Рішення

від 30.12.2020 по справі 903/818/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 грудня 2020 року Справа № 903/818/20

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., розглянувши у приміщенні Господарського суду Волинської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи № 903/818/20

за позовом Приватного підприємства "ЮВП-ТРАНС", м. Луцьк

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Кашева Володимира Вікторовича, Волинська область, Луцький район, с. Липини

про стягнення 48615,68 грн.

Встановив: Позивач - Приватне підприємство "ЮВП-ТРАНС" звернувся з позовом до Фізичної особи-підприємця Кашева Володимира Вікторовича про стягнення 48615,68 грн. збитків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час перевезення вантажу згідно договору №UA11-1464 від 27.12.2020. про надання транспортно-експедиційних послуг, укладеного між ПП "ЮВП-ТРАНС" (експедитор) та ТОВ "Нестле-Україна" (замовник), було пошкоджено вантаж (продукцію). Внаслідок пошкодження вантажу, що належав ТОВ "Нестле-Україна", виконавцем - ФОП Кашевим Володимиром Вікторовичем була заподіяна шкода у розмірі 48615,68 грн.

Ухвалою суду від 03.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду; належно засвідчені копії Статуту, свідоцтва про державну реєстрацію, довідки органу статистики про включення Єдиного державного реєстру підприємств і організацій, у разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідачу подати суду заяву із обгрунтуванням заперечень протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, позивачу - протягом 5 днів з дня отримання відзиву. Попереджено сторін, що у разі не подання у встановлений строк обгрунотованих заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, вони мають право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведуть, що пропустили строк з поважних причин. Запропоновано позивачу подати суду відповідь на відзив не пізніше 3-х днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу; відповідачу - заперечення на відповідь.

Відповідач ухвалу суду отримав 06.11.2020, позивач 05.11.2020, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №4560100330300, №4302452981794.

Строк для подання відзиву відповідачу встановлено по 21.11.2020.

Представник відповідача через відділ забезпечення та контролю суду подав відзив на позовну заяву за вх. №01-57/7111/20 від 11.11.2020, в якому вважає, що в позові слід відмовити, оскільки позивач не надав належних та допустимих доказів щодо наявності між сторонами договірних відносин з перевезення "ФОП Кашевим В.В." вантажу відповідно до видаткової накладної від 30.05.2020 №1241254682 на суму 525758,50 грн. (кількість місць - 1765 ящиків), а також позивачем не доведено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення для відшкодування збитків.

Представник позивача через відділ забезпечення та контролю суду подав відповідь на відзив за вх. №01-57/7315/20 від 19.11.2020, в якому звертає увагу суду, що уклавши договір №1343 від 01.2.2018 та прийнявши договір-заявку на транспортні-експедиційні послуги перевезення вантажів від 28.05.2020, відповідач взяв на себе повну матеріальну відповідальність за вантаж під час транспортування. Вину відповідача встановлено законом і ним не спростовано, збитки, а також причинний зв`язок між поведінкою відповідача та збитками підтверджується актом перевірки продукції №1467 від 02.06.2020 та платіжними дорученнями №1752 від 12.08.2020 і №1763 від 14.08.2020, якими позивач перерахував вантажовідправнику ТзОВ "Нестле Україна" суму завданих збитків, спричинених в результаті перевезення, що виявилось в пошкодженні вантажу та просить задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

25.11.2020 на адресу суду надійшли від представника відповідача заперечення на відповідь на відзив за вх. №01-57/7475/20, в яких стверджує, що наявність договору транспортно-експедиційних послуг №1343 від 01.02.2018, договору-заявки на транспортно-експедиційні послуги перевезення вантажів від 28.05.2020 не може слугувати підставою для не оформлення належним чином товарно-транспортної документації за основним документом на перевезення вантажу - товарно-транспортною накладною.

Крім того, на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання з доданими документами за вх. №01-57/7499/20 від 27.11.2020, в якому просить стягнути з відповідача 8000,00 грн. витрат по оплаті професійної правничої допомоги.

Разом з тим, від представника позивача на адресу суду надійшла заява за вх. №01-57/7626/20 від 04.12.2020, в якій просить суд долучити заяву про застосування норм ст.11 та ст. 236 ГПК України до матеріалів справи №903/818/20 та врахувати викладені в ній доводи при винесенні відповідного рішення та при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, врахувати вказані у цій заяві висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, практику Європейського суду з прав людини та принцип верховенства права (принцип правової визначеності).

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, відсутність відзиву з відповідними вказівками на незгоду відповідача з будь-якою із обставин справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що позбавляє відповідача відповідно до ч. 4 ст. 165 ГПК України заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи, суд вважає, що в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Беручи до уваги приписи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, господарський суд визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

28.12.2018 між Приватним підприємством "ЮВП-ТРАНС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нестле Україна" було укладено договір №UA11-1464 про надання транспортно-експедиторських послуг. (а.с. 6-10).

Згідно вищевказаного договору (п.1.1.). експедитор за завданням замовника та за його рахунок зобов`язується надати транспортно-експедиторські послуги з організації та забезпеченню перевезень вантажів по території України, тим самим організувавши та забезпечивши одержання, транспортування і видачу вантажів замовника відповідно до його письмових вказівок, а замовник в свою чергу зобов`язується сплатити експедитору за надані послуги встановлену плату.

У п.3.3 договору №UA11-1464 вказано, що замовлення може бути передане факсимільним зв`язком або електронними засобами зв`язку (e-mail).

В п.3.6 договору №UA11-1464 сторони визначили, що для замовлення експедитор має право використовувати власні транспортні засоби, або транспортні засоби третіх осіб.

У п.7.2 вказаного договору №UA11-1464 сторони погодили, що експедитор несе матеріальну відповідальність за збереження вантажу та/або його упаковки від повної чи часткової втрати, ушкодження чи псування вантажу та/або його упаковки при перевезенні у розмірі вартості вантажу.

Даний договір набуває чинності 01.01.219 і діє до 31.12.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань . Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від виконання ними своїх зобов`язань, які виникли під час дії договору, в тому числі фінансових (грошових). (п. 12.1 даного договору).

Дія даного договору може бути продовжена, виключно шляхом підписання сторонами додаткової угоди до даного договору, але у будь-якому разі загальний строк дії даного договору не може перевищувати 3 (трьох) років з дати підписання даного договору. (п.12.2 даного договору).

Даний договір може бути достроково розірваний за згодою сторін, про що сторони складають додаткову угоду про дострокове припинення договору. (п.12.3, п.12.3.1. даного договору).

Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору. (п.12.8 даного договору).

Даний договір підписано сторонами та скріплено відтисками круглих печаток господарюючих суб`єктів (а.с. 10).

01.02.2018 між Приватним підприємством "ЮВП-ТРАНС" та Фізичною особою-підприємцем Кашевим Володимиром Вікторовичем було укладено договір №1343 на надання транспортно-експедиційних послуг.

Договір в установленому порядку судом недійсним не визнавався та сторонами не розірваний. А отже, на момент подачі позову до суду є чинним.

Згідно п.1.1 договору, експедитор доручає, а виконавець бере на себе обов`язок здійснювати на підставі письмового договору-заявки експедитора перевезення вантажів, заявлених експедитором до перевезення вантажними транспортними засобами по території України.

У п.2.1 договору №1343 вказано, що для здійснення перевезення експедитором надає виконавцю договір-заявку, в якій зазначає: дату складання договору-заявки, маршрут, найменування та кількість вантажу, дата (час) та місце завантаження/розвантаження, строк перевезення і час доставки.

В п.3.5 сторони визначили, що виконавець повинен забезпечити збереження вантажу з моменту його прийняття для перевезення, що підтверджується підписанням водія транспортного засобу товарно-транспортної накладної (типова форма І-ТН) до моменту видачі в пункті розвантаження уповноваженій на одержання вантажу особі, що підтверджується підписанням одержувачем вантажу товарно-транспортної накладної. При цьому підпис водія на товарно-транспортній накладній свідчить про те, що прийнятий вантаж, поданий для перевезення в належній кількості і якості та в тарі, упаковці і з маркуванням, які забезпечують збереження вантажу при його транспортуванні та виконанні завантажувально-розвантажувальних робіт. Прийом-видача вантажу здійснюється по кількості місць (ящики та палети) з непорушеною (невідкритою, непошкодженою зовнішньою упаковкою. Виконавець не відповідає за внутрітарну недостачу вантажу, який упакований замовником.

У п.5.5 вказаного договору сторони погодили, що за шкоду заподіяну втратою, нестачею, псуванням або пошкодженням вантажу під час перевезення відповідальність несе виконавець у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Договір укладається на термін до 31.12.2019, вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і вважається продовженим на наступний період, якщо за 30 днів до закінчення терміну дії договору одна із сторін не повідомить у письмовій формі іншу сторону про припинення дії договору, строк продовжується на кожний наступний календарний рік.(п. 8.1., п.8.2 договору).

Даний договір підписано сторонами та скріплено відтисками круглих печаток господарюючих суб`єктів (а.с. 5).

28.05.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нестле Україна" поступило замовлення до Приватного підприємства "ЮВП-ТРАНС" на надання транспортно-експедиційних послуг по транспортуванню вантажів №43979. (а.с. 11).

На виконання умов договору №1343, позивачем було надано відповідачу договір-заявку від 28.05.2020 (а.с. 12). З умовами вказаної договір-заявки відповідач погодився, шляхом підписання та надав для здійснення перевезення автомобіль Рено д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом д.н.з. НОМЕР_2 з водієм ОСОБА_1 .

Відповідно до товарно-транспортної накладної №860473761 від 30.05.2020 (а.с. 13), вказаним вище автомобілем з напівпричепом та водієм ОСОБА_1 був завантажений вантажовідправником ТзОВ "Нестле Україна" у пункті навантаженні за адресою: 45614, Луцький район, с. Смолигів, вул. Лісова, 3 продукцією згідно видаткової накладної №1241254682 (а.с. 14), масою 18,22 т на загальну суму з ПДВ 525758,50 грн. Вантажоодержувачем за ТТН №860473761 було Приватне підприємство "Юніон Трейд Плюс", пункт розвантаження: пров. 3-й Аеропортівський, 1, склад ЛКК, Одеса. Також вантаж був опечатаний пломбою №L92932191.

Однак, при здійсненні транспортування вантажу даним автомобілем, вищевказаним водієм, була допущена недбалість при перевезенні вантажу. Внаслідок чого продукція була частково втрачена та пошкоджена. У зв`язку з цим, під час розвантаження, був складений акт перевірки продукції №1467 від 02.06.2020 (а.с 16) за участю відповідача, який погодився із ним та підписав його. Даний акт також вказаний у ТТН №860473761 із підписом відповідача. Згідно вказаного акту, було виявлено недостачу 11 ящиків вказаного у акті товару, на загальну суму 3302,14 грн. та виявлено продукцію невідповідної якості в кількості 149 ящиків (торфа пошкоджена в результаті ДТП) на загальну суму 45313,54 грн. (без врахування ПДВ). Пломба, якою опечатувався товар (вказана у ТТН №860473761) була відсутня.

Як слідує із матеріалів справи, на адресу позивача надійшла претензія від ТзОВ "Нестле Україна" №71 від 07.07.2020 (а.с18) про сплату 48615,68 грн., за виявлену недостачу та пошкодження товару при транспортуванні товару по ТТН №860473761.

12.08.2020, платіжним дорученням №1752 (а.с. 19), позивачем перераховано ТзОВ "Нестле Україна" 48615,68 грн. було проплачено платіжним дорученням №1763 від 14.08.2020 (а.с. 20) із відповідним призначенням платежу.

16.07.2020 на адресу відповідача Приватним підприємством "ЮВП-ТРАНС" було направлено претензію на суму 48615,68 грн. №5. (а.с. 21)

Дану претензію за№5/20 від 30.09.2020 відповідач залишив без задоволення. (а.с. 22).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з договору.

Згідно із частиною 1 статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж: до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч.1 ст. 307 ГК України ). Перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини (частина 1 статті 314 ГК України ).

Статтею 920 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до п. 2 ст. 308 ГК України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

В силу ч. 3 ст. 314 ГК України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Згідно ч.2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарські зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержанні нею доходу, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно із п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992р . відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956р., перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки.

Пунктом 1 статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Отже, відповідач, як перевізник, зобов`язаний відшкодувати заподіяний збиток у вигляді сплати заборгованості в сумі 48615,68 грн. позивачу.

В обґрунтування своїх заперечень на відповідь на відзив, відповідач посилається на те, що позивач не надав належних та допустимих доказів щодо наявності між сторонами договірних відносин з перевезення ФОП Кашевим В.В. вантажу відповідно до видаткової накладної від 30.05.2020 3124125468 на суму 525758,50 грн. (кількість місць - 1765 ящиків), - пошкодження вантажу сталося внаслідок обставин, яким відповідач не міг запобігати та усунення яких від відповідача не залежало. Позивачем не доведено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення для відшкодування збитків, а саме відсутня вина у настанні збитків та причино-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та збитками.

Однак, такі твердження є необґрунтованими та не приймаються судом до уваги.

Відповідно до ст. 9 Конвенції вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником. Якщо вантажна накладна не містить спеціальних застережень перевізника, то, якщо не доведено протилежне, припускається, що вантаж і його упаковка були зовні в належному стані в момент прийняття вантажу перевізником, і що кількість вантажних місць, а також їх маркування та нумерація відповідали заявам, які містилися у вантажній накладній.

Частиною 1 статті 924 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Частина 1 ст. 17 Конвенції встановлює презумпцію вини перевізника у заподіянні шкоди і саме перевізник має спростувати відсутність своєї вини, що останнім не було зроблено.

Отже, вантаж відповідачем було прийнято цілісним, а доставлено у пошкодженому вигляді, що свідчить про те, що перевізник зобов`язаний відшкодувати завдану шкоду, так як пошкодження вантажу відбулось під час перевезення, яке він здійснював. Крім того, встановленим є факт того, що експедитор ПП "ЮВП-ТРАНС" відшкодував замовнику ТзОВ "Нестле Україна" завдані збитки під час даного перевезення на суму 48615,68 грн.

Виходячи з вищезазначеного, суд вважає позов про стягнення збитків в сумі 48615,68 грн. в порядку регресу підставним та таким, що підлягає до задоволення

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України , суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, суд вважає, що витрати, пов`язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), котрі поніс позивач, слід відшкодувати йому у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України в повному обсязі за рахунок Фізичної особи-підприємця Кашевого Володимира Вікторовича.

Згідно ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно п. 6.3 Постанови Пленуму ВГС України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п`ятою статті 49 ГПК . Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

У клопотанні від 27.11.2020 за вх. №01-57/7499/20 представник позивача Собковський С.С., просить суд вирішити питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.

Судом встановлено, що 16.10.2020 між адвокатом Собковським С.С.. та ПП "ЮВП-ТРАНС" було укладено договір про надання правничої допомоги №б/н, згідно умов котрого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу у справі про стягнення заборгованості з ПП "ЮВП-ТРАНС", в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Пунктом 3 договору про надання правової допомоги від 16.10.2020 визначено, що за правничу допомогу, клієнт сплачує авансовий платіж у розмірі 8000,00грн. Кошти сплачуються на протязі 10 банківських днів з моменту укладення договору.

Згідно розрахунку від 19.11.2020 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 16.10.2020 загальна вартість становить 8000,00 грн.

Оплата здійснена готівкою, згідно п.3 договору про надання правової (правничої) допомоги від 16.10.2020.

Як вбачається з квитанції до прибуткового касового ордера №21 від 16.10.2020 на суму 8000,00грн. з призначенням платежу "надання правничої допомоги згідно договору від 16.10.2020" ПП "ЮВП-ТРАНС" перерахувало на рахунок Собковського С.С. кошти в сумі 8000, 00грн.

Згідно ордеру серії ВЛ№000,009985 адвокат Собковський Сергій Сергійович (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №471 від 07.12.2010) є адвокатом, що здійснює адвокатську діяльність.

Таким чином, вартість адвокатських послуг по справі №903/818/20 складає 8000,00 грн., перевірена судом, підтверджена матеріалами справи та підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок ФОП Кашева Володимира Вікторовича на підставі ст. 129 ГПК України в сумі 8000, 00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129 , 236-240 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кашева Володимира Вікторовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) на користь Приватного підприємства "ЮВП-ТРАНС" (43024, м. Луцьк, пр. Молоді, буд. 4, кв. 168, код ЄДРПОУ 33845472) збитки в сумі 48615,68 грн., 2102,00 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору та 8000,00грн. витрат по оплаті професійної правничої допомоги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення .

Повний текст рішення складено 04.01.2021.

Суддя В. М. Дем`як