Ухвала

від 29.12.2020 по справі 570/5195/17

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 570/5195/17

провадження № 6/570/132/2020

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 грудня 2020 року

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Кушнір Н.В.

з участю секретаря судового засідання Новоселецької М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області (м.Рівне вул.С.Петлюри, 10) поданнядержавного виконавця Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Покальчук Л.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа,

в с т а н о в и в:

у зв`язку із наявністю у вказаної особи боргу у розмірі 137 298 грн. 36 коп. державний виконавець Покальчук Л.В. у поданні від 29 грудня 2020 року просить тимчасово обмежити боржника у праві виїзду за межі України.

Беручи до уваги вимоги закону про негайність розгляду подання, суд дійшов висновку про можливість його розгляду у відсутність державного виконавця і у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши надані матеріали, суд дійшов таких висновків.

У Рівненському районному відділі ДВС перебуває на виконанні виконавче провадження №58604246 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки профспілок УМВС України в Рівненській областізаборгованості у розмірі 137 298 грн. 36 коп.

Згідно з ч.1 ст.441 ЦПК тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Відповідно до ч.3 суд може постановити відповідну ухвалу на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. За змістом ч.4 така ухвала може бути постановлена за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця.

Згідно з ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права та свободи, не передбачені в конвенції та в Першому протоколі до неї, ст.12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно з власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, окрім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до ст.33 Конституції кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, визначених законом.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст.313 ЦК України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла 16 років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена в здійсненні права на пересування лише у випадках, установлених законом. Це право віднесено в ЦК до особистих немайнових прав фізичної особи (кн.2), а саме - до таких, що забезпечують природне існування фізичної особи (гл.21 кн.2). Відповідно до ч.3 ст.269 ЦК України особисті немайнові права тісно пов`язані з фізичною особою, яка не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд із країни та в`їзд у неї, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд за кордон, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюються Законом Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України . Положеннями ст.6 встановлено, що громадянинові нашої держави, який має паспорт, можуть тимчасово заборонити виїзд за кордон

?якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів (п.5).

Згідно п.19 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням. З роз`яснень, які містяться у п.7 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень у порядку, передбаченому ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" та ст.377-1 ЦПК України, у разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання. В силу вимог ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" така ознака, як ухилення боржника від виконання рішення, є обов`язковою для врахування при вирішенні вказаного питання.

Право державного виконавця на звернення з вказаним поданням виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань, при цьому саме по собі їх невиконання не може свідчити про таке ухилення, оскільки такими є будь-які свідомі діяння боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини.

Не заперечуючи наявність боргу у ОСОБА_1 , що державний виконавець трактував як свідоме ухилення від виконання зобов`язань, суд вважає, що такий його висновок не відповідає обставинам справи та вимогам закону. Доказів, які б свідчили про ухилення боржника від сплати боргу, чи про його про його реальну можливість виконати обов`язок, суду не подано. Державним виконавцем не обґрунтовано тих обставин, яким чином вжиті заходи забезпечення виконання виконавчого документа у виді обмеження у праві виїзду за кордон можуть забезпечити виконання вимоги про стягнення боргу. Подання ґрунтується на припущеннях, без посилання на докази, які б свідчили про намір ОСОБА_1 залишити Україну, томусуд приходить до переконання про відсутність підстав для його задоволення.

З огляду на викладене, керуючись ст. 441ЦПК України , суд

п о с т а н о в и в:

відмовити у задоволенні подання державного виконавця Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Покальчук Л.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа.

Ухвалу може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 15 /п`ятнадцяти/ днів з дня її підписання. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Кодексу. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня вручення відповідної ухвали суду.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного текста рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Кушнір Н.В.