Рішення

від 16.11.2020 по справі 361/6998/19

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/6998/19

Провадження № 2/361/962/20

16.11.2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2020 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

судді - Сердинського В.С.

при секретарях - Мищенко С.Л., Удовенко Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі м. Бровари в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Броварського гаражного кооперативу №3 до ОСОБА_1 про зобов`язання демонтувати гараж,

у с т а н о в и в:

Броварський гаражний кооператив №3 звернувся з позовом до ОСОБА_1 про зобов`язання демонтувати гараж.

Позивач зазначав, що Броварському гаражному кооперативу №3 на праві приватної власності належить земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Дана земельна ділянка використовується для розміщення на ній гаражів, що належать членам гаражного кооперативу.

28.09.2013 р. рішенням загальних зборів гаражного кооперативу члена кооперативу ОСОБА_2 було виключено із членів кооперативу за систематичну несплату членських внесків згідно із п. 3.14 Статуту Броварського гаражного кооперативу №3, про що він був належним чином повідомлений шляхом надсилання йому рекомендованого листа. Вказане рішення загальних зборів не оскаржувалось. ОСОБА_2 не виходив на контакт із позивачем, не відповідав на телефонні дзвінки, надіслані листи повертались непрочитаними у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Нещодавно позивачу стало відомо про смерть ОСОБА_2 , і про те, що право власності на гараж № НОМЕР_1 перейшов до жінки покійного, ОСОБА_1 . Відповідач не вважала за потрібне повідомити позивача про смерть ОСОБА_2 , не робила спроб погасити заборгованість або забрати належне їй майно з території гаражного кооперативу.

На сьогоднішній день металевий гараж № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , все ще знаходиться на території гаражного кооперативу, чим створює перешкоди у вільному користуванні земельною ділянкою.

Позивач несе витрати, пов`язані із земельною ділянкою, оскільки не може повного мірою скористатися правом власності, через наявність на ній тимчасової споруди - гаражу, що належить відповідачу.

Оскільки позивач не може самостійно знести тимчасову споруду, а відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків, пов`язаних із зберігання майна, то гаражний кооператив змушений звернутися до суду з позовом про зобов`язання знести тимчасову споруду.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням трава володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення грав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд зобов`язати ОСОБА_1 знести (демонтувати) за власний рахунок металевий гараж № НОМЕР_1 , розташований на земельній ділянці, що належить на праві приватної власності Броварському гаражному кооперативу №3, яка знаходиться за адресою: вулиця Переяславський Шлях (Осипова) 77-А, місто Бровари, Київська область, стягнути з ОСОБА_1 витрати, пов`язані із сплатою судового збору у розмірі 1921 грн. 00 коп.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_3 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив про задоволення позову в повному обсязі. Крім того, надав додаткові пояснення до позовної заяви та відповідь на відзив на позов, в яких додатково зазначив, що відповідач подав заяву про застосування строків позовної давності, оскільки з моменту його виключення її чоловіка з членів гаражного кооперативу рішенням загальних зборів від 28 вересня 2013 року до моменту подачі позовної заяви до суду пройшло більше трьох років. Строки позовної давності не можуть бути застосовані, тому що цей позов є негаторним, оскільки вимога позивача полягає в тому щоб усунути перешкоди у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, а отже, відповідно до Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав за змістом статті 391 ЦК України позовна давність не поширюється на вимоги власника чи іншого володільця про усунення перешкод у здійсненні ним права користування чи розпорядження своїм майном, що не пов`язані з позбавленням володіння, оскільки правопорушення є таким, що триває у часі. У зв`язку із цим тривалість порушення права не перешкоджає задоволенню такої вимоги судом.

В своєму відзиві від 24.09.2020 р. відповідач неправильно інтерпретує норми права. По-перше, чоловіка відповідача було виключено із числа членів гаражного кооперативу за несплату членських внесків ще до приватизації земельної ділянки, дане рішення не оскаржувалось і воно перебувало в силі на момент подачі позовної заяви в суд. Переставши бути членом кооперативу, він втратив право користування земельною ділянкою на якою розташований гараж, відповідно до ст. 12. Закону України Про кооперацію від 10.07.2003 № 1087-ІV. Ця земельна ділянка зараз належить Гаражному кооперативу на праві приватної власності, саме йому належить право володіння, користування і розпорядження нею, відповідно до статті 5 Статуту Броварського гаражного кооперативу. По-друге, відповідач посилається на ч. 2 ст. 110 Земельного Кодексу України, яка зазначає, що перехід права власності на земельну ділянку не припиняє встановлених обмежень, обтяжень, і вважає, що дана стаття закріплює за ним право на земельну ділянку. Однак, відповідно до ч. 1 ст. 111 Земельного Кодексу України обтяження прав на земельну ділянку встановлюється законом або актом уповноваженого на це органу державної влади, посадової особи, або договором шляхом встановлення заборони на користування та/або розпорядження, у тому числі шляхом її відчуження. І обмеження, і обтяження підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому законом. Жодного такого обмеження або обтяження, яке дозволяє відповідачу залишати свій гараж на приватній власності немає і не може бути.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Подала до суду відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнала, заперечувала протри їх задоволення в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем обрано невірний спосіб захисту права, яке позивач зважає порушеним, означає про виключення відповідача з членів кооперативу, тим самим позивач підтверджує членство відповідача в кооперативі до виключення, внаслідок якого відповідач законно, як член кооперативу, зайняв землю кооперативу своїм металевим гаражем, чим набув право володіння відповідною земельною площею. Відповідно до ч. 1 ст. 397 Цивільного Кодексу України, володільцем чужого майна є особа, яка фактично гримає його у себе. Позивач сам стверджує в своїй позовній заяві факт перебування землі позивача в фактичному володінні відповідача, що позивач помилково вважає порушенням своїх прав власника землі, оскільки позивач не заявляв вимог про витребування свого майна з чужого незаконного володіння відповідача. При тому, що відповідач, як член кооперативу, законно заволодів земельною ділянкою під своїм гаражем у відповідності до статті 24 Земельного Кодексу України чинної на той час редакції, ставши землекористувачем на законних підставах.

Судом встановлено, що Броварському гаражному кооперативу №3 на праві приватної власності належить земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.29, 30-31).

Відповідно до Статуту Броварського гаражного кооперативу №3, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , дана земельна ділянка використовується для розміщення на ній гаражів, що належать членам гаражного кооперативу (а.с.7).

Згідно протоколу №2 Загальних зборів Гаражного кооперативу №3 від 28.09.2013 р., рішенням загальних зборів гаражного кооперативу члена кооперативу ОСОБА_2 було виключено із членів кооперативу за систематичну несплату членських внесків згідно із п. 3.14 Статуту Броварського гаражного кооперативу №3 (а.с.15-17), про що він був належним чином повідомлений шляхом надсилання йому рекомендованого листа. Вказане рішення загальних зборів не оскаржувалось.

Згідно ст. 33 Закону України Про кооперацію , кооперативне об`єднання діє на підставі статуту, який затверджується установчими зборами (конференцією, з`їздом) уповноважених представників кооперативів, кооперативних об`єднань.

Статтею 78 ЗК України, визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

За статтею 82 ЗК України, юридичні особи можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у випадках, не заборонених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЗК України, порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам гідні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням трава володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення грав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 1 ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зі змісту п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України випливає, що способами захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЗК України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Оскільки земельна ділянка, на якій розташований спірний гараж, з 2015 року є власністю Броварського гаражного кооперативу №3, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08 січня 2014 року (а.с.29,30-31), а ОСОБА_2 , чоловіка відповідача, який був членом кооперативу, було виключено із членів кооперативу за систематичну несплату членських внесків, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Щодо пропуску строку звернення до суду, то суд зазначає, що строки позовної давності не можуть бути застосовані, тому що цей позов є негаторним, оскільки вимога позивача полягає в тому щоб усунути перешкоди у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, а отже, відповідно до Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав за змістом статті 391 ЦК України позовна давність не поширюється на вимоги власника чи іншого володільця про усунення перешкод у здійсненні ним права користування чи розпорядження своїм майном, що не пов`язані з позбавленням володіння, оскільки правопорушення є таким, що триває у часі. У зв`язку із цим тривалість порушення права не перешкоджає задоволенню такої вимоги судом.

За таких обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Крім того, відповідно ст.141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути із відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1921,00 грн.

Керуючись ст.ст. 16, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 78, 82, 95, 152, 158 ЗК України, ст.ст. 4, 76, 80, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 350, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 знести (демонтувати) за власний рахунок металевий гараж № НОМЕР_1 , розташований на земельній ділянці, що належить на праві приватної власності Броварському гаражному кооперативу №3, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Броварського гаражного кооперативу №3 (код ЄДРПОУ 23567212) судовий збір в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В. С. Сердинський