Рішення

від 23.12.2020 по справі 304/630/20

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/630/20 Провадження № 2/304/265/2020

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2020 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання - Соханич Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 304/630/20 за позовом заступника керівника Ужгородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Порошківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне підприємство Перечинське лісове господарство про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

заступник керівника Ужгородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Порошківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього на користь місцевого бюджету Порошківської сільської ради суму шкоди, заподіяної лісу в розмірі 3 891,24 грн., зарахувавши таку на р/р UA968999980333119331000007202, МФО 899998, ЄДРПОУ 37916557, отримувач УК у Перечинському р/с. Порошково/24062100 Казначейство України (ЕАП), для подальшого перерозподілу згідно вимог бюджетного законодавства; стягнути з відповідача на користь прокуратури Закарпатської області сплачений останньою судовий збір у розмірі 2 102 грн. на р/р 228201720343130001000018475, отримувач: прокуратура Закарпатської області, код 02909967, банк одержувача: Державна казначейська служба України, код банку 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800, призначення платежу: відшкодування (повернення) судового збору по справі. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 09 січня 2019 року о 08.00 год. ОСОБА_1 у кварталі 34, виділі 14 урочища Бахаряк Порошківського лісництва ДП Перечинське лісове господарство здійснив самовільну рубку одного дерева породи Бук діаметром на пні 30 см, внаслідок чого інтересам держави заподіяно шкоду на суму 3 891,24 грн. Оскільки відповідач ОСОБА_1 на момент звернення до суду заподіяну шкоду не відшкодував, тому просять позов задовольнити.

У судове засідання представник Порошківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області та прокурор не з`явилися, однак останній подав до суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив, відзив не подав, а тому суд зі згоди прокурора ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223, ст. ст. 280-282 ЦПК України.

У судове засідання представник Державного підприємства Перечинське лісове господарство як третьої особи не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що 09 січня 2019 року в урочищі Бахаряк Порошківського лісництва ДП Перечинське лісове господарство у кварталі 34, виділі № НОМЕР_1 майстром лісу було виявлено здійснену громадянином ОСОБА_1 незаконну вирубку одного сироростучого дерева породи Бук діаметром на пні 30 см, загальною кубомасою 0,53 м куб., що стверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 1 від 09 січня 2019 року, постановою про накладення адміністративного стягнення № 1 від 30 січня 2019 року, точково-переліковою відомістю незаконно зрубаного дерева та актом огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 09 січня 2019 року (а. с. 11-18, 20).

Також встановлено, що ОСОБА_1 вказаними діями заподіяв шкоду лісовому господарству на загальну суму 3 891 грн. 24 коп., про що свідчить наявний у матеріалах справи розрахунок шкоди (а. с. 19).

Згідно ст. 105 ч. 1, ч. 2 п. 1 ЛК України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Відповідно до ст. 107 цього Кодексу підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

За змістом ст. ст. 68, 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто діє презумпція вини завдавача шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Бюджетного кодексу України до доходів Державного бюджету України включаються доходи бюджету, за винятком тих, що згідно із статтями 64, 66, 69, 69-1 та 71 цього Кодексу закріплені за місцевими бюджетами.

Згідно п. 7 ч. 3 цієї ж статті джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67 1 цього Кодексу) є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Таким чином, шкода, заподіяна порушенням природоохоронного законодавства, відшкодовується шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради, на адміністративній території якої скоєно правопорушення, на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби України в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вказаному вище співвідношенні.

Зазначений висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 384/1080/16-ц.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, враховуючи вищенаведене та те, що заподіяна відповідачем шкода у розмірі 3 891 грн. 24 коп. у добровільному порядку не відшкодована, тому суд вважає, що така підлягає стягненню із ОСОБА_1 на користь Порошківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області.

Також з відповідача підлягають стягненню судові витрати, що відповідає положенням ст. 141 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 105, 107 ЛК України, ст. 1166 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 258-259, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

позов заступника керівника Ужгородської місцевої прокуратури (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Небесної сотні, № 6) в інтересах держави в особі Порошківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області (89230, Закарпатська область, Перечинський район, с. Порошково, вул. Центральна, № 74; код в ЄДРПОУ 04351207) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне підприємство Перечинське лісове господарство (89203, Закарпатська область, Перечинський район, с. Сімер, вул. Будівельників, № 7; код в ЄДРПОУ 22114603) про відшкодування шкоди - задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Порошківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області заподіяну шкоду у розмірі 3 891 (три тисячі вісімсот дев`яносто одна) грн. 24 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь прокуратури Закарпатської області судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий: Ганько І. І.