Рішення

від 22.12.2020 по справі 263/10866/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 263/10866/19

Провадження № 2/263/347/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2020 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Ковтуненко В.О.,

при секретарі Моторіній В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

18.07.2019 року позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення Маріупольської міської ради N 7/30-2699 від 25.04.2018 року, визнати укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки.

31.10.2019 року до суду надійшла заява позивачки про уточнення позовних вимог в частині збільшення позовних вимог та просила задовольнити їх у наступній редакції:

1. Визнати незаконним та скасувати Рішення Маріупольської міської ради Донецької області №7/30-2699 від 25.04.2018 р.

2. Визнати незаконним та скасувати Рішення Маріупольської міської ради Донецької області №7/37-3298 від 21.11.2018 р.

3. Визнати незаконним та скасувати Рішення Маріупольської міської ради Донецької області №7/45-4445 від 25.09.2019 р.

4. Визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 25.04.2013 року, зареєстрованого реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області від 07.05.2013 р. за №1096955, згідно з яким Маріупольська міська рада надає ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку (землі житлової та громадської забудови) площею 0,0011 га кадастровий номер 1412336300:01:007:0201, яка знаходиться за адресою: м. Маріуполь, біля перехрестя пр. Миру та АДРЕСА_1 , на той самий строк та на тих самих умовах, котрі передбачені договором оренди земельної ділянки від 25.04.2013 року, зареєстрованого реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області від 07.05.2013 р. за №1096955, та викласти її у наступній редакції:

Додаткова угода

до договору оренди земельної ділянки від 25.04.2013 року, зареєстрованого реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області

від 07.05.2013 р. за №1096955

місто Маріуполь, Донецька область,

---

року

Ми, що нижче підписалися: Маріупольська міська рада, (код ЄДРПОУ 33852448), місцезнаходження: м. Маріуполь, пр. Миру, буд. 70, іменована далі Орендодавець , в особі директора юридичного департаменту Маріупольської міської ради Паська Максима Івановича (ІПН НОМЕР_1 ), який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , діючий на підставі розпорядження Маріупольського міського голови Про надання повноважень з вчинення правочинів від 23.01.2017 року №23р, з одного боку,

та

громадянка ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), що мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , іменована далі Орендар , з другого боку,

на підставі положень ст. 33 Закону України Про оренду землі уклали цю додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 25.04.2013 року, зареєстрованого реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області від 07.05.2013 р. за №1096955, про нижченаведене:

1. Пункт 3.1. розділу 3. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ в Договорі оренди земельної від 25.04.2013 року, зареєстрованого реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області від 07.05.2013 р. за №1096955, викласти у наступній редакції:

3.1. Договір укладено на 5 (п`ять ) років (з 27.11.2017 року по 27.11.2022 року) .

2. Усі інші пункти Договору оренди земельної ділянки від 25.04.2013 року, зареєстрованого реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області від 07.05.2013 р. за №1096955, не змінені цим Договором, залишаються без змін.

3. Цей договір укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у орендодавця, другий - в орендаря.

4. Зміст ст.ст. 12, 93, 124 Земельного кодексу України сторонам договору відомо.

5. Цей договір набуває чинності відповідно до ст. 3, 4, 5 Закону України Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень після його підписання сторонами та Державної реєстрації.

ПІДПИСИ СТОРІН

Позивачка та її представник надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

У вересні 2019 р. представником відповідача до канцелярії суду подано відзив, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі посилаючись на наступне.

Згідно з рішенням Маріупольської міської ради від 24.11.2012 р. №6/23-2706, договором оренди земельної ділянки від 14.03.2014 р., зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.04.2013 р., зареєстрований Реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області за №1096955 від 07.05.2013 р. у ОСОБА_1 знаходилась в оренді земельна ділянка площею 0,0011 га (кадастровий номер 1412336300:01:007:0201), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 3.1. Договору його укладено на 5 років (з 27.11.2012 р. до 27.11.2017).

04.09.2017 Відповідачем на адресу Позивача було направлено лист №23.3-51745-23.1 від 01.09.2017, яким було зазначено про відсутність наміру Маріупольської міської ради поновлювати дію вказаного договору оренди земельної ділянки на той самий строк та на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Відповідач вважає, що в даному випадку він скористався своїм право заперечити проти поновлення договору, як те передбачено ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

08.11.2017 до Маріупольської міської ради через центр надання адміністративних послуг надійшло звернення про продовження терміну оренди земельної ділянки. Вказане звернення Позивача надійшло до Відповідача із порушенням строку, передбаченого п. 3.2. Договору, а саме строк дії договору закінчився 27.11.2017, а звернення до Відповідача надійшло лише 08.11.2017.

Після розгляду звернення Позивача, Відповідачем було прийнято рішення №7/30-2699 від 25.04.2018 пунктом 1 якого було вирішено відмовити у поновленні строку оренди земельної ділянки (землі житлової та громадської забудови) (кадастровий номер 1412336300:01:007:0201) площею 0,0011 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (функціонування торгового кіоску) біля перехрестя пр. Миру та АДРЕСА_1 ОСОБА_1

16.05.2018 до Відповідача через центра надання адміністративних послуг надійшло повторне звернення Позивача про продовження терміну оренди земельної ділянки.

Після повторного звернення Позивача та отримання зауваження компетентних підрозділів Відповідачем було прийнято рішення 21.11.2018 №7/37-3298, пунктом 1 якого було вирішено повторно відмовити у поновленні строку оренди земельної ділянки (землі житлової та громадської забудови) (кадастровий номер 1412336300:01:007:0201) площею 0,0011 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (функціонування торгового кіоску) біля перехрестя пр. Миру та АДРЕСА_1 ОСОБА_1 .

Відповідно до зауважень до проекту рішення №30.5/29599 від 21.12.2017 встановлено, що рішенням Маріупольської міської ради від 18.06.2013 р. №6/28-3210 затверджено План зонування території м. Маріуполя , згідно з яким кіоск розташовано у межах червоних ліній пр. Миру, в зоні транспортної інфраструктури ТР-2, де розташування даного типу споруд не відноситься до допустимих видів використання земельних ділянок.

Рішенням Маріупольської міської ради від 18.06.2013 року №6/28-3210 затверджено зонування території (зонінг) міста Маріуполя, яке є чинним не скасованим, а отже обов`язковими для виконання.

Також Відповідач посилається Позивачем до звернень від 08.11.2017 та від 16.05.2018 не було долучено до листа-повідомлення проекту додаткової угоди, як те передбачено ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Відповідач вважає, що не порушив переважне право оренди земельної ділянки в особі ОСОБА_1 при розгляді її звернень про подовження строку оренди дії договору оренди земельної ділянки, а навпаки розглянув та прийняв рішення №7/30-2699 від 25.04.2018 р. та рішення №7/37-3298 від 21.11.2018 р.

Фіксація судового процесу технічними засобами не велась у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку із розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що на підставі рішення Маріупольської міської ради від 24.11.2012 р. №6/23-2706, було укладено договір оренди земельної ділянки від 14.03.2014 р., зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.04.2013 р., зареєстрований Реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області за №1096955 від 07.05.2013 р. (далі за текстом - Договір оренди земельної ділянки), ОСОБА_1 отримала в оренду земельну ділянку площею 0,0011 га кадастровий номер 1412336300:01:007:0201, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 5.1. Договору оренди земельної ділянки земельна ділянка передається в оренду з метою та за цільовим призначенням для роздрібної торгівлі у неспеціалізованих магазинах (функціонування торгового кіоску без права будівництва капітальних споруд).

На вищевказаній земельній ділянці ОСОБА_1 розмістила торговий кіоск з реалізації продуктів харчування.

Відповідно до п.3.1. Договору оренди земельної ділянки Договір укладено на 5 (п`ять) років (з 27.11.2012 р. по 27.11.2017 р.).

Згідно з пунктом 3.2. Договору, після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяця до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово Орендодавця про намір поновлення терміну дії договору.

08.11.2017 р. ОСОБА_1 подано заяву про подовження терміну оренди земельної ділянки за наявності діючого договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у встановленому законом порядку.

Рішенням Маріупольської міської ради №7/30-2699 від 25.04.2018 р., відмовлено у поновленні строку оренди земельної ділянки (землі житлової та громадської забудови) (кадастровий номер 1412336300:01:007:0201) площею 0,0011 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (функціонування торгового кіоску) біля перехрестя АДРЕСА_1 ОСОБА_1 .

16.05.2018 року ОСОБА_1 повторно звернулась до Маріупольської міської ради із заявою щодо подовження права оренди земельної ділянки.

Рішенням Маріупольської міської ради №7/37-3298 від 21.11.2018 р., повторно відмовлено у поновленні строку оренди земельної ділянки (землі житлової та громадської забудови) (кадастровий номер 1412336300:01:007:0201) площею 0,0011 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (функціонування торгового кіоску) біля перехрестя АДРЕСА_1 ОСОБА_1 .

19.02.2019 року Позивачка зверталась утретє до Відповідача із заявою про продовження права оренди земельної ділянки.

Рішенням Маріупольської міської ради №7/45-4445 від 25.09.2019 року, в третій раз відмовлено у поновленні строку оренди земельної ділянки (землі житлової та громадської забудови) (кадастровий номер 1412336300:01:007:0201) площею 0,0011 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (функціонування торгового кіоску) біля перехрестя пр. Миру та АДРЕСА_1 ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.93 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України Про оренду землі у відповідній редакції право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України Про оренду землі ).

Статтею 33 Закону України Про оренду землі регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1-5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Таким чином стаття 33 цього Закону фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди.

При цьому у першому випадку, за яким орендар, який має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк, і який має намір скористатися таким переважним правом, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. І у цьому випадку поновлення договору оренди землі здійснюється на підставі додаткової угоди, проект якої орендар додає до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі. При цьому при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін, що вбачається із приписів частин 1-4 вказаної статті.

У другому ж випадку не встановлюється обов`язку для орендаря, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі, а визначається, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Правову позицію щодо розрізнення підстав пролонгації договору оренди землі було сформульовано Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 25.02.2015 у справі N 6-219цс14 і Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 10.04.2018 у справі N 594/376/17-ц та від 10.09.2018 у справі N 920/739/17.

Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1-5 і частині 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , не пов`язані одна з іншою.

Щодо підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, що передбачені частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі суд зазначає наступне.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов`язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Відтак, частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору.

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України Про оренду землі , і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України Про оренду землі . При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Отже, приписи ст.33 Закону України Про оренду землі дозволяють продовжувати орендні правовідносини, але у першому випадку це право повинно бути реалізовано до спливу договору оренди, а у другому - воно може настати за відсутності заперечення іншої сторони протягом визначеного терміну після закінчення строку дії договору оренди землі.

Також, відповідачем суду не надано доказів направлення заперечення у поновленні договору оренди землі протягом строку, встановленого ч. 6 статті 33 Закону України Про оренду землі .

При цьому, твердження відповідача, що лист №23.3-51745-23.1 від 01.09.2017 р. є запереченням щодо поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, судом відхиляються, оскільки ст. 33 Закону України Про оренду землі встановлює певний строк надання такого заперечення.

Отже, судом встановлено факт порушення відповідачем місячного терміну для повідомлення орендареві про прийняте рішення, що, у свою чергу, дало позивачеві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі .

Як вже зазначалося, частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому, необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі , не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що орендодавець має право заперечити стосовно поновлення згідно із ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі.

Аналогічна правова позиція щодо застосування ст. 33 Закону України Про оренду землі наведена Верховним Судом у постановах від 10.09.2018 у справі №920/739/17 та від 29.11.2018 у справах № 920/752/17, № 920/737/17, №920/747/17, № 920/751/17, №920/746/17, № 920/744/17, № 920/748/17, №920/749/17.

Судом встановлено, що позивач продовжила користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки та належно виконувати усі вимоги договору, що не заперечувалось відповідачем.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Організація та діяльність органів місцевого самоврядування регулюється Законом України Про місцеве самоврядування в Україні (розділ II). Тому ненормативні правові акти органів місцевого самоврядування правозастосовного та юрисдикційного змісту приймаються на основі Конституції і законів України, а самі ці органи як носії публічної влади є відповідальними за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами (частина перша статті 74 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

За приписами п.34 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в України до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, зокрема, відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

У відповідності до ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

В силу положень ст.12 Земельного кодексу України, ст.140 Конституції України Маріупольська міська рада Донецької області як орган місцевого самоврядування розпоряджається земельними ділянками комунальної власності. В той же час, таке розпорядження землями комунальної власності не є безумовним та повинно здійснюватися із дотриманням вимог діючого законодавства.

За приписами ст.152 Земельного Кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно зі ст.393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ч.1 ст.21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до пункту 10 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Аналіз положень указаних норм законодавства свідчить про те, що особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права.

За висновками суду, прийняті Маріупольською міською радою рішення №7/30-2699 від 25.04.2018 р., №7/37-3298 від 21.11.2018 р., №7/45-4445 від 25.09.2019 р. порушують приписи ст.33 Закону України Про оренду землі , оскільки було прийнято після встановленого чинним законодавством місячного строку для розгляду звернення позивача з пропозицією поновлення договору оренди.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, встановив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України Про оренду землі, добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 у контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України Про оренду землі , і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України Про оренду землі . При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Аналогічна правова позиція щодо належного способу захисту права орендаря на поновлення договору оренди за статтею 33 Закону України Про оренду землі викладена в постановах Верховного Суду від 19.03.2019 у справі №908/2484/17, від 06.03.2019 у справі №916/600/18, від 13.02.2019 у справі № 911/3225/17, від 16.01.2019 у справі №908/127/17, 15.01.2019 у справі № 922/1464/18, від 10.01.2019 у справі № 918/850/17, від 06.12.2018 у справі № 915/456/17.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Позивач звернулась до суду за захистом свого порушеного права на поновлення договору оренди землі в силу закону із дотриманням відповідної процедури та порядку.

Суд дійшов висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача, установивши належне виконання позивачами умов договору оренди земельної ділянки, продовження користування нею після закінчення дії договору, відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі протягом місяця після закінчення строку дії договору, сплату орендної плати за користування спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та неспростування цих фактів відповідачем.

Доводи відповідача щодо законності рішень Маріупольської міської ради №7/30-2699 від 25.04.2018 р., №7/37-3298 від 21.11.2018 р., №7/45-4445 від 25.09.2019 р. не базуються на законі, а тому не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 10, 13, 18, 76, 81, 141, 247, 263, 265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати Рішення Маріупольської міської ради Донецької області №7/30-2699 від 25.04.2018 р.

Визнати незаконним та скасувати Рішення Маріупольської міської ради Донецької області №7/37-3298 від 21.11.2018 р.

Визнати незаконним та скасувати Рішення Маріупольської міської ради Донецької області №7/45-4445 від 25.09.2019 р.

Визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 25.04.2013 року, зареєстрованого реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області від 07.05.2013 р. за №1096955, згідно з яким Маріупольська міська рада надає ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку (землі житлової та громадської забудови) площею 0,0011 га кадастровий номер 1412336300:01:007:0201, яка знаходиться за адресою: м. Маріуполь, біля перехрестя пр. Миру та АДРЕСА_1 , на той самий строк та на тих самих умовах, котрі передбачені договором оренди земельної ділянки від 25.04.2013 року, зареєстрованого реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області від 07.05.2013 р. за №1096955, та викласти її у наступній редакції:

Додаткова угода

до договору оренди земельної ділянки від 25.04.2013 року, зареєстрованого реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області

від 07.05.2013 р. за №1096955

місто Маріуполь, Донецька область,

---

року

Ми, що нижче підписалися: Маріупольська міська рада, (код ЄДРПОУ 33852448), місцезнаходження: м. Маріуполь, пр. Миру, буд. 70, іменована далі Орендодавець , в особі директора юридичного департаменту Маріупольської міської ради Паська Максима Івановича (ІПН НОМЕР_1 ), який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , діючий на підставі розпорядження Маріупольського міського голови Про надання повноважень з вчинення правочинів від 23.01.2017 року №23р, з одного боку,

та

громадянка ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), що мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , іменована далі Орендар , з другого боку,

на підставі положень ст. 33 Закону України Про оренду землі уклали цю додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 25.04.2013 року, зареєстрованого реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області від 07.05.2013 р. за №1096955, про нижченаведене:

1. Пункт 3.1. розділу 3. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ в Договорі оренди земельної від 25.04.2013 року, зареєстрованого реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області від 07.05.2013 р. за №1096955, викласти у наступній редакції:

3.1. Договір укладено на 5 (п`ять ) років (з 27.11.2017 року по 27.11.2022 року) .

2. Усі інші пункти Договору оренди земельної ділянки від 25.04.2013 року, зареєстрованого реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області від 07.05.2013 р. за №1096955, не змінені цим Договором, залишаються без змін.

3. Цей договір укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у орендодавця, другий - в орендаря.

4. Зміст ст.ст. 12, 93, 124 Земельного кодексу України сторонам договору відомо.

5. Цей договір набуває чинності відповідно до ст. 3, 4, 5 Закону України Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень після його підписання сторонами та Державної реєстрації.

ПІДПИСИ СТОРІН

Орендодавець Маріупольська міська рада м. Маріуполь, пр. Миру, 70. (юридична адреса) код ЄДРПОУ 33852448

---

підпис М.П.Орендар Громадянка ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 АДРЕСА_3 .

---

. підпис

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя В.О. Ковтуненко