Рішення

від 17.12.2020 по справі 910/10260/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.12.2020Справа № 910/10260/20 За позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"

до Громадської організації "Клуб голів громад України"

третя особа ОСОБА_1

про виселення, стягнення 85 995,18 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

Обставини справи:

Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації "Клуб голів громад України" про виселення з орендованої квартири та стягнення 85 995,18 грн., з яких: 11 921,93 грн. заборгованості по орендній платі за період з 01.03.2020 по 25.06.2020, 97,67 грн. інфляційних збитків, 55,53 грн. 3% річних, 41 574,43 грн. неустойки за користування приміщенням за час прострочення звільнення приміщення, 32 345,62 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди житлового приміщення № 5264 від 13.02.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи поставлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляду справи.

Ухвала суду була відправлена за адресою місцезнаходження відповідача, що визначені в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01001, м. Київ, вул. Еспланадна, 4, к. 709.

Проте, поштовий конверт № 0105471523034 було повернуто суду 23.09.2020 з відміткою пошти, що адресат відсутній за вказаною адресою.

У силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Судом також враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з`явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Правом на подання відзиву відповідач не скористався та заперечення на позов не подав.

30.10.2020 позивач подав суду письмові пояснення, в яких зменшив заявлену неустойку за користування приміщенням за час прострочення звільнення приміщення, зокрема просив виселити відповідача разом з усіма особами, що фактично проживають у квартирі АДРЕСА_1 , також стягнути з відповідача 68 467,71 грн., з яких: 11 921,93 грн. заборгованості по орендній платі за період з 01.03.2020 по 25.06.2020, 97,67 грн. інфляційних збитків, 55,53 грн. 3% річних, 24 046,96 грн. неустойки за користування приміщенням за час прострочення звільнення приміщення, 32 345,62 грн. штрафу.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено договір оренди житлового приміщення № 5264 від 13.02.2013.

Відповідно до договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування квартиру № 186 у будинку на вул. Борщагівській, 10 загальною площею 32,70 м 2 .

Згідно умов п. 2.2 договору орендна плата встановлена у розмірі 1144,50 грн. на місяць.

Відповідно до умов п. 2.3 договору орендні платежі сплачуються орендарем щомісячно до 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Строк дії договору з 01.03.2013 до 31.08.2013. (п. 5.1 договору).

Цей договір може бути продовжений за згодою орендодавця, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору від орендаря надійде письмове звернення з проханням пролонгації договору.

Як свідчать матеріали справи, 01.03.2013 відповідач прийняв від позивача об`єкт оренди у стані, що відповідають умовам договору оренди, що підтверджується наявним у матеріалах справи актом прийому-передачі житлового приміщення від 01.03.2013.

Додатковими угодами №№ 1-12 сторонами неодноразово продовжувався строк дії договору. Остаточно додатковою угодою № 12 від 30.01.2019 строк дії договору продовжено до 31.08.2019.

Згідно вимог ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

За відсутності заяви наймодавця про припинення строку дії договору, спірний договір продовжено до 29.02.2020.

02.03.2020 орендодавець направив орендарю заяву № 056/24-858 про припинення дії договору оренди з 01.03.2020 з вимогою про звільнення приміщення та передати його орендодавцю за актом приймання-передачі. Вказаний лист відповідач одержав 05.03.2020.

Враховуючи закінчення строку оренди та належне повідомлення позивачем відповідача про припинення договору, спірний договір припинився 01.03.2020.

Доказів повернення відповідачем позивачу спірного приміщення у вказаний позивачем строк суду не надано.

Таким чином, враховуючи те, що орендодавець висловив заперечення щодо продовження терміну дії договору на новий термін, сторони договору не погодили продовження його дії, суд приходить до висновку, що договір оренди припинив свою дію 29.02.2020.

Згідно вимог ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

В пункті 3.2.5. Договору сторони визначили, що після закінчення строку дії договору, або в разі його розірвання орендар зобов`язується звільнити приміщення та повернути його орендодавцю за актом приймання-передачі у стані в якому орендар його отримав.

У матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем позивачу орендованого приміщення після закінчення строку дії договору, а відтак враховуючи викладене, позовна вимога про виселення відповідача з орендованого задоволенню.

Вимога позивача про виселення відповідача з усіма особами, вселеними та фактично проживаючими на підставі спірного договору задоволенню не підлягає, оскільки спірні правовідносини виникли між позивачем та відповідачем, тому рішення суду не може стосуватися осіб, які не брали участі у розгляді справи.

Враховуючи, що договір припинено 01.03.2020, а доказів повернення позивачу спірного приміщення не надано, то позивач правомірно нарахував відповідачу 24 046,96 грн. подвійної орендної плати за користування приміщенням за час прострочення із березня по червень 2020 року.

За таких обставин вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 24 046,96 грн. подвійної орендної плати за користування приміщенням за час прострочення підлягають задоволенню.

Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 32 345,62 грн. штрафу.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно з положеннями ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 6.6 договору передбачено у випадку затримки орендарем повернення приміщення орендодавцю на період понад вісімдесят календарних днів, штраф встановлюється у розмірі 90% від суми річної орендної плати за користування приміщенням який орендар зобов`язаний сплатити орендодавцю.

Відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Оскільки заявлений до стягнення розмір штрафу є вірним, позовна вимога про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 32 345,62 грн. також підлягає задоволенню судом.

Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 11 921,93 грн. заборгованості по орендній платі за період з 01.03.2020 по 25.06.2020, 97,67 грн. інфляційних збитків та 55,53 грн. 3% річних суд зазначає наступне.

Згідно вимог ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно умов п. 6.4 договору у разі невиконання орендарем обов`язку повернення приміщення, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування приміщенням за кожний місяць прострочення звільнення приміщення.

Позивач скористався своїм правом на нарахування подвійної орендної плати за користування приміщенням за період з березня по червень 2020 року та нарахував 24 046,96 грн., які судом задоволені в повному обсязі.

Тому, нарахування орендної плати 11 921,93 грн. за період з 01.03.2020 по 25.06.2020 призведе до подвійної відповідальності відповідача за користування приміщення, що суперечить чинному законодавству, тому вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Також не підлягають задоволенню заявлені позивачем 97,67 грн. інфляційних збитків та 55,53 грн. 3% річних, оскільки нараховані на прострочення з орендної плати у розмірі 11 921,93 грн. у задоволені яких відмовлено, тому вказані нарахування є похідними, а у позові в цій частині слід також відмовити.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд позову, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 73, 74, 76 - 80, 129, 231, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" задовольнити частково.

Виселити Громадську організацію "Клуб голів громад України" (01001, м. Київ, вул. Еспланадна, 4, к. 709, ідентифікаційний код 35310395) з квартири № 186 у будинку № 10 по вул. Борщагівській, в місті Києві шляхом її передачі Комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (04071, м. Київ, вул. Оболонська, 34, ідентифікаційний код 31454734) за актом прийому-передачі.

Стягнути з Громадську організацію "Клуб голів громад України" (01001, м. Київ, вул. Еспланадна, 4, к. 709, ідентифікаційний код 35310395) на користь Комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (04071, м. Київ, вул. Оболонська, 34, ідентифікаційний код 31454734) 24 046 (двадцять чотири тисячі сорок шість) грн. 96 коп. неустойки, 32 345 (тридцять дві тисячі триста сорок п`ять) грн. 62 коп. штрафу, 3 481 (три тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 26 коп. судового збору.

У позові в іншій частині відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 30.12.2020

Суддя І.І. Борисенко