УКРАЇНА
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 671/508/20
Провадження № 22-ц/4820/2097/20
УХВАЛА
31 грудня 2020 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд у складі судді Гринчука Р.С., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 17 листопада 2020 року, суддя Бабій О.М., у справі за позовом керівника Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області в інтересах держави в особі Волочиської міської ради Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди ,
встановив:
На вказане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу разом з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, пославшись на скрутне матеріальне становище, та надав копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків згідно з якими доходів за 2019 рік він немає, також надав копію виписки від 07 грудня 2020 року з Пенсійного фонду України про індивідуальні відомості про застраховану особу, в якій жодної інформації за 2019 рік не міститься.
Згідно з ч.ч. 1, 3 статті 136 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України ) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (пункт 59 рішення ЄСПЛ від 19 червня 2001 року у справі Kreuz v. Poland ).
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (пункт 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі Shishkov v. Russia ).
Як вбачається з долучених до клопотання копій відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 11 грудня 2020 року №36633 з 1 кварталу 2018 року по 4 квартал 2019 року та від 09 грудня 2020 року №36574 з 1 кварталу 2020 року по 3 квартал 2020 року ОСОБА_1 доходів не отримував.
Згідно доданої апелянтом до клопотання копії виписки від 07 грудня 2020 року з Пенсійного фонду України про індивідуальні відомості про застраховану особу жодної інформації за 2019 рік у ній не міститься.
Будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що за 2019 рік відповідачем не було отримано доходів з інших джерел заявником до клопотання не долучено.
З урахуванням пункту 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах доказами, які підтверджують майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи, можуть бути, наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо.
В той же час слід зазначити, що інформаційна довідка з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, в якій зазначено про відсутність інформації про доходи ОСОБА_1 , не підтверджує дійсний, реальний майновий стан апелянта. Таким чином , зазначені у клопотанні обставини, не можуть бути підставою для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, оскільки він не надав доказів на підтвердження того, що його майновий стан на день звернення з апеляційною скаргою перешкоджав сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку і розмірі, тому у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2020 року 2102 грн.
Відповідно до п.п. 1.1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір (чинного на момент подання позовної заяви), за подання позовної заяви майнового характеру юридичною особою судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб .
За подання апеляційної скарги на рішення суду сплачуться 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви, іншої заяви і скарги (згідно п.п. 1.6 ч. 2 ст. 4 цього Закону в чинній редакції).
Оскільки позовна заява містить вимогу майнового характеру, з апелянта підлягає до сплати судовий збір в розмірі (2102 грн.*150%)=3153 грн., який необхідно сплатити на такий рахунок: отримувач УК у м. Хмельниц./м.Хмельниц./22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 38045529, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку (МФО) 899998, номер рахунку UA938999980313171206080022002, Код класифікації доходів 22030101, призначення платежу: *;101;
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 185 ЦПК (залишення без руху).
Таким чином, подальший рух апеляційної скарги неможливий.
Керуючись ст.ст. 356, 357 ЦПК України, суд,
ухвалив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 17 листопада 2020 року залишити без руху та надати строк 10 днів з дня вручення копії даної ухвали для сплати судового збору в розмірі 3153 грн. та представлення оригіналу квитанції про його сплату за вищевказаними реквізитами або подання інших документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону до Хмельницького апеляційного суду.
У разі невиконання цих вимог до вказаного строку апеляційна скарга буде повернута апелянту.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Р.С. Гринчук
Суд | Хмельницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.12.2020 |
Оприлюднено | 04.01.2021 |
Номер документу | 93979174 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Хмельницький апеляційний суд
Гринчук Р. С.
Цивільне
Хмельницький апеляційний суд
Гринчук Р. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні