних чинників пожежі не вплинули на безпечну евакуацію людей до сходових клітин та до евакуаційних виходів з будівлі.

Також в цій частині суд повторно акцентує увагу, що порушення законодавства щодо пожежної і техногенної безпеки, які стосуються корпусів В і С не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог, що припинення експлуатації корпусу А .

Підсумовуючи викладене вище, суд зазначає, що відповідно до п. п. 25, 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - це подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Небезпечний чинник - це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Наведене свідчить, що законодавець пов`язує створення реальної загрози життю та/або здоров`ю людини від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Аналогічного висновку притримується і Верховний Суд, що, як приклад, відображено у його постановах від 08.04.2020 у справі № 826/14772/17 (провадження № К/9901/57176/18, К/9901/57206/18), від 16.12.2019 у справі № 810/3535/17 (адміністративне провадження № К/9901/37926/18).

Загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд регулюються Правилами пожежної безпеки в Україні, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417.

Відповідно до п. 2 Правил пожежної безпеки в України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Так, на момент винесення рішення у цій справі відповідачем самостійно і добровільно усунуто майже всі порушення, які були встановлені позивачем при проведенні перевірки.

Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Зазначена позиція висловлена і Верховним судом України у його постановах від 28.02.2019 у справі № 810/2400/18 (адміністративне провадження № К/9901/67046/18) та від 20.11.2018 у справі № 826/1024/18 (адміністративне провадження № К/9901/61593/18).

У постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 823/589/16 (адміністративне провадження № К/9901/30861/18) зазначено, що захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Оскільки ТОВ Печерська міжнародна школа у більшій мірі усунуло виявлені порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки, це свідчить про добросовісність намірів першого щодо проведення ним роботи по усуненню порушень та вжиття відповідних заходів.

Під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей, у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, на час прийняття рішення у справі відповідачем усунуті майже всі порушення, які були підставою для звернення позивача до суду та які були зазначені в акті перевірки, а іншу частину порушень, на думку, суду неможливо кваліфікувати як порушення оскільки: 1) відповідність об`єкта нормам пожежної і техногенної безпеки було підтверджено на момент введення приміщення в експлуатацію; 2) позивачем не доведено, що відповідач знижував рівень пожежної безпеки об`єкта з моменту введення в експлуатацію до моменту розгляду цієї справи; 3) порушення, виявлені позивачем і які стосуються корпусів В і С не можуть слугувати підставою для зупинення експлуатації корпусу А .

До того ж, суд принагідно акцентує увагу на тому, що позивачем не надано жодних допустимих доказів того факту, що не усунуті станом на день розгляду цієї справи порушення, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей.

З огляду на все вищевикладене у сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ГУ ДСНС в м. Києві задоволенню не підлягають.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в м. Києві не підлягають задоволенню.

Що стосується судових витрат, то у відповідності до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в м. Києві - відмовити повністю.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко