Рішення

від 03.12.2020 по справі 478/531/19

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 478/531/19 Провадження № 2/478/12/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2020 року. Казанківський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Іщенко Х.В., при секретарі Луговській А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в смт Казанка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до фермерського господарства Кондор-Агро , про відшкодування збитків та моральної шкоди за протиправне використання земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

03.04.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ФГ Кондор-Агро про відшкодування збитків та моральної шкоди за протиправне використання земельної ділянки. Свої вимоги мотивував тим, що він є власником земельної ділянки площею 8,1 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Троїцько-Сафонівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, кадастровий номер: 4823685700:12:000:0166. У 2015 році позивач дізнався про укладений та зареєстрований договір оренди між ним та відповідачем ФГ Кондор Агро строком на 10 років без його згоди. У 2017 році позивач звернувся до Казанківського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до ФГ Кондор-Агро про визнання договору оренди не дійним (справа №478/12/17, провадження 2/478/5/2019). Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 29.01.2019 року, були задоволені вимоги позивача, суд визнав недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4823685700:12:000:0166, розташованої на території Троїцько-Сафонівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 8,1 га, укладений 02.02.2015 року між ОСОБА_1 та ФГ Кондор-Агро , державну реєстрацію якого проведено державним реєстратором Реєстраційної служби Казанківського районного управління юстиції Миколаївської області Слободанюком В.О. 12.02.2015 року, номер запису про інше речове право 8735779. Вважаючи, що своїми діями відповідач заподіяв йому (позивачу) збитки, звернувся з позовом до суду, в якому просив суд стягнути: з відповідача ФГ Кондор-Агро на його (позивача) користь понесені матеріальні збитки, а саме: розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки за період 2015-2018 роки, що складає - 40205,34 грн., розмір упущеної вигоди (оренди) за оренду земельної ділянки за період з 01.01.2017-01.03.2019 роки, що складає - 14254,52 грн., проведення судової почеркознавчої експертизи - 9000,00 грн.; грошову суму у розмірі 25000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди; понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 16.05.2019 року у зазначеній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

У відзиві від 06.06.2019 року представник відповідач ФГ Кондор-Агро - адвокат Довгополий О.Б. просить в задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі. Вважає зазначений позов безпідставним, належним чином не обґрунтованим та невмотивованим. Зазначає, що надані позивачем розрахунки понесених збитків мають виключно довільний характер з порушенням методики розрахунку збитків, не надано доказів, що мало місце саме самовільне зайняття ФГ Кондор-Агро земельної ділянки позивача. Позивач достеменно знав про те, що відповідач використовує належну останньому земельну ділянку з 2015 року і лише у 2017 році звернувся до суду для захисту своїх прав. Наявність моральної шкоди у розмірі 25000 грн. не підтверджена жодним належним та допустимим доказом, а витрати на проведення судово - почеркознавчої експертизи у розмірі 9000 грн. проводилась в межах зовсім іншого цивільного провадження, по справі за №478/12/17, а тому є взагалі безпідставними.

Ухвалою суду від 06.06.2019 року підготовче провадження закрито та призначено зазначену справу до розгляду.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, представник позивача надала до суду заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України , фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки представник позивача та відповідач не з`явилися до зали судового засідання.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Згідно ст.12 ЦПК України , цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін,особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, лише сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом та роз`яснює у випадку необхідності їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій.

Згідно ст.13 ЦПК України , суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Крім того, згідно ст.81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 8,1 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Троїцько-Сафонівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, кадастровий номер: 4823685700:12:000:0166.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 8735779 державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки строком на 10 років було здійснено 12.02.2015 року державним реєстратором Реєстраційної служби Казанківського районного управління юстиції Миколаївської області Слободанюком В.О.

У 2015 році позивач дізнався про укладений та зареєстрований договір оренди між ним та відповідачем ФГ Кондор Агро строком на 10 років без його згоди, але у грудні 2016 року позивач отримав у якості орендної плати грошову суму у розмірі 11500 грн., що підтверджено квитанцією від 28.12.2016 року та заявою про переказ готівки фізичним особам від 28.12.2016 року, у лютому 2016 року було сплачено в якості орендної плати за спірну земельну ділянку грошові кошти у розмірі 4046 грн. та 3954 грн., що підтверджується фіскальними чеками від 08.02.2016 року. Одержуючи зазначені грошові кошти позивач знав про те, що відповідач використовує належну останньому земельну ділянку з 2015 року і лише у 2017 році звернувся до Казанківського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до ФГ Кондор-Агро про визнання договору оренди не дійним, а саме для захисту своїх прав. Таким чином, факт самовільного захоплення відповідачем земельної ділянки позивача з 02.02.2015 року позивачем не доведено.

Відповідно до положень ст.212 ЗК України , самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам.

Статтею 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель визначено, що самовільне зайняття земельної ділянки це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно зі статтями 125 , 126 ЗК України , право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди і його державної реєстрації.

Відповідно до ст.ст. 152 , 158 Земельного кодексу України , власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням прав володіння земельною ділянкою і відшкодуванням завданих збитків. Земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, вирішуються виключно судом.

Статтею 211 Земельного кодексу України та ст.56 Закону України Про охорону земель передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за самовільне зайняття земельних ділянок. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Така шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі. Шкода заподіяна самовільним зайняттям відшкодовується на підставі загальних норм ЦК України .

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України , відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

04.01.2017 року позивач звернувся до суду для захисту своїх прав.

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 29.01.2019 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до ФГ Кондор-Агро - задоволено, суд визнав недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4823685700:12:000:0166, розташованої на території Троїцько-Сафонівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 8,1 га, укладений 02.02.2015 року між ОСОБА_1 та ФГ Кондор-Агро , державну реєстрацію якого проведено державним реєстратором Реєстраційної служби Казанківського районного управління юстиції Миколаївської області Слободанюком В.О. 12.02.2015 року, номер запису про інше речове право 8735779.

Згідно Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою КМУ від 19 квітня 1993 р. №284 власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури.

Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії. Розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених або необхідних витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості).

Ухвалою суду від 19.09.2019 року, за клопотанням представника позивача ОСОБА_2 , витребувано у Казанківської селищної ради Миколаївської області акт розрахунку заподіяних збитків за протиправне використання земельної ділянки ФГ Кондор-Агро , яка належить ОСОБА_1 , площею 8,1 га для ведення сільськогосподарського виробництва згідно державного акту серії МК № 015352, зареєстрованого в Книзі запасів державних актів на право приватної власності на землю за № 010501600452 від 09.03.2005 року, з кадастровим номером земельної ділянки: 4823685700:12:000:0166, яка знаходиться в межах Троїцько-Сафонівської сільської ради, за період з 01.01.2017 по 01.03.2019 роки, та вказати в акті суму збитків за кожен рік по даній земельній ділянці, шляхом створення комісії для визначення розміру збитків нанесених власнику землі ОСОБА_1 та за результатами надати відповідний акт.

Згідно акту про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 12.03.2020 року, затвердженого рішенням виконавчого комітету Казанківської селищної ради від 16.06.2020 року за № 56, розмір збитків за період з 01.01.2017 року по 01.03.2019 рік складає 21706,43 грн., що підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, то суд керується наступним.

Відповідно до статті 16 ЦК України , кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно із частиною першою статті 1167 ЦК України , моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою 2 цієї статті.

Таким чином, частина перша статті 1167 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв`язку та вини заподіювача.

Наявність моральної шкоди позивач мотивував тим, що внаслідок самовільного використання відповідачем його майна, та отримання відповідачем прибутку, засівання та збирання ним врожаю, він не маючи змоги самостійно змусити відповідача припинити ним протиправні дії по відношенню до його власності, зазнав душевних страждань, та переживань, весь цей час змушений був звертатись до органів полії, суду, юристів, нотаріусів, адвокатів та експертів для повернення своєї землі у власне використання, тому розмір оцінює у 25000 грн.

Суд погоджується з доводами позивача, що самовільне використання відповідачем його майна, призвело до душевних хвилювань та вимагало додаткових зусиль і часу для відновлення своїх прав, та виходячи з засад виваженості, законності та справедливості задовольняє позовні вимоги у вказаній частині частково, - у розмірі 1000 грн.

Щодо стягнення з відповідача матеріальних збитків у вигляді витрат на проведення судово - почеркознавчої експертизи у розмірі 9000 грн. Зазначена судово - почеркознавча експертиза проводилась в межах зовсім іншого цивільного провадження по справі за №478/12/17, а тому вказані матеріальні витрати по даній справі є безпідставними.

Щодо уточненої позовної заяви від 25.09.2020 року з копіями додаткових матеріалів, яка надійшла до суду від представника позивача - ОСОБА_2 28.09.2020 року, у якій збільшено позовні вимоги, то суд зауважує, що уточнені позовні вимоги судом до розгляду не приймаються, оскільки такі заявлені в порушення вимог ч.ч.2, 3, 5 ст.49 ЦПК України .

Відтак позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України , пропорційно задоволених вимог підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 690,37 грн.

Керуючись ст.ст.223, 258, 259, 263-265, 273, 280-284 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до фермерського господарства Кондор-Агро , про відшкодування збитків та моральної шкоди за протиправне використання земельної ділянки - задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства Кондор-Агро на користь ОСОБА_1 понесені матеріальні збитки, понесені внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 21706 (двадцять одна тисяча сімсот щість) грн. 43 коп. та моральну шкоду у розмірі 1000 (одна тисяча) грн.

Стягнути з фермерського господарства Кондор-Агро на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 690 (шістсот дев`яносто) грн. 37 коп.

У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду або через Казанківський районний суд Миколаївської області (відповідно до п.п.15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону №2147-VІІІ від 03.10.2017 року ) протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення повного судового рішення 14.12.2020 року.

Суддя: