Рішення

від 16.12.2020 по справі 448/832/20

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/832/20

Провадження № 2/448/489/20

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

16.12.2020 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання Керницькій Л.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Мостиської міської ради Львівської області, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, про встановлення факту родинних відносин та про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Штендер М.В. звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , належала земельна ділянка площею 3,52007 га (кадастровий номер земельної ділянки №4622486900:04:000:0002), розташована на території Твіржанської сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області), призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №039352 від 22.04.2004р.

Вказує, що спадщину, яка відкрилась після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , у встановленому законом порядку прийняли: її дочка (позивачка) ОСОБА_1 , факт прийняття нею спадщини стверджується поданою до нотаріуса заявою про прийняття спадщини; її онук (позивач) ОСОБА_2 ,факт прийняття ним спадщини стверджується його спільним проживанням із спадкодавцем на час його смерті.

Стверджує, що після смерті ОСОБА_3 позивачі, з метою оформлення своїх спадкових справ звернулись в Мостиську державну нотаріальну контору Львівської області, однак позивачам було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину та роз`яснено про необхідність встановлення факту родинних відносин між ними та померлою ОСОБА_3 для належного оформлення спадкових прав.

З огляду на наведене, просить суд встановити факт родинних відносин, зокрема, що позивач ОСОБА_2 є внуком ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; позивачка ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Окрім того, просить визнати за ними, позивачами ОСОБА_4 та ОСОБА_1 право власності по 1/2 частці (за кожним) на земельну ділянку площею 3,52007га, що розташована на території Твіржанської сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області), призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №039352 від 22.04.2004р., в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, однак в матеріалах справи містяться ордери про надання правничої (правової) допомоги, згідно якого їх інтереси представлятиме представник адвокат Штендер М.В. Також в матеріалах справи міститься заява адвоката Штендера М.В., в якій такий зазначає, що підтримує позовні вимоги своїх довірителів, просить розглядати справу за наявними матеріалами та без його (представника) участі .

Представник відповідача - Мостиської міської ради Львівської області в судове засідання не з`явився, проте подав заяву, в якій просить розглядати справу у їх відсутності та проти позову не заперечує.

Представник третьої особи - Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області в судове засідання не з`явився, проте надіслав заяву-повідомлення №01-16/225; копії сторінок спадкової справи №216/06, заведеної після смерті ОСОБА_3 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 31.08.2020р. №61483707, згідно якої, після смерті ОСОБА_3 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 заведено спадкову справу №216/06 та така зберігається в Мостиській державній нотаріальній конторі; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 31.08.2020р. №61483708, згідно якої спадкодавцем ОСОБА_3 за життя складено заповіт, який зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій за №148, а також надіслав клопотання, в якому просить розглядати дану справу за їх відсутності.

Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності учасників справи, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У ч.4 ст.206 ЦПК України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.200, 206 ЦПК України у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову при проведенні підготовчого засідання.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав. свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.

Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові №7 від 30.05.2008р. Про судову практику у справах про спадкування (пункт 2) роз`яснив, що справи про спадкування розглядаються за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на права та обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

З цих підстав суд вважає, що позовні вимоги про встановлення факту родинних відносин та про визнання права власності на спадкове майно повинні розглядатися одночасно за правилами позовного провадження.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 3,52007 га (кадастровий номер земельної ділянки №4622486900:04:000:0002), розташована на території Твіржанської сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області), призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №039352 від 22.04.2004р.

Як вбачається із матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_3 за життя своїм майном розпорядилася, а саме 17.11.2004 року склала заповіт, посвідчений в секретарем Твіржанської сільської ради Мостиського району Львівської області, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що на день смерті буде їй належати і на що за законом вона матиме право, заповіла: 1/2 житлового будинку ОСОБА_1 , 1/2 житлового будинку ОСОБА_2 , земельний пай ОСОБА_5 . Даний заповіт зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за №148 та в спадковому реєстрі за №39938225.

Згідно із копіями сторінок спадкової №216/06, заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ., спадщину після смерті останньої прийняли: позивачка ОСОБА_1 , яка у встановлений законом строк звернулась в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини за заповітом (ст.1269 ЦК України)та позивач ОСОБА_2 , внук спадкодавця, який згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Мостиської міської ради Львівської області 05.02.2018 року за №145,був зареєстрований та проживав із останньою на час її смерті, тобто у відповідності до вимог ч.3 ст.1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину.

Так, спадкоємець за заповітом ОСОБА_5 (внук спадкодавця ОСОБА_3 ), як вбачається із матеріалів справи, а саме копій сторінок спадкової справи №216/06, заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та довідки, виданої виконавчим комітетом Мостиської міської ради Львівської області 05.02.2018 року за №145, - у встановлені законом строки не вчинив жодних дій, які б свідчили про прийняття ним спадщини після смерті баби ОСОБА_3 , оскільки не проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не подав у визначений законом строк до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Оскільки спадкоємець за заповітом ОСОБА_5 не прийняв спадщину після смерті баби ОСОБА_3 , тому у відповідності до вимог ч.2 ст.1223 ЦК України у разі неприйняття спадщини за заповітом право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу, тобто до останній переходить право на спадкування спірної земельної ділянки.

Як вбачається із матеріалів справи, єдиними спадкоємцями за законом, зокрема спадкоємцями першої черги спадкування за законом даної спадщини є: дочка спадкодавця ОСОБА_3 - ОСОБА_1 та внук спадкодавця ОСОБА_3 - ОСОБА_2 (за правом представлення після смерті матері ОСОБА_6 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_2 )

Позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надано суду ряд письмових доказів, якими підтверджується факт їхніх родинних відносин зі спадкодавцем ОСОБА_3 .

Так, із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , поданого позивачкою ОСОБА_1 , вбачається, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Хоросниця Мостиського Львівської області, а її батьком у графі батько зазначений ОСОБА_7 , а її матір`ю у графі мати зазначена ОСОБА_8 .

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , поданого позивачкою ОСОБА_1 , слідує, що вона після укладення шлюбу змінила прізвище з ОСОБА_9 на ОСОБА_10 .

Відповідно до витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 03.12.2018р., поданого позивачем ОСОБА_2 вбачається, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с.Хоросниця Мостиського Львівської області, а його батьком у графі батько зазначений ОСОБА_11 , а його матір`ю у графі мати зазначена ОСОБА_6 .

Згідно витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 03.12.2018р., поданого позивачем ОСОБА_2 слідує, що його матір ОСОБА_6 після укладення шлюбу змінила прізвище з ОСОБА_9 на ОСОБА_12 .

Із витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 03.12.2018р. вбачається, що ОСОБА_6 (матір позивача ОСОБА_2 ) померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті - с.Хоросниця Мостиський район Львівська область.

Згідно довідки №145, виданої виконавчим комітетом Мостиської міської ради Львівської області від 05.02.2020р., яка знаходиться в матеріалах вищевказаної спадкової справи №216/06, вбачається, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала в с.Хоросниця Мостиського району Львівської області та разом з нею був зареєстрований і проживав її внук ОСОБА_2 (позивач).

Отже, суд приходить до висновку, що наведені вище письмові докази (документи) підтверджують ті обставини, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та бабою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6

Встановлення зазначених фактів родинних відносин має юридичне значення, так як дає позивачам підстави для реалізації своїх права на оформлення спадщини, тому суд вважає можливим позовні вимоги в цій частині задовольнити та встановити наступний факт, а саме те, що:

- ОСОБА_3 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , - є бабою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

- ОСОБА_3 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , - є матір?ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Отже, в силу вимог ч.2 ст.1223, ст.1261 та ст.1269 ЦК України, позивачка ОСОБА_1 вважається такою, що прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті матері - спадкодавця ОСОБА_3 , оскільки своєчасно звернулась в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини.

Так, в силу вимог ч.2 ст.1223, ст.1261, ст.1266 та ч.3 ст.1268 ЦК України, позивач ОСОБА_2 вважається таким, що прийняв спадщину, яка відкрилась після смерті баби - спадкодавця ОСОБА_3 , оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час її смерті.

Інших спадкоємців першої черги спадкування за законом, які б прийняли спадщину, судом не встановлено.

Протягом встановленого законом шестимісячного строку, що передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України, позивачі не заявили про відмову від даної спадщини.

В той же час, через наявність розбіжностей у актових записах про народження позивачки ОСОБА_1 та свідоцтві про смерть спадкодавця ОСОБА_3 , відсутність актового запису про народження матері позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 , позивачі не можуть в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права, у зв`язку із чим звернулися до суду із зазначеним позовом.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_3 ; копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №039352 від 22.04.2004р.; копіями сторінок спадкової справи №216/06, заведеної після смерті ОСОБА_3 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 31.08.2020р. №61483707, згідно якої, після смерті ОСОБА_3 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 заведено спадкову справу №216/06 та така зберігається в Мостиській державній нотаріальній конторі; інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 31.08.2020р. №61483708, згідно якої спадкодавцем ОСОБА_3 за життя складено заповіт, який зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій за №148; копіями свідоцтв про народження та про укладення шлюбу позивачки ОСОБА_1 ; копією витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження позивача ОСОБА_2 від 03.12.2018р.; копією витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб батьків позивача ОСОБА_2 від 03.12.2018р.; копією витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть матері позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 від 03.12.2018р.; копією довідки, виданої виконавчим комітетом Мостиської міської ради Львівської області 05.02.2018 року за №145 про склад сім?ї на час смерті ОСОБА_3 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копіями паспортів позивачів по справі ; іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.1 ст.1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини

Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст. 1297 ЦК України).

Оскільки у зв`язку з вищевикладеними обставинами питання про право позивачів на спірне майно (земельну ділянку) не може бути вирішено в позасудовому порядку (нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право на спадщину), тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання за ними (позивачами) права власності на вищевказане майно.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Положення ст.ст.81, 131 ЗК України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Згідно ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням його цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Права власника майна підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права власності на належне їм майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

З врахуванням викладеного, зокрема того, що судом достовірно встановлено, що позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є спадкоємцями за заповітом спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_3 , а також спадкоємцями за законом іншої частини спадщини, яку не прийняв спадкоємець за заповітом ОСОБА_5 ; вони у передбачений законом спосіб (строк і порядок) прийняли дану спадщину; інших спадкоємців, які б у встановлені законом строки вчинили дії щодо прийняття спадщини, судом не встановлено; до складу спадщини спадкодавця ОСОБА_3 входить зазначена земельна ділянка; право власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку було посвідчене Державним актом, виданим і зареєстрованим у встановленому законом порядку, - суд приходить до висновку, що обраний позивачами спосіб захисту своїх порушених прав як визнання за ними права власності на спадкове майно є таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самих порушених прав позивачів, а тому може бути застосований судом.

Узагальнюючи, суд вважає, що є всі підстави для визнання за позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, ч.3 ст.200, ч.4 ст.206, ст.ст.258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Мостиської міської ради Львівської області, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, про встановлення факту родинних відносин та про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_3 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , - є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_3 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , - є бабою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 3,52007 га (кадастровий номер земельної ділянки №4622486900:04:000:0002), розташовану на території Твіржанської сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області), призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №039352 від 22.04.2004р.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 3,52007 га (кадастровий номер земельної ділянки №4622486900:04:000:0002), розташовану на території Твіржанської сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області), призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №039352 від 22.04.2004р.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , уродженка с.Хоросниця Мостиського району Львівської області, проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , уродженець, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач - Мостиська міська рада Львівської області, місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 6, Львівської області, код ЄДРПОУ - 26307500.

Третя особа - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, місцезнаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 22 Львівської області.

Суддя Ю.В.Кічак