Ухвала

від 29.12.2020 по справі 640/9129/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

29 грудня 2020 року м. Київ № 640/9129/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., вирішивши заяву представника Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про встановлення способу та порядку виконання судового рішення у справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю КМК-Метал доГоловного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії ,- ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю КМК-Метал (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі також - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у м. Києві щодо неприйняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю КМК-Метал за підпунктом б пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України за заявою від 11.08.2017 року № 1 та щодо неперенесення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми від`ємного значення податку на додану вартість 5984117,00 грн., що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю КМК-Метал - Товариства з обмеженою відповідальністю Імпульс , а саме вересня 2017 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 29.08.2018 № 2726/26-15-12-01-21 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю КМК-Метал з 29.08.2018 року за підпунктом г пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України;

- зобов`язати Головне управління ДФС у м. Києві вчинити дії по внесенню до Реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю КМК-Метал з 29.08.2018 року та відновити з цієї дати на електронному рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю КМК-Метал суму 5984117,00 грн. від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, яка була списана з електронного рахунку адміністрування податку на додану вартість;

- зобов`язати Головне управління ДФС у м. Києві прийняти рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю КМК-Метал за підпунктом б пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України за заявою від 11.08.2017 року № 1 та перенести суму 5984117,00 грн. від`ємного значення податку на додану вартість до складу податкового періоду у наступному звітному (податковому) періоді після підписання передавального акта від 09.08.2017 року № 1, а саме у вересні 2017 року, правонаступнику - Товариству з обмеженою відповідальністю Імпульс .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2020 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю КМК-Метал (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27-Т, ідентифікаційний код 30443695) задоволено; визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві (04053, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 43141267) щодо неприйняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю КМК-Метал за заявою від 11.08.2017 року № 1 та щодо не перенесення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми від`ємного значення податку на додану вартість в розмірі 5984117,00 грн., що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю КМК-Метал - Товариства з обмеженою відповідальністю Імпульс , а саме: вересня 2017 року; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у м. Києві (04053, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 43141267) від 29.08.2018 року № 2726/26-15-12-01-21; зобов`язано Головне управління ДПС у м. Києві (04053, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 43141267) вчинити дії по внесенню до Реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю КМК-Метал з 29.08.2018 року та відновити з 29.08.2018 року на електронному рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю КМК-Метал суму 5984117,00 грн. від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, яка була списана з електронного рахунку адміністрування податку на додану вартість; зобов`язано Головне управління ДПС у м. Києві (04053, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 43141267) прийняти рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю КМК-Метал на підставі підпункту б пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України за заявою від 11.08.2017 року № 1 та перенести суму 5984117,00 грн. від`ємного значення податку на додану вартість до складу податкового періоду у наступному звітному (податковому) періоді після підписання передавального акта від 09.08.2017 року № 1, а саме: у вересні 2017 року, правонаступнику - Товариству з обмеженою відповідальністю Імпульс .

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2020 року - без змін.

16.11.2020 року представником відповідача через канцелярію суду подано Заяву про встановлення способу та порядку виконання судового рішення (далі також - заява).

17.12.2020 року представником відповідача через канцелярію суду подано заяву, в якій просить передати адміністративну справу №640/6129/19 до повторного автоматизованого розподілу справ, з метою прискорення розгляду заяви про встановлення способу та порядку виконання судового рішення.

На підставі Розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ від 21.12.2020 року №900 та відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2020 року визначено суддю Маруліну Л.О. для розгляду заяви про встановлення способу та порядку виконання судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2020 року призначити до розгляду в судовому засіданні заяву представника Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про встановлення способу та порядку виконання судового рішення на 29.12.2020 року.

У судове засідання 29.12.2020 року сторони не прибули.

Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дійшов висновку про розгляд заяви за відсутності сторін.

Вирішуючи заяву про встановлення способу та порядку виконання судового рішення, суд дійшов наступних висновків.

В обґрунтування заяви ГУ ДФС у м. Києві зазначено про існування обставин, які істотно ускладнюють, на переконання заявника, виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2020 року, а саме в судовому рішенні не зазначено дату, з якої потрібно анулювати реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ КМК-Метал .

Враховуючи викладене, заявник просить суд: Змінити резолютивну частину рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2020 року з зобов`язання ГУ ДПС у м. Києві прийняти рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ КМК-Метал на підставі пп. б п. 184.1 ст. 18 ПКУ на зобов`язання ГУ ДПС у м. Києві прийняти рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ КМК-Метал число.місяць.рік. (зазначити) .

Відповідно до частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Стаття 129 Конституції України передбачає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Принцип обов`язковості судових рішень, як один з визначальних принципів здійснення правосуддя в Україні, полягає в обов`язковому виконанні на всій території України судових рішень, що набрали законної сили, а також у встановлені відповідальності за невиконання таких рішень.

Вказаний принцип обов`язковості судових рішень поряд із Конституцією України знайшов своє відображення і в Кодексі адміністративного судочинства України, а саме у статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України - судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Крім того, згідно з практикою Європейського Суду з прав людини (пункт 40 Рішення від 19.03.1997 року у справі Горнсбі проти Греції ) право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію (рішення у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom) від 21.02.1975 року). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду .

Як зазначено Європейським Судом з прав людини у Рішенні від 15.03.2001 року у справі Піалопулос та інші проти Греції , якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс.

Згідно з пунктом 66 Рішення Європейського Суду у справі Іммобільяре Саффі проти Італії (Immobiliare Saffi v. Italy) ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Також, в Рішенні від 29.06.2004 року у справі Войтенко проти України Європейський суд з прав людини констатував, що саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися. Відповідно до частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Тобто, із змісту даної норми вбачається, що стаття 378 Кодексу адміністративного судочинства України визначає підстави та порядок відстрочення і розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі з метою створення оптимальних умов для належного та якісного його виконання у процесі виконавчого провадження.

Наведена норма не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Під зміною способу та порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленим судом.

Відтак, встановлення способу виконання рішення не повинно змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.

Під порядком виконання рішення слід розуміти законодавчу послідовність і зміст виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов`язки суб`єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.

Під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

Відповідно до резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2020 року встановлено порядок виконання рішення суду, водночас, з заяви представника Головного управління Державної податкової служби у м. Києві судом встановлено відсутність обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, саме у розумінні статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 6, 241, 242, 248, 294, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 16.11.2020 року про зміну способу та порядку виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2020 року.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, передбачені статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повну ухвалу складено 29.12.2020 року.

Суддя Л.О. Маруліна