Рішення

від 31.12.2020 по справі 942/1430/20

НОВОПСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 31.12.2020

ЄУ № 942/1430/20

Провадження №2-о/942/313/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2020 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі головуючого судді Стеценко О.С.

за участю секретаря Стєніної А.В.

заявника ОСОБА_1 , представника заявника ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Новопсков цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства, заінтересована особа - Новобілянська сільська рада Новопсковського району Луганської області,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулася до суду з заявою, в якій просить встановити факт того, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування своїх вимог заявник зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 1,8500 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Новобілянської сільської ради Новопсковського району Луганської області, та земельної ділянки площею 6,17 гектарів, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Новобілянської сільської ради Новопсковського району Луганської області. Згідно свідоцтва про народження заявника в графі мати - ОСОБА_4 , в графі батько - відомості відсутні. ОСОБА_3 був рідним батьком заявника, однак з матір`ю не перебував у зареєстрованому шлюбі. Батьки заявника спільно без укладення шлюбу прожили з січня 1964 року по вересень 1964 року, в цей період ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася донька ОСОБА_1 . Через постійні сварки батьки розійшлися, шлюб не укладали. 26.09.1964 ОСОБА_3 уклав шлюб з ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Від цього шлюбу у ОСОБА_3 було двоє дітей ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . Після смерті дружини ОСОБА_3 проживав разом з заявником, вони були пов`язані спільним побутом, мали у користуванні спільні речі вжитку. Заявник здійснювала поховання свого батька. З метою оформлення спадкових прав, як спадкоємець першої черги після ОСОБА_3 , заявник звернулася до приватного нотаріуса, однак отримала відмову з підстав відсутності документів, що підтверджують факт родинних відносин між заявником та ОСОБА_3 . Оскільки в позасудовому порядку документально підтвердити родинні відносини заявник не може, тому звертається до суду з даною заявою.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 10.11.2020 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження на 02.12.2020.

02.12.2020 судове засідання відкладено до 28.12.2020 у зв`язку з клопотанням представника позивача про виклик свідків.

Заявник та представник заявника в судовому засіданні 28.12.2020 вимоги підтримали та просили їх задовольнити, з підстав викладених в заяві.

Представник заінтересованої особи до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі представника заінтересованої особи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Вислухавши пояснення заявника, допитавши свідків, дослідивши докази та з`ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 17 листопада 1998 року Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області, заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженка с. Новобіла Новопсковського району Луганської області, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження заявника серія НОМЕР_2 , виданого 11.04.1964 Новобілянським сільським ЗАГС Білокуракинського району Луганської області, ІНФОРМАЦІЯ_7 народилася ОСОБА_1 , в графі батько відомості відсутні, в графі мати зазначено ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 , виданого 15.08.2012 виконавчим комітетом Новобілянської сільської ради Новопсковського району Луганської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 у віці 73 років.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді нерухомого майна, а саме: земельної ділянки, площею 1,8500 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 272314 від 09.06.2011, та земельної ділянки площею 6,17 гектарів, яка розташована на території Новобілянської сільської ради Новопсковського району Луганської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ЛГ № 027526 від 12.07.2000.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 245/2019 заявник 07.06.2019 подала до приватного нотаріуса Кулікової Я.В. заяву про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 .

З інформаційних довідок зі Спадкового реєстру № 56444369 та № 56444385 від 07.06.2019 вбачається, що заповіту/спадкового договору, спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину після ОСОБА_3 не зареєстровано.

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 56444443 від 07.06.2019 зареєстровано спадкову справу за номером у спадковому реєстрі 64294407 після спадкодавця ОСОБА_3 .

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26.10.2020 заявнику було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки заявником пропущений строк для прийняття спадщини та нотаріусу не надані документи, які підтверджують родинні відносини померлого ОСОБА_3 та заявника.

Заявник стверджує, що ОСОБА_3 є її рідним батьком, який з її матір`ю у зареєстрованому шлюбі не проживав. Спільно без укладення шлюбу батьки заявника прожили з січня 1964 року по вересень 1964 року, в цей період ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася донька ОСОБА_1 . Однак на тлі постійних сварок батьки розійшлися та батько 26.09.1964 уклав шлюб з іншою жінкою.

На підтвердження даної обставини заявник надала копію свідоцтва про одруження серія НОМЕР_4 , виданого 26.09.1964 Новобілянською сільською радою Білокуракинського району Луганської області, відповідно до якого ОСОБА_8 (мовою оригіналу) та ОСОБА_9 (мовою оригіналу) 26.09.1964 одружилися, актовий запис № 20.

Від даного шлюбу подружжя мало двох дітей, що підтверджено довідкою № 387, виданою 27.04.2017 виконавчим комітетом Новобілянської сільської Ради Новопсковського району Луганської області, що видана ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в тому, що він з 2000 року проживає, але не зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . За даною адресою разом з ним проживали і були зареєстровані: сестра- ОСОБА_6 , 1971 р.н. (померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ), мати - ОСОБА_5 , 1941 р.н. (померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ), батько - ОСОБА_3 , 1939 р.н. (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_5 , виданого 05.05.2011 Новобілянською сільською радою Новопсковського району Луганської області, ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 .

Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_6 , виданого 20.11.2017 виконавчим комітетом Новобілянської сільської ради Новопсковського району Луганської області, ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_7 .

Зі свідоцтва про смерть серія НОМЕР_7 , виданого 29.11.2005 Новобілянською сільською радою Новопсковського району Луганської області, ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_6 .

З довідки № 971 від 11.10.2018, виданої виконавчим комітетом Новобілянської сільської ради Новопсковського району Луганської області, вбачається, що згідно даних обліку Новобілянської сільської ради ОСОБА_3 , 1939 р.н., був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , знятий з реєстраційного обліку 13.08.2012 у зв`язку зі смертю. Згідно акту підтвердження факту проживання від 11.10.2018 ОСОБА_3 з 2006 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_1 , 1964 р.н. На час смерті проживали разом та вели спільне господарство.

Згідно акту підтвердження факту проживання від 11.10.2018 комісія у складі депутата сільської ради ОСОБА_10 , сусідів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 підтвердили фактичне проживання ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 , з 2006 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ОСОБА_1 . На день смерті проживали разом і вели спільне господарство.

Будь-які інші документи, на підтвердження доводів викладених у заяві, ОСОБА_1 суду не надала .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснила, що знає ОСОБА_1 з 1977 року, була її класним керівником, коли вона навчалася в 7 класі. Як класний керівник вона повинна була знайомитися з батьками своїх учнів. Свідок познайомилася з матір`ю та дідусем заявника. Окрім цього вона у матері заявника ОСОБА_14 розпитувала про сім`ю, на що остання повідомила, що батьком ОСОБА_15 є ОСОБА_3 . Вони дружили, жили деякий час разом, а потім він пішов, і після цього народилася заявниця. Про даний факт ще говорили інші найстарші вчителі. В 7 класі на свята батьки проводили дозвілля з учнями, приходив і ОСОБА_3 з подарунком для ОСОБА_16 . Він за неї не забував, запитував у вчителів.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснила, що заявник її племінниця. Після знайомства ОСОБА_18 з ОСОБА_19 в 1963 році вони стали дружити, потім він покинув ОСОБА_20 , яка була вагітна. ОСОБА_15 ще не було, коли він пішов від ОСОБА_14 . ОСОБА_21 не забував за ОСОБА_20 та ОСОБА_15 , коли навіть одружився. Разом проживав з ОСОБА_22 та ОСОБА_19 місяців два до півроку в 1963 році.

Свідок ОСОБА_23 пояснив, що ОСОБА_3 був його двоюрідним братом. ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_16 . Брат вчився в сільськогосподарському інституті в м. Луганськ, був направлений в с. Новобіла, де і познайомився з ОСОБА_19 . У них народилася донька ОСОБА_15 . Разом з ОСОБА_19 та ОСОБА_15 проживав 3 місяці з січня 1964 року. Потім почав проживати з іншою жінкою. Однак свою доньку не забував, дарував їй подарунки. Коли став похилого віку, його забрала до себе ОСОБА_24 , доглянула та поховала.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 пояснив, що працював водієм, возив ОСОБА_3 . Знає його і ОСОБА_4 з 1961 року. ОСОБА_21 познайомився з ОСОБА_19 та став проживати разом з нею з 1963 року, навесні 1964 року у них народилася донька ОСОБА_1 . В 1964 році (в кінці року або восени) ОСОБА_3 пішов до іншої жінки, потім одружився з нею, у них народилося двоє дітей. ОСОБА_21 дарував подарунки ОСОБА_16 . Разом з ОСОБА_19 проживав весь 1963 рік.

Згідно із частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів і правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-20цс15 від 25.02.2015 при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, народженої до 1 січня 2004 року (тобто до набрання чинності Сімейного кодексу) необхідно застосовувати відповідні норми Кодексу про шлюб та сім`ю.

Відповідно до пункту 7 постанови Пленуму Верховного суду України Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів від 15 травня 2006 року № 3, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі статтею 135 Сімейного кодексу України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Виходячи з роз`яснень, що містяться у пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 16 від 12 червня 1998 року Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України , заяви про встановлення батьківства можуть бути прийняті до судового розгляду, якщо в органах РАГС проведено реєстрацію народження дитини. Питання про походження дитини від осіб, які не перебувають між собою в шлюбі й не подали в органи РАГС спільної заяви про їх реєстрацію як батьків, може вирішуватися судом за заявою про встановлення батьківства (факту батьківства, факту визнання батьківства), поданою одним із батьків або опікуном (піклувальником), іншою особою, на утриманні якої перебуває дитина, а також самою дитиною після досягнення повноліття. Згідно зі статтею 53 КпШС підставою для встановлення батьківства (факту батьківства) може бути не сам по собі факт біологічного походження дитини, а фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, або ж докази, що достовірно підтверджують визнання особою батьківства.

Відповідно до статті 7 Указу Президії Верховної Ради УРСР від 29 грудня 1969 року Про порядок введення в дію Кодексу про шлюб та сім`ю Української РСР судове встановлення батьківства могло мати місце лише відносно дітей, що народилися після 1 жовтня 1968 року.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини, і вирішує їх з урахуванням обставин, передбачених статтею 53 Кодексу про шлюб та сім`ю України. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини, народженої до 1 жовтня 1968 року, розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, відповідно до частини 2 статті 55 Кодексу про шлюб та сім`ю запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Відповідно до частин 2, 3 статті 53 Кодексу про шлюб та сім`ю України у разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття.

При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір`ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Відповідно до статті 55 Кодексу про шлюб та сім`ю України, якщо батьки не перебувають у шлюбі між собою, запис про матір дитини провадиться за заявою матері, а запис про батька дитини - за спільною заявою батька і матері дитини, або батько записується згідно з рішенням суду. В разі смерті матері, визнання матері недієздатною, позбавлення її батьківських прав, а також при неможливості встановити місце її проживання, запис про батька дитини провадиться за заявою батька.

При народженні дитини у матері, яка не перебуває в шлюбі, якщо немає спільної заяви батьків і рішення суду про встановлення батьківства, запис про батька дитини в книзі записів народжень провадиться за прізвищем матері, ім`я, по батькові та національність батька дитини записуються за її вказівкою. В разі смерті матері, визнання матері недієздатною, позбавлення її батьківських прав, а також при неможливості встановити місце її проживання, запис відомостей про матір і батька дитини провадиться за правилами, викладеними в цій статті, за заявою осіб, зазначених у статті 163 цього Кодексу

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У частині 6 ст.81 ЦПК України зазначено, щодо казування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В даний час заявник бажає належним чином оформити спадкові права, але документально підтвердити кровну спорідненість зі спадкодавцем, окрім як в судовому порядку, не можливо.

Надані заявником докази, зокрема, акт підтвердження проживання від 11.10.2018 підтверджує лише фактичне проживання ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 , з 2006 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ОСОБА_1 , однак даний доказ не є достатнім для встановлення факту батьківства.

З інших письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, також не можливо встановити ступінь родинних відносин заявника та ОСОБА_3 .

Що стосується пояснень свідків, суд зазначає таке.

Покази свідків допитаних у судовому засіданні доводять лише факт спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , підтвердження, що ОСОБА_3 дарував подарунки заявнику. Проміжок часу, який мати заявника та ОСОБА_3 проживали разом, свідки зазначають різний, а тому суд ставить під сумнів дані покази, оскільки вони між собою не узгоджуються, не є достатніми та не дозволяють суду дійти обґрунтованого висновку (поза розумним сумнівом), що ОСОБА_3 був батьком ОСОБА_1 .

Крім того, матеріалами справи не підтверджено, а заявником не доведено факт спільного виховання та утримання батьками дитини.

ОСОБА_3 одружився ІНФОРМАЦІЯ_9 з іншою жінкою незабаром після народження заявниці. За своє життя не визнав батьківство відносно ОСОБА_1 . З відповідними вимогами про встановлення батьківства не зверталася і мати заявника.

Суду не надано належних та допустимих доказів достатнього строку спільного проживання та ведення спільного господарства батьками до народження дитини.

До того ж, як заявляє заявниця і допитаний свідок ОСОБА_23 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали разом до народження дитини лише 3 місяці.

Таким чином, вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити у звЙ`язку з недоведеністю вимог.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення понесені заявником витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 11-13, 80,81, 89, 258, 265, 268, 273, 293, 294, 315, 316, 319, 354, 355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства, заінтересована особа - Новобілянська сільська рада Новопсковського району Луганської області відмовити.

Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області 17.11.1998.

Представник заявника - адвокат Матвєєва Т.С., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1633, видане 21.05.2019.

Заінтересована особа - Новобілянська сільська рада Новопсковського району Луганської області, яка знаходиться за адресою: вул. 40-річчя Перемоги, 1, с. Новобіла Новопсковського району Луганської області, код ЄДРПОУ 04336576.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано Луганському апеляційному суду через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцятиднів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили післяз акінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 31.12.2020.

Суддя: О.С. Стеценко