Постанова

від 28.12.2020 по справі 125/1571/20

БАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

125/1571/20

3/125/656/2020

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2020 року м. Бар Вінницької області

Барський районний суд Вінницької області в складі:

судді Єрмічової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Бородкіної Л.В., прокурора Барського відділу Жмеринської місцевої прокуратури Вінницької області Хорошуна М.Я., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її захисника адвоката Невольчука С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, щодо ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бар Вінницької області, зареєстрована та проживаюча по АДРЕСА_1 , пенсіонерка, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1 , за частинами 1, 2 ст. 172-7 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

До Барського районного суду Вінницької області від Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшов протокол № 377 від 24 вересня 2020 року про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідно до якого ОСОБА_1 , маючи повноваження депутата Барської міської ради Вінницької області 8 скликання, відповідно до рішення 1 сесії 8 скликання Барської міської ради Вінницької області від 24 грудня 2016 року, будучи суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції" в силу п.п. "б" п. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону, 22 листопада 2018 року під час прийняття рішення 33 сесії 8 скликання Барської міської ради Вінницької області "Про надання дозволу громадянину ОСОБА_2 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок", що стосується її близької особи - сина ОСОБА_2 , в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", п. 2 ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 35 Закону України "Про запобігання корупції", ч. 1 ст. 59-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", не повідомила Барську міську раду Вінницької області про наявність у неї реального конфлікту інтересів, тобто суперечності між приватним інтересом, обумовленим особистими сімейними стосунками з ОСОБА_2 та представницькими повноваженнями, як депутата цієї ж ради, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень на сесії ради, не пізніше наступного робочого дня, в даному випадку 23 листопада 2018 року, з моменту, коли дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією та передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, тобто неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Крім того, до Барського районного суду Вінницької області від Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшов протокол № 378 від 24 вересня 2020 року про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідно до якого ОСОБА_1 , маючи повноваження депутата Барської міської ради Вінницької області 8 скликання, відповідно до рішення 1 сесії 8 скликання Барської міської ради Вінницької області від 24 грудня 2016 року, будучи суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції" в силу п.п. "б" п. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону, 22 листопада 2018 року під час прийняття рішення 33 сесії 8 скликання Барської міської ради Вінницької області "Про надання дозволу громадянину ОСОБА_2 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок", в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", п. 3 ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 35 Закону України "Про запобігання корупції", ч. 1 ст. 59-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ОСОБА_1 , перебуваючи в умовах реального конфлікту інтересів, тобто маючи суперечність між приватним інтересом, що обумовлена сімейними стосунками з ОСОБА_2 , та представницькими повноваженнями, як депутат Барської міської ради Вінницької області, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень на сесії ради, вчинила дії, а саме була присутня, без повідомлення Барської міської ради Вінницької області про наявність реального конфлікту інтересів, під час прийняття рішення 33 сесії 8 скликання "Про надання дозволу громадянину ОСОБА_2 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок", прийняла участь у розгляді та прийнятті вказаного рішення та проголосувала "За".

Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане із корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, тобто вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відносно ОСОБА_1 щодо кожного із вищевказаних епізодів складено протоколи про адміністративне правопорушення.

З урахуванням вимог, передбачених ч. 2 ст. 36 КУпАП, на підставі постанови Барського районного суду Вінницької області від 18 листопада 2020 року справи про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 , а саме справу № 125/1571/20, провадження 3/125/656/2020, справу № 125/1575/20, провадження 3/125/660/2020, об`єднано в одне провадження (а.с. 87).

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її захисник адвокат Невольчук С.П. заявили клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент її розгляду строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

В судовому засіданні прокурор Барського відділу Жмеринської місцевої прокуратури Вінницької області Хорошун М.Я. поклався на розсуд суду.

Заслухавши клопотання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Невольчука С.П., думку прокурора Барського відділу Жмеринської місцевої прокуратури Вінницької області Хорошуна М.Я., дослідивши письмові докази, які містяться у матеріалах справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції" правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до п.п. "б" п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції" народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та член ради, здійснюючи депутатські повноваження, повинен дотримуватися правил депутатської етики, зокрема не використовувати депутатський мандат в особистих інтересах чи в корисливих цілях.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" на депутатів місцевих рад поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції".

Згідно положень ст. 18 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" депутат місцевої ради зобов`язаний додержуватися Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, регламенту ради та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок діяльності ради та її органів.

Відповідно до рішення 1 сесії 8 скликання Барської міської ради Вінницької області від 24 грудня 2016 року ОСОБА_1 надано повноваження депутата Барської міської ради (а.с. 21, 108).

ОСОБА_1 має сина ОСОБА_2 , 1984 року народження, про що зазначено в її автобіографії (а.с.61-64, 147-150).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції" близькі особи - члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта; правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність; приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції" особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про запобігання корупції" правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.

Згідно з ч. 2 ст. 35 Закону України "Про запобігання корупції" у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу. У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.

Відповідно до ч. 1 ст. 59-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Згідно ч. 2 ст. 59-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" здійснення контролю за дотриманням вимог частини першої цієї статті, надання зазначеним у ній особам консультацій та роз`яснень щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками, покладається на постійну комісію, визначену відповідною радою.

Примітка. Терміни "реальний конфлікт інтересів", "потенційний конфлікт інтересів", "неправомірна вигода", "подарунок" вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання корупції".

Відповідно до п. 3.9.8. Регламенту роботи Барської міської ради Вінницької області 8 скликання депутати міської ради, міський голова, посадові особи місцевого самоврядування відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" відносяться до кола суб`єктів, на яких поширюється дія цього Закону.

Депутат ради, секретар ради, міський голова зобов`язані вживати всі можливі заходи щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Міський голова, секретар, депутат міської ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень міською радою за умови самостійного публічного оголошення під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання (а.с. 31, 118).

Згідно з п. 3.9.9. Регламенту роботи Барської міської ради Вінницької області 8 скликання у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у депутата ради він не має права брати участь у прийнятті рішення. Порядок врегулювання конфлікту інтересів визначається Законом України "Про запобігання корупції" та окремим рішенням ради.

Депутати міської ради зобов`язані щороку до 01 квітня подавати декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" (а.с. 31, 118).

Відповідно до п. 4.1.1. Регламенту роботи Барської міської ради Вінницької області 8 скликання права, порядок діяльності депутата в міській раді та її органах визначаються Законами України "Про статус депутатів місцевих рад", "Про місцеве самоврядування в Україні", Положенням про постійні комісії міської ради і цим Регламентом (а.с. 32, 119).

Згідно з п.п. 1 п. 4.1.2. Регламенту роботи Барської міської ради Вінницької області 8 скликання повноваження депутата міської ради починаються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії ради рішення про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів і закінчуються в день відкриття першої сесії міської ради нового скликання (а.с. 32, 119).

Відповідно до п. 4.1.10 Регламенту роботи Барської міської ради Вінницької області 8 скликання депутат міської ради, як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та член ради, здійснюючи депутатські повноваження, повинен дотримуватися правил депутатської етики, визначених у ст. 8 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" (а.с. 33, 120).

Згідно протоколу 33 сесії 8 скликання Барської міської ради 8 скликання від 22 листопада 2018 року ОСОБА_1 брала участь в засіданні сесії, розгляді питань порядку денного, в тому числі щодо питання "Про надання дозволу громадянину ОСОБА_2 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок" та проголосувала "за", оскільки згідно вказаного протоколу голосували : "за" - "одноголосно" (а.с. 49, 134).

Відповідно до рішення 33 сесії 8 скликання Барської міської ради Вінницької області від 22 листопада 2018 року ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок площею 0,0030 га, кадастровий номер 0520210100:01:068:0020 та площею 0,0024 га, кадастровий номер 0520210100:01:036:0034 в одну земельну ділянку, площею 0,0054 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (а.с. 59, 145).

Відповідно до копії попередження від 23 січня 2018 року про обмеження, встановлені Законом України "Про запобігання корупції", ОСОБА_1 попереджена про обмеження, встановлені Законом України "Про запобігання корупції", що підтверджується її підписом (а.с. 65, 151).

Згідно даних листа Барської міської ради Вінницької області від 05 серпня 2020 року у Барській міській раді відсутня інформація щодо повідомлення ОСОБА_1 про конфлікт інтересів, що мав місце при здійсненні нею повноважень депутата міської ради (а.с. 19-20, 106-107).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, № 220471343 від 17 серпня 2020 року, за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1773868605202 зареєстрована земельна ділянка, кадастровий номер 0520210100:01:068:0038, площею 0,0054 га, що створена в результаті об`єднання двох земельних ділянок: кадастровий номер 0520210100:01:068:0020 та 0520210100:01:068:0034, належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 , видано Барським РВ УМВС України у Вінницькій області від 09 листопада 2006 року (а.с. 67-69, 153-155).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 , як суб`єкт підприємницької діяльності, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за тією ж адресою, за якою зареєстрована та проживає ОСОБА_1 (а.с. 70-71, 156-157).

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 25 травня 1998 року "Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов`язані з корупцією" роз`яснено, що у справах даної категорії суди повинні забезпечувати своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне дослідження всіх обставин, передбачених статтями 247, 280 КУпАП. При цьому необхідно особливу увагу звертати на те чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності, чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною в його вчиненні, чи належить вона до суб`єктів вказаного правопорушення, чи не містить правопорушення ознак злочину, чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені ст. 38 КУпАП, чи немає інших обставин, що виключають провадження в справі.

Відповідно до роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України № 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року "Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язанні з корупцією", для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, важливу роль відіграють як день вчинення, так і день виявлення правопорушення.

Встановлено, що днями вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, є 22 листопада 2018 року (протокол № 378) та 23 листопада 2018 року (протокол № 377).

В протоколах про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, за номерами 377, 378, щодо ОСОБА_1 за частинами 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, зазначено, що датою виявлення правопорушень є день складання протоколів, тобто 24 вересня 2020 року, обгрунтовано тим, що моментом виявлення правопорушення є момент складання протоколу, оскільки зібрані матеріали та фактичні дані потребують ґрунтовного аналізу і опрацювання, після чого уповноваженим суб`єктом може бути зроблено висновок про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення, процесуально такий висновок оформляється у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення.

На думку суду вказане обгрунтування є безпідставним, тому суд бере до уваги таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року в справі № 149/2498/17, зазначено, що початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення слід пов`язувати з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.

Тобто, особливістю правопорушень, пов`язаних з корупцією, є те, що початок перебігу строку для накладення адміністративного стягнення розпочинається з дня його виявлення.

Тому момент виявлення правопорушення не можна ототожнювати з часом складення протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки останній є засобом не виявлення, а фіксації правопорушення. Факт виявлення правопорушення це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення.

Зазначене дає підстави вважати, що протокол має бути складений невідкладно після встановлення достатніх даних, що вказують на вчинення особою адміністративного корупційного правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що 05 серпня 2020 року за вих. № 1507 від Барської міської ради Вінницької області на запит Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департамента стратегічних розслідувань Національної поліції України за № 4034/55/101/01-2020 від 24 липня 2020 року направлено повідомлення та витребувані документи, а саме: рішення 1 сесії Барської міської ради Вінницької області 8 скликання "Про визнання повноважень депутатів Барської міської ради" (а.с. 21, 108), рішення 1 сесії Барської міської ради 8 скликання "Про затвердження Регламенту Барської міської ради 8" (а.с. 22, 109), копію Регламенту роботи Барської міської ради Вінницької області 8 скликання (а.с. 23-41, 110-128), список присутніх депутатів Барської міської ради 8 скликання на пленарному засіданні 33 сесії від 22 листопада 2018 року (а.с. 43, 129), копію протоколу 33 сесії Барської міської ради Вінницької області від 22 листопада 2018 року (а.с. 44-58, 130-144), копію списка з результатами поіменного голосування до протоколу 33 сесії Барської міської ради Вінницької області 8 скликання від 22 листопада 2018 року (а.с. 60, 146), копію рішення 33 сесії Барської міської ради Вінницької області 8 скликання від 22 листопада 2018 року "Про надання дозволу громадянину ОСОБА_2 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок" (а.с. 59, 145).

Згідно штампу вхідної кореспонденції Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департамента стратегічних розслідувань Національної поліції України, проставленого на супровідному листі, вказані документи надійшли до уповноваженого органу 07 серпня 2020 року за вхідним номером 1713.

Ураховуючи те, що уповноваженим органом - Управлінням стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департамента стратегічних розслідувань Національної поліції України складено протоколи про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, від 24 вересня 2020 року за номерами 377, 378, винятково на підставі цих матеріалів, інших доказів до протоколу не додано, тому суд вважає, що саме дата надходження відповідних матеріалів до уповноваженого органу Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України - 07 серпня 2020 року, і є днем виявлення цих правопорушень, тому саме з цієї дати слід обраховувати сплив строку притягнення ОСОБА_1 до відповідальності.

Строк накладення адміністративного стягнення у справах про адміністративні правопорушення - це певний період часу, протягом якого дія чи подія мають юридичне значення.

Згідно з п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 25 травня 1998 року "Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов`язані з корупцією" будь-яке поновлення, продовження чи зупинення перебігу таких строків КпАП не передбачено. Тому в разі закінчення строків накладення адміністративного стягнення провадження у справі має бути закрито.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 КУпАП, в редакції від 16 листопада 2018 року, що діяла на день вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, згідно з протоколами від 24 вересня 2020 року № 377 та № 378, тобто станом на 22 листопада 2018 року та 23 листопада 2018 року, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Станом на час прийняття постанови судом у даній справі, відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Згідно з ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КУпАП закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Згідно з ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У рішенні Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 09 лютого 1999 року, зазначено, що Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом`якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.

Положення статті 38 КУпАП України в новій редакції, яка почала діяти з 19 квітня 2020 року, збільшує строк накладення адміністративного стягнення з трьох до шести місяців, тобто погіршує становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому не має зворотної дії в часі і не відновлює строк притягнення до адміністративної відповідальності, який вже сплив.

Таким чином, строк для накладення адміністративного стягнення, який на той час складав не шість, а три місяці з дня виявлення правопорушення, сплив 07 листопада 2020 року.

Враховуючи те, що на момент розгляду справи про адміністративні правопорушення закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, передбачені статтею 38 КУпАП, тому провадження у справі про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, щодо ОСОБА_1 за частинами 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, слід закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент її розгляду строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчинення у разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення тощо. Відтак суд не перевіряє і не оцінює інших доводів, в тому числі і щодо відсутності в діянні події і складу адміністративного правопорушення.

Наведене узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року в справі № 308/8763/15-а.

На підставі статтей 19, 58 Конституції України, ст. 1, п.п. "б" п. 1 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 28, частинами 1, 2 ст. 35 Закону України "Про запобігання корупції", п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 8, ст. 18, частинами 1, 2 ст. 59-1 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", керуючись частинами 1, 2 ст. 8 КУпАП, частинами 3 (в редакції від 16 листопада 2018 року), 4 (у новій редакції) ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247, статтями 280, 283-285, 287 КУпАП, рішенням Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 09 лютого 1999 року, пунктами 4, 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 25 травня 1998 року "Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов`язані з корупцією", роз`ясненнями Вищого спеціалізованого суду України № 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року "Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язанні з корупцією", постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року в справі № 149/2498/17, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року в справі № 308/8763/15-а, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 за частинами 1, 2 ст. 172-7 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент її розгляду строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В. В. Єрмічова