КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний номер справи:761/6134/17 Головуючий у суді першої інстанції: Волошин В.О.
Номер провадження: 22-ц/824/2997/2020 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Коцюрба О.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - Коцюрби О.П.,
Суддів: Нежури В.А., Сержанюка А.С.
при секретарі - Перебитюку А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство Новини 24 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство 24 , Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство Новини 24 про захист честі, гідності, ділової репутації; спростування недостовірної інформації, -
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2017 року в Шевченківський районний суд міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до ТОВ Інформаційне агентство 24 , Інтернет-портал Без Табу про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації.
Під час розгляду справи в суді позивач звернувся до суду з клопотанням про залучення до участі у справі, в якості співвідповідача ТОВ Інформаційне агентство Новини 24 , та подав змінену позовну заяву в якій просив суд:
- визнати, що поширювані через веб-сайт за доменним іменем ІНФОРМАЦІЯ_3 відомості, а саме інформація про проживання позивача в будинку начальника СІЗО, а також про створення позивачем ЛНР ( ІНФОРМАЦІЯ_1 не відповідають дійсності та принижують честь, гідність та ділову репутацію позивача;
- зобов`язати відповідачів здійснити спростування недостовірної інформації на Інтернет - порталі ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 що викладена на веб - сайті за доменним ім`ям ІНФОРМАЦІЯ_3 у статті: ІНФОРМАЦІЯ_4 від ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 та видалити недостовірну інформацію.
Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що зазначена інформація про вчинення ними протиправних дій, які містять ознаки кримінальних правопорушень, є недостовірною, такою що порушує немайнові права позивача, порушує його честь, гідність та ділову репутацію, оскільки створює враження його причетності до протиправної діяльності, створює помилкове уявлення у необмеженої кількості осіб, як злочинця, спроможного до вчинення кримінальних правопорушень.
Позивач посилався на те, що жодним судовим рішенням, прийнятим на території України, яке набрало законної сили, не встановлено та не доведено вчинення ним кримінальних правопорушень.
На думку ОСОБА_1 , вказані дії відповідачів призвели до порушення передбачених ст.ст. 297, 299 ЦК України особистих немайнових прав позивача, які підлягають захисту в судовому порядку.
Протокольною ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 19 листопада 2018 року було прийнято до розгляду змінену редакцію позовної заяви та залучено співвідповідача - ТОВ Інформаційне агентство Новини 24 .
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 26 вересня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недостовірною та такою, що порушує немайнові права ОСОБА_1 на повагу до честі та гідності, а також недоторканість ділової репутації наступну інформацію, яка поширена ІНФОРМАЦІЯ_5 в мережі Інтернет на веб-сайті: ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою:
ІНФОРМАЦІЯ_6 … ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- …Тем не менее, большую часть времени вместо содержания под стражей ОСОБА_1 находится не в СИЗО, а в доме его начальника… .
Зобов`язано ТОВ Інформаційне агентство 24 , ТОВ Новини 24 спростувати зазначену вище, поширену ними недостовірну інформацію та таку, що порушує немайнові права ОСОБА_1 на повагу до честі та гідності, а також недоторканість ділової репутації, шляхом опублікування в мережі Інтернет на веб-сайті: ІНФОРМАЦІЯ_3 в розділі Новости резолютивної частини рішення суду, протягом 10 днів з дня набрання рішенням суду законної сили та видалити цю недостовірну інформацію на веб-сайті: ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.
В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ТОВ Інформаційне агентство Новини 24 оскаржили його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі, ТОВ Інформаційне агентство Новини 24 просило скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26 вересня 2019 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ Інформаційне агентство Новини 24 та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ Інформаційне агентство Новини 24 відмовити.
Апелянт вказував, що рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26 вересня 2019 року є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Також, ТОВ Інформаційне агентство Новини 24 посилалось на те, що при розгляді справи, Шевченківським районним судом міста Києва не повно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та не враховано вимоги закону щодо застосування строку позовної давності.
У судове засідання в суді апеляційної інстанції учасники справи не з`явились, про причини своєї неявки суд не повідомили.
За змістом ст. 44 ЦПК України, особи , які беруть участь у справі зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.
Відповідно до ст.ст. 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про дату, час та місце розгляду справи за адресами, які були зазначені в матеріалах справи та на веб-порталі судової влади України..
За таких обставин, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку що апеляційна скарга ТОВ Інформаційне агентство Новини 24 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
У відповідності до ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Приписами ст. 34 Конституції України визначено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
При цьому, згідно положень ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи те, що ІНФОРМАЦІЯ_5 в мережі Інтернет на Інтернет - порталі ІНФОРМАЦІЯ_2 , який належить ТОВ Інформаційне агентство 24 , на веб-сайті: ІНФОРМАЦІЯ_3, який належить ТОВ Інформаційне агентство Новини 24 було поширено статтю під назвою: … ІНФОРМАЦІЯ_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 в якій було зазначено наступну інформацію відносно позивача:
- Один из создателей ЛНР , бывший глава Партии регионов, должен находится в следственном изоляторе ОСОБА_3 , однако подозреваемого в госизмене политика за решетку привозят только по особам случаям… ;
- …Тем не менее, большую часть времени вместо содержания под стражей ОСОБА_1 находится не в СИЗО, а в доме его начальника… .
Частиною 2 ст. 5 Закону України Про інформацію передбачено, що реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Відповідно до ст. 297 ЦК України, кожен має право на повагу до його честі та гідності. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
В п. 4 Постанови Пленум Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи № 1 від 27 лютого 2009 року роз`яснено, що чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.
Під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.
Частинами 1, 2 ст. 30 Закону України Про інформацію передбачено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
Оціночними судженнями, винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком Шевченківського районного суду міста Києва, що інформація поширена відносно позивача: Один из создателей ЛНР , бывший глава Партии регионов… , є оціночними судженнями, оскільки не містить фактичних даних і надає оцінку діям позивача, а тому не підлягає спростуванню.
В свою чергу, поширена стосовно позивача наступна інформація:
- … Содержащийся под стражей ОСОБА_4 живет в доме начальника СИЗО … ;
- …Тем не менее, большую часть времени вместо содержания под стражей ОСОБА_1 находится не в СИЗО, а в доме его начальника… , не є оціночним судженням в розумінні ст. 30 Закону України Про інформацію , оскільки містить фактичні дані про дії позивача та є можливість перевірити його висловлювання на предмет відповідності їх дійсності.
У зазначеній інформації йде мова про протиправні діяння позивача, а також вживається фактичне твердження про те, що позивач порушує застосований відносно нього запобіжний захід, тобто скоїв злочин (кримінальне правопорушення).
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою вчиненні злочину, не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
У ч.ч. 1, 2, 5 ст. 17 КПК України зазначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.
Презумпцію невинуватості необхідно розглядати в загально-правовому і процесуальному значеннях. Як загально-правова вимога, вона визначає положення особи в суспільстві. Хоча цей принцип сформульований як кримінальний процесуальний, однак його дія виходить за рамки лише кримінального процесу. Презумпція невинуватості - це вимога закону, що звернена до всіх громадян, посадових осіб, державних і громадських організацій, до суспільної думки в цілому. Такої позиції дотримується і Європейський Суд з прав людини, який у своєму рішенні від 10 лютого 1995р. у справі Аллене де Рібермон проти Франції підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
У найзагальнішому вигляді правило презумпції невинуватості означає, що особа може бути визнана винуватою у вчиненні злочину і покарана лише за умови, що її вина буде доведена в передбаченому законом порядку і встановлена обвинувальним вироком суду.
Тобто, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
Відповідно до ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та Протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.
Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини (справи Лінгенса, Де Гаєс і Гійзельс, Гудвіна, Прагер і Обершлік ) свобода вираження поглядів, гарантована п. 1 ст. 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання п. 2 свобода вираження стосується не лише тієї інформації чи тих ідей , які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких демократичне суспільство неможливе.
Згідно із ст. 275 ЦК України, захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (ст. 277 ЦК), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (ст. 278 ЦК) тощо.
Частинами 1, 2, 4, 6 ст. 277 ЦК України визначено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім`ї, близьким родичам та іншим заінтересованим особам.
Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.
Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.
Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.
Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.
Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв`язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію.
Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.
Положеннями ст. 12 Загальної декларації прав людини 1948 року встановлено, що ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність його житла, таємницю його кореспонденції або на його честь і репутацію. Кожна людина має право на захист законом від такого втручання або таких посягань.
Міжнародним пактом про громадянські і політичні права 1966 року встановлено, що ніхто не повинен зазнавати свавільного чи незаконного втручання в його особисте і сімейне життя, свавільних чи незаконних посягань на недоторканність його житла або таємницю його кореспонденції чи незаконних посягань на його честь і репутацію (п. 1 ст. 17).
Враховуючи викладене та роз`яснення наведені Пленумом Верховного Суду України в п.п. 6, 9, 15, 25 Постанови Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27 лютого 2009 року № 1, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що поширена відповідачами недостовірна інформація:
- … Содержащийся под стражей ОСОБА_4 живет в доме начальника СИЗО … ;
- …Тем не менее, большую часть времени вместо содержания под стражей ОСОБА_1 находится не в СИЗО, а в доме его начальника… , порушує права позивача на повагу до честі та гідності, а також недоторканість ділової репутації, оскільки порушує усвідомлення позивачем свого суспільного значення й визнання цього значення з боку суспільства, позитивну соціальну оцінку позивача в очах оточуючих, набуту ним суспільну оцінку його ділових і професійних якостей.
Колегія суддів, погоджується з висновком Шевченківського районного суду міста Києва про те, що інформація, яка поширена ІНФОРМАЦІЯ_5 в мережі Інтернет на веб-сайті: ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1
- … Содержащийся под стражей" ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- …Тем не менее, большую часть времени вместо содержания под стражей ОСОБА_1 находится не в СИЗО, а в доме его начальника… . є недостовірною та такою, що порушує немайнові права позивача на повагу до честі та гідності, а також недоторканість ділової репутації. закону.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до вірного, обґрунтованого та такого, що відповідає вимогам закону висновку про те, що необхідно зобов`язати відповідачів: ТОВ Інформаційне агентство 24 та ТОВ Інформаційне агентство Новини 24 спростувати поширену ними недостовірну, та таку, що порушує немайнові права позивача на повагу до честі та гідності, а також недоторканість ділової репутації інформацію, шляхом опублікування в мережі Інтернет на веб-сайті: ІНФОРМАЦІЯ_3 в розділі Новости резолютивної частини рішення суду, протягом 10 днів з дня набрання рішенням суду законної сили та видалити цю недостовірну інформацію на веб-сайті: ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 оскільки судом встановлено, що Інтернет - портал Без Табу , належить ТОВ Інформаційне агентство 24 , а веб-сайті: ІНФОРМАЦІЯ_3, належить ТОВ Інформаційне агентство Новини 24 .
Посилання апелянта на те, що при розгляді справи Шевченківським районним судом міста Києва порушено норми процесуального права не можуть бути прийняті колегією до уваги, оскільки, дані доводи не впливають на правильні та обґрунтовані висновки суду першої інстанції, та не спростовують їх. Тому не може бути скасоване правильне по суті рішення лише з формальних підстав.
Доводи апеляційної скарги щодо пропуску строку позовної давності є необґрунтованими.
Так, відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
До вимог про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації застосовується позовна давність в один рік.
У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості (п. 2 ч. 2. ст. 258 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, статтю під назвою: … Содержащийся под стражей ОСОБА_4 живет в доме начальника СИЗО … розміщено в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_5, з позовною заявою ОСОБА_1 звернувся до суду 21 лютого 2017 року, тобто в межах строку позовної давності.
Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що встановлені законом строки позовної давності позивачем дотримані шляхом звернення з позовом у 2017 році, ТОВ Інформаційне агентство Новини 24 залучено до участі у справі в якості співвідповідача у листопаді 2018 року, що не є порушенням вимог закону, як стверджує апелянт, а наслідком проведення судом процесуальних дій у справі.
Отже, при вирішенні вказаної цивільної справи, Шевченківським районним судом міста Києва правильно визначено характер правовідносин, що склались між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, тому, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ТОВ Інформаційне агентство Новини 24 слід залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26 вересня 2019 року залишити без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство Новини 24 залишити без задоволення .
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26 вересня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: О.П. Коцюрба
Судді: В.А. Нежура
А.С. Сержанюк
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.09.2020 |
Оприлюднено | 04.01.2021 |
Номер документу | 93972928 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Коцюрба Олександр Петрович
Цивільне
Київський апеляційний суд
Коцюрба Олександр Петрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні