Рішення

від 29.12.2020 по справі 914/2870/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.12.2020 справа № 914/2870/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Термінал-МК , м.Кременчук Полтавської області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська бітумна компанія , с.Липівка Миколаївського району Львівської області,

про стягнення 148'439,09 грн. заборгованості,

Суддя Яворський Б.І.,

при секретарі Муравець О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Суть спору. На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Термінал-МК до Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська бітумна компанія про стягнення 148'439,09 грн. заборгованості за договором поставки нафтопродуктів № 165-13/04/20 від 13.04.2020 та додаткових угод до нього. Також позивач зазначав, що поніс витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 2'226,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 04 листопада 2020 р. справу № 914/2870/20 передано на розгляд судді Яворському Б.І.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.11.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 10.12.2020, надано відповідачу строк на подання відзиву - упродовж 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, явка сторін обов`язковою не визнавалась.

Ухвалою суду від 10.12.2020 розгляд справи відкладено на 29.12.2020.

Представник позивача у судове засідання 29.12.2020 не з`явився.

Відповідач участь повноважного представника у судові засідання не забезпечив, вимог суду не виконав, проти позову не заперечив. Ухвали суду були надіслані за адресою відповідача, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Ухвала суду про відкриття провадження у справі повернулася на адресу суду з відміткою органу зв`язку про причини невручення за закінченням терміну зберігання . Ухвалу від 10.12.2020 відповідач отримав 12.12.2020, що підтверджується роздруківкою відстеження поштового відправлення із відомостей на офіційному сайті АТ Укрпошта (штрих-кодовий ідентифікатор №7901413623947).

При цьому суд враховує, що у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

Згідно пункту 1 ч. 3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 2 та ч.8 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх пояснення. Судові дебати не проводяться.

З огляду на викладене, суд встановив, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання сторонами своїх доводів, заперечень, відзиву, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч.2 ст.195 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Таким чином, оскільки відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження та судові засідання, на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, явка учасників процесу у судові засідання не визнавалася обов`язковою, а відповідач, не скористався наданим йому правом на подання відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

13 квітня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю Термінал-МК (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Миколаївська бітумна компанія (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №165-13/04/20, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця (поставити), а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується прийняти у свою власність й оплатити нафтопродукти у відповідності до умов договору та додаткових угод до нього. (пункт 1.1 договору).

Відповідно до умов п.1.2 договору поставка товару відбувається на підставі додаткових угод до цього договору, які підписуються повноважними представниками сторін і скріплюються печатками сторін, та є невід`ємною частиною цього договору, в яких сторонами узгоджується ціна та загальна вартість, кількість, асортимент, умови поставки, терміни відправлення, терміни поставки та оплати товару й інші умови поставки.

Загальна вартість договору (ціна договору) складається з суми загальної вартості товару, поставленого покупцеві згідно з додатковими угодами, що є невід`ємною частиною даного договору (п. 1.4 договору).

Згідно п.п. 2.1.1 п.2.1 та п.п.2.2.1 п. 2.2 договору постачальник зобов`язується на підставі підписаної сторонами додаткової угоди передати (поставити) у власність покупця товар. Покупець зобов`язується своєчасно та в повному об`ємі (у відповідності до умов відповідної додаткової угоди) здійснювати приймання та оплату товару, підписувати та повертати постачальнику належні йому екземляри документів, а також у разі використання транспорту постачальника відшкодовувати постачальнику витрати, що пов`язані із перевезенням товару.

Для передачі товару покупцеві представник покупця зобов`язаний надати представнику продавця довіреність, видану та оформлену відповідно до чинного законодавства (пп. 2.2.2 п. 2.2 договору).

За змістом пункту 4.1 договору, поставка товару здійснюється на підставі підписаної сторонами відповідної додаткової угоди до договору.

Відповідно до п. 4.8 договору строк поставки та відправлення певного об`єму товару узгоджується сторонами у відповідній додатковій угоді до цього договору. Відправлення товару здійснюється на підставі відповідної письмової заявки покупця, в якій зазначаються залізничні та/або поштові реквізити залізничної станції та/або пункту призначення поставки товару, найменування покупця та/або вантажоодержувача, із зазначенням необхідних залізничних кодів станцій та вантажоодержувачів, а також підписаної сторонами відповідної додаткової угоди, після отримання від покупця попередньої оплати за товар та при умові відсутності зі сторони покупця простроченої заборгованості за попередні поставки товару, якщо інше не передбачено додатковою угодою.

У відповідності до п.4.10 договору приймання - передача (поставка) товару оформлюється актом приймання - передачі товару або видатковою накладною. На постачальника покладається обов`язок оформити акт приймання-передачі товару або видаткову накладну та передати зазначені документи покупцю. На покупця покладається обов`язок підписати зі своєї сторони та скріпити печаткою акт приймання - передачі товару (підписати видаткову накладну) одразу після отримання зазначених документів від постачальника, після чого покупець зобов`язується повернути постачальнику один екземпляр вказаного акту (видаткову накладну) в оригіналі. Покупець зобов`язується також повернути постачальнику копії транспортних (перевізних) документів (у разі поставки товару залізничним транспортом - копію залізничної накладної, а у разі поставки товару автомобільним транспортом - копію товаротранспортної накладної).

Датою поставки товару вважається, зокрема, за поставки товару автомобільним транспортом на умовах FCA, СРТ - дата, яка вказана в товарно-транспортній накладній при прийомі товару до перевезення (п.4.11.2 договору).

Покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів в сумі, яка зазначена у відповідній додатковій угоді до цього договору, на поточний рахунок постачальника, якщо інше не передбачено додатковою угодою. Оплата здійснюється покупцем за умовами попередньої оплати, на умовах, визначених у додатковій/их угоді/ах (п. 5.1, п. 5.2 договору).

За умовами п.5.4 договору ціна товару є договірною, зазначається з врахуванням ПДВ, і узгоджується в додаткових угодах в залежності від умов поставки товару.

Згідно п. 5.6 договору витрати постачальника по перевезенню товару до місця призначення відшкодовуються покупцем за умовами, визначеними у додатковій/их угоді/ах до договору.

Відповідно до п. 7.4 договору у разі не оплати, несвоєчасної або неповної оплати товару відповідач оплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки, від суми невиконаних обов`язків за кожен день прострочення платежу та за весь період прострочки. Оплата пені не звільняє покупця від виконання узятих на себе зобов`язань за даним договором.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2020 року, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення. Закінчення терміну дії договору не звільняє винну сторону від відповідальності за його невиконання (п.11.1 договору).

16.04.2020 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору, за умовами якої позивач зобов`язався поставити відповідачу товар (бітум нафтовий дорожній в`язкий марки BITUMEN 70/100) на загальну суму 198'823,50 грн. без ПДВ (238'588,20 з ПДВ).

Пунктом 1.6 додаткової угоди № 1 до договору сторони погодили строк постачання та визначили, що оплата здійснюється відповідачем (покупцем) по факту поставки з моменту отримання товару покупцем (у т.ч. транспортні послуги).

Також, додатковою угодою №1 сторони погодили, що оплата транспортних послуг здійснюється окремо від вартості товару, оформляється актом здачі-прийняття виконаних робіт за перевезений тоннаж і складає 12'480,72 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 2'080,12 грн.

На виконання умов укладеного договору та додаткової угоди №1 до нього ТзОВ Термінал-МК поставило відповідачу обумовлений товар. 16.04.2020 сторонами підписано видаткову накладну №570 про відвантаження обумовленого товару та рахунок на оплату №289 від 15.04.2020. На перевезення зазначеного вантажу також оформлено товарно-транспортну накладну №570 від 16.04.2020, яка підписана відповідачем за довіреністю №01 від 14.04.2020 та акт наданих послуг №570 від 16.04.2020 на суму 12'480,72 грн.

Як стверджує позивач, ТзОВ МБК вартість отриманого товару за видатковою накладною №570 16.04.2020 оплатило 17.04.2020, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжним дорученням №6.

16.07.2020 між сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору, за умовами якої позивач зобов`язався поставити відповідачу товар (бітум нафтовий дорожній в`язкий марки ROAD BITUMEN 70/100) на загальну суму 215'709,92 грн. без ПДВ (258'851,90 з ПДВ).

Пунктом 1.6 додаткової угоди №3 до договору сторони погодили, що оплата здійснюється відповідачем (покупцем) на умовах 100% попередньої оплати (у т.ч. транспортні послуги).

Також, додатковою угодою №3 сторони погодили, що оплата транспортних послуг здійснюється окремо від вартості товару, оформляється актом здачі-прийняття виконаних робіт за перевезений тоннаж і складає 12'991,44 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 2'165,24 грн.

29.05.2020 ТзОВ МБК перерахувало на користь позивача попередню оплату у розмірі 415'000,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжним дорученням №11.

На виконання умов укладеного договору та додаткової угоди №3 до нього ТзОВ Термінал-МК поставило відповідачу обумовлений товар. 16.07.2020 сторонами підписано видаткову накладну №1651 про відвантаження обумовленого товару та рахунок на оплату №670 від 29.05.2020. На перевезення зазначеного вантажу також оформлено товарно-транспортну накладну №1651 від 16.07.2020, яка підписана відповідачем за довіреністю №01 від 14.04.2020 та акт наданих послуг №1651 від 16.07.2020 на суму 12'991,44 грн.

21.07.2020 між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору, за умовами якої позивач зобов`язався поставити відповідачу товар (бітум нафтовий дорожній в`язкий марки ROAD BITUMEN 70/100) на загальну суму 214'600,00 грн. без ПДВ (257'520,00 грн. з ПДВ).

Пунктом 1.6 додаткової угоди №2 до договору сторони погодили, що оплата буде здійснюється відповідачем (покупцем) на умовах 30% попередньої оплати, а 70% - відстрочка платежу 10 календарних днів з моменту отримання товару покупцем (у т.ч. транспортні послуги).

Також, додатковою угодою №2 сторони погодили, що оплата транспортних послуг здійснюється окремо від вартості товару, оформляється актом здачі-прийняття виконаних робіт за перевезений тоннаж і складає 12'342,40 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 2'057,07 грн.

Позивач зазначив, що сума передоплати за платіжним дорученням №11 від 29.05.2020, із врахуванням повернутої відповідачу грошових коштів у розмірі 45'000,00 грн. за платіжним дорученням №А42UA1527 від 10.06.2020, зарахована як 30% попередньої оплати - 98'156,66 грн.

На виконання умов укладеного договору та додаткової угоди №2 до нього ТзОВ Термінал-МК поставило відповідачу обумовлений товар. 21.07.2020 сторонами підписано видаткову накладну №1746 про відвантаження обумовленого товару та рахунок на оплату №670 від 29.05.2020. На перевезення зазначеного вантажу також оформлено товарно-транспортну накладну №1746 від 21.07.2020, яка підписана відповідачем за довіреністю №01 від 14.04.2020 та акт наданих послуг №1746 від 21.07.2020 на суму 12'342,40 грн.

Позивач стверджує, що залишок неоплаченого товару за видатковою накладною №1746 від 21.07.2020 станом на 01.08.2020 становила 171'705,74 грн., проте 13.08.2020 відповідач здійснив часткову оплату за отриманий товар та транспортні послуги у розмірі 30'000,00 грн., докази про що знаходяться в матеріалах справи.

Таким чином, на думку позивача, станом на момент звернення з позовною заявою заборгованість відповідача становила 141'705,74 грн.

За неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань позивачем нараховано 4'253,04 грн. пені, 1'063,26 грн. 3% річних та 1'417,05 грн. інфляційних втрат, які просить стягнути з відповідача.

Докази оплати існуючої заборгованості станом на момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні, вимоги позивача не спростовані.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору №165-13/04/20 поставки нафтопродуктів від 13.04.2020 з додатковими угодами №1-3 до нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості за поставлений позивачем товар на загальну суму 141'705,74 грн., тому цю суму слід стягнути з відповідача.

Щодо стягнення 4'253,04 грн. пені, 1'063,26 грн. 3% річних та 1'417,05 грн інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Умовами додаткової угоди №2 від 21.07.2020 до договору сторонами передбачено обов`язок покупця здійснити 30% попередньої оплати, а 70% - відстрочка платежу 10 календарних днів з моменту отримання товару покупцем (у т.ч. транспортні послуги). 21.07.2020 сторонами підписано видаткову накладну №1746, товарно-транспортну накладну №1746 та акт наданих послуг №1746. Вказані документи підтверджують отримання товару відповідачем.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 256 ЦК України). Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ч. 1 ст. 251 ЦК України). День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється нарахування інфляційних втрат та пені (п.п.1.9 п.1 постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань ). Отже, 01.08.2020 є датою порушення відповідачем зобов`язання за видатковою накладною №1746 від 21.07.2020. Як уже відзначалося, 13.08.2020 відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару та наданих йому транспортних послуг у розмірі 30'000,00 грн.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Відповідно до частин 1-3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В силу ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Так, згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 7.4 договору у разі не оплати, несвоєчасної або неповної оплати товару відповідач оплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки, від суми невиконаних обов`язків за кожен день прострочення платежу та за весь період прострочки. Оплата пені не звільняє покупця від виконання узятих на себе зобов`язань за даним договором.

Здійснивши перерахунок пені, з урахуванням здійсненої оплати, суд дійшов висновку, що до стягнення з відповідача за неоплату товару за додатковою угодою №2 від 21.07.2020 підлягає заявлена позивачем пеня у розмірі 4'253,04 грн.

Згідно частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що до стягнення з відповідача підлягає заявлена позивачем сума 1'063,26 грн. 3% річних та 1'417,05 грн. інфляційних втрат.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що до стягнення з відповідача підлягає 141'705,74 грн. основного боргу, 4'253,04 грн. пені, 1'063,26 грн. 3% річних та 1'417,05 грн. втрат від інфляції.

Станом на день прийняття рішення, доказів оплати проведених позивачем нарахувань і доказів у спростування наведених обставин суду не надано.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжним дорученням № А42UA2872 від 28.10.2020, про що докази знаходяться в матеріалах справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача слід стягнути на користь позивача 2'2226,59 грн. судового збору (ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до ч. 1 та ч.3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Обґрунтовуючи розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, позивачем долучено до матеріалів справи копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №334 від 03.07.2001, договору №27-10/20 про надання професійної правничої допомоги адвоката у господарській справі від 27.10.2020, акт виконаних робіт (наданих послуг) від 28.10.2020 та платіжне доручення про оплату послуг правової допомоги № А42UA2873 на суму 2'226,60 грн.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ст.126 ГПК України).

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судові витрати, крім судового збору, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 ГПК України).

За змістом ст.1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.10.2020 між позивачем (клієнт) та адвокатом Білобровим І.О. укладено договір №27-10/20 про надання професійної правничої допомоги адвоката у господарській справі. Предметом договору є зобов`язання по наданню замовнику правової допомоги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

З огляду на предмет договору про надання правничої допомоги та акту наданих послуг об`єктом оплати за договором є надані адвокатом послуги щодо виїзної консультації, вивчення документів, складання проекту позовної заяви, підготовка копій додатків до позовної заяви та вчинення дій з надсилання позовних матеріалів відповідачу та суду, всього 2'226,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням А42UA2873 від 28.10.2020.

Відповідно до п.5.5 договору клієнт здійснює оплату адвокату гонорару за цим договором протягом 3-х календарних днів з моменту підписання акта прийняття-передачі наданих послуг.

Акт приймання-передачі наданих послуг підписаний сторонами 28.10.2020 з визначенням вартості наданих адвокатом послуг у даній справі 2'226,60 грн. та визначенням переліку наданих послуг адвоката та витраченого часу.

Згідно ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Разом з тим, позивач у позовній заяві зазначив, що станом на дату подання до суду заяви про відшкодування витрат на правову допомогу гонорар у розмірі 2'226,60 грн. є оплаченим.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.126 ГПК України).

Доказів неспівмірності заявлених витрат суду не подано, із заявами про зменшення витрат на професійну правничу допомогу відповідач не звертався.

Відтак, у матеріалах справи наявні докази, які підтверджують право користуватися професійною правничою допомогою передбачене законом; фактичне надання адвокатських послуг позивачу та їх оплату. Відповідач був повідомлений про заявлену до відшкодування суму витрат на правничу допомогу, проте не подав жодних заперечень. Отже, розмір витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 2'226,60 грн. суд вважає співмірним із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та ціною позову. Зазначену правову позицію викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18.

Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 46, 73-80, 123, 129, 231, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська бітумна компанія (81605, Львівської область, Миколаївський район, сел. Липівка, вул.Сихівська, 18; код ЄДРПОУ 43348456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Термінал-МК (39600, Полтавська область, м.Кременчук, вул. Генерала Жадова, 10, офіс 1; код ЄДРПОУ 37748433) 141'705,74 грн. основного боргу, 4'253,04 грн. пені, 1'063,26 грн. 3% річних, 1'417,05 грн. втрат від інфляції, 2'226,59 грн. судового збору та 2'226,60 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 04.01.2021.

Суддя Б.І. Яворський