Постанова

від 23.12.2020 по справі 907/751/15

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2020 р. Справа №907/751/15

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Желік М.Б.

судді Орищин Г.В.

Галушко Н.А.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м.Чернівці №0712100/26233-20 від 11.11.2020 (вх. ЗАГС №01-05/5811/20 від 26.11.2020) та

та заяву Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Вінниця, №0740560/27639-20 від 02.12.2020 (вх.№01-05/3584/20 від 07.12.2020)

про приєднання до апеляційної скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м.Чернівці №0712100/26233-20 від 11.11.2020 (вх. ЗАГС №01-05/5811/20 від 26.11.2020)

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 27.10.2020 (повний текст ухвали складено 30.10.2020, суддя Ремецькі О.Ф.)

у справі №907/751/15

за заявою Компанії "ММК Steel Trade Ag", Лугано Швейцарія

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старкс" (ідентифікаційний код 37117493)

про банкрутство

за участю представників сторін:

від апелянта: Бурлака В.С. - представник

ліквідатор: Мандій В.І. - арбітражний керуючий

інші учасники не з`явились

Учасникам процесу роз`яснено їх права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.10.2020 у справі №907/751/15 встановлено арбітражному керуючому (ліквідатору) ТзОВ Старкс Мандію В.І. основну грошову винагороду в розмірі 3 (трьох) мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень ліквідатора ТзОВ Старкс , з 21.10.2019; схвалено звіт ліквідатора ТзОВ Старкс Мандія В.І. про нарахування і виплату грошової винагороди за період з 24.09.2019 по 29.02.2020 включно в сумі 159 174,00 грн., затверджено витрати ліквідатора ТзОВ Старкс , понесені в ліквідаційній процедурі, за період з 24.09.2018 по 29.02.2020 в розмірі 3.417,55 грн.; задоволено клопотання про стягнення грошових коштів; стягнуто з MMK Steel Trade Ag, Лугано, Швейцарія, на користь арбітражного керуючого Мандія В.І. частину неоплаченої основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ТзОВ Старкс та витрат понесених у ліквідаційній процедурі у сумі 23 908,75 грн.; стягнуто з АТ Державний експортно-імпортний банк України на користь арбітражного керуючого Мандія В.І. частину неоплаченої основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ТзОВ Старкс та витрат понесених у ліквідаційній процедурі у сумі 44 828,7 грн.; стягнуто з Філії АТ Державний експортно-імпортний банк України в місті Вінниці на користь арбітражного керуючого Мандія В.І. частину неоплаченої основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ТзОВ Старкс та витрат понесених у ліквідаційній процедурі у сумі 62 598,04 грн.; стягнуто з Філії АТ Державний експортно-імпортний банк України в місті Чернівці на користь арбітражного керуючого Мандія В.І. частину неоплаченої основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ТзОВ Старкс та витрат понесених у ліквідаційній процедурі у сумі 31087,86 грн.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням скаржник звернувся до Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Закарпатської області із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 27.10.2020 у справі №907/751/15 в частині стягнення з MMK Steel Trade Ag, Лугано, Швейцарія, АТ Державний експортно-імпортний банк України та філій в м.Вінниці та м.Чернівці цього ж банку, на користь арбітражного керуючого Мандія В.І. частини неоплаченої основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ТзОВ Старкс та витрат понесених у ліквідаційній процедурі (пункти 4, 4.1.,4.2.,4.3. ухвали) та ухвалити в цій частині нове рішення, а саме стягнути з MMK Steel Trade Ag, Лугано, Швейцарія, на користь арбітражного керуючого Мандія В.І. частину неоплаченої основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ТзОВ Старкс та витрат понесених у ліквідаційній процедурі в розмірі 42 507,00 грн., у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Мандія В.І. в частині стягнення з АТ Державний експортно-імпортний банк України та філій в м.Вінниці та м.Чернівці цього ж банку частин неоплаченої основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ТзОВ Старкс та витрат понесених у ліквідаційній процедурі відмовити повністю, в іншій частині оскаржену ухвалу залишити без змін.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2020 справу №907/751/15 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Желіка М.Б., суддів Галушко Н.А., Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 поновлено Акціонерному товариству Державний експортно-імпортний банк України в особі філії АТ Укрексімбанк в м.Чернівці строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Закарпатської області від 27.10.2020 у справі №907/751/15, відкрито апеляційне провадження, зупинено дію пунктів 3, 4, 4.1., 4.2., 4.3., 5, резолютивної частини ухвали Господарського суду Закарпатської області від 27.10.2020 у справі №907/751/15, призначено розгляд справи №907/751/15 на 23.12.2020.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 прийнято до розгляду заяву Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України в особі філії АТ Укрексімбанк в м. Вінниця, №0740560/27639-20 від 02.12.2020 (вх.№01-05/3584/20 від 07.12.2020) про приєднання до апеляційної скарги Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України в особі філії АТ Укрексімбанк в м.Чернівці №0712100/26233-20 від 11.11.2020 (вх. ЗАГС №01-05/5811/20 від 26.11.2020).

21.12.2020 на адресу суду надійшов відзив арбітражного керуючого В.І. Мандія на апеляційну скаргу, в якому ліквідатор просить скаргу та заяву про приєднання до неї залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу - без змін.

В судовому засіданні 23.12.2020 представник апелянта надав суду пояснення щодо доводів апеляційної скарги, просив ухвалу місцевого господарського суду в оскарженій частині скасувати та прийняти нове рішення, яким частину неоплаченої основної грошової винагороди арбітражного керуючого Мандія В.І. за виконання повноважень ліквідатора ТзОВ Старкс та витрат понесених у ліквідаційній процедурі в розмірі 42 507,00 грн. покласти на ініціюючого кредитора у справі, в іншій частині оскаржену ухвалу залишити без змін.

Арбітражний керуючий Мандій В.І. в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржену ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Інші учасники справи про банкрутство в судове засідання не з`явились.

Неявка в судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, присутніх в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а відтак оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, з огляду на наступне.

В провадженні Господарського суду Закарпатської області перебувала справа про банкрутство за заявою Компанії ММК Steel Trade Ag до Товариства з обмеженою відповідальністю Старкс про банкрутство відповідно до Закоун України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Постановою Господарського суду Закарпатської області від 05.11.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю Старкс визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ТзОВ Старкс арбітражного керуючого Дідича М.А.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області віл 24.08.2018 ліквідатором ТзОВ Старкс призначено арбітражного керуючого Мандія Володимира Івановича.

21.10.19 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 21.10.2019 №2597-VIII, відповідно до п.2, п.4 Прикінцевих та перехідних положень якого з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

10.04.2020 від ліквідатора банкрута надійшло клопотання про встановлення ліквідатору банкрута основної грошової винагороди та схвалення звіту про нарахування та виплату грошової винагороди відповідно до протокольного рішення засідання комітету кредиторів №3 від 19.03.2020.

Відповідно до протоколу №3 засідання комітету кредиторів ТзОВ Старкс від 19.03.2020, на засіданні було прийнято рішення: схвалити звіт ліквідатора про проведену ним роботу у процедурі ліквідації боржника; прийняти до відома звіт ліквідатора ТзОВ Старкс Мандія В.І. про нарахування і виплату грошової винагороди за період з 24.09.2018 по 29.02.2020 в сумі 159 174,00 грн., затвердження витрат ліквідатора ТзОВ Старкс понесених в ліквідаційній процедурі, за період з 24.09.2018 по 29.02.2020 в розмірі 3.417,55 грн.

Постановляючи оскаржену ухвалу про задоволення зазначеного клопотання ліквідатора місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв`язку з відсутністю таких коштів, то оплата послуг арбітражного керуючого, має здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що ухвала Господарського суду Закарпатської області від 27.10.2020 у справі №907/751/15 в оскарженій частині постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та невідповідністю висновків суду встановленим обставинам справи.

Так, скаржник вважає, що на відміну від положень статті 115 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом стаття 30 Кодексу України з процедур банкрутства, який набув чинності 21.10.2019, визначає, що оплата основної винагороди ліквідатора здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу до моменту подання ним заяви про відкриття провадження у справі.

Відповідно до звітів ліквідатора майна банкрута у ліквідаційній процедурі не виявлено, заявником (ініціюючим кредитором) кошти для сплати грошової винагороди арбітражному керуючому не авансувались, фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого комітетом кредиторів ТзОВ Старкс не створювалося, відтак, на переконання скаржника, суд неправомірно стягнув неоплачену основну винагороду арбітражного керуючого за виконання ним повноважень ліквідатора та витрати, понесені в ліквідаційній процедурі, з кредиторів на користь ліквідатора, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Оскільки ініціюючий кредитор не виконав вимог щодо авансування грошової винагороди арбітражного керуючого, передбачених у ст.115 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та ст.30 КУзПБ, існує заборгованість Компанії ММК Steel Trade Ag , Лугано, Швейцарія, в розмірі 42 507,00 грн. (4723х3), і господарський суд мав розподілити грошову винагороду арбітражного керуючого між кредиторами пропорційно їх грошовим вимогам без врахування цієї суми.

У заяві про приєднання до апеляційної скарги філія АТ Укрексімбанк в м. Вінниця просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 27.10.2020 у справі №907/751/15 з підстав, аналогічних наведеним в апеляційній скарзі.

У відзиві на апеляційну скаргу арбітражний керуючий зазначає, що у ліквідаційній процедурі ТзОВ Старкс було виявлено лише свідоцтво банкрута на знак для товарів і послуг (об`єкт було реалізовано на другому повторному аукціоні за 168,00 грн.), фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого не створювалось, виплата грошової винагороди не проводилась. Розмір грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ТзОВ Старкс становить 162 423,55 грн. (159 174, 00 грн. винагороди та 3 249,55 грн. понесених витрат). Арбітражний керуючий звертає увагу, що звіт про проведену ліквідаційну процедуру та ліквідаційний баланс банкрута було затверджено на засіданні комітету кредиторів, а звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення відшкодування витрат за період з 24.09.2018 по 24.02.2020 не схвалено, а лише взято до уваги комітетом кредиторів не через неналежне виконання ліквідатором своїх повноважень, а через позицію членів комітету кредиторів про те, що винагорода має відшкодовуватись лише ініціюючим кредитором. Водночас, безоплатне надання послуг арбітражним керуючим чинним законодавством не передбачене.

Як вбачається з матеріалів справи, загальна сума основної грошової винагороди, що має бути сплачена ліквідатору ТзОВ Старкс за період з 24.09.2018 по 29.02.2020 становить 159 174,00грн., витрати, понесені арбітражним керуючим в ліквідаційній процедурі становлять 3 417,55 грн.

Відповідно до визнаних судом вимог у справі, вимоги кредиторів без врахування шостої черги складають: - ММК Stee1 Trade Ag, Лугано Швейцарія - 4 803 659,7 грн., що складає 14,72 % від вимог кредиторів у справі; - АТ Державний експортно-імпортний банк України - 9 008 905,03 грн., що складає 27,6 % від вимог кредиторів у справі; - Філія АТ Державний експортно-імпортний банк України в місті Вінниці - 12 579 524,8 грн., що складає 38,54 % від вимог кредиторів у справі; - Філія АТ Державний експортно-імпортний банк України в місті Чернівцях - 6 245 384,32 грн., що складає 19,14 % від вимог кредиторів у справі.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що згідно з частиною першою статті 30 КУзПБ арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі (абзац 6 частини другої статті 30 КУзПБ).

Згідно з абзацом 7 частини другої статті 30 КУзПБ у разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Частиною п`ятою статті 30 КУзПБ передбачено, що кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Таким чином, Кодексом визначено, що сплата грошової винагороди арбітражного керуючого в справі про банкрутство можлива за рахунок: 1) авансування коштів заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного комітетом кредиторів фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Як зазначає скаржник та вбачається з матеріалів справи, ініціюючим кредитором не було здійснено авансування коштів для оплати послуг арбітражного керуючого на депозитний рахунок господарського суду, однак, арбітражного керуючого Мандія В.І. було призначено ліквідатором ТзОВ Старкс 24.08.2018, тобто фактично через три роки після відкриття ліквідаційної процедури, відтак безпідставним є твердження про те, що з ініціюючого кредитора слід стягнути 42 507,00 грн. та здійснювати розподіл між кредиторами пропорційно їх грошовим вимогам без задоволення цієї суми.

Під час здійснення ліквідаційної процедури комітет кредиторів не використав право, передбачене у ч.5 ст.30 КУзПБ та не приймав рішення про створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Водночас, апелянт не оскаржує ухвалу місцевого господарського суду в частині затвердження розміру грошової винагороди та витрат на відшкодування, у кредиторів не було зауважень щодо належного виконання арбітражним керуючим повноважень ліквідатора у справі, звіт про здійснення ліквідаційної процедури затверджено комітетом кредиторів.

Колегія суддів зазначає, що згідно з абзацом 7 статті 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Таким чином, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно.

Відтак колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що оплату грошової винагороди арбітражного керуючого за здійснення ним повноважень ліквідатора та відшкодування понесених арбітражним керуючим в ліквідаційній процедурі витрат слід покласти на кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Враховуючи встановлені обставини справи, зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги та заяви про приєднання до апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, беручи до уваги межі перегляду оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 27.10.2020 у справі №907/751/15 в оскарженій частині слід залишити без змін.

В порядку положень ст. 129 ГПК України сплачений скаржником за подання апеляційної скарги судовий збір слід покласти на скаржника, а судовий збір, сплачений за подання заяви про приєднання до апеляційної скарги слід покласти на заявника.

Керуючись ст.ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні вимог апеляційної скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м.Чернівці та заяви Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Вінниця - відмовити.

2. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 27.10.2020 у справі №907/751/15 - залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги та заяви про приєднання до неї покласти на скаржника та заявника відповідно.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Матеріали справи №907/751/15 повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 04.01.2021.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Галушко Н.А.

суддя Орищин Г.В.