Рішення

від 24.12.2020 по справі 923/436/17 (923/983/20)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

РІШЕННЯ

Іменем України

24 грудня 2020 року Справа № 923/436/17 (923/983/20)

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В., за участю секретаря судових засідань Бурдюг Т.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ОСОБА_1 (м. Київ),

до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (м. Київ),

до відповідача-2: Приватного акціонерного товариства "ТММ-ЕНЕРГОБУД" (м. Київ),

про визнання поруки за договором поруки припиненою та визнання припиненим договір поруки,

за участю представників:

позивача - Ляшко О.В., адвокат,

відповідача -1: Пономаренко П.І., адвокат,

відповідача -2: Хромченко О.С., адвокат; Пирожок С.В., ліквідатор.

Позивач 01.10.2020 року звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить визнати поруку за договором поруки № 289/31/6-4, укладеним 30.07.2009 року між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", Приватним акціонерним товариством "ТММ-ЕНЕРГОБУД" та ОСОБА_1 припиненою та визнати припиненим договір поруки № 289/31/6-4, укладеним 30.07.2009 року між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", Приватним акціонерним товариством "ТММ-ЕНЕРГОБУД" та ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2019 року справу розподілено судді Гридасову Ю.В., у провадженні якого перебуває справа про банкрутство відповідача-2 (справа № 923/436/17).

Ухвалою суду від 02.10.20 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження, з викликом сторін, на 27 жовтня 2020 року о 14:00.

У підготовчому судовому засіданні оголошувалась перерва з 27.10.20 до 14.00 19.11.20.

Розгляд справи у підготовчому засіданні відкладався з 19.11.20 до 14.00 01.12.20.

Ухвалою у справі, яка занесена до протоколу підготовчого судового засідання 01.12.20, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою у справі, яка занесена до протоколу підготовчого судового засідання 01.12.20, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 17.12.20 о 10.00.

Розгляд справи по суті у судовому засіданні відкладався з 17.12.20 до 10.00 24.12.20.

У судовому засіданні 24.12.20 проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Позивач у заявах по суті справи посилається на наступні обставини:

в рамках Генерального кредитного договору, між АТ Ощадбанк та ПрАТ ТММ-ЕНЕРГОБУД були укладені, з подальшими змінами та доповненнями, Договір кредитної лінії №289/31/6-1 від 30.07.2009 року, Договір кредитної лінії №289/31/6-6 від 27.08.2009 року, Договір кредитної лінії №386/31/6 від 23.09.2010 року;

у забезпечення виконання зобов`язань ПрАТ ТММ-ЕНЕРГОБУД за Генеральним кредитним договором, 30.07.2009 року, між АТ Ощадбанк , ПрАТ ТММ-ЕНЕРГОБУД та ОСОБА_1 (Поручитель) було укладено договір поруки №289/31/6-4, з подальшими змінами та доповненнями;

позивач вважає, що порука ОСОБА_1 за Договором поруки №289/31/6-4 від 30.07.2009 року припинилася, у зв`язку зі зміною зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності (ч. 1 ст. 559 ЦК України), а також у зв`язку з не пред`явленням вимоги до поручителя кредитором протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання (ч. 4 ст. 559 ЦК України).

Представник позивача під час розгляду справи по суті у судовому засіданні (у вступному та заключному слові) підтримав позовні вимоги та заперечував проти аргументів Відповідача, викладених останнім у заявах по суті справи.

Відповідач-1 у заявах по суті справи посилається на наступні обставини:

відповідно до умов Договору поруки Позивач поручився за виконання як існуючих на момент укладення договору поруки та кредитного договору зобов`язань Боржника (третя особа у цій справі), так і за ті, що можуть виникнути в майбутньому на підставі додаткових угод до Договору кредитної лінії;

умовами п. 4.2 Договору поруки передбачено, що порука припиняється, якщо кредитор протягом тридцяти шести місяців від дня настання строку виконання зобов`язання за кредитним договором не пред`явить вимоги до поручителя;

як зазначає відповідач-1, Договором поруки, укладеним з Позивачем, чітко встановлений строк, протягом якого кредитор може звернутися з вимогою до поручителя і цей строк не закінчився на дату пред`явлення позову до Поручителя;

відповідачем-1 зазначає, що Законом України № 2478-VIII від 03.07.2018 внесено зміни до ст. 559 Цивільного кодексу України;

крім того, відповідачем-1 подано заяву (клопотання) про застосування строку позовної давності.

Представник відповідача-1 під час розгляду справи по суті у судовому засіданні (у вступному та заключному слові) заперечував проти позовних вимог та аргументів Позивача, викладених останнім у заявах по суті справи.

Відповідач-2 відзив на позовну заяву у встановлений судом строк, без поважних причин, не надав, під час розгляду справи судом поклався на розсуд суду.

Відповідно до положень частини 9 статті 165 ГПК України: "У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами."

Позивачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):

01.10.20 - позов;

23.10.20 - заява про вступ у справу як представника;

22.12.20 - заперечення на клопотання відповідача-1 про застосування строків позовної давності.

Відповідачем-1 під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):

19.11.20 - клопотання про відкладення розгляду справи;

30.11.20 - відзив;

16.12.20 - клопотання про застосування строків позовної давності;

17.12.20 - клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідачем-2 під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань): не подавались.

Заслухавши вступне та заключне слово представників учасників справи, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши у судовому засіданні докази, якими вони обґрунтовуються, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

30.07.2009 року між Публічним акціонерним товариством Державний ощадний банк України (надалі за текстом рішення - АТ Ощадбанк , Кредитор, Відповідач-1) та Приватним акціонерним товариством ТММ-ЕНЕРГОБУД (надалі за текстом рішення - ПрАТ ТММ-ЕНЕРГОБУД , Боржник, Відповідач-2) було укладено Генеральний кредитний договір № 289/31/6 (надалі за текстом рішення - Генеральний кредитний договір).

У рамках Генерального кредитного договору, між АТ Ощадбанк та ПрАТ ТММ-ЕНЕРГОБУД були укладені: Договір кредитної лінії №289/31/6-1 від 30.07.2009 року; Договір кредитної лінії №289/31/6-6 від 27.08.2009 року; Договір кредитної лінії №386/31/6 від 23.09.2010 року (надалі разом за текстом рішення - Кредитні договори).

У подальшому до Генерального кредитного договору та кредитних договорів сторонами неодноразово вносилися зміни шляхом укладення додаткових договорів.

В забезпечення виконання зобов`язань ПрАТ ТММ-ЕНЕРГОБУД за Генеральним кредитним договором, 30.07.2009 року, між АТ Ощадбанк , ПрАТ ТММ-ЕНЕРГОБУД та ОСОБА_1 (надалі за текстом рішення - ОСОБА_1 , Поручитель, Позивач) було укладено договір поруки № 289/31/6-4 (надалі за текстом рішення - Договір поруки), відповідно до умов пункту 1.1. якого Поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання Боржником Зобов`язання за Генеральним кредитним договором № 289/31/6 від 30.07.2009 року, а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

До Договору поруки також вносилися зміни шляхом укладення додаткових угод. Було укладено додаткові угоди № 1 від 02 березня 2010 року, № 2 від 28 вересня 2010 року, № 3 від 13 жовтня 2011 року.

Підписанням додаткових угод Поручитель надав згоду на всі зміни зобов`язань за Генеральним кредитним договором та Кредитними договорами, які відбулись до 13 жовтня 2011 року.

Проте, після 13 жовтня 2011 року до Генерального кредитного договору та Кредитних договорів було внесено ряд змін, внаслідок яких збільшено обсяг відповідальності Поручителя, згоду на які він не надавав.

Відповідно до умов п. 4.4 Договору поруки Порука припиняється у разі зміни Зобов`язання без згоди Поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Отже, відсутність згоди поручителя на будь-яку зміну зобов`язання, внаслідок якої збільшується обсяг його відповідальності, на момент такої зміни, призводить до припинення поруки.

Після 13 жовтня 2011 року до Генерального кредитного договору та Кредитних договорів було внесено наступні зміни, внаслідок яких збільшено обсяг відповідальності Поручителя, згоду на які він не надавав.

1.Договір кредитної лінії №386/31/6 від 23.09.2010 року.

Пунктом 2.3.4 договору кредитної лінії № 386/31/6 від 23.09.2010 року встановлено: Позичальник зобов`язується здійснити погашення кожного траншу не пізніше ніж на 365-й календарний день з моменту його отримання, у будь-якому разі повне погашення кредиту повинно бути не пізніше 22 вересня 2015року (включно).

1.1.Додатковим договором №7 від 24.11.2011 року було внесено зміни до п.2.3.4 Договору кредитної лінії №386/31/6, а саме було змінено граничний термін повернення частини траншу кредиту в розмірі 9031467,10 з 15.11.2011 року на 15.12.2011 року. Аналогічні зміни було внесено до Генерального кредитного договору. Внаслідок зміни строку повернення частини траншу на 30 днів, збільшилися нараховані за цей період відсотки на суму: 9031467.10/100 х 15,5/360 х 30 = 116656,45 грн.

1.2.Додатковим договором № 9 від 09.12.2011 року було внесено зміни до п.2.3.4 Договору кредитної лінії №386/31/6, а саме було змінено граничний термін повернення частини траншу кредиту в розмірі 2543467,10 з 15.11.2011 року на 30.12.2011 року. Аналогічні зміни було внесено до Генерального кредитного договору. Внаслідок зміни строку повернення частини траншу на 45 днів, збільшилися нараховані за цей період відсотки на суму: 2543467.10/100 х 15,5/360 х 45 = 49279,67 грн.

1.3.Додатковим договором №11 від 27.01.2012 року було внесено зміни до п.2.3.4 Договору кредитної лінії № 386/31/6, а саме було змінено граничний термін повернення частин траншів кредиту на новий термін - 29.02.2012. Аналогічні зміни було внесено до Генерального кредитного договору. Внаслідок зміни строку повернення частини траншів, збільшилися нараховані за цей період відсотки на загальну суму 108190,00грн.

1.4.Додатковим договором № 12 від 01.03.2012 року було внесено зміни до п.2.3.4 Договору кредитної лінії №386/31/6, а саме було змінено граничний термін повернення частин траншів кредиту на новий термін -30.03.2012. Аналогічні зміни було внесено до Генерального кредитного договору. Внаслідок зміни строку повернення частини траншів, збільшилися нараховані за цей період відсотки на загальну суму: 220997,66грн.

1.5.Додатковим договором №13 від 30.03.2012 року було внесено зміни до п.2.3.4 Договору кредитної лінії № 386/31/6, а саме було змінено граничний термін повернення частин траншів кредиту на новий термін - 15.04.2012. Аналогічні зміни було внесено до Генерального кредитного договору. Внаслідок зміни строку повернення частини траншів, збільшилися нараховані за цей період відсотки на загальну суму 83340,93грн.

1.6.Додатковим договором №15 від 08.05.2012 року було внесено зміни до п.2.3.4 Договору кредитної лінії №386/31/6, а саме було змінено граничний термін повернення частини траншу кредиту, наданого 04.05.2012 на новий термін - 31.05.2012. Аналогічні зміни було внесено до Генерального кредитного договору №289/31/6 від 30.07.2009 року. Внаслідок зміни строку повернення частини траншу, збільшилися нараховані за цей період відсотки на загальну суму 232500,09грн.

1.7.Додатковим договором № 16 від 14.06.2012 року було внесено зміни до п.2.3.4 Договору кредитної лінії № 386/31/6, а саме було змінено граничний термін повернення частини траншу кредиту, наданого 04.07.2011 на новий термін - до 10.07.2012. Аналогічні зміни було внесено до Генерального кредитного договору. Внаслідок зміни строку повернення частини траншу, збільшилися нараховані за цей період відсотки на загальну суму 23762,07грн.

1.8.Додатковим договором № 17 від 13.07.2012 року було внесено зміни до п.2.3.4 Договору кредитної лінії № 386/31/6, а саме було змінено граничний термін повернення частин траншів кредиту на новий термін - 31.07.2012. Аналогічні зміни було внесено до Генерального кредитного договору. Внаслідок зміни строку повернення частини траншів, збільшилися нараховані за цей період відсотки на загальну суму 125155,18грн.

Загальний розмір відсотків, додатково нарахованих у зв`язку із зміною зобов`язання за Договором кредитної лінії № 289/31/6 від 23.09.2010 року внаслідок укладення додаткових договорів № 7 від 24.11.2011 року, № 9 від 09.12.2011 року, № 11 від 27.01.2012 року, № 12 від 01.03.2012 року, № 13 від 30.03.2012 року, № 15 від 08.05.2012 року, № 16 від 14.06.2012 року, № 17 від 13.07.2012 року склав 959 882,05 грн.

1.9.Відповідно до п. 1.1. Договору кредитної лінії № 386/31/6 від 23.09.2010 року: Діючий ліміт кредитування - встановлена цим Договором максимальна сума кредитних коштів, якою може користуватися Позичальник в кожний окремий банківський день дії цього Договору згідно з його умовами .

Додатковим договором № 18 від 17.08.2012 року було викладено в новій редакції п. 2.3.4 Договору кредитної лінії № 386/31/6, яким сторони погодили графік збільшення/зменшення Діючого ліміту кредитування (фактично - графік погашення кредиту), що розраховується як щомісячне зменшення суми кредиту з розміру 200 000 000, 00 грн рівними частинами по 6 060 606,00 грн до 0,00 грн в період з 29.01.2013 року по 23.09.2015 року (графік наведено в тексті додаткового договору), а також визначили порядок погашення кредиту: З метою дотримання Діючого ліміту кредитування Позичальник зобов`язаний не пізніше останнього банківського дня періоду, в якому закінчується строк користування Кредитом у межах встановленого в цьому періоді Діючого ліміту кредитування, здійснити погашення частини Основної суми боргу у сумі, що буде необхідною для дотримання Діючого ліміту кредитування на наступний період .

Відповідно до додаткового договору № 20 від 29.01.2013 року було знову погоджено графік збільшення/зменшення Діючого ліміту кредитування, що розраховувався як щомісячне зменшення суми кредиту з розміру 200 000 000,00 грн рівними частинами по 9 523 800,00 грн до 0,00 грн в період з 29.01.2014 року по 23.09.2015 року (фактично сторони відтермінували початок зменшення Діючого ліміту кредитування на один рік).

Відповідно до додаткового договору № 23 від 29.01.2014 року сторони домовилися та погодили графік збільшення/зменшення Діючого ліміту кредитування, що розраховувався як щомісячне зменшення суми кредиту з розміру 200 000 000,00 грн рівними частинами по 22 200 000,00 грн в період з 29.01.2015 року по 23.09.2015 року (фактично сторони відтермінували початок зменшення Діючого ліміту кредитування ще на один рік).

Таким чином, внаслідок укладення Додаткових договорів № 20 від 29.01.2013 та № 23 від 29.01.2014 року, було змінено зобов`язання за Договором кредитної лінії №289/31/6 від 23.09.2010 року, а саме: відтерміновано початок зменшення ліміту кредитування на два роки та 2)змінено графік збільшення/зменшення Діючого ліміту кредитування, що призвело до збільшення бази нарахування відсотків в період з 29.01.2013 року по 29.07.2015 року та, як наслідок, збільшення суми нарахованих відсотків за вказаний період на 30 998 708,33 грн.

Всього, внаслідок зміни зобов`язання за Договором кредитної лінії № 289/31/6 від 23.09.2010 року без згоди поручителя, загальний обсяг відповідальності Поручителя збільшилися на 31 958 590,38 грн.

2. Договір кредитної лінії № 289/31/6-6 від 27.08.2009 року.

Відповідно до умов п. 1.1. Договору кредитної лінії № 289/31/6-6 від 27.08.2009 року: Діючий ліміт кредитування - встановлена цим Договором максимальна сума кредитних коштів, якою може користуватися Позичальник в кожний окремий банківський день дії цього Договору згідно з його умовами.

Додатковим договором № 10 від 29.03.2011 року було викладено в новій редакції п. 2.3.3 Договору кредитної лінії № 289/31/6-6, яким сторони погодили графік збільшення/зменшення Діючого ліміту кредитування за Договором кредитної лінії № 289/31/6-6, що розраховувався як щомісячне зменшення суми кредиту з 27 562 000,00 грн. до 0,00 грн. рівними частинами по 889 097,00 грн в період з 29.01.2012 року по 30.07.2014 року (графік наведено в тексті додаткового договору), а також визначили порядок погашення кредиту: З метою дотримання Діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього Договору Позичальник зобов`язаний не пізніше останнього банківського дня періоду, в якому закінчується строк користування Кредитом у межах встановленого в звітному періоді Діючого ліміту кредитування, здійснити погашення частини кредитних коштів у сумі, що буде необхідною для дотримання Діючого ліміту кредитування на наступний період .

У подальшому, додатковими договорами № 16 від 30.01.2012 року, № 21 від 27.07.2012 року, № 24 від 29.01.2013 року було неодноразово внесено зміни до пп. 2.3.3 Договору кредитної лінії № 289/31/6-6 від 27.08.2009 року, погоджено змінені графіки збільшення/зменшення Діючого ліміту кредитування.

Додатковим договором № 21 від 27.07.2012 року було внесено зміни до п. 2.2. Договору кредитної лінії № 289/31/6-6 від 27.08.2009 року та встановлено новий остаточний термін повернення кредиту - не пізніше 29.07.2015 року, тобто сторони договору продовжили строк повернення кредиту на один рік.

Відповідно до укладеного додаткового договору № 27 від 29.01.2014 року було внесено зміни до пп. 2.3.3 Договору кредитної лінії № 289/31/6-6 від 27.08.2009 року, погоджено графік збільшення/зменшення Діючого ліміту кредитування, що розраховувався як щомісячне зменшення суми кредиту з 27562000,00 грн до 0,00 грн рівними частинами по 3934000,00 грн в період з 29.01.2015 року по 29.07.2015 року.

Таким чином, внаслідок укладення Додаткових договорів № 16 від 30.01.2012 року, № 21 від 27.07.2012 року, № 24 від 29.01.2013 року № 27 від 29.01.2014 року, було змінено зобов`язання за Договором кредитної лінії № 289/31/6-6 від 27.08.2009 року, а саме: відтерміновано початок зменшення ліміту кредитування на три роки; продовжено строк повернення кредиту на один рік; змінено графік збільшення/зменшення Діючого ліміту кредитування, що призвело до збільшення бази нарахування відсотків в період з 29.01.2012 року по 29.07.2015 року та, як наслідок, збільшення суми нарахованих відсотків за вказаний період на 8 544 065,00 грн.

3. Договір кредитної лінії №289/31/6-1 від 30.07.2009 року.

Відповідно до умов п.1.1. Договору кредитної лінії № 289/31/6-1 від 30.07.2009 року: Діючий ліміт кредитування - встановлена цим Договором максимальна сума кредитних коштів, якою може користуватися Позичальник в кожний окремий банківський день дії цього Договору згідно з його умовами.

Додатковим договором № 6 від 29.03.2011 року було викладено в новій редакції п. 2.3.3 Договору кредитної лінії № 289/31/6-1, яким сторони погодили графік збільшення/зменшення Діючого ліміту кредитування за Договором кредитної лінії №289/31/6-1, що розраховувався як щомісячне зменшення суми кредиту з 116 438 000,00 грн до 0,00 грн рівними частинами по 3 756 065,00 грн в період з 29.01.2012 року по 30.07.2014 року (графік наведено в тексті додаткового договору), а також визначили порядок погашення кредиту: З метою дотримання Діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього Договору Позичальник зобов`язаний не пізніше останнього банківського дня періоду, в якому закінчується строк користування Кредитом у межах встановленого в звітному періоді Діючого ліміту кредитування, здійснити погашення частини кредитних коштів у сумі, що буде необхідною для дотримання Діючого ліміту кредитування на наступний період .

У подальшому, додатковими договорами № 12 від 30.01.2012 року, № 17 від 27.07.2012 року, № 20 від 29.01.2013 року було неодноразово внесено зміни до пп. 2.3.3 Договору кредитної лінії № 289/31/6-1 від 30.07.2009 року, погоджено змінені графіки збільшення/зменшення Діючого ліміту кредитування.

Додатковим договором № 17 від 27.07.2012 року було внесено зміни до п. 2.2. Договору кредитної лінії № 289/31/6-1 від 30.07.2009 року та встановлено новий остаточний термін повернення кредиту - не пізніше 29.07.2015 року, тобто сторони договору продовжили строк повернення кредиту на один рік.

Відповідно до укладеного додаткового договору № 23 від 29.01.2014 року було внесено зміни до Договору кредитної лінії № 289/31/6-1 від 30.07.2009 року, погоджено графік збільшення/зменшення Діючого ліміту кредитування в новій редакції, що розраховувався як щомісячне зменшення суми кредиту з 116438000,00 грн до 0,00 грн рівними частинами по 16634000,00 грн в період з 29.01.2015 року по 29.07.2015 року.

Таким чином, внаслідок укладення Додаткових договорів № 12 від 30.01.2012 року, № 17 від 27.07.2012 року, № 20 від 29.01.2013 року, № 23 від 29.01.2014 року, було змінено зобов`язання за Договором кредитної лінії №289/31/6-1 від 30.07.2009 року, а саме: відтерміновано початок зменшення ліміту кредитування на три роки; продовжено строк повернення кредиту на один рік; змінено графік збільшення/зменшення Діючого ліміту кредитування, що призвело до збільшення бази нарахування відсотків в період з 29.01.2012 року по 29.07.2015 року та, як наслідок, збільшення суми нарахованих відсотків за вказаний період на 36 095 780,00 грн.

4. Генеральний кредитний договір №289/31/6 від 30.07.2009 року.

02 березня 2010 року було укладено Додатковий договір № 2 до Генерального кредитного договору № 289/31/6 від 30.07.2009 року, пунктами 2.1, 2.2, 2.3 якого сторони погодили загальний ліміт кредитування в розмірі 144 000 000,00 грн, в тому числі: за Договором кредитної лінії №289/31/6-1 від 30.07.2009 року 116 438 000,00 грн; за Договором кредитної лінії №289/31/6-6 від 27.08.2009 року 27 562 000,00 грн,

Того ж дня, 02 березня 2010 року, було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору поруки, пунктом 1.1. якої сторони погодили збільшення розміру зобов`язання з погашення кредиту, за яке несе відповідальність Поручитель, з 93 000 000 грн до 144 000 000 грн.

Таким чином, збільшення обсягу відповідальності поручителя в результаті збільшення ліміту кредитування за Генеральним кредитним договором № 289/31/6 від 30.07.2009 року відбулося за згодою поручителя ( ОСОБА_1 ).

23.09.2010 року було укладено Додатковий договір № 6 до Генерального кредитного договору № 289/31/6 від 30.07.2009 року, пунктами 2.1, 2.2 якого сторони погодили загальний ліміт кредитування в розмірі 294 000 000,00 грн, в тому числі: за Договором кредитної лінії №289/31/6-1 від 30.07.2009 року 116 438 000,00 грн; за Договором кредитної лінії №289/31/6-6 від 27.08.2009 року 27 562 000,00 грн; за Договором кредитної лінії №289/31/6 від 23.09.2010 року 150 000 000,00 грн.

Того ж дня було внесено відповідні зміни до Кредитних договорів: Додатковий договір № 5 до Договору кредитної лінії №289/31/6-1 від 30.07.2009 року, п.2.3 якого визначено максимальний ліміт кредитування в розмірі 116 438 000,00 грн.; Додатковий договір №9 до Договору кредитної лінії №289/31/6-6 від 27.08.2009 року, п.2.3 якого визначено максимальний ліміт кредитування в розмірі 27 562 000,00 грн; Договір кредитної лінії №289/31/6, укладений в рамках Генерального кредитного договору №289/31/6 від 30.07.2009 року, п.2.3 якого визначено максимальний ліміт кредитування в розмірі 150 000 000 грн.

У зв`язку із збільшенням зобов`язання з погашення кредиту за Генеральним кредитним договором № 289/31/6 від 30.07.2009 року, обсяг відповідальності поручителя ОСОБА_1 за договором поруки № 289/31/6-4 від 30 липня 2009 року збільшився на 150 000 000 грн.

Судом приймаються до уваги посилання Позивача на те, що кожна з вищезазначених змін зобов`язання за Генеральним кредитним договором та Кредитними договорами та всі вони у сукупності є подіями, з якими закон пов`язує припинення поруки за договором поруки № 289/31/6-4 від 30 липня 2009 року та, відповідно, зобов`язань Поручителя перед Кредитором, які випливають із зазначеного договору поруки.

28.09.2010 року було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору поруки, яким розмір зобов`язання, за котре несе відповідальність Поручитель, збільшено до 294 000 000,00 грн. Проте, як слушно зазначає Позивач, укладення зазначеної додаткової угоди не впливає на права та обов`язки Поручителя, оскільки на дату її укладення порука за Договором поруки № 289/31/6-4 від 30 липня 2009 року вже була припинена.

Посилання Позивача на те, що в силу ч. 4 ст. 559 ЦК України, у зв`язку з непред`явленням вимоги до Поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання, порука ОСОБА_1 перед АТ Ощадбанк за Договором поруки припинилася, за винятком суми 10 000 000 грн, вимога щодо повернення коштів в межах якої була пред`явлена в установлений строк, не приймаються судом до уваги, оскільки, як вірно зазначає Відповідач-1, умовами п. 4.2 Договору поруки передбачено, що порука припиняється, якщо кредитор протягом тридцяти шести місяців від дня настання строку виконання зобов`язання за кредитним договором не пред`явить вимоги до поручителя. Отже, Договором поруки встановлений саме строк припинення поруки, протягом якого кредитор може звернутися з вимогою до поручителя і цей строк не закінчився на дату пред`явлення позову до Поручителя.

Судом не приймаються доводи Відповідача-1 щодо змін, внесених Законом України № 2478-VIII від 03.07.2018 до ст. 559 Цивільного кодексу України, оскільки спірні зобов`язання поруки припинились до внесення зазначених законодавчих змін.

Заява Відповідача-1 про застосування судом строку позовної давності не приймається судом до уваги, оскільки як вірно зазначає Позивач, договір поруки № 289/31/6-4 від 30.07.2009 року та порука за цим договором є припиненими в силу закону та не створюють жодних юридичних наслідків, тому встановлення факту припинення зазначеного договору та поруки за ним спрямоване не на втрату ними юридичної сили, а на захист інтересу у юридичній визначеності на майбутнє - триваюче порушення. (Схожий за змістом правовий висновок щодо строку захисту інтересу у юридичній визначеності на майбутнє наведено у п. 83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №469/1044/17).

Припинені правовідносини поруки між Позивачем та АТ Ощадбанк не створюють юридичних наслідків, в тому числі застосування позовної давності. Схожий за змістом правовий висновок висловлений у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2019 року по справі № 761/6588/15-ц за позовом про визнання договору поруки припиненим: Якщо порука припинилася, інститут позовної давності не застосовується, тому що право кредитора на пред`явлення вимоги до поручителя та обов`язок поручителя відповідати перед кредитором за порушене позичальником зобов`язання припинилися. Вказаний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 490/5224/14-ц (провадження № 14-304цс18) .

За вказаних обставин, аргументи, наведені Позивачем, у відповідній частині, щодо наявності підстав для задоволення позову приймаються судом, оскільки відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладених сторонами договорів та вимогам законодавства.

натомість, аргументи, наведені Відповідачем-1, у відповідній частині, щодо відсутності підстав для задоволення позову, не приймаються судом, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладених сторонами договорів та вимогам законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України (у редакції, чинній до 04.02.2019р) порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України (у редакції, чинній до 04.02.2019р.) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Відповідно до правових позицій, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 910/13109/18: 6.21. Приписи частини першої статті 559 ЦК України передбачають спеціальне регулювання порядку зміни забезпеченого порукою зобов`язання, а відтак і договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, з урахуванням волевиявлення та повідомлення, крім сторін цього договору, також поручителя і встановлюють правові наслідки неодержання згоди поручителя.

Відповідно до правових позицій, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 2-588/10 (755/18438/16-ц): За положеннями частини першої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов`язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення його обсягу відповідальності. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов`язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

Відповідно до правових позицій, викладених у постанові Верховного суду від 20.11.2019 року у справі № 2-5061/10: Відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов`язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу його відповідальності. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов`язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

Відповідно до правових позицій, викладених у постанові Верховного Суду від 27 січня 2020 року у справі № 640/15305/15-ц: Обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України).

Припинення поруки пов`язане, зокрема, зі зміною зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до частини першої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов`язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов`язання виникає у разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо. При ануїтетних платежах позичальник щомісяця платить однакову суму, що включає в себе частину основного боргу і нарахований відсоток. При такій системі оплати у перші роки погашаються в основному відсотки по кредиту, а основна частина боргу зменшується незначно.

За таких обставин, з огляду на положення частини першої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що внесення змін додатковою угодою до кредитного договору щодо збільшення періоду кредитування без згоди поручителя на такі зміни призводять до збільшення обсягу відповідальності останнього, що має своїм правовим наслідком припинення поруки в силу вимог закону.

Відповідно до правових позицій, викладених у постанові Верховного суду від 26.12.2018 року у справі № 569/8360/16-ц: Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 547 ЦК України).

Статтею 553 ЦК України передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина друга статті 554 ЦК України).

Статтею 559 ЦК України встановлено підстави припинення поруки. Зокрема частиною першою передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зміна договору, відповідно до частини першої статті 651 ЦК України, допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, і вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (стаття 654 ЦК України).

Із системного аналізу вказаних вище норм права та встановлених обставин справи Верховний Суд дійшов висновку, що збільшення кредитного ліміту за кредитними зобов`язаннями ТОВ Теплотехномаркет мало відбуватись за письмовим погодженням з поручителем. Тому висновки судів першої та апеляційної інстанцій у цій частині є обгрунтованими.

Відповідно до правових позицій, викладених у постанові Верховного Суду у Постанові від 20.11.2019 року у справі № 2-5061/10: Доводи касаційної скарги про те, що порука не припинилася у зв 'язку із тим, що поручитель через два місяці, тобто 20 березня 2009 року погодив зміни до кредитного договору, шляхом укладення додаткової угоди № 1 до договору поруки, не заслуговують на увагу, оскільки строк дії поруки не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб`єктивного права кредитора й суб`єктивного обов`язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються. Крім цього, відповідно до частини третьої статті 653 ПК України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Отже, на час укладення додаткової угоди до договору поруки остання вже була припиненою.

У Постанові Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі № 761/20214/14-ц зазначається: Згідно з частинами першою, четвертою статті 559 ЦК України (у редакції станом на дату укладення договору поруки, зміни Банком строку виконання основного зобов`язання за кредитним договором та розгляду справи судом першої інстанції) порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Отже, порука припиняється за наявності факту зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. При цьому для припинення поруки достатнім є встановлення таких змін в основному зобов`язанні. При цьому подальше фактичне виконання зобов`язання, в тому числі фактичний строк його виконання, відмова кредитора від вимоги щодо виконання зобов`язання в зміненому обсязі, не свідчать про збереження поруки, оскільки відбулися після настання правоприпиняючого факту (збільшення обсягу відповідальності).

У Постанові Верховного Суду від 09 грудня 2019 року у справі № 569/11865/16-ц зазначається: Таким чином, аналіз норми частини першої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) свідчить про те, що порука припиняється за наявності факту зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Аналіз змісту цієї норми дає підстави вважати, що вона не встановлює ні змісту та обсягу такого збільшення відповідальності поручителя, ні реальності чи невідворотності його настання.

Підставою застосування цієї норми достатнім є встановлення таких змін в основному зобов`язанні. Тому обставини щодо подальшого фактичного виконання зобов`язання, в тому числі фактичний строк його виконання, відмова кредитора від вимоги щодо виконання зобов`язання в зміненому обсязі, не свідчать про збереження дії поруки, оскільки відбулися після настання правоприпиняючого факту (збільшення розміру основного зобов`язання).

Відповідно до положень ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до частини 1 статті 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до положень частин 3 та 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З`ясувавши викладені обставини, дослідивши у судовому засіданні подані докази, оцінивши аргументи учасників справи, суд дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду були порушені відповідачами, тому заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначені вище обставини, судові витрати покладаються на відповідачів порівну.

З урахуванням викладених обставин та норм права, керуючись ст. 233, 236 - 238, 240, 241, 256, 257, підпунктами 17.1, 17.5. підпункту 17, пункту 1 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати поруку за договором поруки №289/31/6-4, укладеним 30.07.2009 року між Публічним акціонерним товариством Державний ощадний банк України , Приватним акціонерним товариством ТММ-ЕНЕРГОБУД та ОСОБА_1 , припиненою.

3. Визнати припиненим договір поруки №289/31/6-4, укладений 30.07.2009 року між Публічним акціонерним товариством Державний ощадний банк України , Приватним акціонерним товариством ТММ-ЕНЕРГОБУД та ОСОБА_1 .

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України (адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. № 12-Г; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 00032129) на користь ОСОБА_1 (адреса місця проживання чи перебування: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) 2102грн.00коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства ТММ-ЕНЕРГОБУД (адреса місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Провіантська, буд. № 3; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 33889106) на користь ОСОБА_1 (адреса місця проживання чи перебування: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) 2102грн.00коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Дата складання повного рішення 04 січня 2021 р.

Суддя Ю.В. Гридасов