Постанова

від 25.09.2020 по справі 760/7786/20

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 3/760/3832/20

в справі 760/7786/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2020 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Коробенко С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Київської міської митниці ДФС України про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився у м. Амман, Йорданія, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , запис №19820118-08336, дата видачі 03.05.2019, орган, що видав 6344, міcце реєстрації: АДРЕСА_1 (посвідка на постійне проживання в Україні серія ХР номер НОМЕР_3 , видана УГІРФО ГУМВС України в Харківській області 16.032009); ідентифікаційний код НОМЕР_4 , за ознаками порушення митних правил, передбаченого ч. 2 ст. 483 МК України, -

В С Т А Н О В И В :

25 березня 2020 року до Солом`янського районного суду м. Києва надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) за порушення митних правил, передбачених ч.2 ст.483 МК України.

Відповідно до протоколу № 0350/10000/20 про порушення митних правил від 18.02.2020 вбачається, що 06.03.2018 в зоні діяльності Київської митниці ДФС, митний пост Аеропорт Бориспіль , через митний кордон України міжнародним авіарейсом сполученням м. Київ (Україна) - м. Амман (Йорданія) на підставі поданих громадянином Йорданії ОСОБА_1 документів переміщено товари, а саме: птахи живі виду щиглик - 1 000 голів, на загальну суму 40 000 грн.

У якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України громадянином Йорданії ОСОБА_1 06.03.2018 митниці подано засвідчену його особистим підписом митну декларацію для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних із здійсненням підприємницької діяльності від 06.03.2018, засвідчену його особистим підписом Заяву про надання дозволу митниці на розміщення вантажу на склад ДПМА Бориспіль від 06.03.2018, авіаційну вантажну накладну (Air Waybill) від 05.03.2018 №566-1440 8866, довідку на бланку підприємства Одесский Орнитологический Клуб Вих.№07-2018 від 28.02.2018р. засвідчену печаткою Благодійний фонд "ВІРА" ідентифікаційний код 33386462 м. Одеса Україна , а також міжнародний ветеринарний сертифікат від 06.03.2018 серії УА №001886.

Відповідно до довідки Вих.№07-2018 від 28.02.2018 на бланку Одесский Орнитологический Клуб "Благотворительного Фонда ВЕРА" засвідченої печаткою Благодійний фонд "ВІРА", ідентифікаційний код 33386462, м. Одеса, Україна , громадянин Йорданії ОСОБА_1 придбав у їхньому клубі живі птахи виду щиглик у кількості 1000 шт. на загальну вартість 40 000 гривень.

Жодних документів на спеціальне використання диких тварин відповідно до вимог ст.17, ст.18 Закону України Про тваринний світ та Постанови Кабінету Міністрів України від 25.01.1996 № 123 Про затвердження Тимчасового порядку справляння плати за спеціальне використання диких тварин , а також щодо утримання диких тварин в неволі, відповідно до ст. 8 Закону України від 04.07.2017 Про захист тварин від жорстокого поводження , громадянином Йорданії ОСОБА_1 при переміщенні через митний кордон України митниці надано не було.

06.03.2019 Київською митницею ДФС було отримано лист від 27.02.2019 № 14/4174 Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України щодо можливого порушення митних правил громадянином ОСОБА_1 під час переміщення через митний кордон України вантажу живі птахи , з використанням для такого переміщення Довідок виданих Одеським орнітологічним клубом.

Відповідно до інформації, наданої листом ГУ БК та ОЗ СБУ від 27.02.2019 № 14/4174 встановлено, що під час здійснення оперативних заходів, співробітником ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області, було опитано директора питомника Волшебные птицы Украины БФ Вера ОСОБА_4 , яка в свою чергу підтвердила факт видачі вищевказаних Довідок, але повідомила, що інформація зазначена в них являється помилковою, а саме у частині придбання громадянином ОСОБА_1 птахів у Одеському орнітологічному клубі.

Також, громадянка ОСОБА_4 повідомила, що довідки Одесский Орнитологический Клуб "Благотворительного Фонда ВЕРА" мають суто інформативний характер щодо ринкової вартості птахів, їх належності до певного виду, відсутності племінної цінності, та про відсутність в неї інформації щодо походження птахів та їх ціни. Фактично продаж птахів Одеським орнітологічним клубом не здійснювався.

11.11.2019 на адресу Київської митниці ДФС (за вх. №22859/45) надійшов лист Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України від 23.10.2019 №14/20740нт Щодо проведення спільних заходів разом з матеріалами перевірки щодо виявлення механізму незаконного вивезення за межі митної території України птахів видів вівсяникові, в`юркові, кропивникові, синицеві (щиглик, щиголь, снігур, чиж, синиця, вівчарик), на підставі товаросупровідних документів щодо придбання штучно виведених птахів вказаних видів в Одеському орнітологічному клубі благодійного фонду "ВІРА" (м. Одеса, вул. Краснова, 5-А, і.к. 33386462), засвідчених підписом директора ОСОБА_4 та печаткою з найменуванням вищевказаної установи ( Благодійний фонд "ВІРА", ідентифікаційний код 33386462, м. Одеса, Україна ), серед яких - копія пояснення громадянки України ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уроженки м. Одеса, що було відібране 24.07.2019 співробітником ГУБКОЗ СБ України.

У листі Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України від 23.10.2019 №14/20740нт зазначено, що громадянка України ОСОБА_4 займає посаду директора Одеського орнітологічного клубу благодійного фонду "ВІРА", який в свою чергу, здійснює виключно благодійну діяльність, яка пов`язана із захистом диких тварин від жорстокого поводження, а також пов`язана із захистом дикої флори України, у зв`язку із чим, фонд не здійснює підприємницької діяльності та жодних операцій з продажу диких птахів не проводив, крім того, безпосередньо громадянка ОСОБА_4 господарською діяльністю з вирощуванням птахів вівсяникові, в`юркові, кропивникові, синицеві (щиглик, щиголь, снігур, чиж, синиця, вівчарик) та їх продажем не займалась та жодних дозвільних документів на спеціальне використання диких тварин (вилучення диких птахів з природного середовища) відповідно до вимог ст. 17, ст. 18 Закону України Про тваринний світ та Постанови Кабінету Міністрів України від 25.01.1996 №123 Про затвердження Тимчасового порядку справляння плати за спеціальне використання диких тварин , а також щодо утримання диких тварин в неволі, відповідно до ст. 8 Закону України від 04.07.2017 Про захист тварин від жорстокого поводження не отримувала, при цьому, остання також повідомила, що не здійснювала продаж птахів вищевказаних видів за товарними накладними оформленими на бланку Одеського орнітологічного клубу та благодійного фонду ВІРА (м. Одеса, вул. Краснова, 5-А, і.к. 33386462) громадянину Йорданії ОСОБА_1 , які використовувались та були подані ним митниці для митного контролю та оформлення живих птахів під час їх відправлення в країни Південно-Східної Азії (довідка на бланку підприємства Одесский Орнитологический Клуб Вих.№07-2018 від 28.02.2018р. засвідчена печаткою Благодійний фонд "ВІРА", ідентифікаційний код 33386462, м. Одеса, Україна ).

У письмовому поясненні від 24.07.2019 громадянка ОСОБА_4 пояснила, що вона протягом тривалого часу займалася благодійною діяльністю пов`язаною із захистом диких тварин від жорстокого поводження, захистом дикої флори України, у зв`язку із чим, вона перебуває в числі членів Одеського орнітологічного клубу та благодійного фонду ВІРА (м. Одеса, вул. Краснова, 5-А, і.к. 33386462), який станом на 24.07.2019 року припинив свою діяльність. Крім того, громадянка ОСОБА_4 пояснила, що діяльність благодійного фонду ВІРА не була пов`язана із здійсненням підприємницької діяльності та жодні операції пов`язані із продажем диких птахів фондом не проводились.

При цьому громадянка ОСОБА_4 також пояснила, що вона не займалась діяльністю, яка пов`язана з вирощуванням птахів родин вівсяникові, в`юркові, кропивникові, синицеві (щиглик, щиголь, снігур, чиж, синиця, вівчарик тощо) та ніколи не здійснювала продаж птахів вказаних видів на бланках благодійного фонду ВІРА (довідка на бланку підприємства Одесский Орнитологический Клуб Вих.№07-2018 від 28.02.2018р. засвідчена печаткою Благодійний фонд "ВІРА", ідентифікаційний код 33386462, м. Одеса, Україна ), а громадянин Йорданії ОСОБА_1 їй не відомий.

У відповідності до Закону України від 29.10.1996 Україна приєдналась до Конвенції 1979 року про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі.

Згідно до ст. 6 Конвенції кожна Договірна Сторона вживає відповідних і необхідних законодавчих та адміністративних заходів для забезпечення особливої охорони видів фауни, зазначених у додатку ІІ. Стосовно цих видів, зокрема, відповідно до п.а) всі форми навмисного вилову, утримання та навмисного знищення, та відповідно до п. е) володіння цими тваринами або внутрішня торгівля ними, живими чи мертвими, включаючи чучела тварин і будь-яку частину чи похідні від них, які можна легко розпізнати, якщо це сприяє ефективному виконанню положень цієї статті.

Відповідно до положень ст. 7 Закону України від 13.12.2001 № 2894-ІІІ Про тваринний світ , законність набуття у приватну власність об`єктів тваринного світу повинна бути підтверджена відповідними документами, що засвідчують законність вилучення цих об`єктів з природного середовища, ввезення в Україну з інших країн, факту купівлі, обміну, отримання у спадок тощо, які видаються в установленому законодавством порядку.

Згідно з приписами ст. 53 Закону України від 13.12.2001 № 2894-ІІІ Про тваринний світ , ввезення в Україну і вивезення за її межі об`єктів тваринного світу, крім генетично модифікованих, здійснюються за правилами, встановленими законодавством України, у тому числі міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Виходячи зі змісту абзацу 1 та абзацу 2 п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України від 03.06.2005 № 8 Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил , підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон - митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів, а підробленими вважаються як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.

Таким чином, на думку митного органу, дії громадянина України ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) призвели до переміщення товарів, а саме: птахи живі виду щиглик - 1 000 голів, через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митниці як підстави для переміщення товарів митної декларації від 06.03.2018 з неправдивими відомостями щодо ціни товару, які внесені на підставі підроблених документів - довідка на бланку підприємства Одесский Орнитологический Клуб Вих.№07-2018 від 28.02.2018р. засвідчена печаткою Благодійний фонд "ВІРА", ідентифікаційний код 33386462, м. Одеса, Україна

Відповідно до відомостей ПІК Провадження в справах про ПМП АСМО Інспектор та інформації, наявної в реєстрі порушників митних правил ЄАІС, громадянин України ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) протягом 2018-2019 років притягувався до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 483 або ст. 482 Митного кодексу України.

Представник Київської міської митниці ДФС у судовому засіданні пояснив, що громадянин ОСОБА_1 порушив митні правила, у зв`язку з чим щодо останнього складено протокол про порушення митних правил № 0350/10000/20 за ч. 2 ст. 483 МК України.

Громадянин ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся.

Заслухавши думку представника митниці, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина громадянина громадянин ОСОБА_1 не знайшла свого підтвердження, а склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 483 МК України, судом не встановлений, а тому провадження у справі підлягає закриттю.

За положеннями п. 3 ч. 1ст. 8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Згідно з ч.2 ст.483 МК України, відповідальність настає за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка протягом року притягалася до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого цією статтею або статтею 482, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві дані.

Згідно з ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення. Отже, склад правопорушення - це сукупність названих у законі ознак, за наявності яких небезпечне і шкідливе діяння визнається конкретним правопорушенням. Такі ознаки мають об`єктивний і суб`єктивний характер. Тобто при складанні протоколу про порушення митних правил, інспектором митниці повинні бути враховані ознаки складу правопорушення та відповідати диспозиції статті до якої притягується, особа за порушення митних правил. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

Безпосереднім об`єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст.483МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.

Для притягнення до відповідальності за ст.483МК України, необхідна наявність умислу в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п.6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03.06.2005 року №8 Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил ).

Виходячи зі змісту ч.1 ст.483 МК України, склад вищевказаного правопорушення полягає саме в умисному переміщенні товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, чи документів, які містять неправдиві відомості.

Згідно з ч. 1 ст. 486 Митного кодексу України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

За змістом ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Аналогічні вимоги також закріплені в ст. 489 МК України.

В пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил зазначено, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів тощо.

Відповідно до ч. 8 ст. 264 МК України, з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Як визначено ст. 266 МК України, декларант зобов`язаний: здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 318 МК України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно з ст. 319 МК України встановлено, що товари, які переміщуються через митний кордон України крім митного контролю можуть підлягати державному санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному та радіологічному контролю. Митний контроль та митне оформлення таких товарів завершується тільки після встановлених законами України для кожного товару зазначених видів контролю.

Згідно з ст. 32 ЗУ Про ветеринарну медицину , об`єкти державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, крім випадків, встановлених цим Законом, супроводжуються такими ветеринарними документами при переміщенні за межі України: міжнародні ветеринарні сертифікати (для країн СНД - ветеринарні свідоцтва форми № 1, № 2 та № 3).

Згідно з ст. 94 ЗУ Про ветеринарну медицину , вантажі з товарами, що вивозяться з території України, повинні: 1) супроводжуватися оригіналами міжнародних ветеринарних сертифікатів, підписаних та виданих державним прикордонним інспектором ветеринарної медицини, що засвідчують відсутність клінічних ознак хвороби тварин, та містити інші декларації відповідно до вимог МЕБ та країни призначення; 2) якщо це вимагається країною призначення - супроводжуватися документами або мати маркування, що дозволяє визначити потужність (об`єкт), з якої походять товари.

Судом встановлено, що в матеріалах справи наявна довідка від 28.02.18 за підписом орнітолога ООКСС Благодійного фонду Віра ОСОБА_5 , яку митні органи вважають підробленими, проте зазначена довідка має дату, номер, кількість голів птахів, їх вартість, загальну суму, засвідчена підписом та має відбиток печатки Благодійного фонду Віра . Митні органи в порушення вимог закону не зазначили, що саме є підробкою у зазначеному документі і яким чином це встановлено.

Крім того в матеріалах провадження, відсутні докази, що громадянка ОСОБА_4 є членом Одеського орнітологічного клубу та благодійного фонду Віра , а отже її пояснення з приводу того, що в довідці зазначена інформація є помилковою та взагалі носить інформативний характер суд сприймає критично. Тим більше, що дана довідка підписана громадянкою ОСОБА_5 , а отже не встановлено, що пояснення надані ОСОБА_4 мають відношення до зазначеної справи.

Працівниками митниці ДФС не надано та не зазначено жодного належного та допустимого доказу в підтвердження того, що зазначена ними довідка є підробленим документом.

Таким чином, аналізуючи зазначені норми, суд вважає, що громадянин ОСОБА_1 не вчиняв дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом надання підроблених документів, оскільки пройшов процедуру оформлення товару Птахи живі щиглики у кількості 1 000 голів через митний кордон України з дотриманням встановленого порядку та наданням необхідних дозвільних документів.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 п. 6 Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил №8 від 03.06.2005 року підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів. Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку.

Зазначені вище обставини у своїй сукупності свідчать про безпідставність, необґрунтованість та необ`єктивність висновків митного органу щодо переміщення громадянином Ліванської Республіки ОСОБА_1 товарів на підставі підроблених документів.

Виходячи з вищевказаного, беззаперечних та достатніх доказів на вчинення умисних дій громадянином ОСОБА_1 спрямованих на переміщення товарів, задекларованих у митній декларації від 06.03.2018, загальною вартістю 40 000,00 гривень, через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням митниці як підстави для переміщення через митний кордон України підроблених документів, митним органом не надано.

Отже, обставини, встановлені під час складення протоколу про порушення митних правил № 0350/10000/20, в якому містяться обставини вчинення громадянином ОСОБА_1 порушення митних правил не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, у зв`язку із чим у суду наявні підстави сумніватися у достовірності доказів наданих в якості підтвердження вини громадянина ОСОБА_1 .

Також згідно з п. 1ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Згідно з ст. 266 МК України, декларант зобов`язаний, зокрема: здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю та митного оформлення; надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату.

Заявлення таких відомостей здійснюється за встановленою законом формою в ході процедури декларування, повноваженнями щодо якого відповідно до положень ст. 265 МК України наділений - декларант. Виходячи з аналізу цих положень, особа може брати участь у митних відносинах як декларант у двох випадках: коли вона особисто здійснює декларування товарів або як його власник або як уповноважений власником. Декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.

Пунктами 4, 5ст. 266 МК України передбачено, у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант. Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Таким чином, представник власника товару підлягає відповідальності лише у тому випадку, коли він здійснював декларування товару або з метою приховування від митного контролю особисто вчиняв будь-які дії, що складають об`єктивну сторону такого порушення. При цьому таке діяння за суб`єктивною стороною характеризується прямим умислом на подання митному органу документів, що містять неправдиві дані.

За відсутності зазначених умов само по собі зайняття особою підприємницькою діяльністю - власника товару, переміщеного з приховуванням від митного контролю, не утворює в її діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Отже, будь-яких дій громадянин ОСОБА_1 , які б були спрямовані на приховування від митного контролю та утворювали об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч.1ст. 483 МК України, судом не встановлено.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Вєренцов проти України від 11 квітня 2013 року, відповідальність за порушення встановленого порядку не може наступати, якщо зазначений порядок не було достатньо чітко встановлено внутрішнім законодавством. У разі браку чітких та передбачуваних законів, що встановлюють певні правила, покарання осіб за порушення неіснуючого порядку, суперечить принципу ніякого покарання без закону , що закріплений уст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять будь-яких даних про те, що громадянин ОСОБА_1 вчинив незаконні дії.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги те, що митним органом не надано достатніх доказів, які б беззаперечно вказували на те, що дії громадянина ОСОБА_1 спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, та подання ним органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів, суддя, виходячи з норми ч.3 ст.62 Конституції України, тлумачить усі сумніви щодо доведеності вини особи на користь останнього.

Ці обставини в свою чергу вказують на те, що в діях громадянина ОСОБА_1 відсутня об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 483 МК України, а тому не має жодних підстав стверджувати і про наявність суб`єктивної сторони правопорушення в діянні останнього.

Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення ним порушення митних правил, визначеного ч. 1ст. 483 МК України під час розгляду адміністративних матеріалів в суді, - не здобуто, а ті що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення, - суд оцінює критично з наведених вище обставин.

Згідно з ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, суддя приходить до висновку, що провадження відносно громадянина ОСОБА_1 за ч.2 ст. 483 МК України підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 257, 265, 266, 458, ч.2 ст.483, ст. ст. 487, 495 МК України, п. 1 ч. 1 ст.247, ст. ст.251-252,280, 283, 287, 294КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Закрити провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через районний суд, шляхом подання скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: