Ухвала

від 30.12.2020 по справі 369/10205/20

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/10205/20

Провадження №4-с/369/113/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.12.2020 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Дубас Т.В.

за участю секретаря Мазурик Д.С.

представника стягувача Софіна О.В.

розглянувши в судовому засіданні справу за скаргою Національного Банку України, заінтересовані особи: заступник директора департаменту- начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України Озадовський Р.Ю., ОСОБА_1 , Публічне акціонерне товариство Дельта Банк про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.

30 грудня 2020 року до суду надійшло клопотання про долучення доказів представника стягувача Софіна О.В.,в якому представник просив суд, долучити до матеріалів справи копію постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності- суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 23.12.2020.

Представник Національного банку України, Софін О.В. в судовому засіданні 30.09.2020 скаргу підтримав та просив зодовольнити в повному обсязі.

У судове засідання 30.12.2020 учасники процесу не з`явились. Про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши подане клопотання, предмет та підстави скарги, суд приходить до висновку, що провадження по справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Встановлено, що у серпні 2020 року Національний банк України звернувся до суду з даною скаргою та просив суд: визнати неправомірними рішення та бездіяльність Заступника директора Департаменту -начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Озадовського Руслана Юрійовича, що оформлені листом від 28.07.2020 №15430-26-20/20.1/4, щодо відмови в задоволенні клопотання Національного банку України у відношенні здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні №60947628 направлених на визначення ринкової вартості земельної ділянки, загальною площею 7,4724 га, кадастровий номер 3222480400:06:014:0145, що розташована за адресою :Київська область, Києво-Святошинський, с. Білогородка та зобов`язати посадових осіб відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснити виконавчі дії у виконавчому провадженні №60947628 направлені на визначення дійсної ринкової вартості земельної, загальною площею 7,4724 га, кадастровий номер 3222480400:06:014:0145, що розташована за адресою :Київська область, Києво-Святошинський, с. Білогородка.

Відповідно до ст. 255 ЦПК України провадження по справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Так, ЦПК України передбачає право позивача змінити або предмет позову, або підстави позову, проте одночасна зміна предмета позову та підстав позову прямо забороняється. Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Тому в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, а це за своєю суттю - уже новий позов. Саме у зв`язку із цим законодавцем закріплено альтернативну зміну предмета або підстав позову.

Згідно із нормами цивільного процесуального права, предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої суд має ухвалити рішення. Вказана дефініція дає правильне розуміння того, що позивач, звертаючись до суду, має матеріально-правову заінтересованість захистити своє право.

Під підставами позову розуміють обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу, а також факти, що підтверджують ці обставини. Такими обставинами можуть бути лише юридичні факти, тобто факти, які зумовлюють певні правові наслідки : виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Тому до підстав позову не можуть входити обставини, які виступають доказами в справі. З ними закон не пов`язує виникнення, зміну або припинення прав чи обов`язків. Вони лише підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять у підставу позову.

Варто зазначити, що підставою позову не може вважатись посилання позивача на певні норми матеріального права. Пленум Верховного Суду України в п. 9Постанови Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду від 12 червня 2009 року за № 5зазначив, що оскільки підставою позову є фактичні обставини, наведені в позовній заяві, то зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним під час вирішення судом питання про те, яким законом необхідно керуватись під час вирішення спору.

Крім того, поряд із предметом і підставою позову виділяють окремий елемент позову - його зміст.

Під змістом позову розуміють вид (спосіб) судового захисту, що прямо передбачається законом (наприклад,ст. 16 Цивільного кодексу України), з яким позивач звертається до суду. Законодавець у ч. 1ст. 16 Цивільного кодексу України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права й інтересу, а в ч. 2ст.16 ЦК України наведене орієнтовний перелік способів здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом. Предметом позову є частина позову, яка містить безпосередню матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд ухвалює рішення по суті. Предметом позову є позовні вимоги.

Таким чином, предмет позову - це те, що конкретно вимагає позивач; підстава позову - те, чим позивач обґрунтовує свої вимоги; зміст позову - це спосіб захисту порушеного права.

Таке ж розуміння елементів позову закріплюється на рівні судової практики, зокрема у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду від 12 червня 2009 року за № 5.

Під предметом спору розуміється об`єкт спірних правовідносин, тобто благо, щодо якого виникає спір між позивачем та відповідачем.

Встановлено, що скарга Національного банку України була розглянута.

Таким чином, на даний час предмет даного спору відсутній в зв`язку розглядом скарги та надання постанови. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про закриття провадження по справі.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 247, 255 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Провадження по справі за скаргою Національного Банку України, заінтересовані особи: заступник директора департаменту- начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України Озадовський Р.Ю., ОСОБА_1 , Публічне акціонерне товариство Дельта Банк про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - закрити.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення або складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Т. В. Дубас