Вирок

від 04.12.2020 по справі 761/38808/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/38808/20

Провадження №1-кп/761/3059/2020

В И Р О К

іменем України

04 грудня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020105100002316 від 24.11.2020 року, відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Залиман Кремінського району Луганської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за ознаками вчинення кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України,

за участю:

секретаря ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок за наступних обставин.

Так, ОСОБА_2 , станом на 21.11.2020, перебуваючи на посаді будівельника-сантехніка, виконуючи будівельні роботи в будинку АДРЕСА_3 , вчинив крадіжку чужого майна за наступних обставин.

21.11.2020 о 17 год. 00 хв. ОСОБА_2 перебуваючи на робочому місці, що за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, 73/77, закінчивши заплановану на день роботу, спускаючись по сходам зазначеного будинку на вихід, помітив у під`їзді будинку кабель марки ВВГ 3x2.5 (ПВ-3) довжиною 23 метри, вартість якого становить 747,41 грн. без ПДВ, котрий знаходився на підлозі сходинникового майданчика. У зазначені час та місці у ОСОБА_2 виник злочинний намір, спрямований на крадіжку даного кабелю.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на крадіжку кабелю марки ВВГ 3x2.5 (ПВ-3) довжиною 23 метри, ОСОБА_2 21.11.2020, о 17 год. 05 хв., перебуваючи у приміщенні під`їзду, що в буд. № 73/77, по вул. Глибочицька у м. Києві переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв до рук вищезазначений кабель та поклав його собі в рюкзак, одягнутий на плечі останнього, та спрямував до виходу із будинку.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення та подальшого обернення його на свою користь, ОСОБА_2 21.11.2020, о 17 год. 10 хв., вийшовши з приміщення будинку №73/77, що по вул. Глибочицька у м. Києві та тримаючи при собі, у рюкзаку, який мав із собою, вищевказаний кабель, що належить ТОВ «Статус буд-2», направився до виходу з даного приміщення та будівельного майданчика загалом, маючи намір покинути місце вчинення кримінального проступку, однак був зупинений співробітником охорони ТОВ «Статус буд-2», біля виходу з вищезазначеного будівельного майданчика, тим самим, виконав усі дії, які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі оскільки був затриманий співробітником охорони ТОВ «Статус буд-2».

Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними діями, що виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.

Частинами 2,3 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч.1 ст.302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.1 ст.185 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта долучено письмову заяву підозрюваного ОСОБА_2 , яка складена за участі захисника ОСОБА_4 в якій ОСОБА_2 зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку він беззаперечно визнає, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами.

Також, у вказаній заяві підозрюваний зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Крім того, у цій заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Окрім того, до обвинувального акту надано письмову заяву представника потерпілого ОСОБА_5 , в якій він зазначає, що не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

Враховуючи викладене, те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_2 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, заяву представника потерпілого ОСОБА_5 , в якій він зазначає, що згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого та потерпілого, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.

ОСОБА_2 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_2 кримінального проступку та кваліфікує дії обвинуваченого за ч.2 ст. 15 ч.1 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При вирішенні питання про обрання виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_2 суд визнає щире каяття у вчиненні злочину.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Також, суд враховує, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та фактичні обставини його вчинення, те, що обвинувачений ОСОБА_2 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, офіційно не працює, має місце реєстрації, де характеризується посередньо, вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаюється у вчиненому, його поведінку під час та після вчинення кримінально-протиправних дій та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції частини першої статті 185 КК України у виді громадських робіт в мінімальному розмірі, оскільки суд переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 вказаного Кодексу, визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Питання доцільності обрання запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора, та у світлі того, що відповідно до ст.ст. 22, 26 КПК України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся, процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до положень ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 381-382, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

ОСОБА_2 визнати винним за ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді громадських робіт на строк вісімдесят годин.

Речові докази - кабель марки ВВГ 3x2.5 (ПВ-3) довжиною 23 метри, який переданий на зберігання потерпілому згідно постанови про визнання речовими доказами від 24.11.2020, - повернути у розпорядження потерпілого.

На вирокможуть бутиподані учасникамисудового провадженняапеляційні скаргидо Київськогоапеляційного судучерез Шевченківськийрайонний судм.Києва протягомтридцяти днівз моментуйого проголошення.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1